Вирок

від 25.03.2024 по справі 752/5722/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5722/23

Провадження № 1-кп/752/952/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105010000841 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне, Луганської обл., громадянина України, українця, неодруженого, із вищою освітою, працюючого провідним юристом у АТ «Київгаз», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 , суд -

встановив:

І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним.

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що: 29.06.2022, приблизно о 13:00 год., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за місцем своєї роботи у приміщенні АТ «Київгаз» (кабінет № 401), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Руслана Лужевського, 18, де також перебували потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та інші співробітники АТ «Київгаз». Так, 29.06.2022, приблизно о 13:20 год., у ОСОБА_3 виник словесний конфлікт з потерпілим ОСОБА_7 , у ході якого у ОСОБА_3 з`явився кримінально-протиправний умисел, направлений на нанесення умисних тілесних ушкоджень потерпілому. Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_3 , у цей же час та місці, перебуваючи навпроти потерпілого ОСОБА_7 , відштовхнув його двома руками, після чого почав наносити удари правою та лівою руками, зжатими в кулак, у ліву та праву частину чола ОСОБА_7 . відповідно. Внаслідок указаних ударів ОСОБА_7 пригнувся та закрив обличчя обома руками. У цей час, ОСОБА_3 наніс удари кулаками лівої та правої руки знизу вверх в область верхньої губи справа та підборіддя потерпілого ОСОБА_7 . Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_7 ще близько 6-7 ударів правою та лівою ногами в нижню частину тулуба потерпілого.

Відповідно до висновку експерта, потерпілому ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у вигляді в ділянці чола справа з розповсюдженням на повіки правого ока та праву щоку, на правій щоці з розповсюдженням на червону кайму верхньої губи справа та підборіддя, на переднє-зовнішній поверхні лівого плеча в верхній третині, на передній черевній стінці справа по середнє-ключичній лінії на 3,0 см вправо від пупця розташовані синці неправильної овальної форми багрового кольору з нечіткими контурами. В проекції тіла правої надбрівної дуги ближче до внутрішнього його краю косо-горизонтально відповідно 10-ти та 5-ти годинам умовного циферблату розташована рана подовженої форми, краї якої зведені хірургічними швами, закругленими кінцями. На слизовій оболонці верхньої губи відповідно 1-4-му зубам верхньої щелепи справа розташований крововилив неправильної овальної форми фіолетового кольору з нечіткими контурами, розміром. На фоні даного крововиливу по центру мається садно неправильної овальної форми вкрите білим нальотом які відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але не більше ніж 21 добу.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України, як нанесення умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Суд визнає недоведеним пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК України, і у відповідності до ч. 1 п. 3 ст. 373 КПК України, ухвалює виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, з таких підстав.

ІІ. Позиція сторони захисту

Так, в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав, та пояснив пояснив суду, що того дня, 29.06.2022, у приміщенні АТ «Київгаз» в кабінеті 401 на робочому місці перебувало 4 особи: він, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_13. По обідній перерві у них із ОСОБА_13 була розмова, у яку втрутився ОСОБА_10 . Він запитав ОСОБА_10 чого він втручається, розмови не вийшло, він вийшов із кабінету. Проходячи повз робоче місце ОСОБА_10 , той з невідомих йому причин, схватив його рукою за футболку, а іншою намагався завдати удари, ОСОБА_11 розборонив їх. Коли він відійшов від ОСОБА_10 і був до нього спиною, ОСОБА_10 вдарив його по потилиці, зав`язалась бійка, після чого ОСОБА_11 знов їх розборонив. Після того, як бійка припинилась ОСОБА_10 викликав поліцію та швидку медичну допомогу. Приїхали працівники поліції, відібрали пояснення, він відмовився від госпіталізації, а ОСОБА_10 поїхав з представниками медичної допомоги. Спочатку він оборонявся, а потім вони один одному завдавали хаотичні удари. Наприкінці, він бачив у потерпілого кров. Перед потерпілим не вибачався, і не планує. Чому так сталося він пояснити не може. Він волів би, щоб цих подій не було, жалкує про вчинене.

Взаємовідносини із потерпілим за півроку до цього були робочі, без конфліктів.

У день коли стався конфлікт, зранку кожен займався своїми особистими справами. Вважає, що це було по обіді, бо він їсть в обідню перерву, орієнтувався напевно по годинам. Годинник він не носить, взагалі не має годинника. Спілкувався із ОСОБА_13 на довільні теми, ця тема ОСОБА_10 не стосувалась взагалі, тему і зміст розмови не пам`ятає. Він не знає чому у ОСОБА_10 виникло бажання застосувати відносно нього нецензурну лайку. Коли він вирішив вийти із кабінету, ОСОБА_10 знаходився біля свого робочого місця, коли той напав, то точно не сидів, коли схватив його за груди та почав його бити.

ОСОБА_10 схопив його правою рукою, і лівою намагався бити, він побачивши що перший удар в обличчя, він ухилився, який там механізм був, здається із гори вниз. Він намагався його відштовхнути, але не вийшло. ОСОБА_10 наніс декілька ударів, і їх розбороняв ОСОБА_11 , намагався відтягти один від одного. Спочатку ОСОБА_10 притримував футболку. Коли він повернувся до ОСОБА_10 спиною, той завдав йому удару в потилицю, після чого він розвернувся і був змушений захищатись, бо ані дії ОСОБА_11 , ані ніщо інше його не зупиняло. Далі відбувалось хаотичне нанесення ударів руками один одному, доки ОСОБА_11 не розійняв їх знову, і вони перестали наносити удари один одному.

Чи виходив ОСОБА_10 на наступний день на роботу, він не пам`ятає.

На підприємстві проводилось розслідування цього факту, він, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 отримали догану. З результатами службового розслідування, здається ознайомлювали. Напевно, давав пояснення письмово, коли розслідували нещасний випадок. Він із ОСОБА_10 не спілкувався. ОСОБА_13, як керівник міг спілкуватись із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , напевно міг спілкуватись, перебуваючи на робочому місці.

ОСОБА_13 є керівник, ОСОБА_11 колега. У його підпорядкуванні немає людей.

Після подій із ОСОБА_10 ситуація не обговорювалась.

Він, ОСОБА_13 і ОСОБА_11 продовжують працювати в одному кабінеті.

Удари потерпілому в тулуб він не наносив, бо захищався. Скільки відбувався конфлікт він не пам`ятає.

За свідчення свідків він не відповідає.

Цивільний позов не визнає. Згоден компенсувати безпосередньо витрати на лікування, які документально підтверджені.

Захисник обвинуваченого вважав, що надані стороною обвинувачення докази не тільки не спростовують, а й підтверджують факт спричинення обвинуваченим тілесних ушкоджень під час захисту від реального суспільно-небезпечного посягання на останнього. Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у діях ОСОБА_3 підтверджується допитами свідками які зазначили, що потерпілий був ініціатором конфлікту та два рази поспіль першим починав наносити удари ОСОБА_3 ; протоколами слідчих експериментів проведених за участі свідків, якими підтверджується, що саме ОСОБА_10 розпочав наносити удари ОСОБА_3 причому двічі, після того, як свідок ОСОБА_11 на певний проміжок часу припинив конфлікт; висновком експерта № 042-244-2023, яким встановлено, що виявлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження могли утворитись як при обставинах, на які він вказує під час проведення слідчого експерименту за його участі так і при обставинах, на які вказує свідок ОСОБА_11 , в ході його допиту та слідчого експерименту із ним; показами обвинуваченого, які узгоджуються із показами свідків та протоколами слідчих експериментів за участі останніх. Обвинувачений ОСОБА_3 перебував у стані необхідної оборони і перевищення ї меж не допускав, а тому у його діях відсутній склад злочину, тому захист просить ухвалити відносно ОСОБА_3 виправдувальний вирок.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Потерпілий ОСОБА_7 , надав показання суду про те, шо конфлікт із обвинуваченим почався ще з грудня 2021 року коли, його було призначено керівником робочої групи у їх відділі начальник це ОСОБА_13 . Конфлікт розпочався з робочого моменту. З боку обвинуваченого він піддавався неодноразовим погрозам фізичної розправи, образам за те, що його було призначено керівником робочої групи. Він вважає, що обвинувачений хотів цього конфлікту. Перед конфліктом 29.06.2022 йому було страшно приходити на роботу, він боявся за своє життя та здоров`я, бо неодноразово звучали погрози з боку обвинуваченого. В обідню перерву він поїхав по своїх особистих справах, відпросившись у ОСОБА_13 , повернувся о 13-45 год. зайшов до кабінету де між ОСОБА_13 та обвинуваченим була політична дискусія, він зайшов на своє робоче місце, почав займатись своїми справами. Приблизно о 14-й год. коли відбувалась ця вся розмова, він не витримав через обурення, та сказав, обвинуваченому, якщо він так любить рашу, то хай їде туди. Він знаходився біля робочого місця ОСОБА_14 , коли він це сказав обвинуваченому, той різко підвівся та штовхнув його обома руками у груди, він почав захищатись, виставив праву руку наотмаш, після цього обвинувачений схватив правою рукою його за рубашку, почав тягти до кабінету, почав бити його кулаками у голову спочатку лівою, а потім правою рукою прицільно, він намагався захищатись. Все це бачили свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_11 . Обвинувачений прицільно кулаками бив у голову знизу-вверх, ударів було 3-4, у нього потемніло в очах, почалась кровотеча. ОСОБА_13 в цей момент почала кричати щось ОСОБА_11 , щоб той втрутився. ОСОБА_11 намагався їх розборонити, а обвинувачений продовжував його бити руками та ногами, десь 4-5 ударів, у тулуб зі всієї сили. Ледве стоячи на ногах, він відійшов і почав викликати поліцію та швидку, так закінчилась бійка. Ніхто із працівників не надав йому допомогу коли він стікав кров`ю. ОСОБА_13 вийшла із кабінету та покликала прибиральницю.

Вся це відбувалось десь хвилину-півтори, обвинувачений підійшов, штовхнув, почав наносити удари, він намагався захищатись як міг. На підлогу він не падав, він стояв зігнувшись. У нього дуже сильно боліла голова, були синці, гематома, був розрив тканини повіки, яку йому зашивали у лікарні, по всьому тілі на тулубі у нього були синці, на плечі.

Щодо цивільного позову. Він цілий місяць перебував на лікуванні, перебував на лікарняному 28 днів. Лікарняний оплачуваний. Відчував себе погано, ходив по лікарям, на 23 день йому також робили дослідження голови, цей доказ не був врахований при експертизі. Витрачав власні кошти на ліки. Після того, як він вийшов на роботу, він не міг нормально працювати, пішов у відпустку і продовжував лікуватись до кінця 2022 року, у нього були проблеми із психікою, у нього боліла голова, погіршився рівень пам`яті, рівноваги, приймав постійно ліки, з оком були проблеми. Обвинувачений порвав йому рубашку. Також він хоче стягнути з обвинуваченого, внаслідок втрати працездатності, розмір втраченого заробітку (доходу). Він працював у АТ «Київгаз» до 20.09.2022, звільнився за згодою сторін. Ніяких вибачень та компенсацій з боку обвинуваченого не було.

Свідками самої події були ОСОБА_11 та ОСОБА_13 . Першим його штовхнув обвинувачений. Удар по потилиці обвинуваченого він не пам`ятає, він захищався. Лікувався амбулаторно 28 днів, а не стаціонарно. З 30.06.2022 по 27.07.2022 він відвідував АТ «Київгаз», був присутній на комісії з розслідування нещасного випадку.

Моральну шкоду він оцінює у 500000 грн., тому, що лікувався близько півроку, у нього було дуже погане самопочуття, він вважає, що ці образи, погрози, приниження з боку обвинуваченого у його адресу і усі ці нанесені тілесні ушкодження він оцінює у цю суму. Тому, що через цей конфлікт він втратив роботу. Він звільнився за згодою сторін, але на нього був тиск з боку працівників АТ «Київгаз» щодо звільнення.

