Постанова

від 22.03.2024 по справі 922/4385/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/4385/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Шевель О.В.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (вх. 80 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 (повний текст підписано 21.12.2023 у місті Харків) у справі №922/4385/23 суддя Сальнікова Г.І.

за позовом Заступника керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області, м. Лозова, Харківська область в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", м. Первомайський, Лозівський район, Харківська область про стягнення 7 476,56 грн. ВСТАНОВИВ:

16.10.2023 року Заступник керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою №61/2-4039-23 від 12.10.2023 до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 7 476,56 грн та судових витрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив про порушення ТОВ "Терра" приписів законодавства щодо проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та наявністю встановленого факту перевищення транспортним засобом відповідача нормативних вагових параметрів навантаження, яке підтверджується сукупністю наявних доказів.

Прокурор, зокрема, зазначив, що у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №747/45/20 зазначено, що саме власник великогабаритного транспортного засобу має сплатити визначену управлінням суму плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, оскільки саме його транспортний засіб завдає шкоди автомобільним дорогам вналідок такого перевищення.

Покладання на власника транспортного засобу тягаря відповідальності за порушення вимог щодо здійснення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень транспортним засобом презюмується. Поряд з цим у власника транспортного засобу зберігається право вимоги до водія у порядку регресу через інститути або цивільного, або трудового законодавства, залежно від того, які відносини виникли між водієм і власником транспортного засобу у судовому чи позасудовому порядку.

За твердженнями позивача, Північне межрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті 04.11.2022 звернулось з листом до відповідача, в якому запропоновано внести плату за проїзд.

Незважаючи на те, що відповідно до п.31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрасбезпеки. За даними Державної служби з безпеки на транспорті, у визначений вище термін платник ТОВ «Терра» дані кошти добровільно не сплатив.

Пунктом 26 Порядку передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

За таких обставин визначена плата за проїзд, несплачена перевізником власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством сроки, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 у справі №922/4385/23 позов задоволений частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" на користь Державної служби України з безпеки на транспорті плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 7 472,92 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" на користь Харківської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 682,69 грн. У задоволенні решти позову відмовлено (а.с.76-88).

Рішення суду обґрунтоване доведеністю та обгрунтованістю заявлених позовних вимог.

Також суд зазначив, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 06.06.2018 у справі №820/1203/17, від 12.02.2020 у справі №926/16/19).

Не погодившись з ухваленим рішенням відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра" 04.01.2024 року через підсистему "Електронний суд" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21 грудня 2023 у справі №922/4385/23 (а.с.107-112).

Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви Заступника керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 7 476,56 грн.

Апелянт вважає, що приймаючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Підставами скасування рішення Господарського суду Харківської області від 21 грудня 2023 у справі №922/4385/23 апелянт вважає наступні обставини.

Помилковим є висновок про те, що факт того, що транспортний засіб має в своєму составі одиничні та строєні осі підтверджується у п. 5.12. довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.10.2020 р. Оскільки, відповідно до п. 22.5. ПДР, осі транспортного засобу вважаються одиничними, здвоєними або строєними, якщо відстань між ними не перевищує 2,5 м, а в матеріалах справи відсутні будь-які посилання на факт здійснення вимірювання відстаней між осями. Апелянт також звертає увагу суду апеляційної інстанції, на те, що в наявному в матеріалах справи акті від 19.10.2020 року №045300 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів графа

9 «Відстані між осями, метрів» є не заповненою, тобто відсутні дані щодо замірів відстаней між осіями. Отже, на переконання скаржника, за відсутності замірів відстаней між осями неможливо встановити, що осі транспортного засобу є саме одиночними та як наслідок встановити факт перевантаження на вісь.

Апелянт стверджує, що у доданих до позовної заяви додатках також не надано доказів на підтвердження проведення відповідних замірів відстаней між осями належного відповідачу транспортного засобу під час здійснення габаритно-вагового контролю 19.10.2020 року. Вказані обставини, на думку скаржника, свідчать про те, що службовими особами Укртрансбезпеки заміри між осями транспортного засобу ТОВ «Терра» не проводилися, визначення наявності одиничних та строєних осей транспортного засобу здійснено «на глаз», що стало підставою для помилкового висновку про перевищення відповідачем на 1,040 кг нормативно допустимої ваги на одиничну (другу) вісь автомобіля.

З урахуванням вищевикладеного, апелянт вказує, що без проведення замірів відстаней між осями транспортного засобу, позивачем не доведено порушення відповідачем габаритно-вагового контролю, а отже і правомірність нарахування та стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами. Зазначені вище висновки, відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені в постанові від 28 квітня 2022 року у справі №540/383/21, але вказана правова позиція Верховного Суду не взята судом до уваги.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 у справі № 922/4385/23. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 у справі № 922/4385/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено учасникам справи строк до 06.02.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу. Запропоновано учасникам справи в строк до 06.02.2024 включно надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи.

15.01.2024 вх. №688 з Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/4385/23.

Клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з їх повідомленням (викликом) до суду також не надходило.

06.02.2024 в строк, встановлений судом, через підсистему «Електронний суд» до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ТОВ «Терра» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 у справі № 922/4385/23 - без змін, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи (а.с.145-147).

Колегія суддів зазначає, що за правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн *100 = 268 400 грн).

Відповідно ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення 7 476,56 грн заборгованості, то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України та має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи апеляційним господарським судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як зазначає Лозівська окружна прокуратура Харківської області в позовній заяві, прокурором у даній справі здійснюється представництво інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) у зв`язку з нездійсненням зазначеним державним органом виконавчої влади, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави в суді з метою надходження коштів до Державного бюджету України. Зазначає, що ненадходження коштів з боку відповідача призводить до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави та свідчить про наявність підстав для звернення прокурора в інтересах держави з позовною заявою.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у правовідносинах щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також щодо здійснення стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), у зв`язку з чим вказаний державний орган був визначений прокурором в якості позивача.

