Ухвала

від 22.03.2024 по справі 607/6150/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2024 Справа №607/6150/24 Провадження №2/607/1815/2024

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась із позовом до відділу Державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про зняття арешту з майна у якому просить скасувати арешт нерухомого майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, номер 36308019, виданою -4.02.2013 головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Гнатюк Н.В., номер запису про обтяження:420573 (спеціальний розділ); зареєстровано: 22.02.2013 державним реєстратором: Підгородецька Н.В., Тернопільське міське управління юстиції, Тернопільська область; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:1069955 від 22.03.2013, Підгородецька Н.В. Тернопільське міське управління юстиції,; вид обтяження: арешт нерухомого майна; обтяжувач: Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ 34950930; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 , РНОКП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; зміст, характеристика обтяження: у межах звернення стягнення 22739,84 грн.; опис предмету обтяження: все нерухоме майно.

Як вбачається із змісту поданої позовної заяви, позивач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на усе належне йому майно, спадкоємцями є позивач та її малолітній син ОСОБА_4 . Позивачем під час видачі свідоцтва про права на спадщину у нотаріальній конторі було з`ясовано про наявність арешту на нерухоме майно належне ОСОБА_3 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 04.02.2013 року у виконавчому провадженні №36308019. Згідно відповіді від 29.02.2024 відділу ДВС у м.Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №36308019 з примусового виконання виконавчого листа №1915/2879/2012 від 20.08.2012, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення із ОСОБА_3 у користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 25.10.2007 в сумі 22514,69 грн. та судовий збір у сумі 255,15 грн. 25.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу за відсутності у боржника майна. Враховуючи те, що постанова про повернення виконавчого документу стягувану винесена 25.11.2013, трирічний строк для повторного пред`явлення виконавчого документу сплив, а тому позивач вважає, що застосоване обтяження у вигляді арешту майна боржника повинно бути скасоване державним виконавцем ще 25.11.2016, арешт повинен бути знятий з огляду на відсутність підстав його накладення. 28.02.2024 року представником позивача до відділу ДВС у м.Тернополі було подано заяву про зняття усіх наявних арештів, накладених на майно (кошти) боржника ОСОБА_3 у відповідності до п.3 ч.1 ст.39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Однак відповідачем було надано відповідь №49690 від 12.03.2024, згідно якої підстави для зняття арешту з спірного майна відсутні. Відтак, наявність записів у Державному реєстрі речових прав стосовно наявних обтяжень перешкоджає ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Вивчивши матеріали даної заяви, суддя приходить до наступного висновку.

З поданої позовної заяви ОСОБА_5 вбачається, що позивач, яка є спадкоємцем за законом після смерті боржника ОСОБА_3 , просить скасувати арешт на нерухоме майно, яке належало померлому та який накладено на підставі постанови від 04.02.2013 державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у виконавчому провадженні №36308019 по виконанню виконавчого листа №1915/2879/2012 від 20.08.2012 виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором від 25.10.2007 в сумі 22514,69 грн. та судового збору у сумі 255,15 грн.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах,у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічнівисновки містятьсяу спостановіВеликої ПалатиВС від02.10.2019№904/51/19,а також у постановах ВС від 19.01.2022 у справі №577/454/20, від 01.02.2023 року у справі №206/2832/21.

Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізуються шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник, або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, не зазначив відповідачем особу в інтересах якої накладений арешт, натомість вказав відповідачем лише орган виконавчої служби, наголосивши, що підстави для подальшого обтяження нерухомого майна, який було накладено під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні, на думку ОСОБА_1 відсутні.

Згідно вимог п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене та керуючись, ст.ст.19,186,259-261,353,354 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про зняття арешту з майна.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. В. Ромазан