Ухвала

від 14.03.2024 по справі 643/1178/14-ц

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 14.03.2024Справа № 643/1178/14-ц Провадження № 2/554/1562/2024

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді Гольник Л.В.,

секретаря судового засідання Михайленко К.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», правонаступника Публічного акціонерного товариства «Фінанси та Кредит», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Верховного суду від 15.11.2018 року заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 19.03.2014 р. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27.12.2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 20.03.2019 року справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08.07.2020 року замінено позивача у цивільній справі зПАТ «Банк «Фінанси та кредит» наТовариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент».

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 13.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 08.03.2022 № 2/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м.Полтави.

Згідно з автоматизованим розподілом справа розподілена на суддю ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 02.10.2023 року справа прийнята до провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. та призначена до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився, заяв та клопотань до суду не надав.

Представник відповідача надав заяву про проведення судового засідання без участі відповідача ОСОБА_1 та її представника. У вказаній заяві зазначив, що 12.02.2022 року ним до Московського районного суду м.Харкова була подана заява про залишення позовної заяви без розгляду та постановлення ухвали про поворот виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Відтак нормичастини п`ятої статті 223 ЦПК України тапункту 3 частини першої статті 257 ЦПК Українидисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження№ 61-3782св21),від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21).

У судове засідання 19.02.2024 та 14.03.2024 року представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, заяв та клопотань до суду не подавав.

У зв`язку з тим, що позивач повторно не з`явився у судове засідання, тому суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

У рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року по справі №13-рп/2011 роз`яснено, що інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відтак, поворот виконання рішення це повернення сторін виконавчого провадження в первісне становище у зв`язку із скасуванням виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав.

За своєю суттю поворот виконання рішення це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (постанова Великої палати Верховного Суду 04.09.2019 року у справі №569/15646/16-ц).

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі №336/9595/14, оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суди повинні задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст.382 ЦПК України 2004 року (ст.445 ЦПК України у редакції з 15 грудня 2017 року), яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

Ухвалою Верховного суду від 15.11.2018 року у справі № 643/1178/14-ц заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 19.03.2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27.12.2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як вбачається в рамках зведеного виконавчого провадження № 46239763 за виконавчим листом у справі № 643/1178/14-ц стягнуто на користь стягувача ПАТ «Фінанси та кредит» з ОСОБА_1 331104,90 грн., що підтверджується Розрахунком розподілу стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням №46239763 про стягнення ОСОБА_1 , проведеного державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Писаренко М.Г., затвердженого 26.02.2015 року Начальником відділу Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (т. 3, а.с. 115-116).

У зв`язку з цим, заява про поворот виконання судового рішення підлягає задоволенню.

За таких обставин суд, керуючись ст. 247, п. 3 ч. 1ст. 257, 353, 444 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовну заяву позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», правонаступника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Здійснити поворот виконання заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 19.03.2014 року у цивільній справі № 643/1178/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В порядку повороту виконання заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 19.03.2014 року у цивільній справі № 643/1178/14-ц зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» повернути ОСОБА_1 , стягнуті з неї на користь стягувача Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», кошти у розмірі 331 104,90 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відомості про учасників, які брали участь у справі:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», код ЄДРПОУ 09807856, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 60

Правонаступник позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», код ЄДРПОУ 39114866, юридична адреса: 03035, м. Київ, Солом`янська площа, буд. 2, офіс 701.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,місце реєстрації:

АДРЕСА_1 : ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,місце реєстрації: АДРЕСА_2

Суддя Л.В.Гольник