Рішення

від 30.09.2010 по справі 3366-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люк сембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2010 Справа №2-31/3366-2010

За позовом - Кримського р еспубліканського підприємс тва «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційно го господарства» (96003, м.Красноп ерекопськ, вул.Привокзальна, 13)

до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 1531,23грн.

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Ібрагімов Р .І., дов. у справі

Від відповідача - ОСОБА _1 підприємець, ОСОБА_2, пр едставник за довіреністю від 22.07.2010, у справі

Обставини справи:

Кримське республіканське підприємство «Виробниче під приємство водопровідно-кана лізаційного господарства» з вернулось до господарського суду АРК з позовом до фізично ї особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованос ті в сумі 1531,23грн.

Позовні вимоги позивач мот ивує тим, що відповідач веде п ідприємницьку діяльність в п риміщенні магазину «Вилев» і має здійснювати оплату нада них йому послуг з водопостач ання та водовідведення - за та рифами, встановленими відпов ідними рішеннями органу місц евого самоврядування для спо живачів 2 групи. Проте відпові дач проводив сплату у меншом у розмірі за тарифами для нас елення, тому за ним склалась з аборгованість зі сплати за н адані обсяги спожитої води в сумі 1531,23грн. В правове обґрунт ування посилається на ст.1166 ЦК , ст.46, 47 Закону України «Про пит ну воду та питне водопостача ння» та визначає зазначену з аборгованість як збитки.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на від сутність у нього такої забор гованості. У відзиві на позов посилається на недоведеніст ь позивачем факту спричиненн я збитків, відсутність у спір ний період з позивачем догов ірних відносин щодо тарифу, з а яким мала б здійснюватись о плата за фактичне користуван ня водою, а також вказує про с воєчасну та повну сплату за н адані послуги згідно відпов ідних квитанцій. Також посил ається на пропущення позива чем строку позовної давності , який підлягає застосуванню .

Розгляд справи відкладавс я, у судовому засіданні оголо шувалась перерва відповідн о до ст.77 Господарського проце суального кодексу України, в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуа льного кодексу України.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, дослідив ши наявні у справі докази, суд ,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є власником магаз ину «Вилев», розташованого в п' ятиповерховому житловом у АДРЕСА_1 загальною площ ею 51,0кв.м., про що свідчить дого вір купівлі-продажу від 02.08.2002, р еєстр.№1640, в якому вона здійсню є свою підприємницьку діяльн ість.

Позивач вказуючи на те, що в ідповідно до ст.11 ЦК України м іж ним та відповідачем склал ись фактичні відносини у сфе рі надання житлово-комунальн их послуг, за якими відповіда ч своїх зобов' язань щодо сп лати за надані послуги з водо постачання за тарифами, вста новленими для суб' єктів під приємництва, не виконує, а сп лачує у меншому розмірі за та рифами для населення, зверну вся із даним позовом про стяг нення заборгованості в сумі 1531,23грн., визначаючи це збиткам и.

Дослідивши обставини спра ві, оцінивши наявні у справі д окази у їх сукупності в поряд ку ст.43 Господарського процес уального кодексу України, су д дійшов висновку про відсут ність підстав для задоволен ня позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону Ук раїни «Про питну воду та питн е водопостачання споживача ми питної води є юридичні або фізичні особи, які використо вують питну воду для забезпе чення фізіологічних, санітар но-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що послуги з пит ного водопостачання надають ся споживачам підприємством питного водопостачання на п ідставі договору, в якому, зок рема, встановлюється розмір та порядок оплати послуг цен тралізованого водопостачан ня і водовідведення.

Статтю 22 Закону України «Пр о питну воду та питне водопос тачання» встановлено обов' язок споживачів питної води своєчасно вносити плату за в икористану питну воду відпов ідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідвед ення.

Проте, договір про надання п ослуг з питного водопостачан ня у спірний період з фізичн ою особою-підприємцем ОСОБ А_1 не укладався, отже зобов ' язань щодо сплати саме за т арифами визначеними позивач ем у позові відповідач на себ е не приймав. Доказів укладен ня такого договору у судовом у порядку позивачем не предс тавлено.

Як свідчать матеріали спра ви, тільки 17.11.2009р. між позивачем і фізичною особою-підприємц ем ОСОБА_1 було укладено д оговір №469 на відпуск води з ко мунального водопроводу і при йом стоків у комунальну кана лізацію, пунктом 3 якого стор они визначили тариф, за яким з дійснюються розрахунки за вс тановленою категорією «Інші споживачі».

Відтак, необґрунтованими є посилання позивача на ті обс тавини, що відповідач у спірн ому періоді фактично взяв на себе зобов' язання зі сплат и за надані послуги за встано вленими тарифами як для кате горії споживачів другої груп и.

Отже, у позивача відсутні пі дстави стверджувати, що відп овідач в порушення ст.525 ЦК Укр аїни в односторонньому поряд ку відмовився від зобов' яза ння щодо сплати за послуги з в одопостачання за тарифами, д ля споживачів другої групи, о скільки відповідач таких зоб ов' язань на себе не приймав .

Слід зазначити, що матеріал и справи свідчать про своєча сне внесення відповідачем пл ати за використану воду за та рифами, встановленими для на селення, що не заперечується позивачем.

Безпідставними є тверджен ня позивача про спричинення збитків, внаслідок самовіль ного підключення відповідач ем до мереж водопостачання. Н алежних доказів у підтвердже ння такого факту суду не пред ставлено.

Як визначено Правилами кор истування системами комунал ьного водопостачання та вод овідведення в містах і селищ ах України, затвердженими на казом Державного комітету Ук раїни по житлово-комунальном у господарству №65 від 01.07.94 і зар еєстрованими в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 р. з а N 165/374 (які діяли на момент вини кнення спірних правовідноси н), факт самовільного приєдн ання до водопроводу виявля ється представником Водокан алу за участю особи, яка кори стувалась цим вводом, про що складається акт відповідно до п.12.15 цих Правил. Самовільни м приєднанням до комунальног о водопроводу вважається: а) приєднання, здійснене без письмового дозволу Водокана лу і не оформлене в абонентно му відділі Водоканалу; б) ти мчасове приєднання до водоро збірної колонки; в) приєдна ння, виконане без участі те хнагляду з боку Водоканалу або за участю останнього , але ще не здане в експлуат ацію згідно з порядком, перед баченим цими правилами.

Визначаючи заявлену до стя гнення заборгованість збит ками, позивач посилається на положення ст.1166 ЦК України, згі дно якої майнова шкода, завд ана неправомірними рішенням и, діями чи бездіяльністю осо бистим немайновим правам фі зичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фі зичної або юридичної особи, в ідшкодовується в повному обс язі особою, яка її завдала, а т акож посилається на положенн я ст.47 Закону України «Про пит ну воду та питне водопостача ння», згідно якої підприємст вам питного водопостачання, яким спричинено шкоду юридич ними або фізичними особами в наслідок порушення ними Прав ил користування системами пи тного водопостачання, збиткі відшкодовуються відповідно до законів України.

Отже, позивач обрав способо м захисту порушеного права, с тягнення заборгованості у ви гляді реальних збитків.

За загальним принципом цив ільного права особа, якій зав дано збитків у результаті по рушення її цивільного права, має право на їх відшкодуванн я (частина 1 статті 22, стаття 611, ч астина 1 статті 623, стаття 1166 Циві льного кодексу України).

Відповідно до статті 22 Циві льного кодексу України, збит ками є втрати, яких особа зазн ала у зв' язку зі знищенням а бо пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила аб о мусить зробити для відновл ення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які о соба могла б реально одержат и за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упу щена вигода).

Для застосування такої мір и відповідальності за делікт ними зобов' язаннями відпов ідно до ст.1166 Цивільного кодек су України потрібна наявніст ь усіх елементів складу циві льного правопорушення, а сам е: протиправної поведінки, шк ідливого результату такої по ведінки (збитків), причинного зв' язку між протиправною п оведінкою та шкодою, і вини п равопорушника. Деліктні зобо в' язання засновуються на пр инципі генерального делікту , згідно якому кожному заборо нено причиняти шкоду майну а бо особі і будь-яке спричинен ня шкоди іншому вважається п ротиправним, якщо особа не уп овноважена на це.

За загальними правилами су дового процесу кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень (стаття 33 Господарсько го процесуального Кодексу Ук раїни). Виходячи з цього, позив ач повинен довести факт спри чинення шкоди, обґрунтувати її розмір, довести безпосере дній причинний зв' язок між правопорушенням та заподіян ням шкоди і розмір відшкодув ання.

Проте, жодного належного до казу у підтвердження своїх д оводів про порушення відпов ідачем Правил користування с истемами питного водопостач ання або доказів того, що відп овідачем завдана шкода майну позивача, позивачем суду не надано.

Відтак, виходячи з обсягу д оказів, які були надані позив ачем в обґрунтування своїх п озовних вимог, суд дійшов вис новку про те, що позивачем не д оведено складу цивільного пр авопорушення, що виключає за стосування відповідальност і до відповідача у вигляді ст ягнення реальних збитків.

Крім того, самостійною під ставою для відмови у позові в повному обсязі або в певній й ого частині є пропущення поз ивачем строку позовної давно сті для звернення до суду з п озовом.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України перебіг поз овної давності починається з дня, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушен ня свого права або про особу, я ка його порушила.

У відповідності із частино ю третьою статті 267 Цивільного кодексу України позовна дав ність застосовується судом л ише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним р ішення.

Статтею 257 Цивільного кодек су України встановлений зага льний строк позовної давност і, який становіть три роки.

Перебіг строку для звернен ня позивача до суду розпочав ся з дня, коли позивач дізнавс я або міг дізнатись про поруш ення своїх прав чи інтересів . Дослідивши наявні у справи докази, з урахуванням статей 256 та 261 Цивільного кодексу Укр аїни, суд приходить до виснов ку, що позивач звернувся до су ду з пропуском строку позовн ої давності, тому позовні вим оги в частині стягнення забо ргованості, утвореної до 23.06.2007 р оку є безпідставними. Клопот ання про поновлення строку п озовної давності позивачем з аявлено не було. Жодних доказ ів поважності причин пропуск у строку позовної давності п озивачем не представлено. На томість відповідач наполяга є у своєму відзиву на позов н а застосуванні позовної давн ості.

Відповідно до пункту 4 статт і 267 Цивільного кодексу Україн и сплив позовної давності, пр о застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 33 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и встановлено, що кожна сторо на повинна довести ті обста вини, на які вона посилаєтьс я як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст. 3 4 Господарського процесуальн ого кодексу України господар ський суд приймає тільки т і докази, які мають значення для справи. Обставини справи , які відповідно до законода вства повинні бути підтверд жені певними засобами доказ ування, не можуть підтверджу ватись іншими засобами доказ ування.

Таким чином, враховуючи вик ладене, виходячи з обсягу док азів наданих сторонами, суд д ійшов висновку про необґрунт ованість позовних вимог і не доведеність підстав застосу вання до відповідача відпові дальності у вигляді стягненн я реальних збитків.

Вступна та резолютивна час тина рішення оголошена в суд овому засіданні 30.09.2010. Повний те кст рішення оформлено та під писано 05.10.2010р.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.43,49,82-84 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Кр им При валова А.В.