Рішення

від 20.03.2024 по справі 352/628/24

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/628/24

Провадження № 2/352/289/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М. М.

з участю секретаря Гундич Г. В.,

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

у с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, у якому просив визнати за ним у порядку спадкування за заповітом після померлої баби ОСОБА_4 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 та три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в с. Чорнолізці Івано-Франківського (колишнього Тисменицького) району Івано-Франківської області, а саме: площею 0,3617 га з кадастровим номером 2625888100:02:002:0144 в урочищі «Корчованка-2», площею 0,1699 га з кадастровим номером 2625888101:06:002:0002 в урочищі «Горбки», площею 0,1500 га з кадастровим номером 2625888101:02:003:0178 в урочищі «Цегольні».

Заявлений позов обґрунтовував тим, що його баба ОСОБА_4 була власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , інвентаризаційна вартість якого на даний час становить 152749 грн. Право власності баби на вказане будинковолодіння підтверджується відповідним записом у погосподарській книзі Чорнолізьської сільської ради, однак, належний правовстановлюючий документ відсутній, реєстрація права власності не проводилась. Крім того, баба відповідно до державного акта на право приватної власності на землю від 01.08.2002 була власником трьох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в с. Чорнолізці Івано-Франківського (колишнього Тисменицького) району Івано-Франківської області, а саме: площею 0,3617 га з кадастровим номером 2625888100:02:002:0144 в урочищі «Корчованка-2», площею 0,1699 га з кадастровим номером 2625888101:06:002:0002 в урочищі «Горбки», площею 0,1500 га з кадастровим номером 2625888101:02:003:0178 в урочищі «Цегольні». Однак, оригінал державного акта втрачений. 16.08.2016 баба склала заповіт, посвідчений головою Чорнолізької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, згідно якого все належне їй на день смерті майно заповіла позивачу. Після смерті 02.09.2021 баби він прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Спадкоємцями за законом першої черги після смерті баби є її діти - матір позивача ОСОБА_2 і його тітка ОСОБА_3 , які на спадкове майно не претендують.У зв`язку з відсутністю правоустановлюючих документів на спадкові будинковолодіння та земельні ділянки нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом.

Позивач у підготовче засідання не з`явився, у поданій до суду заяві представник позивача - адвокат Говзан М. М. просив справу розглянути без участі сторони, позов підтримав і просив його задоволити.

Відповідачі в підготовче засідання не з`явилася, у поданих до суду заявах позов визнали, щодо його задоволення не заперечували, просили розглянути справу без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Установлено, що баба позивача ОСОБА_4 була власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , 1970 року побудови. Право власності ОСОБА_4 на вказане будинковолодіння підтверджується відповідним записом у погосподарській книзі Чорнолізьської сільської ради, однак, належний правовстановлюючий документ відсутній, реєстрація права власності не проводилась.

Статею 100 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.) визначалося, що в особистій власності громадян може бути, зокрема, і житловий будинок. При цьому глава десята цього кодексу не пов`язувала наявність такого права з його обов`язковою державною реєстрацією.

Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966, реєстрації підлягали всі будинки та домоволодіння, які належали громадянам на праві особистої власності та були розташовані в межах міст і селищ міського типу.

Жодною інструкцією не встановлювався обов`язок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у сільських населених пунктах.

Закон України «Про власність» від 07.02.1991 також не передбачав обов`язкової державної реєстрації права власності.

За загальним правилом закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України, згідно якої дію акту цивільного законодавства в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності. До події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, спадкодавиця ОСОБА_4 вважалася власником вказаного нерухомого майна, і це право презюмується.

Будинковолодіння складається з житлового будинку та господарських будівель і споруд, інвентаризаційна вартість зараз становить 152749 грн.

Крім того, ОСОБА_4 була власником трьох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дві з яких розташовані в с. Чорнолізці Івано-Франківського (колишнього Тисменицького) району Івано-Франківської області, а саме: площею 0,1699 га з кадастровим номером 2625888101:06:002:0002 в урочищі «Горбки»; площею 0,1500 га з кадастровим номером 2625888101:02:003:0178 в урочищі «Цегольні»; третя земельна ділянка площею 0,3617 га з кадастровим номером 2625888100:02:002:0144 розташована за межами населеного пункту с. Чорнолізці в урочищі «Корчованка-2».

Право власності ОСОБА_4 на вказані земельні ділянки підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю від 01.08.2002. Усі три земельні ділянки в лютому-березні 2023 р. зареєстровані в Державному земельному кадастрі.

Оригінал державного акта втрачений.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 позивач як єдиний спадкоємець за заповітом, посвідченим 16.08.2016 головою Чорнолізької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом першої черги - дочки померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є відповідачами в справі, на спадкове майно не претендують.

Указані обставини, які відповідачі не заперечують, підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Як передбачає ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 81 ч. 1 п. "г" ЗК України передбачає, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

З огляду на те, що відсутність правовстановлюючих документів на будинковолодіння та земельні ділянки позбавляє позивача можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку, суд визнає за ним право власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після померлої баби.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 58 Конституції України, ст. 5, 1216, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. 81 ч. 1 п. "г" ЗК України, керуючись ст. 200, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності у порядку спадкування за заповітом, посвідченим 16.08.2016 головою Чорнолізької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, після померлої ОСОБА_4 на таке нерухоме майно:

- будинковолодіння АДРЕСА_1 вартістю 152749 грн;

- земельну ділянку площею 0,3617 га з кадастровим номером 2625888100:02:002:0144 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в урочищі «Корчованка-2» за межами населеного пункту с. Чорнолізці Івано-Франківського (колишнього Тисменицького) району Івано-Франківської області;

- земельну ділянку площею 0,1699 га з кадастровим номером 2625888101:06:002:0002 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в урочищі «Горбки» в с. Чорнолізці Івано-Франківського (колишнього Тисменицького) району Івано-Франківської області;

- земельну ділянку площею 0,1500 га з кадастровим номером 2625888101:02:003:0178 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в урочищі «Цегольні» в с. Чорнолізці Івано-Франківського (колишнього Тисменицького) району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача: Говзан Микола Миколайович , АДРЕСА_2 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 25.03.2024.

Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