Свідок ОСОБА_18 надав суду показання про те, що працює юрисконсультом у АТ «Київгаз» з 2016 року. Обвинуваченого та потерпілого знає, працювали разом в одному відділі. У той день, в обідню перерву він сидів за своїм робочим місцем, в цей час ОСОБА_19 та ОСОБА_13 розмовляли між собою, в цей час ОСОБА_10 почав ображати ОСОБА_19 нецензурною лайкою. На що ОСОБА_19 спитав чого ти влазиш в чужу розмову, що його це не стосується та чого ображає, на що ОСОБА_10 далі почав нецензурно висловлюватись. ОСОБА_19 , напевно, зрозумів, що ОСОБА_10 не заспокоїться та аби уникнути конфлікту, на скільки він зрозумів, сказав, що мало про що спілкуватись і почав направлятись на вихід, на що ОСОБА_10 пішов на зутсріч схопив за футболку ОСОБА_19 та почав бити останнього, в область голови, ОСОБА_19 захищав голову, він вибіг із-за робочого місця та став між ними, щоб це зупинити. Він покликав свого керівника на допомогу. Вона вибігла. Він повертався на своє робоче місце, і ОСОБА_19 пішов на своє робоче місце, в цей час ОСОБА_10 , наніс ОСОБА_19 удар в область потилиці удар кулаком і в інші місця, ОСОБА_19 в цей час почав захищатись, він знов втрутився аби припинити цю бійку. Якось йому вдалось це зупинити, ОСОБА_10 став викликати поліцію та швидку. ОСОБА_19 вийшов, в туалет, мабуть. Приїхали поліцейські і вони надали пояснення.

Кров він бачив і на ОСОБА_10 і на ОСОБА_19 . Він бачив, як ОСОБА_19 , в тому числі, наносив ОСОБА_10 , удари кулаками у різні частини тіла, ногами не бив, наче рівновагу учасники не втрачали. Кров бачив на одежі, руках, лиці. Якби ОСОБА_19 вийшов із кабінету нічого не було, йому завадив вийти ОСОБА_10 , який став на шляху. ОСОБА_20 зупинилась, коли ОСОБА_10 перестав атакувати ОСОБА_19 . Все тривало хвилин 15 мабуть.

Перший удар наніс ОСОБА_10 в область лиця, він припинив бійку, ставши між ними. Потім знов ОСОБА_10 наніс перший удав в область шиї.

Він був присутній весь час конфлікту в кабінеті. Він не пам`ятає коли свідок ОСОБА_13 вийшла із кабінету. Коли він почав вдруге розбороняти покликав на допомогу ОСОБА_13 . Ногами по тулубу потерпілого обвинувачений не наносив. Погроз Особистих конфліктів ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_19 він не чув. Допомогу ОСОБА_10 не надавали до приїзду швидкої.

ОСОБА_19 пішов на вихід, ОСОБА_10 встав і пішов на нього, схопив ОСОБА_19 за футболку та почав наносити удари.

ОСОБА_19 і він зараз на однакових посадах, мають рівні права та обов`язки. Начальник відділу ОСОБА_13 . ОСОБА_10 був як і він на момент конфлікту, юрисконсультом першої категорії.

Свідок ОСОБА_21 надала суду показання про те, що працює начальником відділу роботи з божниками в АТ «Київгаз» з 2021 року. Обвинуваченого і потерпілого знає, вони були у її підпорядкуванні, працювали в одному відділі, конфліктів не було, стосунки робочі. ОСОБА_19 продовжує працювати, ОСОБА_10 звільнився за згодою сторін. 29.06.2022 в обідню перерву у кабінеті де вони перебувають перебували вона, ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 . Вона спілкувалась із ОСОБА_19 , через певний час ОСОБА_10 встав із крісла та почав кричати до ОСОБА_19 , використовувати нецензурну лайку. ОСОБА_19 попросив його припинити та запитав чого той втручається у розмову, на що ОСОБА_10 не відреагував, було видно, що навпаки у ОСОБА_10 агресивна поведінка. Через певний час ОСОБА_19 встав із робочого місця, їй здалось, що він хотів вийти, щоб уникнути конфлікту, ОСОБА_10 почав іти йому на зустріч, схопив за футболку та почав бити по голові, ОСОБА_19 закрив голову. Вона була шокована, почала кричати, щоб вони припинили, ОСОБА_11 почав їх розбороняти, вона вибігла в коридор, щоб пошукати допомогу, але там нікого не було. Забігла в кабінет і побачила, що фактично конфлікт вичерпався, якихось тілесних ушкоджень ні в кого не було, вона не побачила. Всі почали розходитись по місцях, ОСОБА_19 пішов перший, а ОСОБА_10 ззаду почав бити ОСОБА_19 по голові, знов почався конфлікт, ОСОБА_11 почав їх розбороняти, розборонив. ОСОБА_19 пішов у коридор, мабуть у туалет. А ОСОБА_10 почав викликати поліцію та швидку. Потім зник, а коли повернувся був з охоронцем та поліцією.

На її переконання конфліктів між ОСОБА_19 та ОСОБА_10 не було.

Вона бачила як ОСОБА_10 бив по голові ОСОБА_19 , а другий епізод коли ОСОБА_19 виходив ОСОБА_10 знов ударив, механізм ударів вона не пояснить.

Після першого епізоду не було видимих ушкоджень, після другого епізоду бачила кров. В які місця ОСОБА_19 наносив удари ОСОБА_10 вона не пам`ятає. Вона пам`ятає як ОСОБА_10 наносив удари ОСОБА_19 . Не пам`ятає коли саме виходила між першим і другим епізодом, пройшло півтора роки. Вона була у шоковому стані тому виходила на коридор. ОСОБА_19 не наносив удари ногами по тулубу потерпілого. Видимої кровотечі у ОСОБА_10 не бачила, капала кров. Чи кликала прибиральницю не пам`ятає.

Догану отримала вона з огляду на те, що є начальником відділу та несе відповідальність за нещасний випадок.

За період її роботи не виникало конфліктів, разом святкували корпоративи, Новий рік.

Експерт ОСОБА_23 підтвердила висновки викладені у висновку № 042-244-2023 та пояснила суду, при проведенні експертизи керуються Наказом МОЗ України № 6, про що зазначено у висновку на 6 аркуші. Їй було достатньо наданої медичної документації для проведення експертизи. При визначені ступеню тяжкості заподіяних ушкоджень вони не опираються на період лікування, тому, що один може лікуватись і по півроку, є певне ушкодження, тобто струс головного мозку, який є найлегшою формою черепно-мозкової травми, де йде повністю одужання протягом 21 дня. Зі струсом можна лікуватись і 2 місця, це теж буде легке тілесне ушкодження. Перебування на лікуванні 28 днів не впливає на тяжкість, оцінюється саме заподіяне ушкодження. Нічого не зміниться від наданих документів (виписки психіатра, офтальмолога про які зазначав потерпілий) Якби було вибите повністю око, була повністю порушена функція зору, тільки тоді, експерти могли б оцінити стійку втрату непрацездатності. Ні вони не мають права керуватись іншими критеріями. Коли є втрата органу, це втрата функцій, тоді визначається відсоток непрацездатності. Листки непрацездатності не враховуються, враховується медична документація, тобто огляди невропатолога, де є динаміка, регрес, саме ушкодження струс. І на підставі цих даних вони підтверджують або знімають таке ушкодження і діагноз, як струс головного мозку. На листи непрацездатності вони ніколи не опираються. Роенцефалографічне дослідження, про яке зазначає потерпілий не могла вплинути на висновок, тому, що струс головного мозку, при комп`ютерної томографії не дає ніяких змін.

Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень було надано ряд письмових доказів, які були безпосередньо досліджені судом.

- витяг з ЄРДР від 30.06.2022, короткий виклад обставин: 29.06.2022 приблизно о 14-10 год. за адресою: м. Київ, пров. Лужевського, 18 , ОСОБА_25 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 ;

- рапорт, згідно якого 29.06.2022 о 14-04 надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що о 14.03 за адресою: м. Київ, пров. Лужевського, 18 , заявника побив колега ОСОБА_3 по роботі, після того, як стався конфлікт на політичну тему, просить поліцію, заявник ОСОБА_10 ;

- заява ОСОБА_7 про те, що 29.06.2022 о 14-10 год. у нього виник словесний конфлікт на політичну тему з працівником ОСОБА_3 .. ОСОБА_3 накинувся на нього та почав бити по обличчю та голові. Почалося все з образ матрними словами, після чого коли він відповів на ці образи ОСОБА_19 підскочив зі свого робочого місця, штовхнув його та він почав захищатись. Свідками того, що ОСОБА_19 накинувся на нього перший та почав бити є ОСОБА_13 та ОСОБА_11 . З боку ОСОБА_19 він неодноразово отримував той погрози фізичної розправи, той його принижував на роботі, ображав матерними словами, погрожував;

- заява про кримінальне правопорушення від 29.09.2022, заявник ОСОБА_10 , обставини: 29.06.2022 приблизно о 14-10 год. за адресою: м. Київ, пров. Руслана Лужевського, 18 , ОСОБА_26 тілесні ушкодження ОСОБА_7 . До ОСОБА_7 застосовувалось фізичне насильство яке полягало в ударах в область голови. ОСОБА_10 звертався до КНП Київська міська клінічна лікарня № 17 , діагноз забійні рани м`яких тканин обличчя. Очевидцями були ОСОБА_21 та ОСОБА_18 ;

- довідка із КНП КМКЛ № 17 від 29.06.2022, згідно якої ОСОБА_7 встанвоено діагноз: забійна рана лобної ділянки справа, забій м`яких тканин обличчя, верхньої губи, носа;

- запит АТ «Київгазу» до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, з якого слідує, 29.06.2022 приблизно о 13-40 год. зі штатним працівником ОСОБА_10 стався нещасний випадок внаслідок протиправних дій іншою особою, проводиться розслідування нещасного випадку та просять надати висновок - чи відноситься заподіяння травми ОСОБА_10 до обставин, що відбулися внаслідок з`ясування ним з іншою особою особистих\приватних стосунків невиробничого характеру у додатку наказ від 30.06.2022 про створення комісії з розслідування нещасного випадку;

- протокол проведення слідчого експерименту від 13.01.2023 проведеного з 13-30 год по 14-10 год., із фототаблецею до нього, відповідно до якого за участі потерпілого ОСОБА_7 , статистів та понятих, потерпілий повідомив та відтворив обставини нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_19 , а саме поштовх долонями в область грудей, потерпілий виставив руку для захисту, потерпілого схопили за сорочку, лівою рукою наносили удари в різні частини голови, потім правою (таких ударів було 6-7), потерпіоий підняв обидві руки для захисту голови, та пригнувся, та йому удари наносились знизу-вверх в область обличчя правою та лівою руками (3-4 удари), один із таких ударів потрапив потерпілому над правим оком та була розсічена надбрівна ділянка, потерпілий намагався захиститись лівою рукою, потерпілому ще наносились удари правою та лівою ногою удари в область рук тулуба та ніг (близько 6-7);

- протокол проведення слідчого експерименту від 29.01.2023 проведеного з 14-10 по 14-30 год., із фототаблицею до нього, відповідно до якого за участі свідка ОСОБА_28 статистів та понятих, свідок повідомив та відтворив як ОСОБА_10 схопив ОСОБА_19 за одяг на рівні грудей, ОСОБА_19 підняв обидві руки на рівні голови захищаючись від нападу, ОСОБА_10 почав наносити удари зверху вниз по голові ОСОБА_19 . Потім ОСОБА_19 стояв спиною до ОСОБА_10 , ОСОБА_10 почав наносити удари зверху вниз по потилиці ОСОБА_19 , ОСОБА_19 розвернувся лицем до ОСОБА_10 і почав наносити ОСОБА_10 удари руками по тулубу, по рукам та голові;

- висновок експерта № 042-244-2023 (експертиза розпочата 13.02.2023, експертиза завершена 22.02.2023), відповідно до якого під час первинного відомого звернення 29.06.2022 по медичну допомогу у ОСОБА_7 з урахуванням даних його судово-медичного огляду (30.06.2022) у останнього виявлені наступні тілесні ушкодження: а) закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, забійна рана в проекції тіла правої надбрівної дуги, синці в ділянці чола справа з розповсюдженням на повіки правого ока та праву щоку, на правій щоці з розповсюдженням на червону кайму верхньої губи справа та підборіддя, крововилив та садно на слизовій оболонці верхньої губи; б) синці на переднє-зовнішній поверхні лівого плеча в верхній третині, на передній черевній стінці справа.

Характер та морфологічні властивості, виявлених тілесних ушкоджень свідчать про те, що вони утворились від травмуючої дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну вказаному у постанові, тобто 29.06.2022, та не супроводжувались для життя небезпечними явищами.

Струс головного мозку, як найлегша форма черепно-мозкової травми у звичайному клінічному перебігу, супроводжується повним одужанням та безслідним зникненням патологічної неврологічної симптоматики, у строк до 21 доби. Відновлення анатомічної та функції травмованих ділянок по місцю утворення ран будь-якої етіології спостерігається у строк понад 6 але менш ніж 21 добу, тобто власно цей строк відображає тривалість розладу здоров`я , як судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. За таких обставин є підстави стверджувати, що вищевказана у п. а) даних Підсумків закрита черепно-мозкова травма у своїй сукупності відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менше ніж 21 добу (за критерієм розладу здоров`я), відповідно до п.п. 4.6 та 2.3.3. «Правил».

