Рішення

від 19.03.2024 по справі 468/2772/23

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/2772/23

2/468/218/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання Серака Д.В., представника відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №468/2772/23 за позовом ОСОБА_3 до Баштанського ліцею №1 Баштанської міської ради Миколаївської області та Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, скасування наказу про призупинення нарахування і виплати середнього заробітку та зобов`язання поновлення нарахування і виплати середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування наказу директора Баштанського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 щодо призупинення нарахування та виплати йому середнього заробітку з 19.07.2022 року, визнання протиправною бездіяльність відповідачів в питанні нарахування і невиплаті позивачу середнього заробітку починаючи з 19.07.2022 року по час винесення рішення по справі, зобов`язання відповідачів поновити нарахування і виплату позивачу середнього заробітку починаючи з 19.07.2022 року.

На обґрунтування своїх вимог позивач в тексті позову вказав, що з 1995 року призначений на посаду вчителя фізичного виховання Баштанської ЗОШ №1, на якій він пропрацював до 24.02.2022 року, коли наказом директора був увільнений від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня звільнення з військової служби. Вказаним наказом було доручено централізованій бухгалтерії відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради врахувати даний наказ при нарахуванні та виплаті заробітної плати позивачу. З часу призову позивача на військову службу по мобілізації йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата за місцем роботи до 19.07.2022 року, коли наказом директора Баштанського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 від 19.07.2022 року №72/1-к нарахування і виплата позивачу середнього заробітку була призупинена. Копію наказу представник позивача отримав лише 07.09.2023 року.

Позивач при цьому вважає призупинення нарахування та виплати йому середнього заробітку таким, що порушує положення ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту», тому просив поновити йому строк звернення до суду з відповідним позовом, скасувати наказ від 19.07.2022 року №72/1-к, визнати бездіяльність відповідачів протиправною та зобов`язати їх поновити нарахування і виплату позивачу середнього заробітку починаючи з 19.07.2022 року до дня винесення рішення по справі.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

Позов надійшов до суду 04.12.2023 року.

11.12.2023 року ухвалою судді позовна заява залишена без руху.

У встановлений строк позивач надав до суду додаткові матеріали, у зв`язку з чим ухвалою від 28.12.2023 року відкрите провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

24.01.2024 року від відповідача Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки середній заробіток позивачу нараховувався та виплачувався до змін до ч.3 ст. 119 КЗпП України, відповідно до яких за призваними на військову службу працівниками зберігається місце роботи та посада. Відповідач не погоджується з відповідним висновком Верховного Суду в постанові від 16.10.2023 року №718/209/23 та вказує, що відповідно до ст. 4 КЗпП України перевага має надаватись нормам КЗпП України. Відповідач вважає, що збереження середнього заробітку за мобілізованими педагогічними працівниками відповідно до положень Закону України «Про освіту» є дискримінацією мобілізованих працівників інших професій, яка була припинена 23.12.2023 року, коли набули чинності зміни до ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту».

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його та позивача відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача Баштанського ліцею №1 Баштанської міської ради Миколаївської області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.

В судовому засіданні представник відповідача Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

12.02.2024 року по справі оголошена перерва до 19.03.2024 року та за клопотанням відповідача Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради витребувані додаткові докази.

Вислухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши наявні у справі матеріали (копію посвідчення офіцера; копію витягу з наказу №108 від 15.08.1995 року; копію наказу від 24.02.2022 року №22-к; копію витягу з наказу від 25.02.2022 року №20; копію наказу від 19.07.2022 року №72/1-к; копію заяви ОСОБА_3 ; копію повідомлення відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради від 26.04.2023 року №242/01-17; копію заяви ОСОБА_3 від 03.05.2023 року; копію повідомлення відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради від 25.05.2023 року №620/01-17; копію довідки відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради від 13.09.2023 року №15/05-43; копію довідки відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради від 13.09.2023 року №16/05-43; копію наказу Баштанської гімназії від 25.02.2022 року №18-к/тр; копію наказу Баштанської гімназії від 25.07.2022 року №47-к/тр; повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2024 року №1415), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 1995 року призначений на посаду вчителя фізичного виховання Баштанської ЗОШ №1.

