Рішення

від 22.03.2024 по справі 210/2475/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/2475/23

Провадження № 2/210/109/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 березня 2024 року Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД» до ОСОБА_1 про захист порушеного права Кредитора, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за заявою про надання кредиту №178333-МПК від 05.07.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД» (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про захист порушеного права Кредитора, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за заявою про надання кредиту №178333-МПК від 05.07.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.07.2018 року між АТ «АКБ «Конкорд» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №178333-МПК, відповідно до умов якого відповідачеві було надано кредитні кошти у розмірі 12204,00 грн. терміном на 24 місяці, з 05.07.2018 року по 04.07.2020 року зі сплатою Мінімального щомісячного платежу, який включає сплату процентів у розмірі 45% річних.

05 липня 2018 року ОСОБА_1 особисто підписав та подав до банку підписані ним документи - Заяву про надання кредиту/кредитний договір №178333-МПК Заяву про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки /договір платіжної картки №178333-МПК, Розписку про отримання платіжної картки, Розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки за обраним видом кредиту, Паспорт споживчого кредиту - Інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма).

03 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Банку із заявою про лонгацію кредитного договору № 178333-МПК від 05.07.2018 року строком на 24 місяці з 03.07.2020 по 02.07.2022 року зі сплатою Мінімального щомісячного платежу, який включає сплату процентів у розмірі 45% річних, сума Кредиту 12 204 грн.

Тарифний пакет «ONE» особисто підписав та подав до банку підписані ним документи.Заяву про надання кредиту/кредитний договір №178333-МПК Заяву про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки /договір платіжної картки 92.04.002120 від 03.07.2020 року, Розписку про отримання платіжної картки від 05.07.2018 року,Тарифний пакет на випуск та обслуговування банківських платіжних карток АТ «АКБ`КОНКОРД» «ONE», Паспорт споживчого кредиту «ONE», - Інформацію, яка надаєтьсяспоживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма).

Вказує, що Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 19.03.2023 року складає 25212,58 грн.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором №178333-МПК від 05.07.2018 р. у розмірі 25212,58 грн., яка складається із:

-Прострочена заборгованість по тілу кредиту складає: 12 204,00 грн;

-??Прострочена заборгованість по відсоткам кредиту складає: 5123,15 грн.;

-??Прострочена заборгованість за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості складає: 7593,67 грн.;

-Пеня в розмірі - 291,76 грн..

Крім того, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 29.05.2023 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідачу направлялась позовна заява з додатками та копія ухвали про прийняття до розгляду та відкриття провадження за адресою місця реєстрації. Вказане повернулось на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Працівником АТ«Укрпошта» надовідці пропричини поверненнязроблено позначку«Адресат відсутнійза вказаноюадресою» тазасвідчено йогопідписом зпроставленням відбиткукалендарного штемпеля,що свідчитьпро дотриманнявимог пункту99-1Правил наданняпослуг поштовогозв`язку,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни від05березня 2009року №270,тому усуду немає підставне враховуватипричини поверненнядо судукопії ухвалисуду провідкриття провадженнята копіїпозовної заявиз додатками, під час вирішення питання про повідомлення відповідача про розгляд даної цивільної справи.

За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Відповідач правом на відзив не скористався.

Станом на 22.03.2024 року відповідачем відзиву не надано, а також клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, учасниками справи не подавались.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Положеннями ч. 13 ст. 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 липня 2018 року між Позивачем та Відповідачем було укладено кредитний договір, 05.07.2018 року між АТ «АКБ «Конкорд» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №178333-МПК, відповідно до умов якого відповідачеві було надано кредитні кошти у розмірі 12204,00 грн. терміном на 24 місяці, з 05.07.2018 року по 04.07.2020 року зі сплатою Мінімального щомісячного платежу, який включає сплату процентів у розмірі 45% річних. Заяви про надання кредиту/кредитний договір №178333-МПК, про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки /договір платіжної картки №178333-МПК, а також Розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки за обраним видом кредиту Відповідач підписав особисто. (а.с. 20-26).

05 липня 2018 року Відповідачу було видано платіжну картку № НОМЕР_1 , про що свідчить письмова розписка клієнта.

03 липня 2020 року Відповідач звернувся до Позивача із заявою про лонгацію кредитного договору № 178333-МПК від 05.07.2018 року строком на 24 місяці з 03.07.2020 по 02.07.2022 року зі сплатою Мінімального щомісячного платежу, який включає сплату процентів у розмірі 45% річних, сума Кредиту 12 204 грн. (а.с. 28-30).

Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем порушуються взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 19.03.2023 року відповідно до розрахунку заборгованості та виписки по картці, наданих позивачем, виникла заборгованість у розмірі 25212,58 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 1ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «АКБ «Конкорд»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач просить, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами та штраф.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.ч. 1, 2ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

В обґрунтуванні цих позовних вимог банк зазначає, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 05.07.2018 року, посилався на Умови кредитного договору та/або Тарифи банку.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що саме ці умови з Витягу з Умови кредитного договору та/або Тарифи банку розумів Відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про надання кредиту АТ «АКБ «Конкорд», а також те, що вказані документи на момент отримання Відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати і нарахування пені у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку.

Роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Тобто в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови кредитного договору та/або Тарифи банку, що розміщені на офіційному сайті банку неодноразово змінювалися самим АТ «АКБ «Конкорд» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (05.07.2018 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (11.05.2023 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови кредитного договору та/або Тарифи банку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19 Верховного Суду викладена аналогічна правова позиція про неможливість застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови кредитного договору та/або Тарифи банку, що розміщені на офіційному сайті банку неодноразово змінювалися самим АТ «АКБ «Конкорд» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови кредитного договору та/або Тарифи банку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що у розділі 14 заяви про надання кредиту, підписаної відповідачем, зазначено, що у разі недотримання строку сплати обов`язкового платежу, банк переносить суму простроченого зобов`язання на відповідні рахунки обліку простроченої заборгованості та має право нараховувати підвищені проценти, додаткову комісію, пеню, штраф згідно з Умовами кредитного договору та/або Тарифами, тому практика ВС, зазначена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/18/17, не підлягає до застосування у даному випадку, суд не приймає до уваги, оскільки всупереч зазначеним у постанові положенням та нормам чинного ЦК України в частині умов договору, такі посилання є неприйнятними, оскільки вони не містять конкретних умов щодо розміру і порядку нарахування санкцій за порушення умов виконання позичальником умов кредитного договору, а лише відсилають до Умов кредитного договору та/або Тарифів банку, про ознайомлення відповідача з якими відсутні докази.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови кредитного договору та/або Тарифи банку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, долучена до позовної заяви копія Публічного договору, яким передбачено, зокрема, процентна ставка та нарахування процентів, умови надання споживчих кредитів (Розділ 6), права та обов`язки сторін договору (Розділ 13) та інші умови, - відповідачем не підписані (а.с. 6-19).

Заява позичальника містить текст про погодження споживача з умовами Публічного договору, але не конкретизовано яка саме його редакція погоджена споживачем.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України від 12.05.1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»).

Згідно з пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-XII, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013р. у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

У даному випадку відсутні підстави вважати, що при укладенні кредитного договору із ОСОБА_1 позивач дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 14.08.2019р. у справі № 229/1953/16-ц (провадження № 61-32390св18), від 21.08.2019 року у справі № 643/5386/17-ц (провадження № 61-2699св18), від 16.08.2019 року у справі № 595/290/17-ц (провадження № 61-29972св18), які в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при вирішенні даного спору по суті.

Враховуючи, що Публічний договір не містить підпису відповідача про ознайомлення з процентною ставкою та нарахування процентів, умовами надання споживчих кредитів (Розділ 6), правами та обов`язками сторін договору (Розділ 13) та іншими умовами надання банківських послуг, суд дійшов висновку, що Відповідач не повинен нести відповідальність перед Позивачем щодо сплати нарахованих відсотків, за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості, пені, тому суд не вбачає підстав для задоволення у цій частині позовних вимог, через недоведеність Позивачем обставин ознайомлення відповідача з цими умовами договору та прийняття таких умов останнім.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення із Відповідача пені у розмірі 291,76 грн., простроченої заборгованості за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості у розмірі 7593,67 грн. та простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 5123,15 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка Відповідачем добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за кредитним договором за простроченим тілом кредиту у розмірі 12204,00 грн.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525,526,610,612, ст.1054 ЦК України, ст.141, ст.247,259,263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД» до ОСОБА_1 про захист порушеного права Кредитора, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за заявою про надання кредиту №178333-МПК від 05.07.2018 року - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД» заборгованість за кредитним договором № 178333-МПК від 05.07.2018 року у розмірі 12204 (дванадцять тисяч двісті чотири) грн. 00 коп., яка складається з:

-Прострочена заборгованість по тілу кредиту - 12204 (дванадцять тисяч двісті чотири) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД» судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складено 22.03.2024 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КОНКОРД», ЄДРПОУ 34514392, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пл. Троїцька 2, р/р НОМЕР_2 , МФО 307350.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. А. Літвіненко