Рішення

від 22.03.2024 по справі 686/33710/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/33710/23

Провадження № 2/686/607/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Карплюка О.І.

при секретарі судового засідання Лазоренко К.Ю.

з участю позивачів ОСОБА_1

ОСОБА_2

та їх представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третіх осіб Хмельницької районної державної нотаріальної контори та Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про визнання факту не проживання особи разом із спадкодавцем та визнання особи такою, що не прийняла спадщину після смерті спадкодавця,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 , третіх осіб Хмельницької районної державної нотаріальної контори та Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про визнання факту не проживання відповідача разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини до майна померлого, визнання відповідача таким, що не прийняв спадщину після його смерті, визнання факту не проживання відповідача разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини до майна померлої, та визнання відповідачатаким, що не прийняв спадщину після її смерті, посилаючись на те, що ОСОБА_4 має право на обов`язкову частку у спадщині за законом. Однак, до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини тривалий час не звертався та на момент відкриття спадщини із спадкодавцями не проживав.

В судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали.

Представник третьої особи Першої Хмельницької державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився без поважних причин, повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, направивши на адресу суду заяву про слухання даної справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 та представник третьої особи Хмельницької районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явились без поважних причин, повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, не повідомивши про причини неявки.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час смерті вони були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстрований і відповідач ОСОБА_4

29 листопада 2006 року ОСОБА_5 заповів все своє майно ОСОБА_1 .

Державним нотаріусом Хмельницької районної державної нотаріальної контори 30 вересня 2020 року видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається з 9/10 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину за законом на обов`язкову 1/10 частки ще не видано.

29 січня 2007 року ОСОБА_6 заповіла все своє майно ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1220 ч. ч. 1, 2 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно довимог ст.1258ч.1ЦК Україниспадкоємці зазаконом одержуютьправо наспадкування почергово.

Відповідно довимог ст.1261ЦК Україниу першучергу правона спадкуванняза закономмають дітиспадкодавця,у томучислі зачатіза життяспадкодавця танароджені післяйого смерті,той зподружжя,який йогопережив,та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1221 ч. 1 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до вимог ст. 1241 ч. 1 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ч. ч. 1, 3 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Відповідно довимог ст.1270ч.1ЦК Українидля прийняттяспадщини встановлюєтьсястрок ушість місяців,який починаєтьсяз часувідкриття спадщини.

У встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини або відмову від її прийняття відповідач не звертався.

Відповідно довимог ст.29ч.1ЦК Українимісцем проживанняфізичної особиє житло,в якомувона проживаєпостійно аботимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Тобто, під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Верховний Суд в постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 вказав, що ч. 3 ст. 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як позивачі, так і відповідач були зареєстровані за місцем фактичного проживання спадкодавців: АДРЕСА_1 . Водночас фактичне місце проживання ОСОБА_4 було відмінним, останні роки він не проживав за цією адресою, а проживав за іншою, що підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

Отже, оскільки ОСОБА_4 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований, проте не проживав, а сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому він як спадкоємець не прийняв своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті спадкодавців, а отже, не набув права на спадкове майно.

Відповідно довимог ст.1269ч.1ЦК Україниспадкоємець,який бажаєприйняти спадщину,але начас відкриттяспадщини непроживав постійноіз спадкодавцем,має податинотаріусу абов сільськихнаселених пунктах-уповноваженій наце посадовійособі відповідногооргану місцевогосамоврядування заявупро прийняттяспадщини.

Тобто право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст. ст. ч. 1, 1216-1218, 1220 ч. ч. 1, 2, 1221 ч. 1, 1223, 1241 ч. 1, 1258 ч. 1, 1261, 1268 ч. ч. 1, 3, 1269 ч. 1, 1270 ч. 1 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати факт не проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини до майна померлого.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати факт не проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини до майна померлої.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

22.03.2024