Ухвала

від 20.03.2024 по справі 941/1540/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/214/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати у кримінальних справах у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

засудженого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції в залі суду у м. Кропивницькому апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2024 року, якою залишено без задоволення його клопотання про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_8 , який відбуває покарання в державній установі «Петрівська виправна колонія (№49)», звернувся до суду з клопотанням про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України.

За наслідком розгляду клопотання засудженого, суд першої інстанції прийшов до висновку, що клопотання засудженого не підлягає задоволенню, оскільки засуджений ОСОБА_8 скоїв злочин, за який відбуває покарання, після набрання чинності Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» від 18.05.2017 року, а тому вказаний засудженим період, не підлягає зарахуванню за правилами ч.5 ст.72 КК України.

З цих підстав районний суд прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу районного суду скасувати та зарахувати йому у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі у період з 03.11.2021 по 31.08.2023.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 03.11.2021 по 31.08.2023 він знаходився в СІЗО м. Запоріжжя у зв`язку з апеляційним провадженням вироку.

Засуджений вважає, що зараховуючи на підставі ст.72 КК України попереднє ув`язнення у строк відбування покарання береться до уваги сам факт перебування особи під вартою, а не окремі аспекти його застосування, як от: підстави, порядок, мета та інші підстави, порядок та мета, а також законність попереднього ув`язнення є предметом дослідження, до моменту призначення покарання та зарахування його в строк попереднього ув`язнення.

На думку апелянта вказані вище та інші процесуальні аспекти випливають з правової природи самого попереднього ув`язнення, а не з порядку зарахування його строку у строк покарання на етапах призначення покарання. Вважає, що вони жодним чином не впливають на зазначений у КК алгоритм зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання.

Засуджений вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову у зарахуванні строку попереднього ув`язнення у відповідності до його клопотання, порушив його Конституційні права на неупереджений суд, а тому рішення підлягає до скасування.

Заслухавши суддю доповідача, засудженого та його захисника, які підтримали апеляційні вимоги, думку прокурора, який висловив думку про безпідставність апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК (у редакції закону №838-VIII) було визначено правило зарахування строку попереднього ув`язнення в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У подальшому 21.06.2017 набрав чинності закон №2046-VIII, яким ч.5 ст.72 КК викладено в іншій редакції, що передбачає зарахування попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

У строк попереднього ув`язнення включається строк: - затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; - затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; - тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; - перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; - перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_8 засуджений вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 03.11.2021 за ч.3 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 09 років з конфіскацією майна. Строк відбування покарання обчислюється з 31.08.2023 року. Вирок набрав законної сили з 31.08.2023 року.

З 21.11.2023 року засуджений ОСОБА_8 відбуває покарання в державній установі «Петрівська виправна колонія (№49)».

З вироку Токмацького районного суду Запорізької області від 03.11.2021 убачається, що ОСОБА_8 засуджений за злочин, передбачений ч.3 ст.187 КК України, який він вчинив 20 січня 2020 року, а тому до нього не може бути застосовано положення ч.5 ст.72 КК України зі змінами, внесеними Законом України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, оскільки на той час втратили чинність.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування строку попереднього ув`язнення в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі є законним та обґрунтованим.

При цьому колегія суддів зазначає, що сам факт перебування особи у слідчому ізоляторі не є підставою для застосування до нього положень ч.5 ст.72 КК України зі змінами, внесеними Законом України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, а тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 , - залишити без задоволення, а ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2024 року, якою залишено без задоволення клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4