Кожне з виявлених тілесних ушкоджень, вказаних у п. б) даних Підсумків, відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров`я), відповідно до п.п. 2.3.5 та 4.6 «Правил», так як відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відновлення порушеної функції, по місцю утворення синців, саден у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров`я, як загальноприйнятого судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості.

Виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження могли утворитись як при обставинах на які він вказує під час проведення слідчого експерименту за його участю від 13.01.2023, так і при обставинах, на які вказує свідок ОСОБА_18 в ході його допиту в якості свідка від 27.01.2023, та при проведенні слідчого експерименту за його участі від 27.01.2023, що не суперечить судово-медичним даним.

В протоколі допиту свідка ОСОБА_21 від 27.01.2023 будь-яких даних щодо спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень не має.

Крім того, судом досліджені надані стороною захисту та потерпілим документи:

- копія проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_21 із фототаблицею до нього, проведеного 27.01.2023 у період часу з 12-10 до 12-30 год. за участі понятих та статистів. В ході якого, свідок повідомила та відтворила, як ОСОБА_7 схопив ОСОБА_19 за одяг на рівні грудей, ОСОБА_19 підняв обидві руки захищаючись від нападу, ОСОБА_10 почав наносити удари ОСОБА_19 зверху вниз по голові. Коли ОСОБА_19 стояв спиною до ОСОБА_10 , останній почав наносити удари зверху вниз по потилиці ОСОБА_29 ;

- копія висновку експерта від 042-245-2023, проведеного з 13.02.2023 по 27.02.2023, згідно якого у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження: садна на задній поверхні шиї в нижній третині, в лівій надключній ділянці, на передній поверхні грудної клітки ліворуч по середньє-ключичній лінії в проекції 2-4 ребер на передній черевній стінки справа, в підреберній ділянці; синець на тильній поверхні лівої кисті в проекції 1-2 п`ясних кісток та 1 пальця, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Характер та морфологічні властивості, виявлених тілесних ушкоджень свідчать про те, що вони утворились від травматичної дії тупих предметів, характерні властивості яких в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати вказаному терміну 29.06.2022. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у потерпілого ОСОБА_30 ушкоджень, дані протоколу проведення слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13 від 27.01.2023, можна заключити, що виявлені у потерпілого ОСОБА_19 тілесні ушкодження могли утворитись при умовах та у спосіб на які вказують свідки.

- акт службового розслідування АТ «Київгаз» від 28.07.2022, копії матеріалів службового розслідування. Із зазначених актів слідує, що потерпілим, обвинуваченим та свідками ОСОБА_13 і ОСОБА_11 надавались пояснення аналогічні наданим у судовому засіданні.

Щодо медичні довідок наданих потерпілим, то як зазначав експерт зазначені не впливають на тяжкість виявленого ушкодження.

ІV. Мотиви з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Надані стороною обвинувачення докази не підтверджують наявність в діянні ОСОБА_30 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Так, у постановах Верховного Суду України по справам №№ 570/1055/19 від 15.06.2021, 720/785/21 від 21.02.2024, 627/1021/17 від 16.03.2021, 658/278/15-к від 11.11.2020, 342/538/14-к від 26.04.2018, 511/875/20 від 08.09.2022 щодо застосування ст. 36 КК України, визначення необхідної оборони, встановлення наявності або відсутності ознак перевищення меж необхідної оборони, зазначено в тому числі наступне.

Відповідно до ст. 27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Під суспільно небезпечним посяганням слід розуміти спробу заподіяти шкоду охоронюваним законом правам та інтересам особи, яка захищається, або іншої особи, суспільним інтересам або інтересам держави. До таких інтересів належать: життя, здоров`я, особиста і статева свобода, честь і гідність особи, власність, недоторканність житла, а також інші права і законні інтереси особи, яка захищається, або іншої особи.

Кінцевою метою дій того, хто захищається, є захист вищезазначених цінностей. Ця мета досягається шляхом відвернення чи припинення посягання. Захист при необхідній обороні виявляється тільки в активних діях, які за зовнішніми ознаками можуть співпадати з ознаками тих діянь, які передбачені КК (наприклад, заподіяння тілесних ушкоджень).

