Рішення

від 25.03.2024 по справі 128/4832/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/4832/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2024 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участю секретаря Дусанюк Н.О.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з розподілу природного газу,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» звернулося до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС». Відповідно до постанови НКРЕКП №858 від 29.06.2017, ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Вінниця, вул. Київська, 175 та сіл Переорки, Якушинці, Зарванці, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС», тому товариство є надавачем комунальних послуг в розумінні Закону України «Про ринок природного газу» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги». ОСОБА_1 є споживачем та отримувачем послуги з розподілу природного газу в розумінні Закону України «Про ринок природного газу» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки її будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкт споживання), газифікований та приєднаний до газорозподільної системи ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС», у зв`язку із чим в Автоматизованій системі обліку споживання і розрахунків (бази даних абонентів) відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 здійснює фактичний відбір газу, про припинення розподілу природного газу до ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» не зверталася. Боржник виконала умову для приєднання до договору розподілу природного газу (фактичне споживання природного газу), тобто вона акцептувала договір. Тому між сторонами виникли договірні відносини щодо надання ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» послуг з розподілу (доставки) природного газу до будинку боржника, а остання прийняла ці послуги, користуючись природнім газом. ОСОБА_1 встановлено лічильник типу Metrix MG 4 №253580. У споживача наявна заборгованість за послуги з розподілу природного газу. Відповідно до положень Кодексу ГРМ, за період з 21.07.2021 до 21.10.2023 боржник повинна була сплатити ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» суму в розмірі 4174,56 грн. У результаті несплати вказаної суми виникла заборгованість. У добровільному порядку ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги не сплачує, чим порушує виконання вимог договору в частині своєчасності та повноти виконання обов`язку в натурі. У той же час, ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» свої зобов`язання в частині доставки природного газу до домогосподарства боржника виконало у повному обсязі. Тому просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послугу розподілу природного газу за період з 21.07.2021 до 21.10.2023 в сумі 4174 грн 56 коп., а також стягнути витрати на сплату судового збору та на правову допомогу.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 05.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання 11.03.2024 учасники справи не з`явились, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку.

Представник позивача згідно з ордером ОСОБА_2 попередньо через канцелярію суду подав письмову заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилася без поважних причин, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом у встановленому законом порядку за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_1 . Заяв про розгляд справи без її участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду від відповідача не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у запропонований судом строк до суду не подано.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою представника позивача, на підставі ухвали суду про заочний розгляд справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 11.03.2024 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що на ОСОБА_1 , яка є споживачем послуг з розподілу природного газу, відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 здійснює фактичний відбір газу; сума заборгованості за послуги з розподілу природного газу ОСОБА_1 перед позивачем складає 4174,56 грн, що підтверджується довідкою про фінансовий стан споживача від 14.11.2023 (а.с. 11).

Згідно з копією акту №532 на приймання встановленого газового лічильника від 24.10.2012, ОСОБА_1 встановлено газовий лічильник за адресою: АДРЕСА_1 , акт підписаний ОСОБА_1 (а.с. 12).

З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №398395 убачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1103 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 55).

Відповідно до копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 , власниками вказаного житлового будинку є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (по 1/2 частці) (а.с. 57).

За змістом статей 509, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах діє принцип презумпції винуватості боржника.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.

Оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно з пунктом 2 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ, оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії.

Відповідно до постанови НКРЕКП №858 від 29.06.2017, ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Вінниця, вул. Київська, 175 та сіл Переорки, Якушинці, Зарванці, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС», тому товариство є надавачем комунальних послуг в розумінні Закону України «Про ринок природного газу» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з пунктом 5 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ, взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ, для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498, в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Плата за комунальні послуги має вноситись своєчасно.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання та розподілу природного газу.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону, споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об`єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності).

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Підпунктом 6 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ визначено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ) (постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 717/341/21).

Установлено, що оператором газорозподільної системи на території с. Якушинці, Вінницького району Вінницької області на підставі відповідної ліцензії є ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС», а ОСОБА_1 є споживачем послуг природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , якій присвоєно номер особового рахунку № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 фактично споживає природний газ та сплачує його вартість, тому між сторонами існують договірні правовідносини, оформлені шляхом приєднання побутового споживача до Типового договору розподілу природного газу.

Акцептування відповідачем договору про розподіл природного газу, а отже, і факт приєднання побутового споживача ОСОБА_1 до умов зазначеного договору, відбулось шляхом вчинення останньою дій, зокрема щодо щомісячного споживання різних об`ємів природного газу, що підтверджується зміною показань газового лічильника за адресою споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Про наявність обов`язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово зазначалось у правових позиціях, сформованих у постанові ВСУ від 26.04.2016 (справа № 6-2951цс15) та у постанові ВС від 06.11.2019 (справа № 642/2858/16).

Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 (справа № 6-59цс13) та від 18.11.2015 (справа № 6-582цс15), споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

ОСОБА_1 отримувала послуги з розподілу природного газу, однак не в повному обсязі сплачувала вартість отриманих нею послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість перед ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС», яке є оператором газорозподільної системи на території с. Якушинці, у розмірі 4174,56 грн.

Розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» за період з 21 липня 2021 року до 21 жовтня 2023 року, відповідно до вимог Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, та тарифів, встановлених на послуги розподілу природного газу для ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» у відповідні періоди, об`ємів споживання відповідачем природного газу.

Враховуючи неодноразові неявки в судові засідання відповідача, яка обізнана, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з розподілу природного газу, неподання відповідачем відзиву на позов, відсутність будь-яких заяв чи клопотань від неї, суд дійшов висновку, що відповідач не оспорює позовних вимог.

За встановлених обставин, перевіривши підстави та порядок нарахування вартості послуги з розподілу природного газу, зважаючи на те, що зазначена вартість у добровільному порядку відповідачем не відшкодована, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 підлягають до стягнення на користь позивача ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стаття 59 Конституції України закріпила право кожної людини на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 379/1418/18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом установлено, що 20.09.2023 між адвокатом Ткачуком Б.О. та ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» укладено договір про надання правничої допомоги, в якому зазначено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається в сумі 5000,00 грн.

При визначені у договорі про надання адвокатських послуг форми гонорару у твердій (фіксованій) сумі вона є незмінною в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (правова позиція Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 185/5421/21).

На підтвердження оплати гонорару адвокату Ткачуку Б.О. за договором про надання правничої допомоги від 20.09.2023 в сумі 5000,00 грн надано квитанцію №25.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягають до стягнення на користь позивача ТОВ «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 611, 625, 633-634 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 4, 12, 76-82, 89, 95, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з розподілу природного газу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» (р/р НОМЕР_2 в філії АТ «Ощадбанк» 302076, ЄДРПОУ 36995601) заборгованість за послугу з розподілу природного газу за період з 21.07.2021 до 21.10.2023 в сумі 4174 (чотири тисячі сто сімдесят чотири) грн 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС» (р/р НОМЕР_3 , АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 302689, ЄДРПОУ 36995601) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. та на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп., всього на загальну суму 7684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗПОСТАЧСЕРВІС», адреса місцезнаходження: с. Зарванці, вул. Данила Нечая, 1, Вінницького району Вінницької області.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному (з 12.03.2024 до 22.03.2024) повне судове рішення складено 25.03.2023.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА