Ухвала

від 14.03.2024 по справі 757/11613/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11613/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в ОВС другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, ГСУ ДБР ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України в кримінальному провадженні №62023000000000876 ОСОБА_6 .

1.Зміст поданого клопотання

У поданому клопотанні сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 в межах строків досудового розслідування, а саме до 17.04.2024 включно із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 500001528 грн.

Обґрунтовуючи подане клопотання, сторона обвинувачення вказує, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 за співучастю з іншими особами. Зокрема обставини за фактом заволодіння державними коштами міністерства оборони України в особливо великих розмірах під час виконання державних замовлень на поставку майна на потреби речової служби Міністерства оборони України шахрайським шляхом, а також участі в злочинній організації разом із невстановленими службовими особами Міністерства оборони України.

В межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 18.01.2024 у справі № 757/2565/24-к до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 16.03.2024 року включно. Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. Розмір застави визначено у межах 165 126 (сто шістдесят п`ять тисяч сто двадцять шість) прожиткових мінімумів, що становить 500 001 528 (п`ятсот мільйонів одна тисяча п`ятсот двадцять вісім) гривень.

На переконання сторони обвинувачення, існує необхідність у продовженні строку тримання під вартою, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, який обґрунтовується тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки та проти власності, вчинених в умовах воєнного стану (особливого періоду), вчинених злочинною організацією, з корисливих мотивів. Санкції статей, що інкримінуються ОСОБА_6 , передбачають можливість призначення судом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Вказані обставини, дають підстави вважати, що підозрюваний в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжких злочинів, може переховуватися від органів слідства, суду, та має реальні можливості покинути територію України з цією метою. Одним із ризиків можливого переховування підозрюваного від слідства та суду є відсутність контролю за частиною державного кордону в окремих областях України.

2) Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що обґрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені всі співучасники злочину, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочинів, а зважаючи на тяжкість інкримінованих підозрюваному діянь, зухвалість їх вчинення, а також на міру покарання, яка загрожує підозрюваному, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає, що ОСОБА_6 перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, вчинятиме дії, спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час досудовим розслідуванням не завершено, що значно вплине на процес доказування вини підозрюваного.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено тісний зв`язок ОСОБА_6 зі службовими особами Міністерства оборони України на різних рівнях, за сприяння яких він в змозі вчинити дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні.

3) Ризик незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні, враховуючи, що такі свідки ще не допитані, а відтак існує велика вірогідність впливу на таки до отримання їх показань безпосередньо в судовому засіданні судом.

4) Ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, що може полягати у тому, що підозрюваний ОСОБА_6 координувати свої дії з іншими підозрюваними та невстановленими на даний час співучасниками злочинів, що мають можливість впливати на викривлення значимих доказів і даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.

Крім того, ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання через підкуп або під страхом покарання.

Побоюючись реальної міри покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін та конфіскації майна, ОСОБА_6 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі ухилятися від органу досудового розслідування та суду, шляхом перетинання державного кордону, що також підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

5) Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, який на переконання сторони обвинувачення полягає в тому, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за повідомленою йому підозрою, та згідно відведеної йому ролі у злочинній організації, а тому повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням зазначеного, сторона обвинувачення вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе нівелювати наведені ризики.

При цьому, слідчий в клопотанні вказує про наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме необхідність проведення та отримання висновків експертиз, допитів свідків, підозрюваних, проведення аудиту Державною аудиторською службою України аудиту діяльності Міністерства оборони України в частині укладання вищевказаних договорів про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України), ініційованого листом прокурора від 16.02.2024 № 11/1/2-13976ВИХ-24 11/1-44329-23, проведення тимчасових тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні Міністерства оборони України, проведення обшуків та отримання матеріалів виконання ініційованих запитів про міжнародну-правову допомогу та проведення інших слідчих та розшукових дій.

З урахуванням зазначеного, сторона обвинувачення вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе нівелювати наведені ризики.

Також, на переконання слідчого, застосований розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на тяжкість інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які виразились у керуванні злочинною організацією та в участі у такій організації та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, злочинною організацією, на загальну суму 500 001 528 грн.

При цьому, у разі внесення застави слідчий просить покласти на підозрюваного ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

2. Позиції учасників судового засідання

У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання про продовження строку тримання під вартою та просив його задовольнити, вважаючи, що наявні на даному етапі ризики обумовлюють необхідність подальшого застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник та підозрюваний проти доводів клопотання заперечували, просили в задоволенні клопотання відмовити.

В заперечення доводів клопотання зазначили:

- підозра повідомлена ОСОБА_6 є явно необґрунтованою,

- відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України,

- визначений розмір застави є непомірним;

- клопотання подане з порушення правил підсудності.

Заперечення надали в письмовому вигляді з додатками, які долучені до матеріалів справи.

3. Оцінка та мотиви слідчого судді.

Насамперед слідчий суддя для вирішення питання можливості продовження строків тримання під вартою оцінює питання можливості розгляду ним такого клопотання з огляду на доводи сторони захисту щодо непідсудності даного клопотання Печерському районному суду міста Києва.

Так, органом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні визначено Головне слідче управління Державного бюро розслідувань, адресою якого в наявних у справі документах є АДРЕСА_1 , що знаходиться в Печерському районі міста Києва, тобто підпадає під територіальну юрисдикцію Печерського районного суду міста Києва.

За таких умов доводи сторони захисту з приводу порушення правил підсудності розгляду даного клопотання, слідчий суддя відкидає як безпідставні.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, ч. 3 ст. 176 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Також слідчий суддя враховує, що згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, а сукупний строк тримання під вартою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати дванадцяти місяців.

З огляду на зміст зазначених вище норм законодавства, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1)чи підлягає продовженню раніше застосований до підозрюваного запобіжний захід з огляду на граничні строки його застосування та строки досудового розслідування?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3)чи продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4)чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою?

5)чи виправдовують зазначені у клопотанні обставини подальше тримання підозрюваного під вартою та чи є можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.

3.1.Щодо можливості продовження дії запобіжного заходу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 17.01.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених:

- ч. 2 ст. 255 КК України, тобто в участі у злочинній організації;

- ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, тобто в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, злочинною організацією.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 18.01.2024 у справі № 757/2565/24-к до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 16.03.2024 року включно.

Постановою заступника Генерального прокурора від 12.03.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000876 продовжено до трьох місяців, а саме до 17.04.2024.

На даний час сукупний строк тримання ОСОБА_6 під вартою становить 3 місяців, а строк досудового розслідування продовжений до 17 квітня 2024 року, а тому слідчий суддя, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 197 КПК України, приходить до висновку про можливість продовження застосованого до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри

Як вказувалось вище, підставою продовження дії запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_6 міг вчинити саме інкриміноване йому кримінальне правопорушення. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених:

- ч. 2 ст. 255 КК України, тобто в участі у злочинній організації;

- ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, тобто в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, злочинною організацією.

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі досліджених в ході судового засідання копій документів:

- висновку експертів від 21.12.2023 № 27727/23-53/27728/23-34/27729/27730/23-71 за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, товарознавчої та економічної експертизи у кримінальному провадженні № 62023000000000876, згідно якого розмір втрачених активів (збитків) Міністерства оборони України при поставці товарно-матеріальних цінностей за договорами від 23.02.2023 № 286/3/23/104, № 286/3/23/106, № 286/3/23/107, № 286/3/23/108 складає 60 961 050,60 грн.;

- висновку експертів від 22.12.2023 № 28366/23-53/28367/23-71/28368/23-34 за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, товарознавчої та економічної експертизи у кримінальному провадженні № 62023000000000876, згідно якого розмір розмір втрачених активів (збитків) Міністерства оборони України при поставці товарно-матеріальних цінностей, які не відповідають вимогам технічного опису, зазначеного в Договорах від 23.02.2023 № 286/3/23/102, № 286/3/23/105, № 286/3/23/109, № 286/3/23/110, № 286/3/23/111, № 286/3/23/112, № 286/3/23/116, № 286/3/23/117, № 286/3/23/118, № 286/3/23/120, № 286/3/23/121, № 286/3/23/122, № 286/3/23/123, та не можуть використовуватися за своїм цільовим призначенням, складає 873 052 396,68 грн.;

- протоколі обшуку від 15.11.2023 у Департаменті ресурсного забезпечення Міністерства оборони України, що дислокується на території військового містечка № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого вилучені оригінали договорів, що укладалися в 2023 році між Міністерством оборони України та підконтрольними ОСОБА_9 товариствами «Будівельна компанія СІТІГРАД», «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» та «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС МОНТАЖПРОЕКТ», а також складені у зв`язку з їх виконанням платіжні доручення, оголошення про готовність для пред`явлення партії на приймальний контроль за якістю, довіреності, надані ОСОБА_6 на представлення інтересів ТОВ «ТЛР» ТОВ «Сітіград» та ТОВ «БАМ», акти приймального контролю за якістю, вимоги на оплату;

- документах - договорами про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладеними Міністерством оборони України із ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ - 44755072) від 23.02.2023 № 286/3/23/101, № 286/3/23/102, № 286/3/23/103, № 286/3/23/104, № 286/3/23/105, № 286/3/23/106, № 286/3/23/107, № 286/3/23/108, із ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС МОНТАЖПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ - 42297001) від 23.02.2023 № 286/3/23/109, № 286/3/23/110, № 286/3/23/111, № 286/3/23/112, № 286/3/23/113, № 286/3/23/114, № 286/3/23/115, № 286/3/23/116, № 286/3/23/117, із ТОВ «Будівельна компанія СІТІГРАД» (код ЄДРПОУ - 4365841) від 23.02.2023 № 286/3/23/118, № 286/3/23/119, № 286/3/23/120, № 286/3/23/121, № 286/3/23/122, № 286/3/23/123, та документами, складеними у зв`язку з виконанням вказаних договорів, документами, що підтверджують факт перерахування грошових коштів на рахунки вказаних товариств;

- висновку експертів від 17.01.2023 № 518/519/24-32 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у кримінальному провадженні № 62023000000000876, згідно якого підпис від імені ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у договорах про закупівлю для державних потреб речової служби та у додатках до них, оголошеннях та повідомленнях виконаний ОСОБА_10 ; підпис від імені ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у актах приймального контролю за якістю виконаний ОСОБА_11 ;

- висновку експертів від 17.01.2023 № 516/517/24-32 за результатами проведення комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів у кримінальному провадженні № 62023000000000876, згідно якого підпис від імені ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у договорах про закупівлю для державних потреб речової служби та у додатках до них, оголошеннях та повідомленнях виконаний ОСОБА_12 ; підпис від імені ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у актах приймального контролю за якістю виконаний ОСОБА_11 ;

- протоколі обшуку від 15.11.2023 на території військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_4, в ході якої виявлено та вилучено зразки для проведення експертиз, встановлена частина відсутність товарів прийнятих на склади, від ТОВ «ТЛР» ТОВ «БАМ» та ТОВ «Сітіград», згідно звітних документів;

- протоколі обшуку від 15.11.2023 за адресою розташування відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чайки» Київської митниці, в ході якого виявлено та вилучено товари, акти за якими фактично були закриті в повному обсязі, грошові кошти за які були оплачені, та відібрані зразки речей з метою проведення експертиз;

- протоколі допиту в якості свідка ОСОБА_13 від 13.01.2024 (головного спеціаліста відділу організації постачання речового майна Управління виконання договорів Департаменту ресурсного забезпечення МОУ), яка повідомила, що підписання договорів здійснювались ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 за дорученням ОСОБА_15 та координацією діяльності товариств із боку ОСОБА_15 в приміщені Департаменту;

- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_13 , яка впізнала ОСОБА_10 ;

- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_13 , яка впізнала ОСОБА_12 ;

- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_13 , яка впізнала ОСОБА_14 ;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_16 від 13.01.2024 (заступника начальника відділу організації постачання речового майна Управління виконання договорів Департаменту ресурсного забезпечення МОУ), яка повідомила що факт надання документів, які слугували підставою для укладання договорів, документів які надавались з метою підготовки платіжних документів з перерахування грошових коштів на рахунки Товариств;

- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_16 , яка впізнала ОСОБА_10 ;

- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_16 , яка впізнала ОСОБА_15 ;

- протоколі допиту в якості свідка ОСОБА_17 колишнього заступника начальника управління - начальника відділу підготовки та проведення закупівель Департаменту державних закупівель МОУ, який повідомив що координацію діяльності за ТОВ «ТЛР» ТОВ «БАМ» та ТОВ «Сітіград» здійснював ОСОБА_15 ;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_18 від 14.01.2024, заступник начальника відділу підготовки та проведення закупівель Департаменту державних закупівель МОУ, яка повідомила що ОСОБА_15 здійснював контроль діяльності та оплати грошових коштів за трьома товариствами ТОВ «ТЛР» ТОВ «БАМ» та ТОВ «Сітіград»;

- протоколі огляду від 11.03.2024 матеріалів кримінального провадження № 62022000000000370 від 09.06.2022, в ході якого виявлено телефонну розмову між ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , які обговорюють питання низької якості товарів, які ними постачаються із Турецької Республіки на виконання укладених договорів, а також висловлюють сумніви з приводу того, що вказаний товар приймуть через низьку якість;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_19 від 29.02.2024, яка повідомила, що бачила ОСОБА_15 декілька разів у керівників структурних підрозділів Міністерства оборони України, а також повідомила про те, що згідно діючих нормативно-правових актів відповідальність за неналежну якість товарів по договорах, укладених з Мністерством оборони України, несуть постачальники;

- листі ГУ ДПС у Вінницькій області від 31.01.2024 № 1217/5/02-32-07-06-14, наданим на запит слідчого, яким повідомлено, що в ході проведення фактичної перевірки ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» встановлено відсутність вказаного підприємства за зареєстрованою адресою, а також про те, що підприємством не надано на запит копій документів щодо розрахунків по відповідним контрактам;

- протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 07.03.2024, який відмовився відповідати на запитання слідчого;

- протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 08.03.2024, який відмовився відповідати на запитання слідчого;

- листі Чернівецької митниці від 27.02.2024 № 7.2/7.2-21-02/8.14/1749, отриманого на запит слідчого, яким повідомлено, що товари, які слідували на адресу ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» від турецької компанії DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S. (V.D.: 3250532779 ), відповідно до п. 5 ст. 238 Митного кодексу України, прийнято на зберігання на склад митного органу, який розміщений за адресою: АДРЕСА_3 , пункт пропуску «Порубне - Сірет». За характером, назвою, кількістю вказані товарно-матеріальні цінності відповідають тим товарам, постачання яких передбачено договорами, укладеними Міністерством оборони України із ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» від 23.02.2023 № 286/3/23/101, № 286/3/23/102, № 286/3/23/103, № 286/3/23/104, № 286/3/23/105, № 286/3/23/106, № 286/3/23/107, № 286/3/23/108.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, а доводи сторони захисту щодо її необґрунтованості не спростовують вказаний висновок. При цьому слідчий суддя стосовно доводів сторони захисту щодо непідслідності даного кримінального провадження органам ДБР зазначає, що відповідно до положень с. 216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених особою, посада якої належить до категорії "А", крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п`ятою цієї статті.

Зі змісту витягу з ЄРДР дане кримінальне провадження розслідується в тому числі за фактами участі ОСОБА_6 у злочинній організацій, а також участі в ній разом із невстановленими службовими особами Міністерства оборони України. Означене вказує на дотримання органами ДБР правил підслідності, визначених ст. 216 КПК України, оскільки склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України (участь у злочинній організації службових осіб МО України) не є корупційним або таким, що пов`язане з корупцією, а відтак і не підпадає під ознаки ч. 5 ст. 216 КПК України.

Таким чином доводи щодо недопустимості доказів з підстав їх отримання неуповноваженим органом на даній стадії кримінального провадження не знайшли свого підтвердження.

3.3.Щодо продовження існування ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні зазначається про продовження існування таких ризиків, що підозрюваний ОСОБА_6 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, (5) іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

3.3.1.Щодо продовження ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки та проти власності, вчинених в умовах воєнного стану (особливого періоду), вчинених злочинною організацією, з корисливих мотивів. Санкції статей, що інкримінуються ОСОБА_6 , передбачають можливість призначення судом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Отже, тяжкість і характер кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 та суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки, є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.3.2.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги:

1)інкриміновані підозрюваному злочини ймовірно вчинені ним у співучасті, у складі організованої групи, в якій він здійснював залучення до них ряду інших співучасників, що дозволяє координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки;

2) зафіксовані відомості про діяльність учасника організованої групи по підкупу представників правоохоронного органу, а тому існують підстави вважати, що такі ж способи впливу можуть використовуватися і для впливу на свідків;

Вказані обставини, на переконання слідчого судді, свідчать про продовження існування ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

3.3.2.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи слідчого та прокурора про актуальність зазначеного ризику, враховуючи, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені всі співучасники злочину, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочинів.

А знищення чи приховування речей чи документів є можливим з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_6 , зможе самостійно здійснити знищення оригіналів документів, які не були відшуканні в ході проведення попередніх обшуків (оригіналів довіреностей та ін.), може знищити речі та документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Крім того, з матеріалів клопотання вбачається наявним тісний зв`язок ОСОБА_6 зі службовими особами Міністерства оборони України на різних рівнях, за сприяння яких він в змозі вчинити дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні.

Зазначене, на переконання слідчого судді, свідчать про актуальність можливого вчинення підозрюваним дій, спрямованих на зміну, спотворення чи знищення документів та речей, які мають важливе значення для цього кримінального провадження, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

3.3.4.Щодо ризику перешкоджання іншим чином

Аналізуючи імовірність продовження вказаного ризику, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний має широке коло зв`язків, серед службових осіб Міністерства оборони України, а інкриміновані підозрюваному злочини можуть бути вчинені вчинений ним у співучасті з такими. Враховуючи невстановлення наразі усіх ймовірно причетних осіб існує загроза вчинення дій, направлених на перешкоджання досудовому розслідуванню для невикриття таких осіб.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що заявлений ризик продовжує існувати.

3.3.5.Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то слідчий суддя вважає, що вказаний ризик має мінімальний рівень, оскільки нараз наявні дані тільки з приводу намагання іншого співучасника вчинення інкримінованих діянь вчинення корупційного кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про продовження існування ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризику мінімального рівня вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.4.Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування

Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя виходить з того, що слідчим доведено існування потреби у подальшому проведенні зазначених ним слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 91 КПК України.

У зв`язку з існуванням потреби у проведенні відповідних слідчих та процесуальних дій, а також наявністю об`єктивних обставин, що перешкоджали їх проведенню раніше, постановою заступника Генерального прокурора від 12.03.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000876 продовжено до трьох місяців, а саме до 17.04.2024.

Зазначене вказує на наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тобто до 17.03.2024.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наведені слідчим обставини дійсно об`єктивно перешкоджали завершенню досудового розслідування за період дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

3.5.Щодо існування обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України КК України,

-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжких злочинах, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

- підозрюваний офіційно не одружений, дітей не має;

- підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;

- відсутність відомостей про наявність захворювань, які несумісні з триманням під вартою.

- вік підозрюваного.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваних злочинів та відомостями про ймовірну участь у них підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, то слідчий суддя вважає зазначити таке. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин, зазначених вище, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Зокрема, домашній арешт, в тому числі цілодобовий, не забезпечить обмеження в доступі підозрюваного до технічних пристроїв та можливість спілкування з іншими особами (в т.ч. учасниками кримінального провадження та на цей час невстановленими ймовірно причетними особами), що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_6 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, питання про продовження якого розглядається, не є безальтернативним, оскільки підозрюваному визначено право внести заставу.

Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що протягом часу перебування підозрюваного ОСОБА_6 під вартою ступінь ризиків зменшився, а з моменту попереднього строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою змінилися обставини, які мають вплив при вирішенні питання про запобіжний захід.

Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави у розмірі 165 126 (сто шістдесят п`ять тисяч сто двадцять шість) прожиткових мінімумів, що становить 500 001 528 (п`ятсот мільйонів тисячу п`ятсот двадцять вісім) грн. як альтернативного запобіжного заходу підлягає зменшенню до 132 100 (сто тридцять дві тисячі сто) прожиткових мінімумів, що становить 399 998 800 (триста дев`яносто дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот) грн.

Слідчий суддя вважає, що вказаний розмір застави є помірним та достатнім.

При цьому, зазначений розмір явно перевищує встановлений КПК України розмір, однак, при визначенні розміру застави, слідчий суддя бере до уваги тяжкість інкримінованого злочину, виключність обставин кримінального правопорушення - участь у вчиненні злочину у співучасті, вчинення злочину в умовах воєнного стан, специфіка інкримінованого злочину та його об`єкту.

При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків щодо переховування, впливу на свідків та експертів існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваного, у зав`язку з чим обґрунтованим є покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Таким чином, зважаючи на продовження існування високого ступеня ризиків, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя доходить висновку, що вказане клопотання слідчого підлягає задоволенню та строк тримання під вартою відносно підозрюваного слід продовжити у межах строку досудового розслідування, тобто до 17 квітня 2024 року включно.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 17.04.2024 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 132 100 (сто тридцять дві тисячі сто) прожиткових мінімумів, що становить 399 998 800 (триста дев`яносто дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот) гривень, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися з місця постійного проживання, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17.04.2024 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Покласти на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1