Ухвала

від 18.03.2024 по справі 761/9593/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9593/24

Провадження № 1-кс/761/6653/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ,

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Червоний Промінь Снігурівського району Миколаївської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні, внесеному 14.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 72024000000000005,

установив:

14.03.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 25447) клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні, внесеному 14.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 72024000000000005.

В обґрунтування клопотання детектив зазначив, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000000000005 від 14.02.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, виділеному з кримінального провадження № 42022000000001468 від 21.10.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.

Нагляд за додержанням законодавства під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

За твердженням детектива, ОСОБА_6 , працюючи на посаді директора ТОВ «ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ», будучи службовою особою, уповноваженою на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, використовуючи надані їй повноваження, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом, своїми діями вчинила закінчений замах на заволодіння чужим майном, а саме: грошовими коштами Державного бюджету України на загальну суму 6 222 389 грн, тобто в особливо великих розмірах. ОСОБА_6 , будучи директором ТОВ «ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ», з метою незаконного заволодіння коштами Державного бюджету України виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Крім того, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою створення уяви законності та обґрунтованості подання податкової звітності, внесла неправдиві відомості, які не відповідають сумам податкових зобов`язань з податку на додану вартість, від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань з податку над додану вартість, визначеним ст.ст. 185, 187, 198, 200 Податкового кодексу України, в частині заниження сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень 2023 року та безпідставно завищила суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у загальному розмірі 6 222 389 грн.

Детектив у клопотанні зазначив, що 11.01.2024 директору та засновнику ТОВ «ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ» (код ЄДРПОУ 44132405) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У клопотанні детектива зазначено, що підставою для обрання відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стала обґрунтована підозра останньої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, що повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також детектив ОСОБА_6 зазначив, що підозрювану оголошено в міжнародний розшук.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 14.03.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .

Повноваження прокурора та захисника, які були присутні під час розгляду клопотання, слідчим суддею перевірені.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Щодо наявності у ОСОБА_6 статусу підозрюваної.

У судовому засіданні встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000000000005 від 14.02.2024.

Процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

Із матеріалів клопотання вбачається, що 11.01.2024 у кримінальному провадженні № 42022000000001468 від 21.10.2022 старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 за погодженням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , склав повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до листа в.о. начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхала 06.10.2022 з території України та відтоді на територію України не поверталася.

У зв`язку із не встановленням місцезнаходження ОСОБА_6 та неможливістю вручення її повідомлення про підозру особисто у день його складення, органом досудового розслідування у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 135 КПК України, вжито передбачених заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Так, письмове повідомлення про підозру із зазначеними в ньому процесуальними правами і обов`язками 11.01.2024 вручене дорослому члену сім`ї підозрюваної ОСОБА_6 - матері ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Також текст письмового повідомлення про підозру та повістки про виклик направлені на телефонний номер НОМЕР_1 , щодо якого за результатами проведення огляду мобільного телефону, яким користується матір ОСОБА_6 - ОСОБА_9 отримані відомості про його використання ОСОБА_6 .

Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 11.01.2024 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, чим виконав вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України.

Слідчий суддя зазначає, що набуття процесуального статусу підозрюваної пов`язується не з самим фактом обізнаності особи про наявне щодо неї досудового розслідування, а з діями, які відповідно до кримінального процесуального закону має вчинити детектив, прокурор. У даному випадку вжитих стороною обвинувачення заходів достатньо для того, щоб приписи закону стосовно належного повідомлення особі про підозру вважалися такими, що виконані з достатньою ретельністю.

При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи захисника, що повідомлення про підозру має бути вручене виключно в рамках міжнародної правової допомоги. Так, відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України згідно з міжнародним договором про правову допомогу або за допомогою дипломатичного (консульського) представництва повістка про виклик вручається особі, яка проживає за кордоном. При чому вимоги до змісту повістки про виклик свідчать, що для її направлення органу досудового розслідування має бути відома адреса особи, яка викликається (п. 3 ч. 1 ст. 137 КПК України).

Як вбачається із клопотання, станом на день складання повідомлення про підозру органу досудового розслідування не було відомо точне місце знаходження ОСОБА_6 (місце постійного проживання, перебування) за межами України.

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_6 має у кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваної, і тому слідчий суддя може вирішувати питання про обрання запобіжного заходу.

У подальшому, постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 14.02.2024 виділено з матеріалів досудового розслідування № 42022000000001468 від 21.10.2022 в окреме провадження матеріали за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Окремому кримінальному провадженню присвоєно № 72024000000000005 від 14.02.2024.

Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 від 15.02.2024, ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

У зв`язку з оголошенням підозрюваної ОСОБА_6 у міжнародний розшук, постановою детектива ОСОБА_5 від 15.02.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000000000005 від 14.02.2024 зупинено.

13.03.2024 постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні відновлено, у зв`язку із необхідністю у зверненні до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Зокрема, санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

А тому, не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З врахуванням описаної у клопотанні фабули у сукупності з наданими прокурором поясненнями, враховуючи письмові докази, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Слід зазначити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для обрання щодо нього запобіжного заходу.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається детектив у клопотанні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на детектива, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрювана може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Санкція відповідних частин статей відносить інкриміновані злочини до особливо тяжких та нетяжких і передбачає покарання 1) у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, 2) у виді штрафа від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

При цьому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Слідчий суддя вважає ризик переховування цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів. Згідно листа в.о. начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхала 06.10.2022 з території України та відтоді на територію України не поверталася.

Крім того, зважаючи на таке довготривале перебування підозрюваної за межами України, слідчий суддя приходить до висновку, що вона має достатні фінансові ресурси для того, щоб забезпечити таке своє перебування.

Отже, співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків у вигляді її ув`язнення у невизначеному майбутньому після затримання, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, обрання до підозрюваної запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Також достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваною документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки на даний час не встановлені всі обставини, досудове розслідування триває, в ході якого проводяться слідчі (розшукові) дії.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_6 як підозрюваної, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що остання наділена потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Що стосується ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, то вони не знайшли свого підтвердження та належного обґрунтування під час розгляду клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Отже, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчим суддею враховується вагомість, зібраних під час досудового розслідування доказів, що поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 , наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що остання оголошена у міжнародний розшук, що свідчить про достатність правових підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

З метою досягнення дієвості кримінального провадження, з урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, змісту та обсягу обвинувачення, тяжкості злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , достовірної обізнаності щодо здійснення відносно неї кримінального переслідування, можливості пересуватись в межах різних населених пунктів та країн, суд вважає, що ці обставини можуть спонукати підозрювану до вчинення спроби ухилитися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а отже клопотання детектива підлягає задоволенню.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст. ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваної розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1