Постанова

від 28.02.2024 по справі 761/19757/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19757/22

Провадження № 3-в/761/12/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький Олег Антонович, розглянувши заяву захисника ОСОБА_1 - Лейтаренка Олексія Вікторовича про перегляд за виключними обставинами постанови суду від 04 листопада 2022 року в справі № 761/19757/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2024 р. захисник ОСОБА_1 - Лейтаренко О.В. звернувся до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 04.11.2022 р. в справі № 761/19757/22, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави у розмірі 100 відсотків вартості безпосереднього предмета порушення митних правил (транспортного засобу марки «Hyundai», модель «Sonata», ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 ), що становить 144036,24 грн. Безпосередній предмет порушення митних правил, а саме транспортний засіб марки «Hyundai», модель «Sonata», ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , конфісковано в доход держави.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що підставою для перегляду постанови суду за виключними обставинами в порядку ст. 459 КПК України є ухвалення 05.07.2023 р. Другим сенатом Конституційного суду України рішення № 5-р(ІІ)/2023, відповідно до якого положення абз.2 ч.1 ст. 483 МК України було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). При цьому зазначає, що при зверненні до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови суду підлягають застосуванню норми Кримінального процесуального кодексу України в частині перегляду рішень за виключними обставинами, а також норми Митного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Координаційно-моніторингової митниці ДМС України в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечила, просила відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення заявника та представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали заяви про перегляд постанови суду за виключними обставинами, суддя приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів заяви, постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 04.11.2022 р. в справі № 761/19757/22, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави у розмірі 100 відсотків вартості безпосереднього предмета порушення митних правил (транспортного засобу марки «Hyundai», модель «Sonata», ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 ), що становить 144036,24 грн. Безпосередній предмет порушення митних правил, а саме транспортний засіб марки «Hyundai», модель «Sonata», ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , конфісковано в доход держави.

Постановою Київського апеляційного суду від 11.05.2023 р. вказану постанову залишено без змін.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Згідно зі ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за виключними обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ місцевий загальний суд не наділений.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічне положення міститься у ст. 91 Закону України від 13.07.2017 р. № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України». Окрім цього у ст. 97 цього Закону визначено, що КСУ у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 150 Конституції України, а також ч.2 ст. 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) від 14.12.2000 р. (справа № 1-31/2000) визначено, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію.

Таким чином, аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13.07.2017 р. № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.

Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням (п.9.9 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.10.2019 р. у справі № 922/1391/18).

У рішенні Конституційного Суду України від 05.07.2023 р. № 5-р(ІІ)/2023 відсутні положення, які б дозволили зробити висновок про його поширення на правовідносини, які припинилися на момент його ухвалення. Натомість у резолютивній частині цього рішення чітко вказано про те, що абзац другий статті 483 Митного кодексу України, що визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, на день проведення митного огляду у даній справі, як і на день винесення постанови, абзац другий частини першої статті 483 Митного кодексу України (санкція частини першої статті 483 Митного кодексу України) був чинним, а рішення Конституційним Судом України від 05.07.2023 р. № 5-р(II)/2023 (справа № 3-46/2022 (95/22, 170/22, 233/22) поширюється на правовідносини, які виникнуть після 05.01.2024 р.

Станом на дату прийняття Шевченківським районним судом м.Києва постанови від 04.11.2022 р. у справі № 761/19757/22, абзац другий статті 483 Митного кодексу України, неконституційними визнаний не був, тобто на момент ухвалення рішення судом застосовано чинні норми Митного кодексу України та КУпАП.

Правомірність висновків судді підтверджена у постанові Київського апеляційного суду від 11.05.2023 р.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. (№ 3236/03) у справі «Пономарьов проти України», жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Враховуючи, що рішення Другого сенату Конституційного суду України № 5-р(ІІ)/2023 від 05.07.2023 р. має пряму (перспективну) дію, тобто поширюється на правовідносини, що виникли або тривають після його ухвалення (за винятком тих випадків, якщо інше встановлено Конституційним Судом України безпосередньо у тексті ухваленого рішення), що до того ж узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 р. в справі № 4819/49/19, а також приймаючи до уваги, що перегляд судових рішень за виключними обставинами Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачений, суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 - Лейтаренка О.В. про перегляд за виключними обставинами постанови від 04.11.2022 р. в справі № 761/19757/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 483 МК України.

Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити захиснику ОСОБА_1 - Лейтаренку Олексію Вікторовичу в задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами постанови від 04 листопада 2022 року в справі № 761/19757/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 483 МК України.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: