Рішення

від 13.03.2024 по справі 346/6791/23

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/6791/23

Провадження № 2/346/387/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю: секретаря Вербіщук О.Д.,

представника позивача адвоката Соколишина Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: служба у справах дітей Коломийської міської ради Івано-Франківської області, служба у справах дітей Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області, орган опіки та піклування цієї селищної ради, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

в обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що сторони перебували в шлюбі з 03.01.2017 року та проживали в с.Михайлівка Золотоніського району Черкаської області. Однак, згодом сторони припинили шлюбні відносини, та відповідачка, перебуваючи в стані вагітності, переїхала проживати до своїх батьків у с.Товмачик Коломийського району Івано-Франківської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 . Після його народження відповідачка не дозволяла позивачу приїжджати щоб побачити дитину. Згідно з інформацією служби у справах дітей Коломийської міської ради Івано-Франківської області відповідачка залишала малолітнього сина вік якого становив менше 2 років, з її батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

На початку лютого 2018 року до позивача зателефонували зі служби у справах дітей Коломийської міської ради та повідомили, що буде вирішуватися питання про відібрання вказаної дитини від її матері. Позивачем було прийнято рішення їхати по сина, щоб його не відібрали соціальні служби. Такаим чином, позивач перевіз свого малолітнього сина ОСОБА_3 до с.Михайлівка, Золотоніського району Черкаської області, де син проживав з позивачем, який піклувався та дбав про цю дитину.

19.02.2018 року було здійснено перший візит з дитиною до лікаря для загального огляду. У квітні 2018 року приїхала відповідачка та попросила, щоб вказаний син поїхав з нею, пообіцявши, що буде піклуватися про сина, на що позивач погодився та віддав їй цю дитину.

Заочним рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 01.08.2019 року шлюб між сторонами розірвано.

На початку вересня 2019 року відповідачка зателефонувала до позивачеві і запропонувала, щоб він виховував вказаного сина, оскільки вона не може цього здійнбювати через сімейні обставини. Однак, всупереч такій їх домовленості та надання позивачем коштів на квитки, відповідачка не привезла йому сина. Тому позивач телефонував до служби у справах дітей Коломийської міської ради та Коломийського райвідділу поліції, та з`ясував, що відповідачка із їх вказаним сином ОСОБА_3 та її старшим сином від попередніх стосунків ОСОБА_7 , 2014 року народження, перебуває у Центрі соціально-психологічної допомоги в смт. Верховина Івано-Франківської області. Приїхавши до вказаного Центру, позивач побачив, що відповідачка байдуже ставилася до їхнього сина і наполягала, щоб позивач забрав його, що позивач і здійснив 13.09.2019 року.

Крім того, за час проживання сина сторін у вказаному Центрі відповідачка проявляла недбале ставлення до нього, не приділяла належної уваги його харчуванню, елементарним гігієнічним потребам, що створювало несприятливі умови для всебічного та повноцінного розвитку малолітньої дитини. Крім того, вона не піклувалася про дітей, не займалася їх вихованням, у побудові стосунків з дітьми була критична, вимоглива, деколи агресивна. Саме тому вказаного сина сторін було повернуто його батькові для виховання.

Таким чином, з 2019 року відповідачка не бере жодної участі у вихованні та утриманні спільного сина сторін. Розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 » від 06.11.2019 року визначено місце проживання малолітнього сина сторін ОСОБА_3 разом з його батьком. З того часу останній постійно проживає у сім?ї позивача, де оточений батьківською любов?ю та турботою, а також любов?ю та ласкою батьків позивача, він забезпечений всім необхідним для гармонійного, духовного та фізичного розвитку.

Позивач з лютого 2022 року проходить військову службу у Збройних Силах України, отримані кошти він надсилає на утримання та виховання вказаного сина, спілкується з ним, за можливості приїжджає до нього, всіляко піклується та забезпечує його.

Позивачу відомо, що відповідачка проживає у смт.Драбів Золотоніського району Черкаської області з іншим чоловіком та старшим сином, не працює, умов для проживання сина сторін ОСОБА_3 в будинку не створено, відповідачка не заперечує, щоб цей син проживав з батьком, бо вона не має можливості утримувати його. При цьому позивач наголошує, що вказане смт. Драбів знаходиться на відстані приблизно 5 км. від місця проживання малолітнього сина сторін ОСОБА_3 . Проте, незважаючи на таку незначну відстань, відповідачка протягом двох останніх років не приїжджала до свого сина ОСОБА_3 , не спілкувалася з ним навіть по телефону, за виключенням єдиного разу на рік, на день народження сина. При цьому жодних перешкод у спілкуванні із сином сторін відповідачці ніхто не чинить.

Отже, позивач вважає, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні вказаного сина, не піклується про стан його здоров`я та духовний розвиток, не проявляє батьківської турботи, що свідчить про те, що вона повністю нехтує своїми обов`язками щодо дитини, хоча має для їх виконання реальну юридичну та фактичну можливість. Тому позивач просить суд позбавити відповідачку батьківських прав щодо сина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відео конференції позовні вимоги підтримала на вказаних підставах, просить позов задовольнити та згідна на заочний розгляд справи.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причин своїх неявок вона суду не повідомила, не звернулася із заявою про розгляд справи в її відсутності та не подала відзив на позов.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивачки згідна з таким порядком вирішення справи.

Представник служби у справах дітей Коломийської міської ради Івано-Франківської області в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин своїх неявок суду не повідомив.

Представник служби у справах дітей виконкому Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області в судове засідання не з`явився, 12.02.2024 року подала заяву про розгляд даної справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.63).

Представник органу опіки та піклування вказаної селищної ради в судове засідання не з`явилась, 08.02.2024 року подала заяву про розгляд даної справи без її участі із зазначенням, що позовні вимоги підлягаюь задоволенню (а.с.66).

Суд, заслухавши представника позивача, свідків, перевіривши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про його народження, серії НОМЕР_1 , виданим повторно 09.07.2019 року (актовий запис про народження № 12 від 12.10.2017 року (а.с.15).

Судом також встановлено, що заочним рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 01.08.2019 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.13).

Відповідно до характеристики №1-01/111, наданої 26.10.2023 року Центром соціально-психологічної допомоги в смт.Верховина Івано-Франківської області, у відповідачки з перших днів проживання у даному закладі прослідковувалася неадекватна поведінка, що проявлялася в непослідовності думок і висловлювань. Відповідачка була вкрай емоційною і збудженою, її вольова сфера була нестійкою та напруженою. За час проживання у закладі відповідачка проявляла недбале ставлення до дітей, не приділяла належної уваги їх харчуванню, елементарним гігієнічним потребам, що в свою чергу створювало несприятливі умови для всебічного та повноцінного розвитку малолітніх дітей. Вона не піклувалася про дітей, не займалася їх вихованням, у побудові стосунків з дітьми була критична, вимоглива, деколи агресивна (а.с.19).

Судом встановлено, що розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 » № 209 від 06.11.2019 року визначено місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 разом з його батьком, позивачем (а.с.22).

Даними довідки № 8, виданої 14.09.2021 року закладом дошкільної освіти ясла-садок «Сонечко» Драбівської селищної ради Черкаської області, стверджується, що відповідачка не підтримує жодного контакту із закладом дошкільної освіти, де навчається вказаний син, не спілкується з його вихователями та не бере участі у вихованні свого сина, він проживає з бабусею, тобто матір`ю позивача, оскільки останній проходить військову службу (а.с.26).

Відповідно до даних довідок, виданих КНП «Драбівський Центр первинної медико-санітарної допомоги» 28.08.2023 року, для отримання медичної допомоги та профілактичних оглядів, проведення профілактичних щеплень вказаного сина сторін супроводжує бабуся, тобто мати позивача ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати цієї дитини жодного разу сина не супроводжувала, здоров`ям сина не цікавилася (а.с.25, зворот).

Згідно з даними акту обстеження умов проживання відповідачки, складеного 21.09.2023 року складеного комісією зазначеної сільської ради, відповідачка проживає у смт Драбів Золотоніського району Черкаської області, не працює, умов для проживання сина сторін ОСОБА_3 в будинку не створено, відповідачка не заперечує, щоб вказаний син проживав з батьком, оскільки вона не має можливості утримувати цього сина (а.с.23).

Відповідно до характеристики, виданої секретарем Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області 20.10.2023 року, позивач є учасником бойових дій, мобілізований до Збройних Сил України. Його син ОСОБА_3 , починаючи з вересня 2019 року, постійно проживає та виховується батьком, тобто позивачем. За час проживання у с.Михайлівка Золотоніського району Черкаської області позивач зарекомендував себе позитивно: відповідальний, трудолюбивий, турботливий батько та син (а.с.27).

Згідно з даними акту обстеження умов проживання, складеного 21.09.2023 року складеного комісією зазначеної сільської ради, у вказаного сина сторін за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , створені належні умови для проживання, а саме наявна окрема кімната, місце для навчання та відпочинку. Вказаний син забезпечений сезонним одягом, взуттям та іграшками (а.с.24).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків № 2310-23-01297 від 04.09.2023 року позивач є військовослужбовцем, його середньомісячний дохід становить 43 167 гривень (а.с.29).

Судом встановлено, що рішенням комісії з питань захисту прав дитини Драбівської селищної ради Черкаської області від 27.09.2023 року № 30 вирішено вважати за доцільне позбавити батьківських прав відповідачку щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та рекомендовано позивачу звернутися з позовом про позбавлення відповідачку батьківських прав. (а.с.30).

Згідно з даними висновку органу опіки та піклування Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету цієї селищної ради №205 від 12.10.2023 року, відповідачку доцільно позбавити батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з таких підстав. Відповідачка участі у вихованні цієї дитини не бере, не проявляє материнської уваги та турботи, не забезпечує сина матеріально. Вказаний син проживає з його батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в с. Михайлівка Золотоніського району Черкаської області. В будинку створено всі умови для виховання та розвитку дилини. У дитини є окрема кімната, місце для навчання та відпочинку. Для проведення її профілактичних щеплень дитину супроводжує бабуся, тобто мати позивача, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідачка жодного разу дитину не супроводжувала, здоров`ям сина не цікавилася (а.с.31,32).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 як бабуся сина сторін ОСОБА_3 (мати позивача) та ОСОБА_10 як керівник закладу дошкільної освіти ясла-садок «Сонечко» Драбівської селищної ради Черкаської області підтвердили, що відповідачка ухиляється від виконання своїх материнських обов`язків по вихованню вказаного сина сторін із 2019 року, хоча проживає на відстані близько 5 км. від місця проживання її сина. Зокрема, протягом кількох останніх років вона не відвідує сина, не спілкується з ним навіть по телефону, не дарує йому жодних подарунків, жодного разу не приводила сина до вказаного дошкільного закладу та не забирала сина із цього закладу. Свідки одноголосно ствердили, що відповіадачка тривалий час ухиляється від виховання сина, жодним чином не забезпчеує його медичне обстеження, фізичний та духовний розвиток.

Відповідно до положень частин 1-3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з правилами, передбаченими п.2 ч.1 ст.164 цього Кодексу батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до положень п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення та позбавлення і поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Тому на підставі наведеного суд дійшов висновку, що відповідачка ухиляється від виконання своїх материнських обов`язків по вихованню вказаного сина, не цікавиться його духовним та фізичним розвитком, не проявляє до нього щонайменшої материнської турботи.

Отже, наявна правова підстава для позбавлення відповідачки батьківських прав, передбачена п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України. Тому позовні вимоги суд вважає обґрунтованими.

На підставі наведеного, ст.ст.19, 150, 164 СК України та, керуючись ст.ст.263-265, 268, 273, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженку с. Табаки Болградського району Одеської області, місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , громадянку України, батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 12 від 12.10.2017 року).

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 22.03.2024 року.

Суддя: Калинюк О. П.