Рішення

від 29.12.2023 по справі 302/404/23

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/404/23

Провадження № 2/302/122/23

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ 29.12.2023 року смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді: Сидоренко Ю.В.

при секретарі: Царь О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) доСиневирської сільськоїрадиХустського районуЗакарпатської області (адреса місцезнаходження: село Синевир, буд.1066 Хустського району Закарпатської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора(державнийнотаріус АнтонюкЛеся Іванівна) (адреса місцезнаходження: м.Івано-Франківськ вул.Г.Мазепи, 28, ЄДРПРОУ - 02891701), про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

24.02.2023року доМіжгірського районногосуду Закарпатськоїобласті надійшовпозов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який в подальшому був уточнений в редакції від 26.06.2023 року, до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно.

У пред`явленому позові позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять визнати за ними по 1/2 частці спадкового майна, а саме: 1) житлового будинку загальною площею 18,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 2) земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: Закарпатьска область, Міжгірський район, с.Синевир, площею 01920 га, кадастровий номер 2122486900:01:002:0021; 3) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: Закарпатська область, Міжгірський район, с.Синевир, площею 0,1305 га, кадастровий номер 2122486900:01600360022.

28.06.2023 року представником позивачів адвокатом Круць В.М., який діє в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, та в якій позивачі просять: 1) визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 І3) право власності в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/2 частку спадкового майна, а саме:

- житлового будинку загальною площею 48,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Синевир, площею 0,1920 га., кадастровий номер 2122486900:01:002:0021;

- земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: АДРЕСА_4 , площею 0,1305, кадастровий номер 2122486900:01:003:0022;

2) визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/2 частку спадкового майна, а саме:

- житлового будинку загальною площею 48,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),місце розташування: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Синевир, площею 0, 1920 га., кадастровий номер 2122486900:01:002:0021;

- земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: Закарпатська область, Міжгірський район, с.Синевир, площею 0,1305, кадастровий номер 2122486900:01:003:0022.

На обґрунтування заявлених та в подальшому уточнених позовних вимог, позивачі зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що в Книзі реєстрації смертей 27.10.2010 року зроблено відповідний актовий запис № 54 та виконкомом Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 27.10.2010 року.

Спадкоємцями померлої є її рідні онуки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . До складу спадщини померлої ОСОБА_3 належить наступне нерухоме майно: Житловий будинок загальною площею 48,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; Земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_4 , площею 0, 1920 га., кадастровий номер 2122486900:01:002:0021; Земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: АДРЕСА_4 , площею 0, 1305, кадастровий номер 2122486900:01:003:0022.

Позивачі зазначають, що ОСОБА_3 за життя не зареєструвала право власності на належне їй майно, її син ОСОБА_4 (батько позивачів), який важко хворів та помер через три роки після смерті ОСОБА_3 , не встиг прийняти спадщину, про наявність складеного на нього заповіту, не знав. Заповіт, складений ОСОБА_3 на користь свого сина ОСОБА_4 від 27.12.1993 року, яким вона заповіла у власність ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого воно б не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, було знайдено позивачами у середині 2021 року під час генерального прибирання будинку померлої. Після чого позивачі почали виготовляти документацію на будинок та земельні ділянки, займатися пошуком документів, що підтверджують належність майна померлій бабці, з`ясовувати склад спадщини.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та видачі Свідоцтва про право на спадщину.

Листом державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Антонюк Л.І. за №623/01-16 від 20.05.2022 року у видачі свідоцтва про право н спадщину після смерті ОСОБА_3 1916 року народження, позивачам було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, а тому позивачі змушені звернутися до суду з даним позовом, в якому просять визнати за ними, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - право власності на 1/2 частину спадкового майна, в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28.02.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовчий розгляд справи.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.05.2023 витребувано з Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.124-125).

07.06.2023 на виконання ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.05.2023 державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Антонюк Л.І. на адресу суду направлено копії Спадкових справ № 175/2020 та № 964/2012 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

28.06.2023 року представником позивачів ОСОБА_5 подано заяву про уточнених вимог, викладену в редакції від 26.06.2023 року (а.с.218).

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18.07.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 302/404/23 (провадження № 2/302/122/23) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора (державний нотаріус Антонюк Леся Іванівна), про визнання права власності на спадкове майно та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с.221-222).

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник в особі адвоката Круць В.М. не з`явилися, про день та час проведення судового розгляду були повідомлені своєчасно та належним чином, проте на адресу суду представником позивачів адвокатом Круць В.М. подана заява, в якій висловлено прохання роводити судове засідання за відсутності сторони позивача, заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять уточнений позов задовольнити за наведеними у ньому підставами.

