Постанова

від 25.03.2024 по справі 172/67/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/709/24 Справа № 172/67/23 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Лопатіної М.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс"

на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості за договором оренди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним уточненими позовом посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори 24 травня 2022 року, він є спадкоємцем земельної ділянки, кадастровий номер 1220755400:01:012:0047 площею 3,7750 га, та земельної ділянки кадастровий номер 1220755400:01:012:0048 площею 3,5140 га, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованих на території Письменської селищної ради Синельниківського (колишнього Васильківського) району Дніпропетровської області та належали на праві власності його батькові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори 25 травня 2022 року, він є спадкоємцем земельної ділянки, кадастровий номер 1220755400:01:012:0026 площею 8,0910 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої на території Письменської селищної ради Синельниківського (колишнього Васильківського) району Дніпропетровської області та належала на праві власності його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначає, що 03 червня 2015 року між його батьком ОСОБА_2 та ТОВ «Дніпроагроальянс» був укладений договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1220755400:01:012:0047, дата державної реєстрації: 23 червня 2015 року, № 10142920, строк дії договору до 31 грудня 2025 року.

Також, 03 червня 2015 року між його батьком - ОСОБА_2 та ТОВ «Дніпроагроальянс» був укладений договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1220755400:01:012:0048, дата державної реєстрації: 24 червня 2015 року, №10158071, строк дії договору до 31 грудня 2025 року.

Окрім того, 01 березня 2015 року між його матір`ю - ОСОБА_3 та ТОВ «Дніпроагроальянс» укладений договір оренди земельної ділянки, дата державної реєстрації: 05 червня 2015 року, № 9926167, строк дії договору до 31 грудня 2025 року.

Відповідно до умов договору оренди від 03 червня 2015 року (земельна ділянка кадастровий номер 1220755400:01:012:0047) за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі, що становить 5392,50 грн., тому з урахуванням строків давності, за цим договором існує заборгованість у розмірі 16177,50 грн.

За умовами договору оренди від 03 червня 2015 року (земельна ділянка кадастровий номер 1220755400:01:012:0048) за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі, що становить 5392,50 грн., тому з урахуванням строків давності, за цим договором існує заборгованість у розмірі 16177,50 грн.

Згідно із умовами догову оренди від 01 березня 2015 року (земельна ділянка кадастровий номер 1220755400:01:012:0026) за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі, що становить 10785,00 грн., тому з урахуванням строків давності, за цим договором існує заборгованість у розмірі 32355,00 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не вносить орендну плату за договорами оренди земельних ділянок, вимушений звернутися до суду та просити розірвати договори оренди земельних ділянок та стягнути заборгованість з виплати орендної плати у розмірі 64710,00 грн.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,7750 га, розташованої на території Письменської селищної ради Синельниківського (Васильківського) району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1220755400:01:012:0047, укладений 03 червня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Дніпроагроальянс», зареєстрований 23 червня 2015 року, номер запису про інше речове право: 10142920.

Розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,5140 га, розташованої на території Письменської селищної ради Синельниківського (Васильківського) району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1220755400:01:012:0048, укладений 03 червня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Дніпроагроальянс», зареєстрований 24 червня 2015, номер запису про інше речове право: 10158071.

Розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,0910 га, розташованої на території Письменської селищної ради Синельниківського (Васильківського) району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1220755400:01:012:0026, укладений 01 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Дніпроагроальянс», зареєстрований 05 червня 2015, номер запису про інше речове право: 9926167.

Стягнуто з ТОВ «Дніпроагроальянс» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 64710,00 грн.

Стягнуто з ТОВ «Дніпроагроальянс» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 4294,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для задоволення позову, оскільки відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання за договорами оренди щодо систематичної виплати орендної плати з 2017-2022 роки, що є підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.

Не погодившись з рішення суду в частині розірвання договорів оренди земельних ділянок, ТОВ "Дніпроагроальянс"звернулося з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили рішення суду в оскарженій частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що було ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що орендна плата не сплачувалась, оскільки достеменно не було відомо кому саме вони мали сплачувати орендну плату за земельні ділянки. Крім того, орендну плату не сплачували через відсутність повідомлення від спадкоємця орендодавця й орендна плата не могла виплачуватися в період оформлення спадщини через відсутність належного власника земельної ділянки.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині розірвання договорів оренди земельних ділянок, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення лише в частині, яка оскаржується. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно із частиною 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Судом встановлено, що 03 червня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Дніпроагроальянс» був укладений договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1220755400:01:012:0047, дата державної реєстрації: 23 червня 2015 року, № 10142920, строк дії договору до 31 грудня 2025 року. За умовами договору оренди, за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі, що становить 5392,50 грн.

03 червня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Дніпроагроальянс» був укладений договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1220755400:01:012:0048, дата державної реєстрації: 24 червня 2015 року, №10158071, строк дії договору до 31 грудня 2025 року. За умовами договору оренди, за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі, що становить 5392,50 грн.

01 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Дніпроагроальянс» укладений договір оренди земельної ділянки, дата державної реєстрації: 05 червня 2015 року, № 9926167, строк дії договору до 31 грудня 2025 року. Згідно із умовами договору оренди, за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі, що становить 10785,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори 24 травня 2022 року ОСОБА_4 , ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки, кадастровий номер 1220755400:01:012:0047 площею 3,7750 га, та земельної ділянки кадастровий номер 1220755400:01:012:0048 площею 3,5140 га, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованих на території Письменської селищної ради Синельниківського (колишнього Васильківського) району Дніпропетровської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори 25 травня 2022 року ОСОБА_4 , ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки, кадастровий номер 1220755400:01:012:0026 площею 8,0910 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої на території Письменської селищної ради Синельниківського (колишнього Васильківського) району Дніпропетровської області.

За своїм змістом договори мають ідентичні положення щодо істотних умов договору, окрім відомостей, що стосуються площі, кадастрового номеру та грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та особи орендодавця.

За умовами договорів, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 після отримання спадщини повідомляв ТОВ «Дніпроагроальянс» про зміну власника земельних ділянок та перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

На підставі частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Крім того, положеннями статті 148-1 Земельного Кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки, найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання находження нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що орендар умови договорів порушив і не виконав одну з істотних умов цих договорів, а саме обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати протягом 2020-2022 років, що у свою чергу, є підставою для розірвання спірних договорів оренди земельних ділянок.

Проаналізувавши зміст рішення суду першої інстанції з точки зору застосування норм права, які стали підставою для позову по суті, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалене рішення відповідно до встановлених ним обставин на підставі наданих доказів, які мають індивідуальний характер. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що орендарем порушено істотні умови договорів оренди, що у свою чергу є підставою для розірвання спірних договорів оренди земельних ділянок.

Посилання ТОВ «Дніпроагроальянс» в апеляційній скарзі на те, що після смерті орендодавців і до оформлення спадщини минає досить суттєвий проміжок часу і орендарю з огляду на відсутність у спадкоємця у цей період часу правовстановлюючого документу на землю - відповідачу достеменно не відомо кому саме мають сплачувати орендну плату за земельну ділянку, є безпідставними, оскільки орендар зобов`язаний належним чином виконувати умови договору оренди землі, у тому числі й нараховувати та сплачувати орендну плату за таким договором, включаючи період з дати смерті орендодавця і до моменту оформлення спадкоємцями права власності на земельну ділянку.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що орендар допустив порушення умов договору та мав заборгованість по орендній платі ще за час життя орендодавців, а тому посилання в апеляційній скарзі про відсутність підстав для розірвання договорі оренди, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно розірвав договори оренди, є необґрунтованими, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду в оскарженій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" - залишити без задоволення.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Суддя: В.С. Городнича

М.Ю. Лопатіна