Наказом директора Баштанського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 від 24.02.2022 року №22-к позивач був увільнений від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час повної загальної мобілізації із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня звільнення з військової служби та централізованій бухгалтерії відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради врахувати положення даного наказу при нарахуванні та виплаті заробітної плати позивачу.

25.02.2022 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 позивач прийнятий на військову службу по мобілізації осіб офіцерського складу.

Наказом директора Баштанського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 від 24.02.2022 року №72/1-к від 19.07.2022 року позивачу призупинені нарахування та виплата середнього заробітку з 19.07.2022 року та виключений запис про збереження за позивачем середнього заробітку в наказі від 24.02.2022 року №22-к.

Згідно з ч.3 ст. 119 КЗпП України (в редакції, яка діяла на час призову позивача на військову службу) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч.3 ст. 119 КЗпП України (в редакції, яка діяла на час видання оспореного позивачем наказу) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з ч.2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України "Про освіту", частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України "Про фахову передвищу освіту", частиною другою статті 46 Закону України "Про вищу освіту".

Відповідно до ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту» (в редакції, яка діяла на час призову позивача на військову службу та на час видання оспореного позивачем наказу) у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток.

24.12.2023 року набули чинності зміни до ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту» та вказана норма викладена в новій редакції: у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Таким чином на час призову позивача на військову службу за призовом під час мобілізації і положення ч.3 ст. 119 КЗпП України, і положення ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту» передбачали збереження за позивачем як педагогічним працівником попереднього середнього заробітку. В подальшому з 19.07.2022 року збереження такого середнього заробітку передбачали лише положення ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту», але до 23.12.2023 року включно.

Крім того, згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України та ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд при застосуванні норм права має враховувати висновки про застосування таких норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Чинна редакція вказаних норм не передбачає можливість суду відступити за будь-яких умов від відповідних висновків Верховного Суду.

Натомість відповідно до постанови Верховного Суду від 16.10.2023 року по справі №718/209/23 на рівні КЗпП України не передбачено правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. Правила в статті 4 ЦК України, про пріоритетність його норм над приватно-правовими нормами інших законів, до вирішення колізій між КЗпП України та іншими законами не застосовується; у частині другій статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачені гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, зокрема, шляхом відсилання як до частини третьої статті 119 КЗпП України, так і до норм інших законів (зокрема, частина друга статті 57 Закону України «Про освіту»); Законом № 2352-IX не внесено зміни до інших законів, які передбачають гарантії для громадян України призваних на військову службу за призовом під час мобілізаціїі встановлені нормами інших законів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників). Тобто, для окремих категорій суб`єктів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників) призваних на військову службу за призовом під час мобілізації збережено таку гарантію як попередній середній заробіток; в частині другій статті 57 Закону України «Про освіту» міститься спеціальна норма щодо положень частини третьої статті 119 КЗпП України, оскільки поширюється на педагогічних чи науково-педагогічних працівників; спеціальна норма (частина друга статті 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (частина третя статті 199 КЗпП) нормою (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі загальна норма (частина третя статті 199 КЗпП) не скасовує спеціальної норми (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Тому за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками призваними на військову службу за призовом під час мобілізації зберігається попередній середній заробіток.

За такого в період з 19.07.2022 року по 23.12.2023 року за позивачем як педагогічним працівником призваним на військову службу за призовом під час мобілізації підлягав збереженню попередній середній заробіток.

Таких висновків суду не спростовує позиція представника відповідача Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради щодо протиправності призову позивача на військову службу під час мобілізації з врахуванням положень ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо того, що така категорія працівників не підлягала призову на військову службу під час мобілізації.

В даному випадку дослідженими судом доказами однозначно підтверджене те, що позивач був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації і в межах даного спору щодо збереження за позивачем попереднього середнього заробітку суд не має повноважень давати оцінку правомірності самого факту призову позивача на військову службу.

Суд не може погодитись з позицією відповідача Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради щодо того, що збереження середнього заробітку за мобілізованими педагогічними працівниками відповідно до положень Закону України «Про освіту» є дискримінацією мобілізованих працівників інших професій, оскільки гарантія такого збереження середнього заробітку прямо та однозначно передбачалась ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту» і на таку гарантію, у свою чергу, містилось посилання ч.2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». За такого передбачені положенням законів додаткові гарантії певним категоріям осіб в жодному разі не можуть визнаватись дискримінацією.

При цьому, відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом, встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян не вважаються дискримінацією.

За такого наказ директора Баштанського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 від 19.07.2022 року №72/1-к щодо призупинення збереження середнього заробітку позивачу на час його видачі суперечив положенням ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту», які підлягали застосуванню до даних правовідносин, тому такий наказ підлягає скасуванню.

При цьому в ході судового розгляду встановлено, що власне нарахування та виплату позивачу середнього заробітку мав здійснювати співвідповідач Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради, якого і слід зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток як педагогічному працівнику, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, з 19.07.2022 року по 23.12.2023 року включно. І саме такий спосіб захисту порушених прав позивача є ефективним, натомість заявлена позивачем вимога про визнання відповідної бездіяльності протиправною є підставою позову, а не предметом позову, тому окремому вирішенню в резолютивній частині рішення не підлягає.

У зв`язку з цим позов підлягає частковому задоволенню.

Що стосується клопотання позивача про поновлення пропущеного ним з поважних причин строку звернення до суду з позовом.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

За такого, оскільки спір стосується нарахування та виплати позивачу середнього заробітку, який підлягав нарахуванню щомісячно, то з серпня 2022 року позивач міг дізнатись про призупинення йому нарахування та виплати такого середнього заробітку. Крім того, виходячи з переписки позивача та відповідача Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради, позивач в квітні 2024 року знав про таке призупинення і з того часу до моменту пред`явлення ним позову до суду в грудні 2023 року минуло більше трьох місяців, тому позивач пропустив визначений в ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому ст. 234 КЗпП України передбачає можливість суду поновити встановлений в ст. 233 КЗпП України строк, за умови його пропуску з поважних причин, в тому числі, якщо з часу отримання копії відповідного наказу (розпорядження) минуло не більше одного року.

Натомість позивач вказує, що він отримав копію оспореного ним наказу через свого представника лише у вересні 2023 року і відповідачі такий факт не спростували, у свою чергу, вказаний факт підтверджується також датою засвідчення його копії директором ліцею 04.09.2023 року.

Суд також враховує, що позивач виконує обов`язки військової служби в особливий період в умовах воєнного стану.

За комплексу описаного вище суд вважає, що вказані обставини відповідно до ст. 234 КЗпП України свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, тому суд має поновити такий строк з метою вирішення даного спору по суті.

Отже клопотання позивача про поновлення пропущеного ним з поважних причин строку звернення до суду з позовом підлягає задоволенню.

Оскільки позивач за подібною категорією справ звільнений від сплати судового збору з відповідачів на користь держави і рівних частинах підлягає стягненню 1211,20 грн. судового збору (по 605,60 грн) відповідно до ставок, визначених п.п.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється саме за подання особою відповідної позовної заяви, а за подачу фізичною особою подібного позову (якби позивач не був звільнений від сплати судового збору) судовий збір становив би саме 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до Баштанського ліцею №1 Баштанської міської ради Миколаївської області та Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, скасування наказу про призупинення нарахування і виплати середнього заробітку та зобов`язання поновлення нарахування і виплати середнього заробітку задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду з даним позовом, як такий, що пропущений з поважних причин.

Скасувати наказ директора Баштанського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 від 19.07.2022 року №72/1-к «Про припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_3 ».

Зобов`язати Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток як педагогічному працівнику, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, з 19.07.2022 року по 23.12.2023 року включно.

Стягнути з Баштанського ліцею №1 Баштанської міської ради Миколаївської області судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

Відповідачі: Баштанський ліцей №1 Баштанської міської ради Миколаївської області (вул. Героїв Небесної Сотні, 32 м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, ідентифікаційний код 31518750);

Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Баштанської міської ради (вул. Полтавська, 41/2 м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, ідентифікаційний код 41186924).

Повне судове рішення складене 25.03.2024 року.

суддя: