Рішення

від 13.03.2024 по справі 333/5640/23

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Єдиний унікальний номер справи 333/5640/23

Номер провадження 2/333/390/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

13 березня 2024 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжяу складіголовуючого суддіСтоматова Е.Г.за участюсекретаря судового засіданняБрежної Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 ) до територіальної громади в особі Мелітопольської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2023 року до Комунарського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області, в якій позивач просить суд: визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатнім для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мелітополі Запорізької області помер батько позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мелітополі Запорізької області померла мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її смерть була зареєстрована Мелітопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис N? 510 від 01.03.2022 року, однак відповідний запис до Державного реєстру цивільного стану громадян внесений не був через закриття Реєстру у зв?язку з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну. Реєстраційний запис про смерть ОСОБА_2 поновлено 14.12.2022 року за N? 2 Гайворонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Після батьків залишилось спадкове майно: квартира, що розташована в АДРЕСА_3 , та земельна ділянка для садівництва, розташована в с. Нове Новінської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Заповіту батьки не залишили, позивач є єдиним спадкоємцем їхнього майна за законом. Однак, коли він у червні 2023 року звернувся до Кропивницької міської державної нотаріальної контори N? 1 з заявою про видачу свідоцтва про право на Спадщину, постановою державного нотаріуса М. Цукурової від 15.06.2023 року N? 1214/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка прийняла, але не оформила спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , на вищезазначені квартиру і земельну ділянку. Однією з підстав відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом є пропуск строку на прийняття спадщини. Дійсно, щоб подати заяву про прийняття спадщини після батьків ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса в червні 2023 року, тобто після спливу встановленого ст. 1270 ЦК України строку на прийняття спадщини, однак строк пропущений з поважних причин, що обґрунтовується наступним. У зв?язку з воєнною агресією російської федерації і повномасштабним вторгненням в Україну 24 лютого 2022 року Указом Президента України 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан по всій території України, який неодноразово продовжувався і триває до цього часу. Враховуючи, що на частині території України ведуться активні бойові дії, частина території України перебуває під тимчасовою окупацією рф, наслідком чого є позбавлення громадян України можливості в повній мірі реалізовувати свої права, передбачені законом, а воєнний стан неодноразово продовжувався, він вважав, що протягом всього цього часу діє постанова КМУ від 28.02.2022 року N? 164 в первісній редакції, а, отже, зупинений перебіг строку на прийняття спадщини. Постановою Кабінету Міністрів України N? 719 від 24.06.2022 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Однак, ОСОБА_1 не знав про цю постанову, оскільки в червні 2022 року він ще перебував у тимчасово окупованому м. Мелітополі, не мав доступу до офіційних сайтів органів державної влади України та українських засобів масової інформації. Після евакуації з м. Мелітополя в червні 2022 року його сім?я перемістилась в м. Гайворон Кіровоградської області, де він був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа. Вимушена евакуація, пов`язаний з цим стрес, облаштування життя в нових умовах потребувало значних зусиль і часу, доступ до інформації був обмежений через відсутність Інтернету в місцях проживання та відсутність коштів на мобільний Інтернет. Крім того, ОСОБА_1 розраховував на сталість норм законодавства, не мав підстав очікувати на зміну визначених урядом України правил зупинення перебігу строків на прийняття спадщини. Пропуск позивачем строку на прийняття спадщини стався внаслідок сукупності поважних причин: введення воєнного стану; проживання в окупованому м. Мелітополі; вимушена евакуація; введення постановою КМУ від 28.02.2022 р. N? 164 зупинення перебігу строку на прийняття спадщини, яка надала підстави вважати, що перебіг строку зупинений до закінчення воєнного стану; обмежений доступ до інформації.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 14 липня 2023 року було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 24 липня 2023 року було відкрито провадження та призначено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від31 січня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, але від представника позивача адвоката Безуглої А.В., надійшла заява, в якій позовні вимоги притримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, справу просила розглядати у їх відсутність.

У судове засідання представник відповідача - Мелітопольської міської ради не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 991«Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, згідно з вимогами ст. ст. 128, 131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з`явився у судове засідання без поважних причин.

Прийнявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалою від 13 березня 2024 року постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву представника позивача, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у Запорізькій області, м. Мелітополь. Батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 30 січня 1970 року, актовий запис 160.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Мелітопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мелітопольському району Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 487 від 23 лютого 2022 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Гайворонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському району Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 2 від 14 грудня 2022 року.

Після смертібатьків відкриласьспадщина наналежне їммайно,а саме: квартиру, що розташована в АДРЕСА_3 , та земельна ділянка для садівництва, розташована в с. Нове Новінської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, що підтверджується договором купівлі-продажу від 28 липня 2000 року № 0170/2477 та державним актом на право приватної власності на землю серія ЗП-НВ-ІО-13027.

15 червня 2023 року постановою державного нотаріуса Кропивницької міської державно нотаріальної контори №1 Цукурової М.І. відмолено ОСОБА_1 у видачі свідоцтво на право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»), при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини.

У частинах першої та другої статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Отже, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачено: якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 роз`яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у абз.3 п.24 своєї постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив судам, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В абз. 6, 7 п. 24 вище зазначеної постанови Верховного Суду України вказано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану,Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX(зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та змінами внесенимиуказом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який послідуючими Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.

Відповідно до п.3Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164(зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив строкдля подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує їй право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 (справа № 565/1145/17 провадження 61-38298св18) вказав, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Враховуючи те, що позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, суд вважає за доцільним визнати поважною причину пропуску позивачем терміну для прийняття спадщини, та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

З огляду на викладене, суд визначає позивачу додатковий строк 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання нею до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 .

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 ) до територіальної громади в особі Мелітопольської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 3 (три) місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченомустаттею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 13 березня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов