Ухвала

від 25.03.2024 по справі 127/7770/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/7770/24

Провадження №11-сс/801/226/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

при секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

підозрюваної в режимі відеоконференції ОСОБА_7

захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 березня 2024 року про застосування заходу забезпечення кримінального провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Люлинці Калинівського району Вінницької області, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5 КК України,-

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 березня 2024 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження № 12023020000000502, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2023 року за ознаками ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5, 364 ч. 2 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .

Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якійу 28.02.2024 оголошено підозру за ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5 КК України, запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою, строком на 46 (сорок шість) днів у межах строку досудового розслідування до 28 квітня 2024 року. Одночасно визначено заставу у розмірі 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1.514.000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень, за умови внесення якої підозрювана може бути звільнена з-під варти.

У разі внесення застави підозрюваним чи іншим заставодавцем на ОСОБА_7 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покладено обов`язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатись з населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання чи роботи; утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вказав, що прокурором під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, внаслідок чого дійшов висновку про необхідність застосування виключного запобіжного заходу, яким є тримання під вартою. Також вирішуючи питання про визначення застави слідчий суддя дійшов висновку про те, що з урахуванням обставин вчинення злочинів та особи підозрюваної необхідно визначити заставу у розмірі, який перевищує максимальну межу застави, визначеної для особливо тяжких злочинів.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваної ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.03.2024 через істотні порушення кримінального процесуального закону та невідповідність висновків фактичним обставинам провадження. Просить застосувати до ОСОБА_7 менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний період доби.

Апеляційна скаргамотивована тим,що підчас розглядуклопотання слідчимсуддею невиконано вимогист.187КПК Українищодо оцінки в сукупності всі обставини, у тому числі віку, стану здоров`я підозрюваної; міцність соціальних зв`язків в місці її постійного проживання, наявність родини й утриманців; наявність у підозрюваної постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваної; її майновий стан; наявність судимостей.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.

Підозрювана ОСОБА_7 та її захисник адвокат ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній та просили задовольнити її в повному об`ємі.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Як убачається з ухвали, слідчим суддею зазначені вимоги закону не дотримано, а висновки про необхідність застосування виключного запобіжного заходу належним чином не умотивовано.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

В жодному випадку запобіжний захід не може розцінюватись, як покарання за вчинене діяння.

Оскільки ухвала слідчого судді в частині обґрунтованості підозри стороною захисту не оспорюється, тому висновки слідчого судді в цій частині апеляційним судом не перевіряються.

Стосовно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважав доведеними ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, знищення чи спотворення речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджання провадженню іншим чином.

Проте суд апеляційної інстанції наголошує, що можливе призначення в майбутньому кримінального покарання, навіть у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально в місцях несвободи, не може бути об`єктивною підставою вважати доведеним, що підозрюваним буть вчинятись спроби ухилятись від органів досудового розслідування чи суду. Таким чином суд вважає недоведеним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Стосовно ризику вчинення іншого кримінального правопорушення суд зазначає про те, що ані слідчим у клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_7 у минулому притягалась до будь-якого виду відповідальності, який би вказував на антисоціальну (кримінальну) поведінку особи, що у свою чергу нівелює висновки щодо існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Натомість письмовим доказами, долученими до клопотання про застосування запобіжного заходу установлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину з використанням посади головного бухгалтера підприємства та зазначена посада наділяє особу певними організаційно розпорядчими функціями щодо впливу на документообіг підприємства та імовірного можливого впливу на працівників, які можуть бути свідками у провадженні.

За наведених обставин на даному етапі здійснення кримінального провадження з високою імовірністю можливо констатувати наявність ризиків, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищення чи спотворення речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження та незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Окрім цього установлено, що ОСОБА_7 28.02.2024 відмовилась від отримання та проставлення підпису про оголошення підозри (а. п. 87-195), що у свою чергу вказує на можливість зловживання нею процесуальними правами та така процесуальна поведінка особи очевидно свідчить про існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Однак за приписами ст. 187 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: вікта станздоров`я підозрюваного,обвинуваченого; міцністьсоціальних зв`язківпідозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; наявністьу підозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; репутаціюпідозрюваного,обвинуваченого; майновийстан підозрюваного,обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, зазначені положення слідчим суддею не враховано взагалі, адже у своєму рішенні ним лише перераховано, що ОСОБА_7 раніше не судима, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується.

Проте поза увагою слідчого судді залишились дані про особу підозрюваної. Зокрема, з наданих медичних документів установлено, що ОСОБА_7 в період з 26.06.2023 по 23.10.2023 отримувала лікування з приводу отримання травми (закритого внутрішньосуглобового перелому зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки).

Також вона розлучена та при цьому проживає з сином ОСОБА_10 1992 року народження та батьками похилого віку ОСОБА_11 1044 року народження та ОСОБА_12 1949 року народження, які перебувають на її утриманні. Зазначені обставини свідчать про міцність соціальних зв`язків.

Окрім цього підозрювана ОСОБА_7 виключно позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи. Такі дані про особу свідчать про позитивну репутацію підозрюваної.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу, як уже зазначалось вище, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним с. 177 КПК України.

Необхідно також врахувати положення ч. 4 ст. 194 КПК України, за змістом якої якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення також існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя, суд мають право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На переконання суду стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Натомість з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, за яким особі оголошено підозру, наявності ризиків, передбачених п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також даних про особу підозрюваної, на переконання апеляційного суду до відсутні підстави для застосування виняткового запобіжного заходу, яким є тримання під вартою, натомість належним і достатнім запобіжним заходом, який забезпечить виконання нею покладених обов`язків, може бути цілодобовий домашній арешт.

Так, застосування домашнього арешту передбачає відчутне втручання у приватне життя особи шляхом покладання на неї за рішенням суду заборон та обмежень. Із цих підстав за оцінками Європейського суду із прав людини домашній арешт розглядається в тій самій площині, що й тримання особи під вартою, оскільки він пов`язаний із позбавленням свободи, виходячи з розуміння положень Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Виходячи з переліку запобіжних заходів, закріплених у ст. 176 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Такий запобіжний захід має застосовуватися у тих випадках, коли застава є занадто м`яким запобіжним заходом, а тримання під вартою - занадто суворим. Отже, за ступенем суворості такий захід межує з позбавленням волі у значенні ст. 5 КЗПЛ. Зокрема, у справі "Вітторіо і Луіджи Манчині проти Італії" ЄСПЛ зазначив, що і тримання під вартою у в`язниці, і домашній арешт були для заявників позбавленням свободи, виходячи із розуміння пп. "с" п. 1 ст. 5 КЗПЛ.

Домашній арешт за своєю сутністю є комплексом призначених за рішенням суду заборон і обмежень, які накладаються на підозрюваного (обвинуваченого) у зв`язку з його повною чи частковою ізоляцією у певному приміщенні, спрямовані на досягнення мети цього запобіжного заходу, реалізуються й контролюються правоохоронними органами у взаємодії з органом досудового розслідування, у чиєму провадженні знаходиться справа.

Також з метою забезпечення кримінального провадження суд вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 березня 2024 року про застосування заходу забезпечення кримінального провадження № 12023020000000502, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2023 року за ознаками ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5, 364 ч. 2 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з одночасним визначенням застави відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5 КК України скасувати через істотні порушення кримінального процесуального закону.

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування заходу забезпечення кримінального провадження № 12023020000000502, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2023 року за ознаками ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5, 364 ч. 2 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 191 ч. 4, 191 ч. 5 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 , з забороною залишати житло цілодобово.

Встановити термін дії ухвали в межах строку досудового розслідування до 28 квітня 2024 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки:

-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

-не відлучатись з населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання чи роботи;

-утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим чи прокурором;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд з України.

Підозрювану ОСОБА_7 звільнити з-під варти.

Копію ухвали для виконання та здійснення контролю надіслати органу поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді: