Постанова

від 25.03.2024 по справі 336/5746/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 25.03.2024 Справа № 336/5746/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/5746/23 Головуючий у 1-й інстанції: Боєв Є.С.

Провадження №22-ц/807/507/24 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргуТовариства здодатковою відповідальністюСтрахова компанія«Кредо» нарішення Шевченківськогорайонного судум.Запоріжжя від12грудня 2023року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25 грудня 2020 року о 23-20 год. на 39 км. Автодороги Т-0803-Т-04-08, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля MERCEDES-BENZ, модель: Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

За наслідками дорожньо-транспортної пригоди працівниками поліції було складено адміністративний протокол серії ОЮ №104448 від 26 грудня 2020 року у відношенні ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Вказаним протоколом встановлено, що 25 грудня 2020 року о 23-20 год. на 39 км. автодороги Т-08-03-Т-04-08, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при зміні напрямку рух (повороту), не впевнився, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, здійснив зіткнення з автомобілем MERCEDES-BENZ, модель: Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у попутному напрямку.

Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2021 року у справі про адміністративне правопорушення № 323/3268/20 ОСОБА_2 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Дана постанова набула законної сили 12 лютого 2021 року.

На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля MERCEDES-BENZ, модель: Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» згідно полісу №201704241 від 29 жовтня 2020 року. Страхова сума за полісом: 260000,00 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю та 130000,00 грн за шкоду, заподіяну майну, франшиза 0,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ СК «Кредо» згідно полісу №АР/4318186. Термін дії полісу з 04 квітня 2020 року до 03 квітня 2021 року. Страхова сума за полісом: 260000,00 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю та 130000,00 грн за шкоду, заподіяну майну, франшиза 2000,00 грн.

На момент ДТП ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТДВ СК «Кредо» були учасниками Угоди про пряме врегулювання збитків по обов`язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка діє з 01 грудня 2016 року.

В порядку, передбаченому Угодою про пряме врегулювання збитків, він звернувся до своєї страхової компанії ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із відповідною заявою.

В січні 2021 року для вартості матеріального збитку за місцезнаходженням пошкодженого транспортного засобу MERCEDES-BENZ модель: Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 приїздили працівники ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» для огляду та фотографування пошкодженого транспортного засобу MERCEDES-BENZ модель Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Жодної відповіді від ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» позивачу не надійшло. Сума оцінених збитків повідомлена позивачу не була.

16 лютого 2021 року Позивачем було укладено договір з ТОВ «Клевер Експерт» (код ЄДРПОУ 40174792) щодо визначення оцінки вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу відносно транспортного засобу MERCEDES-BENZ модель Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

За висновком № 82/02-21 від 22 лютого 2021 року щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу «Mercedes-Benz Е350», реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 155 674,62 грн, а вартість матеріального збитку без урахування ПДВ складає 135 859,24 грн.

Після збору усіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування Позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».

Листом № 190321-00999/к/у від 19 березня 2021 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» з посиланням на п. 2.4 Положення «Про пряме врегулювання збитків», затвердженого Президією МТСБУ № 376/2016 від 10 березня 2016 року, відмовило у виплаті страхового відшкодування, пославшись на неможливість врегулювання дорожньо-транспортної пригоди в межах Угоди про пряме врегулювання збитків та рекомендувало звернутись до страхової компанії особи, визнаної винною в дорожньо-транспортній пригоді. Проте жодного документу, які він надавав страховій компанії разом із заявою про виплату страхового відшкодування, йому не повернуто.

26 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до ТДВ СК «Кредо». Листом від 30 червня 2021 року №4085 ТДВ «СК «Кредо» повідомило, що беручи до уваги протокол огляду про відновлення автомобіля MERCEDES-BENZ модель Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 , лист ПрАТ «СК «Арсенал» № 0049-21 від 14.01.2021 про повідомлення, що на період розслідування справи не проводити ніяких робіт щодо відновлення та зміни стану транспортного засобу та висновок судового експерта Драган В.М. № 10.4/096-Д від 21 червня 2021 року, тому на підставі ст. 6, п. 32.1, ст. 32, п. 36.2, ст. 36,п. 37.1.3, ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортних засобів», ТДВ СК « Кредо» не визнає вищезазначену подію страховим випадком, а відтак відсутні підстави для виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТДВ «СК «Кредо» на його користь 130000,00 грн матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, та судові витрати. Під час розгляду справи представник ОСОБА_1 адвокат Коноваленко О.Ю. також просив стягнути з ТДВ «СК «Кредо» на ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2023 року позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 130000,00 грн.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1300,00грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги ТОВ «Страхова компанія «Кредо» зазначило, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано правову оцінку тому факту, що ТОВ «Страхова компанія «Кредо» в порядку встановленому законом було прийнято рішення про відмову у здійснені страхового відшкодування, про яке позивача було повідомлено письмово. Право страховика прийняти рішення про відмову у страховому відшкодуванні передбачено Цивільним Кодексом України, Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Судом першої інстанції не застосовано норми статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою безпосередньо передбачено право відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) у випадку невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика ( МТСУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розміру заподіяної шкоди.

Не виконання потерпілим обов`язків, викладених законом, прямо випливають на його право на отримання страхового відшкодування. В даному випадку невиконання позивачем обов`язків пошкодженого майна та забезпечення можливості огляду представником ТОВ «Страхова компанія «Кредо», пошкодженого автомобіля призвело до порушення права страховика на визначення розміру завданих збитків. Так, як зазначалося вище такі дії унеможливили проведення оцінки пошкодженого майна у встановленому законом порядку. Враховуючи вищевикладене не можуть бути задоволенні витрати на правничу допомогу. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог, а в разі їх задоволення, заявник апеляційної скарги просить зменшити витрати на правничу допомогу до 1000, 00 грн.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ТДВ «СК «Арсенал Страхування» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. У зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до пунктів 1,2 частини шостоїстатті 19 ЦПК Українималозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274ЦПКУкраїни в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

В силу вимог ч. 1 ст.369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2024 року це 302 800 грн (відповідно доЗакону України «Про Державний бюджет на 2024 рік»з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн (3028,00 грн Х 100 = 302 800 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 130000,00 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд врахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.

Відповідно до ч. 13 ст.7ЦПКУкраїни розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїта обставинисправи вмежах доводівапеляційної скаргиі вимог,заявлених всуді першоїінстанції,суд апеляційноїінстанції вважає,що апеляційнаскарга підлягаєчастковому задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятоїстатті 263ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 , який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ТОВ «Страхова компанія «Кредо». Вартість відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_1 склала 155674, 62 грн, що підтверджується висновком експерта від 22 лютого 2021 року № 82/02-21. Ліміт відповідальності страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4318186 ( ліміт по майну) становить 13000, 00грн, то з ТОВ « Страхова компанія « Кредо» на користь позивача підлягає стягнення вартість матеріальної шкоди в межах ліміту відповідальності страховика у розмірі 130 000,00 грн, яка на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем не відшкодована.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися повністю не може, виходячи з наступного.

Статтею 10 ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України,здійснюючи правосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичнихосіб,права таінтереси юридичнихосіб,державні тасуспільні інтересиу спосіб,визначений закономабо договором.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій статті 16 ЦК України. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 25 грудня 2020 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ модель: 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням третьої особи ОСОБА_2 та транспортного засобу MERCEDES-BENZ модель: Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 (який володіє та розпоряджається даним автомобілем на підставі нотаріально посвідченої довіреності, яка є генеральною відносно рухомого майна - транспортного засобу MERCEDES- BENZ модель: Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) (т.1 а.с.6-7).

За наслідками ДТП було складено адміністративний протокол серії ОБ № 104448 від 26 грудня 2020 року відносно ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т.1 а.с.9).

Відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, 25 грудня 2020 року о 23 год. 20 хв. на 39 км. а/д Т-08-03-7-04-08, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху (повороту) не впевнився, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, здійснив зіткнення з автомобілем MERCEDES-BENZ E350, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у попутному напрямку.

Відповідно до постанови Оріхівського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2021 року по справі № 323/3268/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (т.1 а.с. 10).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ «СК «Кредо» згідно полісу № АР/4318186. Страхова сума за полісом: 260 000,00 грн, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, та 130000,00 грн за шкоду, заподіяну майну. Франшиза, частина збитку, що не відшкодовується страховиком, - 2000,00грн (т.1 а.с.35-36).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» згідно з полісом № 201704241. Страхова сума за полісом: 260 000,00 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, та 130 000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну. Франшиза, частина збитку, що не відшкодовується страховиком, 0,00грн (т.1 а.с.57,75).

На момент ДТП ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТДВ «СК «Кредо» були учасниками Угоди про пряме врегулювання збитків по обов`язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка діє з 01 грудня 2016 року.

В порядку передбаченому Угодою про пряме врегулювання збитків, позивач звернувся до своєї страхової компанії ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із відповідною заявою.

Листом від 14 січня 2021 року за № 0049-21 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» повідомило, що на період розслідування справи та огляду пошкодженого автомобіля не проводити ніяких робіт щодо відновлення та зміни стану транспортного засобу.

16 лютого 2021 року ОСОБА_1 було укладено договір з ТОВ «Клевер Експерт» (код ЄДРПОУ: 40174792), щодо визначення оцінки вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу відносно транспортного засобу MERCEDES-BENZ модель: Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до висновку № 82/02-21 від 22 лютого 2021 року щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Клевер Експерт», на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу «Mercedes-Benz Е350», реєстраційний номер НОМЕР_2 155 674,62 грн складає 155674, 62 грн(а.с.23-27) .

Листом № 190321-00999/к/у від 19 березня 2021 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» повідомило ОСОБА_1 про неможливість врегулювання дорожньо-транспортної пригоди на підставі Угоди про пряме врегулювання збитків та рекомендувало звернутись до страхової компанії особи, визнаної винною в дорожньо-транспортній пригоді, яка трапилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: до ТДВ «СК «Кредо» (т.1 а.с.28).

26 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування до ТДВ «СК «Кредо» (т.1 а.с.8).

Листом від 30 червня 2021 року № 4085 ТДВ «СК «Кредо» повідомило, що не визнає вищезазначену подію страховим випадком, а відтак відсутні підстави для виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Як зазначено в листі, на момент огляду незалежним оцінювачем ТЗ «Mercedes-Benz Е350» автомобіль був відновлений, що унеможливило проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, встановлення факту ДТП, причини та обставин її настання або розміру заподіяної шкоди. При проведенні розслідування справи ТДВ СК «Кредо» звернулося до судового експерта Драгана В.М. та отримало висновок №10.4/026-Д від 21 червня 2021 року, згідно якого в ході транспортно-трасологічного дослідження із застосуванням комп`ютерного моделювання встановлено, що основні пошкодження «Mercedes-Benz Е350», реєстраційний номер НОМЕР_2 (правої передньої з бічною частинами) не могли утворитися від зіткнення з переднім правим крилом та бампером автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 на 39 км автодороги Т-08-03-Т-04-08. Тобто вони утворились при інших обставинах, які не викладені в матеріалах справи (т.1а.с. 29).

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», третя особа ТДВ «СК «Кредо» про стягнення матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2022 року по справі № 335/819/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_1 130000,00 грн в якості матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, 15000,00 грн витрать на правничу допомогу, 1450,00 грн витрат по сплаті судового збору (т.1 а.с. 11-18).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 вересня 2022 року по зазначеній справі №335/819/22 апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» задоволено. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2022 року у цій справі скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», третя особа: ТДВ «СК «Кредо» про відшкодування шкоди відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат. Дана постанова у касаційному порядку не оскаржувалась (т.1 а.с.19-22).

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою ( пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до положень статті 33 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого.

За статтею 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням транспортного засобу.

Згідно зі статтею 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає обов`язок водіїв та власників транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власників пошкодженого майна зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходиться після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не гляне призначений страховиком ( у випадку, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТБСУ) представник ( працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна ( транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходиться після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком ( у випадку, передбачених статтею 41 цього Закону ( МТБСУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Дії страховика після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду визначенні статтею 34 Закону, за змістом якої страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик ( у випадку, передбачених статтею 41 цього Закону, -МТБСУ) зобов`язаний направити свого представника ( працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо страховик ( у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТБС) не з`явився у встановлений строк, потерпілий має право самостійно обрати комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього ЗаконуМТБСУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи ( дослідження).

Судом установлено, що на момент виникнення спірних правовідносин ТДВ СК України «Кредо» було учасником Угоди про пряме врегулювання збитків.

Після ДТП ОСОБА_1 повідомив про дорожньо-транспортну пригоду та звернувся в порядку передбаченому Угодою про пряме врегулювання збитків до своєї страхової компанії ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» з якою укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №201704241, відповідно до якого було застраховано майно інтересів пов`язані з відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу «Mercedes-Benz Е350», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Листом № 0049-21 від 14.01.2021 року ПрАТ « СК « Арсенал» повідомило, що на період розслідування справи та огляду пошкодженого автомобіля не проводити ніяких робіт щодо відновлення та зміни стану транспортного засобу.

В січні 2021 року, для визначення вартості матеріального збитку за місцезнаходженням пошкодженого транспортного засобу працівника ПрАТ «СК «Арсенал» брали участь в огляді та фотографуванні пошкодженого транспортного засобу «Mercedes-Benz Е350», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Проте, протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від ОСОБА_1 , ПрАТ « СК « Арсенал» не прийняло ніякого рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування.

У зв`язку з чим, оскільки ПрАТ «СК «Арсенал» вищезазначений обов`язок не виконало, тому після спливу встановленого в законі строку, позивач правомірно 16 лютого 2021 року уклав договір з ТОВ «Клевер Експерт» щодо проведення оцінки транспортного засобу «Mercedes-Benz Е350», реєстраційний номер НОМЕР_2 для визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу.

Відповідно до висновку № 82\02-21 від 22 лютого 2021 року щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу «Mercedes-Benz Е350», реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 155674, 62 грн.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до п.2.4 Положення « Про пряме врегулювання збитків», затвердженого протоколом Президії МТСБУ № 376/2016 від 10.03.2016 у випадку, якщо відповідно до ознак, наведених у п. 2.2., збиток не може бути врегульовано шляхом прямого врегулювання, страховик потерпілого, до якого звернувся потерпілий, протягом п`яти робочих днів після виявлення відповідної обставини, направляє потерпілому листа з інформацією про порядок врегулювання такого випадку та отримання потерпілим страхового відшкодування.

Водночас, лише листом № 190321-00999/к/у від 19 березня 2021 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», після прийняття від позивача відповідної заяви та документів, які її супроводжують, тобто майже через три місяця, повідомило ОСОБА_1 про неможливість врегулювання дорожньо-транспортної пригоди на підставі Угоди про пряме врегулювання збитків та рекомендувало звернутись до страхової компанії особи, визнаної винною в дорожньо-транспортній пригоді, яка трапилась 26 грудня 2021 року, а саме: до ТДВ «СК «Кредо».

Отже, у даній ситуації позивач, з огляду на дії ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» щодо прийняття документів від ОСОБА_1 , тривалий строк їх розгляду, обгрунтовано розраховував на виплату відшкодування саме цією страховою компанією на підставі угоди про пряме врегулювання збитків, яка на момент ДТП діяла між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТДВ « СК « Кредо».

Після отримання листа від ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» за № 190321-00999/к/у від 19 березня 2021, ОСОБА_1 26 березня 2021 року звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування до ТДВ «СК «Кредо».

Листом від 30 червня 2021 року за № 4085 ТДВ СК «Кредо» повідомило, що не визнає вищезазначену подію страховим випадком, а відтак відсутні підстави для виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено, що факт настання страхового випадку сторонами не спростовується і підтверджується постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2021 року у справі №323/3268/20 , якою визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ СК « Кредо» згідно полісу № АР 4318186. Термін дії полісу з 04.04.2020 до 03.04.2021. Страхова сума за полісом: 260000, 00 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю та 130000, 00 грн за шкоду, заподіяну майну. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ « СК « Арсенал Страхування» згідно полісу № 201704241 від 29.10.2020. Страхова сума за полісом 260000, 00 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю та 130000, 00 грн за шкоду, заподіяну майну. Позивач у встановлений законом строк подавав на адресу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про страхове відшкодування та надавав необхідні документи, яка в установлений в угоді строк про пряме врегулювання збитків не повідомила позивача про порядок врегулювання такого випадку та отримання потерпілим страхового відшкодування, у зв`язку з чим лише в березні 2021 рокупозивач звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування до ТДВ «СК «Кредо».

Повідомлення потерпілого про необхідність звернення до належного страховика із вимогами про відшкодування шкоди відповідно до Закону не є відмовою у виплаті страхового відшкодування.

Як установлено судом першої інстанції станом на 16 лютого 2021 року автомобіль не був відновлений, що підтверджується доданою до позову експертизою визначення оцінки вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу «Mercedes-Benz Е350», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Як зазначає позивач 28-29 грудня 2020 року вищезазначений автомобіль було оглянуто експертами саме зі сторони ТДВ «СК «Кредо» в гаражі в селі Нестеренка Оріхівського району Запорізької області, фотографії зроблені при цьому обстеженні використані в транспортно-трасологічному експертному дослідженні від 21.06.2021 року (а.с. 121-142 ).

ТДВ «СК «Кредо» не скористалося своїм правом надати суду висновок експерта або подати клопотання про призначення експертизи для вирішення спірного питання вартості колісного транспортного засобу до та після ДТП.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

Отже, положення Закону № 1961-IV спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність, а тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції, на думку колегія суддів, дійшов до вірного висновку, що відмова ТДВ СК «Кредо у виплаті страхового відшкодування позивачу є незаконною, оскільки така відмова суперечить положенням Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежує права позивача, який для реалізації свого права на отримання страхового відшкодування у законодавчо встановлені строки звернувся до страховика та надав всі необхідні документи.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ТДВ «СК «Кредо» за полісом серії АР № 4318186, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТДВ «СК «Кредо» зобов`язане відшкодувати ОСОБА_1 як страховик винуватця ДТП, потерпілій особі, майнову шкоду, визначеному висновком експерта в розмірі, що не перевищує ліміт відповідальності страховика (130000,00 грн).

За таких обставин, рішення суду першої інстанції про задоволення позову до ТОВ « Страхова компанія « Кредо» є законним та обгрунтованим.

Посилання заявника апеляційної скарги стосовно висновку транспортно-трасологічного експертного дослідження від 21 червня 2021 року проведеного судовим експертом Драган В.М., як на підстави відмови у виплаті страхового відшкодування, не заслуговують на увагу, оскільки судовим експертом не взято до уваги, що автомобіль MERCEDES-BENZ модель Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 має пневматичну підвіску та може змінювати висоту кліренсу автомобіля, а отже й висоту самого автомобіля як на місці так і в русі. Більш того, пневматична підвіска дозволяє автомобілю мати різну висоту кліренсу автомобіля (висоту автомобіля) при русі в залежності від дорожнього покриття та нахилу автомобіля при маневрах (навіть незначних). Експертом також не взято до уваги, що а/д Т-08-03-Т-04-08 має нерівності як самого дорожнього полотна (виконана у вигляді хвиль) так із прилягаючими перехрестями. Факт ДТП встановлений постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2021 року у справі про адміністративне правопорушення № 323/3268/20 у відношенні ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, за якою судом першої інстанції було встановлено, що 25 грудня 2020 року о 23 год. 20 хв. на 39 км а/ш Т-08-03-Т-04-04, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ-21011, номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху (повороту), не впевнився, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, здійснив зіткнення з автомобілем MERCEDES-BENZ модель Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, потерпілі відсутні. В результаті чого, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 порушено вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього матеріалами, які оформлені з дотриманням вимог, передбачених чинним законодавством України: рапортом, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими пояснення потерпілого, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Будь-яких підстав для обґрунтованого сумніву у належності та допустимості наявних у справі доказів під час розгляду справи судом не встановлено. Крім того, під час розгляду даної справи, в судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник, адвокат Коноваленко О.Ю. підтвердили обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. За результатами розгляду справи ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Дана постанова набула законної сили 12 лютого 2021 року, а тому обставини встановлені рішенням суду додаткового доказуванню не підлягають (ч.4 ст. 82 ЦПК України).

Отже, факт зіткнення автомобіля MERCEDES-BENZ модель Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ-21011, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 в результаті ДТП, яка мала місце 25 грудня 2020 року підтверджено Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2021 року, яка набрала законної сили. В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль MERCEDES-BENZ модель Е350, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а вартість матеріального збитку без урахування ПДВ становить 135895, 23 грн.

Водночас, визначаючи розмір відповідальності страхової компанії, суд першої інстанції припустився помилки.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно з цим договором абоЗаконом №1961-ІVу страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Шкода потерпілому відшкодовується у розмірі реальної вартості втраченого майна на час розгляду справи, а страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямих збитків, яких зазнав потерпілий.

При цьому страхове відшкодування зменшується на визначену у договорі страхування суму франшизи.

Суд першої інстанції не врахував, що полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АР №4318186 (т.1 а.с. 55) встановлено франшизу у розмірі 2000 грн, на суму якої завжди зменшується страхове відшкодування. Відтак, зобов`язання відшкодувати ці кошти не може бути покладене на ПДВ «СК «Кредо».

У зв`язку з цим, ТДВ «СК «Кредо» повинен відшкодувати ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди в межах страхового ліміту та розміром страхової суми 2000 грн.

Отже,розмір належногодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодуванняповинен бувстановити 128000,00грн(130000-2000),а томувідшкодуванню позивачуз ПДВ«СК «Кредо»підлягає страховевідшкодування взазначеному розмірі.

Аргументи апеляційної скарги частково є виправданими.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи та відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Щодо доводів апеляційної скарги про неспівмірність витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 15ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-6ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, позивач під час розгляду справи користувався правничою допомогою адвоката Коноваленка О.Ю. на підставі укладеного між сторонами Договору про надання правової допомоги 09 червня 2023 б/н, ордер серії АР № 1128145 від 09 червня 2023 року (т.1 а.с.32,238-241). На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано: Додаткова угода від 19 червня 2023 року (останні два документи містять погодинну вартість послуг адвоката) та Додатком 1 Актом наданих послуг № 1 (від 19 червня 2021 року), в якому вказано: «Супроводження цивільної справи № 336/5746/23 в Шевченківському районному суді м. Запоріжжя» - вартість послуг складає 15000 грн. ( а.с. 242-246).

Загальна сума послуг, яку позивач просив стягнути з відповідачів в якості понесених ним витрат на професійну правничу допомогу становила 15000 грн.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу на підставі наданих доказів, перевіривши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, на відповідність заявлених до стягнення сум наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги доводи представника відповідача щодо зменшення розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу, суд правильно вважав, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат представника позивача на професійну правничу (правову) допомогу до 5000, 00 грн.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б свідчили про помилковість вказаних висновків суду першої інстанції та необхідність додаткового зменшення розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.

Аналізуючи зазначене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу ТОВ СК «Кредо» слід задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2023 року у цій справі в частині стягнення з ТОВ СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу слід змінити, зменшивши її з 130000, 00 грн до 128000, 00 грн. Рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання апеляційної скарги ТОВ «Стахова компанія «Кредо» сплатило судовий збір у розмірі 1950 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 585.

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення зміні з позивача на користь ТОВ « Стахова компанія « Кредо» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 30, 00 грн (128000х1950:130000,00)

Керуючись ст.367, 368, 369, 374, 375, 376,381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2023 року у цій справі змінити, зменшивши стягнуту з Товариства обмеженої відповідальності Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу з 130000, 00 грн до 128000, 00 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальності Страхова компанія «Кредо» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 30, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 25 березня 2024 року.

Головуючий, суддя Суддя Суддя

Подліянова Г.С. Гончар М.С. Маловічко С.В.