Визначення стану необхідної оборони в кожному конкретному випадку повинно оцінюватися судом із врахуванням всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, підтверджених належними та допустимими доказами.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК).

У цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_7 розпочав словесний конфлікт, після якого ОСОБА_7 схопив за футболку ОСОБА_3 та наніс останньому декілька ударів. Зазначені дії ОСОБА_7 були припинені свідком ОСОБА_18 . В подальшому, коли ОСОБА_3 хотів вийти із кабінету та стояв спиною до ОСОБА_7 останній наніс ОСОБА_3 удар по потилиці, захищаючись ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_7 . Зазначені обопільні дії потерпілого і обвинуваченого були знов припинені свідком ОСОБА_18 .

Безпосередні свідки події, що мала місце 29.06.2022, були ОСОБА_21 та ОСОБА_18 , покази яких повністю узгоджуються із показами обвинуваченого та іншими матеріалами, зокрема висновками експертів. Покази обвинуваченого та свідків є однакові, послідовними та узгоджуються між собою.

На переконання суду, метою ОСОБА_3 був захист від протиправного посягання ОСОБА_7 , який після першого конфлікту не заспокоївся, поводив себе агресивно та знов вдарив обвинуваченого, який стояв до потерпілого спиною.

Поведінка потерпілого словесні образи, завдання ударів обвинуваченому, свідчить про те, що він вів себе агресивно, а також міг завдати ОСОБА_3 тілесних ушкодження. Тобто у потерпілого був такий характер дій, який в тій обстановці, що склалася, давав ОСОБА_3 підстави вважати, що ОСОБА_7 може спричинити йому ушкодження, оскільки після першого конфлікту потерпілий не заспокоївся, та знов наніс удар у потилицю ОСОБА_3 .

На переконання суду, є підстави констатувати, що ОСОБА_3 перебував у стані необхідної оборони, оскільки його дії:

- вчинялися з метою захисту себе, так як поведінка ОСОБА_7 давала підстави його побоюватися;

- були своєчасними та необхідними, оскільки ОСОБА_7 після перших ударів не зупинився, і коли обвинувачений хотів піти, знов вдарив ОСОБА_3 та не припиняв свою агресивну поведінку;

- є достатніми за своїм характером, так як припинення агресивної поведінки ОСОБА_7 шляхом заподіяння легких тілесних ушкоджень, свідчить про те, що оборона, яку він застосував відповідала суспільній небезпеці посягання та обстановці захисту.

Тобто дії ОСОБА_3 (кількість ударів, їх локалізація) свідчать про спрямованість на відвернення протиправних дій потерпілого, а спричинені ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження заподіяні під час перебування останнього у стані необхідної оборони.

Покази потерпілого ОСОБА_7 , щодо того, що саме ОСОБА_3 перший наніс ушкодження, суд не бере до уваги, розцінює як такі, що направлені на самозахист, оскільки йому пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, де потерпілим є ОСОБА_3 , та його покази суперечать показам свідків, обвинуваченого та матеріалам кримінального провадження у цілому.

Таким чином, у цьому кримінальному провадженні наявні обставини, що виключають кримінальну протиправність дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК, оскільки останній перебував в стані необхідної оборони.

ОСОБА_3 не мав умислу на заподіяння ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки як зазначалось вище, його дії були направлені на захист, а не бажання спричинити шкоду потерпілому, отже у діях ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

V. Мотиви ухвалення інших рішень, щодо питань які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Речові докази вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

У відповідності до ч. 3 ст. 129 КПК України цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36 КК України, ст.ст. 284 ч. 2 п. 2, 368, 373 ч. 1 п. 3, 374 КПК України, суд -

ухвалив :

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України - виправдати, у зв`язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Кримінальне провадження за № 12022105010000841 закрити.

Цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення залишити без розгляду.

Процесуальні витрати по справі на залучення експерта у сумі 5339 (п`ять тисяч триста тридцять дев`ять) грн. 00 коп. - віднести на рахунок держави.

Речові докази по справі: сорочка, що зберігається у камері схову речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № ФП-014182) - повернути потерпілому ОСОБА_7 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1