Представник відповідача Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, про день та час проведення судового засідання був повідомлений своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку. Проте, на адресу суду надано заяву Синевирської сільської ради за підписом сільського голови ОСОБА_6 , в якій відповідач просить розглянути справу без участі уповноваженої особи сільської ради, проти заявлених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уточнених позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, за кожним з позивачів в рівних частках, виконком Синевирської сільської ради заперечень не має (а.с.109).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Першої Івано-Франківська державної нотаріальної контори Антонюк Л.І. в судове засідання не з`явилася, про день і час його проведення повідомлена належним чином та у встановленому законом порядку. Проте, до суду подано заяву державним нотаріусом Антонюк Л.І., в якій остання просить розглянути справу без її участі за наявними у справі матеріалами, та зазначає, що нових обставин по даній справі немає (а.с.112).

Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Дослідивши у повному обсязі матеріали цивільної справи №302/404/23, повно та всебічно з`ясувавши обставини у даній справі, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами цієї справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Лази Тячівського району Закарпатської області, батьком якого є ОСОБА_4 , а матір`ю ОСОБА_7 , про що свідчить свідоцтво про його народження, копія якого є в матеріалах справи (а.с.13).

Позивачка ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Кричево Тячвського району Закарпатської області, батьком якої є ОСОБА_4 , а матір`ю ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про її народження, копія якого є в матеріалах справи (а.с.11).

30 квітня 1988 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб із ОСОБА_9 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_10 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 30.04.1988 року, актовий запис № 476 (а.с.12).

Батько позивачів - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 73 роки, у місті Івано-Франківськ, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим відділом ДРАЦС реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 17.08.2013 року, актовий запис № 1218 (а.с.6).

Як вбачається з свідоцтва про народження, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Синевир Міжгірського району Закарпатської області, батьком якого є ОСОБА_11 , а матір`ю ОСОБА_12 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 24.05.1954 року (повторно), копія якого є в матеріалах справи (а.с.9).

Батьками ОСОБА_4 , а саме ОСОБА_13 та ОСОБА_14 було зареєстровано шлюб ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Синевир Міжгірського району Закарпатської області, актовий запис №27, та після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_15 », що вбачається з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 , виданого 24.05.1954 року (повторно), копія якого є в матеріалах справи (а.с.8).

Бабуся позивачів - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 94 роки, в селі Синевир Міжгірського району Закарпатської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис № 54, виданий виконкомом Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області 27.10.2010 року, та копія якого є в матеріалах справи (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, при житті ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений 27 грудня 1993 року секретарем Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області та зареєстрований в реєстрі за №118, та відповідно до якого ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, а саме: усе її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла у власність своєму сину ОСОБА_4 , 1940 року народження (а.с.10).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за №73801157, виданої 02.09.2023 року державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвою О.І. у Спадковому реєстрі інформація щодо наявності заповіту, складеного ОСОБА_3 , відсутня (а.с.240).

З Виписки з погосподарської книги житлового будинку АДРЕСА_3 , виданої Синевирською сільською радою за вих.№ 02-36/1519 від 10.11.2021 року вбачається, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була мешканкою АДРЕСА_5 , та згідно з погосподарської книги №6 за 1991-1995 р.р. ОСОБА_3 була власником земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (колишній номер будинку 885). У 1991 році за нею був закріплений особовий рахунок (номер об`єкту погосподарського обліку №1521). У відповідності до перенумерації будинків, проведеної з 1991-1995 рр. в селі Синевир колишній номер житлового будинку АДРЕСА_6 змінений на діючий сьогодні номер будинку 1507 (а.с.16).

Та як вбачається з вищевказаної довідки, ОСОБА_3 дійсно була власником житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 та земельної ділянки орієнтовною площею 0, 32 га. Зазначений житловий будинок побудований орієнтовно в 1928 році, свідоцтво про право власності на даний житловий будинок сільською радою не видавалося (а.с.16).

За витребуваної судом інформації, довідкою виконкому Синевирської сільської ради за вих.№ 2135 від 15.12.2023 року підтверджено, що на день смерті та протягом шести місяців після смерті ОСОБА_3 , 1916 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , у будинку за адресою: АДРЕСА_5 ), ніхто не проживав та не був зареєстрований. За архівними даними погосподарської книги Синевирської сільської ради № 17 за 2006-2010 роки, головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_5 ) була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час голови домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 не має нікого (а.с.250).

Листом державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Антонюк Л.І. за вих.№ 623/01-16 від 20.05.2022 року у видачі Свідоцтва про право на спадщину після смерті бабці ОСОБА_3 1916 року народження, позивачам було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.14).

З витребуваних судом матеріалів спадкової справи № 964/2013 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що після його смерті до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори звернулася 18.12.2013 року його дружина ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка (а.с.131). Та як вбачається з матеріалів цієї спадкової справи, ОСОБА_3 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_4 , не зверталася.

З відповіді державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвої О.І. за вих.№ 01-16 від 02.09.2023 року, спадкова справа за майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Міжгірською державною нотаріальною конторою не заводилася (а.с.238).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 73801156, виданої 02.09.2023 року державним нотаріусом Дунаєвою О.І. у Спадковому реєстрі інформація щодо спадкових справ та виданих на їх підставі Свідоцтв про право на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , відсутня (а.с.239).

Згідно Державного акту про право приватної власності на землю серії 1-3К №033661 від 13.01.2000, ОСОБА_3 на підставі рішення Синевирської сільської ради №2 від 22.12.1999 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,3225 га, розташовану на території Синевирської сільської ради, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується копією вказаного Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-3К №033661, яка є в матеріалах справи (а.с. 17).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-2310194242021 від 29.12.2021 року, земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_3 площею 0,1920 га, кадастровий номер земельної ділянки №2122486900:01:002:0021 на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , на підставі рішення Синевирської сільської ради від 22.12.1999 року, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЗК №033661 від 13.01.2000 року (а.с.18-20).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4812723302021 від 24.12.2021 року земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, місце розташування земельної ділянки: Закарпатська область, Міжгірський район, c.Синевир, площею 0,1305, кадастровий номер №2122486900:01:003:0022 на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , на підставі рішення Синевирської сільської ради від 22.12.1999 року, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЗК №033661 від 13.01.2000 року (а.с.21-23).

Правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку з кадастровим номером №2122486900:01:002:0021 та земельну ділянку з кадастровим номером № 2122486900:01:003:0022 є Державний акт на право приватної власності на землю серії 1-ЗК №033661 від 13.01.2000 року, виданим на ім`я ОСОБА_3 (а.с.17-23).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), видана замовнику ОСОБА_1 , є в матеріалах справи (а.с.24-53).

Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, що вказаний будинок має загальну площу 48,4 кв.м. та складається з: житлової кімнати площею 10,00 кв.м., житлової кімнати площею 11,5 кв.м., кухні площею 18,7 кв.м., комори площею 4,6 кв.м., туалет площею 1,6 кв.м., ванної кімнати площею 2,0 кв.м., згідно технічного паспорту, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 - ФОП « ОСОБА_16 » станом на 08.12.2021 року та копії якого є в матеріалах справи (а.с.54-57).

Як вбачається зі Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 2122486900:01:002:0021 площею 0,1920 га за адресою: с. Синевир, 1507 Міжгірського району (на даний час Хустського) району Закарпатської області, складеного ТОВ «Атлант-оцінка» слідує, що станом на дату оцінки 06.02.2023 року вартість вказаного об`єкту нерухомого майна становить 160000,00 гривень (а.с.62-70).

Як вбачається зі Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 2122486900:01:002:0022 площею 0,1305 га за адресою: с. Синевир Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, складеного ТОВ «Атлант-оцінка» зазначено, що станом на дату оцінки 06.02.2023 вартість вказаного об`єкту нерухомого майна становить 90000,00 гривень (а.с.71-79).

Як вбачається зі Звіту про оцінку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 48,4 кв.м., та складеного ТОВ «Атлант-оцінка» зазначено, що станом на дату оцінки 06.02.2023 року вартість вказаного об`єкту нерухомого майна становить 230000,00 гривень (а.с.80-88).

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Положеннями статті 1217 Цивільного кодексу Україна встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до приписів статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Частиною першою статті 1221 ЦК України встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з нормами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з частинами першою та третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦКУкраїни спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Цивільний кодекс України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, передбачених статтями 335, 376 та 392 ЦК України.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (п.11 ч.1 ст.346 ЦК України).

Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).

В свою чергу, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Відмова нотаріуса не припиняє права спадкоємця на отримання спадщини, а його право в такому випадку підлягає судовому захисту.

Відповідно до п.«г» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст.152 ч.3 п.«а» Земельного кодексу України передбачає, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до ст.131 ЗК України громадяни України мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Згідно з п.п.1,2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спорів у зв`язку зі спадкуванням за заповітом суд повинен застосовувати правила глави 85 ЦК України та враховувати, що заповідач, зокрема, має право: призначити своїми спадкоємцями фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (частина перша статті 1235 ЦК); без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, крім тих, які мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року зазначено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи, до яких, зокрема, законодавцем віднесено визнання права. Право на обрання способу захисту своїх прав та законних інтересів (нотаріальний чи судовий) належить виключно особі і не може бути обмежене з формальних міркувань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Отже, оскільки позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після померлої бабусі ОСОБА_3 до спадкового майна не мають можливості оформити свої спадкові права спадкове майно у виді житлового будинку АДРЕСА_3 та земельних ділянок, розташованих на території Синевирської сільської ради, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок та земельні ділянки, тому позивачі змушені звертатися до суду за захистом своїх прав та охороняємих законом інтересів, обираючи передбачений пунктом першим частини 2 статті 16 ЦК України спосіб захисту свого права у вигляді визнання права та питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Встановлені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини підтверджуються сукупністю вивчених судом фактичних даних за наданими та дослідженими в судовому засіданні документами, що дає суду підстави для ухвалення рішення на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Таким чином, враховуючи визнання позову відповідачем та ті обставини, що прийняттям спадщини позивачами, з огляду на положення статей 1258 і 1265 ЦК України, права інших осіб не порушуються, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та оцінивши у сукупності наявні у справі докази, суд вважає уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому підлягають задоволенню.

Приймаючи ті обставини, що первинна реєстрація об`єкту нерухомого майна житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , своєчасно не проведена, правовстановлюючі документи на вищевказаний житловий будинок відсутні із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ніхто зі спадкоємців не звертався, спадкова справа Міжгірською державною нотаріальною конторою не заводилася, земельні ділянки, розташовані на території Синевирської сільської ради, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЗК № 033661, виданого 13 січня 2000 року, на праві власності належать ОСОБА_3 та враховуючи, що заявлені позивачами позовні вимоги відповідачем не оспорені, відзив, письмові заперечення проти позову відповідачем не подані, інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні, а тому на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що заявлені позивачами уточнені позовні вимоги про визнання за ними права власності за кожним на 1/2 частку на об`єкти нерухомого майна: житловий будинок АДРЕСА_3 , земельні ділянки, що розташовані на території Синевирської сільської ради, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЗК № 033661, виданого 13 січня 2000 року на ім`я ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 підлягають задоволенню у повному обсязі за вищенаведеними підставами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що судові витрати по даній справі складаються з судового збору в загальній сумі 4800,00 грн., сплаченого позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при зверненні з позовом до суду, кожним по 2400,00 грн., що підтверджується квитанціями від 14.032.2023 року, які є в матеріалах справи /а.с.1,2/.

Згідно ч.1 ст.4Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік»визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2684,00 гривень.

ЗгідноЗакону України «Про судовий збір»за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, ставка 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1073,60 грн.

Разом з тим, враховуючи ті обставини, що за уточненими позовними вимогами, позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено позовні вимоги майнового характеру щодо визнання права власності саме на три об`єкти нерухомого майна (житловий будинок та дві земельні ділянки), за кожним з позивачів по частці, а при пред`явлені позову позивачами сплачено судовий збір виходячи лише із загальної вартості спадкового майна (480000,00 грн.), а не від кількості об`єктів спадкового майна, тому суд вважає необхідним стягнути з позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недоплачений ними судовий збір при подачі позову до суду, виходячи з наступного розрахунку: 1073,60 грн. * 3 об`єкти 2400,00 грн. = 820,80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.328,331,392,1216-1218,1258,1265,1268,1276,1297 ЦК України, ст.ст. 9, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора (державний нотаріус Антонюк Леся Іванівна), про визнання права власності на спадкове майно за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (громадянин України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) - в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка помер ІНФОРМАЦІЯ_8 - право власності на 1/2(однудругу)частину наступного спадкового майна, а саме на:

- 1/2 (одну другу) частину житлового будинку загальною площею 48,4 кв.м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ;

- 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки за цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1920 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер №2122486900:01:002:0021;

- 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки за цільовим призначенням: для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,1305 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер №2122486900:01:003:0022.

Визнати за ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (громадянка України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка помер ІНФОРМАЦІЯ_8 - право власності на 1/2(однудругу)частину наступного спадкового майна, а саме на:

- 1/2 (одну другу) частину житлового будинку загальною площею 48,4 кв.м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ;

- 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки за цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1920 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер №2122486900:01:002:0021;

- 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки за цільовим призначенням: для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,1305 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер №2122486900:01:003:0022.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) на користь держави судовий збір в сумі 820 (вісімсот двадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в сумі 820 (вісімсот двадцять) гривень 80 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно зі статтею 273 ЦПК України.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО