Рішення

від 12.03.2024 по справі 704/179/22

ТАЛЬНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 704/179/22

12 березня 2024 р. м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Дьяченка Д.О.

при секретарі Табачківській М.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Тальне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Тальнівська міська рада Черкаської області, ТОВ "Земельно-кадастрове бюро" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Тальне, померла її мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, що складається із земельних ділянок загальною площею 0,10 га кадастрові номера 7124010100:03:002:1606 та 7124010100:03:002:1607, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, які розташовані в АДРЕСА_1 . Позивачка 24.04.2021 року звернулася до Тальнівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 64458422. Отримавши запити від нотаріуса на отримання інформації з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок які увійшли в спадкове майно, вона звернулася до Тальнівського відділу Держгеокадастру у Черкаській області для отримання даної інформації, де їй повідомили, що потрібно розробити технічну документацію щодо даних земельних ділянок, для уточнення інформації. Після чого вона звернулася до ТОВ «Земельно-кадастрове бюро» для виготовлення даної технічної документації, однак там повідомили, що вони не можуть виготовити технічну документацію на дані земельні ділянки, оскільки існують перешкоди в її виготовленні, а саме, що відповідачка порушивши межі належної їй земельної ділянки, самовільно захопила частину землі, що належала матері позивачки, перемістивши на декілька метрів свою огорожу в сторону її ділянки, збудувавши господарську будівлю (літню кухню) на частині її земельної ділянкита що кадастровий номер земельної ділянки 7124010100:03:002:1606, яка належала її покійній матері згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №015491 від 08.04.2008 року, було помилково присвоєно іншій земельній ділянці, а саме земельній ділянці, яка належить позивачці на праві власності, згідно договору купівлі продажу від 11.11.2005 року, який посвідчено приватним нотаріусом Тальнівського районного нотаріального округу Власенко Н.С., у власність земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 197 кв.м. Згідно розділу 1 Договору купівлі продажу земельної ділянки від 11.11.2005 року, ОСОБА_1 купила у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 197 кв.м., місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку. Позивачка звернулася до відповідачки, щоб вона добровільно усунула дані порушення, оскільки та не може оформити спадщину після смерті матері, на що вона відповіла, що нічого робити не буде та більше нічого не хоче слухати з цього приводу. Потім позивачка знову звернулася до ТОВ «Земельно-кадастрове бюро» для усунення допущених помилокз кадастровими номерами земельних ділянок, де їй повідомили, що не взмозі цього зробити, поки ОСОБА_2 не відновить первісні межі своєї земельної ділянки та не усуне вище зазначені порушення. Після чого, 24.09.2021 року, позивачка звернулася до Тальнівської міської ради задля вирішення даного спірного питання. 12.10.2021 року за розпорядженням міського голови № 108-Ра «Про комісійне обстеження частини АДРЕСА_2 )» була створена тимчасова комісія. 01.11.2021 року згідно акту дана комісія встановила, що відповідно до замірів та плану встановлення меж земельних ділянок, а саме кадастровий номер 7124010100:03:002:0212 яка належить ОСОБА_2 , кадастровий номер 7124010100:03:002:1606 яка належить позивачці та земельної ділянкияка належала покійній ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_3 було виявлено порушення меж земельних ділянок, а саме: господарська будівля (літня кухня) відповідачки , збудована без відповідних дозвільних документів, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 7124010100:03:002:0212) виступає за межі земельної ділянки на 0,55 0.76 м на земельну ділянку покійної ОСОБА_3 . Паркан земельної ділянки відповідачки, який позначено червоною лінією на плані встановлення меж земельних ділянок, виступає за встановлені межі на 0.1 1.2 мна ділянку покійної ОСОБА_3 та земельну ділянку позивачки. Встановивши дані порушення комісія вказала відповідачці звільнити самовільно зайняті земельні ділянки за принципом добросусідства, однак та відмовилась, тому позивачка змушена звернутися до суду за захистом свої порушених прав та інтересів.

До початку судового засідання представник позивача звернувся до суду із заявою в якій позов підтримав повністю та просив суд слухати справу без його участі.

Відповідачка до судового засідання повторно не з`явилась. До суду 12.03.2024 р. надійшла заява від ОСОБА_5 в якій він стверджує, що відповідно до довіреності від 13.05.2005 р., він є представником ОСОБА_2 та просить суд відкласти судове засідання, однак судом встановлено, що ОСОБА_5 не може бути представником ОСОБА_2 , оскільки згідно з наданою ним довіреністю від 13.05.2005 р. ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_5 представляти її інтереси як фізичної особи-підприємця, а оскільки відповідачем по даній справі є фізична особа ОСОБА_2 , то дія даної довіреності не поширюється на правовідносини, що виникають з приводу розгляду даної цивільної справи. Тому суд приходить до висновку, що оскільки відповідач повторно не з`явилась до суду без поважних причин, про час і місце розгляду справи була належно повідомлена, суд, з метою недопущення затягування судового розгляду, вирішив розглядати справу за відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані по справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що згідно з договором купівлі продажу від 11.11.2005 року, який посвідчено приватним нотаріусом Тальнівського районного нотаріального округу Власенко Н.С. та зареєстровано за № 6279 ОСОБА_1 набула у власність земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 197 кв.м.

Згідно з розділом 1 Договору купівлі продажу земельної ділянки від 11.11.2005 року, ОСОБА_1 купила у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 197 кв.м., місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Згідно з державним актом на право власності на землю серія ІІІ-ЧР №046698 ОСОБА_4 була власницею земельної ділянки загальною площею 1402.9 кв.м., кадастровий номер 7124010100:03:002:0200, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником частини будинку, розташованого в АДРЕСА_1 .

Згідно з рішенням Тальнівської міської ради №3/7-5(8) від 25.12.2015 р. АДРЕСА_1 .

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 , яка за життя була власником земельних ділянок загальною площею 0,10 га кадастрові номера 7124010100:03:002:1606 та 7124010100:03:002:1607, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, які розташовані в АДРЕСА_1 .

Згідно з актом тимчасової комісії Тальнівської міської ради від 01.11.2021 р. комісія встановила, що відповідно до замірів та плану встановлення меж земельних ділянок, а саме кадастровий номер 7124010100:03:002:0212 яка належить ОСОБА_2 , кадастровий номер 7124010100:03:002:1606 яка належить на праві власності та земельної ділянкияка належала покійній ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_3 було виявлено порушення меж земельних ділянок, а саме:

1) господарська будівля (літня кухня) ОСОБА_2 , збудована без відповідних дозвільних документів, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 7124010100:03:002:0212) виступає за межі земельної ділянки на 0,55 0.76 м на земельну ділянку покійної ОСОБА_3 ..

2) паркан земельної ділянки ОСОБА_2 , який позначено червоною лінією на плані встановлення меж земельних ділянок, виступає за встановлені межі на 0.1 1.2 мна ділянку покійної ОСОБА_3 та на земельну ділянку кадастровий номер 7124010100:03:002:1606, яка належить ОСОБА_1

Встановивши дані порушення комісія пропонує звільнити самовільно зайняті земельні ділянки за принципом добросусідства, а саме: - знести частину господарської будівлі (літня кухня) із урахуванням відступів від меж земельної ділянки та будівель і споруд згідно будівельних норм; перенести паркан на встановлену межу земельної ділянки.

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Згідно із нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майноє свідоцтво про право на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Дані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного суду (справа № 463/6829/21-ц, провадження № 61-12264св22 від 22.03.2023).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі№ 761/5115/17 сформульований висновок про те, що одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном (негаторний позов). Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним, зокрема і у випадку, коли перешкоди у здійсненні зазначеного права чинить власник майна.

За положеннями статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 зазначеного Кодексу).

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз вищенаведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту стаття 16 ЦК України.

Згідно п. п. «г, е» ч.1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

За загальними правилами добросусідства, закріпленими у статтях 103-109 ЗК України, додержання правил добросусідства є обов`язком для власників та землекористувачів земельних ділянок, які мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам та землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається щонайменше незручностей.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, щовідповідачка безпідставно користується частиною території земельної ділянки з кадастровим номером 7124010100:03:002:1606, яка за життя належала ОСОБА_3 , спадкоємицею якої є позивачка та частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7124010100:03:002:0200, яка належить позивачці на праві власності та самочинно безпідставно звела на їх частині паркан та господарську будівлю (літню кухню), внаслідок чого самовільно зайняла їх частину, що перешкоджає позивачці належним чином оформити спадкове майно після смерті матері та повноцінно користуватися належною їй на праві власності земельною ділянкою, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Тальнівська міська рада Черкаської області, ТОВ "Земельно-кадастрове бюро" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 ,у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 , шляхом знесення частини господарської будівлі (літньої кухні) з точки А до точки Г та паркану від точки Г до точки В згідно плану меж земельної ділянкизазначеному у Державному акті на право власності на земельну ділянку від 08.04.2008 року серія ЯЖ №015491.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 ,у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер кадастровий номер 7124010100:03:002:1606, шляхом знесення частини паркану від точки Адо точки Б згідно плану меж земельної ділянкизазначеному у кадастровому плані земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1984,80 грн.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Д.О. Дьяченко