Листом №64756/5.4.1/24-23 від 25.08.2023 Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Харківської обласної прокуратури з доданими до листа матеріалами щодо стягнення за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, складених відносно перевізника ТОВ "Терра" та повідомила, що з урахуванням введення воєнного стану та визначення пріоритетності здійснення видатків з державного бюджету не має можливості звернутися до суду з позовом, у зв`язку із чим, просила звернутися до суду з метою представництва інтересів держави.

27.09.2023 Лозівська окружна прокуратура Харківської області листом №61.2-3634вих-23 звернулась до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому з викладенням правових та фактичних підстав звернення, повідомила, що у разі невжиття відповідних заходів, Лозівська окружна прокуратура Харківської області звернеться з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ТОВ "Терра" про стягнення до бюджету 224,40 євро, що еквівалентно 7 476,56 грн.

У відповідь на вище вказаний лист, листом №9862/5.4.2/15-23 від 05.10.2023 Укратрансбезпека повідомила, що ТОВ "Терра" не сплатило у добровільному порядку плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 224,60 євро. Також, у вказаному листі зазначено, що з метою захисту інтересів держави та примусового стягнення плати за проїзд, що є відшкодуванням матеріальних збитків держави внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, Державна служба України з безпеки на транспорті просить звернутися до суду з метою представництва інтересів держави.

Листом №61/2-4039-23 від 10.10.2023 Лозівською окружною прокуратурою повідомлено в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Укртансбезпеки до ТОВ "Терра" про стягнення до бюджету коштів у сумі 224,40 грн., що еквівалентно 7 476,56 грн.

Вказане вище стало підставою для захисту порушених інтересів держави прокуратурою шляхом представництва в суді, оскільки при наявності порушень інтересів держави та бездіяльності органу, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, прокурором встановлена наявність визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави шляхом звернення з даною позовною заявою до господарського суду.

На підставі вище наведеного та наявних в матеріалах справи доказів, а також аргументів прокурора, наведених ним у позові, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для звернення прокурора з даним позовом.

Із матеріалів справи вбачається, що 19.10.2020 Київським міжрегіональним управлінням Уктрансбезпеки, відповідно до графіку щоденної роботи пункту вагового та габаритного контролю на жовтень 2020, направлення на рейдову перевірку №000238 від 15.10.2020 було проведено перевірку із здійсненням габаритно-вагового контролю, під час якої встановлено перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу перевізника - ТОВ "Терра".

За результатами проведеного зважування автомобіля перевізника марки MAN TGS 19.390, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп марки Wielton, модель NS3S, реєстраційний номер НОМЕР_2 виявлено, що фактична маса автомобіля становить 36,800 т, навантаження на осі: 1) 6,540 т, 2) 12,040 т, 3) 6,020 т, 4) 6,140 т, 5) 6,060 т, що складає 18,22 т (позиції 3,4,5) при нормативно допустимому 1) 11 т, 2) 11 т, 3) 22 т.

Матеріали справи свідчать, що зважування проведено засобом вимірювальної техніки - ваги тензометричні автомобільної серії "Лахта-У" модель СВ-80000А/18, яке має свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П40М10105220 від 20.02.2020.

У зв`язку з викладеним, оформлено чек зважування №12235 від 19.10.2020, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №045300 від 19.10.2020, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.10.2020 (а.с.19-23).

Так, перевезення вантажу на автомобілі марки MAN TGS 19.390, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювалось перевізником ТОВ "Терра" за маршрутом Харківська обл., м. Первомайський-Львівська область, м. Стрій. Пройдена відстань 1122 км.

Зазначеним транспортним засобом керував ОСОБА_2, який надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_3 , а також свідоцтво про реєстрацію напівпричіпу реєстраційний номер НОМЕР_4 .

У зв`язку з цим, відповідачу було нараховано плату за проїзд великовагових та великогабаритних засобів автомобільними дорогами загального користування №045300 від 19.10.2020 згідно ТТН №РТ8442 від 19.10.2020 у розмірі 224,40 Євро.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, позивачем у листі №85803/18/24-20 від 04.11.2020 викладено фактичне та правове обґрунтування необхідності внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу у зв`язку із порушенням відповідачем порядку проїзду великовагових/великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Разом з тим, наголошено, що невнесення плати за проїзд спричинить недоотримання коштів Державним бюджетом України.

Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.

Вищенаведені обставини стали підставою звернення Заступника керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з даним позовом до Господарського суду Харківської області.

Предметом судового розгляду у цій справі є позовні вимоги Заступника керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 7 476,56 грн.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Спірні відносини регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт», Законом України «Про автомобільні дороги», Законом України «Про дорожній рух», Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 (надалі - Положення). Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879).

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №820/1203/17, категорія спорів про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яка нарахована управлінням Укртрансбезпеки та її територіальними органами не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер, та як наслідок, не можуть бути предметом спору, віднесеним до адміністративної юрисдикції та мають вирішуватись в порядку господарського або цивільного судочинства.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у зазначеній справі, зокрема, визначено, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодуванням матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З огляду на викладене, Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання. Відтак, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух").

Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги").

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) (абз. 18, 58 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Відповідно до вимог статті 33 вищевказаного Закону врегульовано, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів (ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Частиною 1, 2 статті 48 вищенаведеного Закону унормовано, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників (ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Отже, у разі перевищення нормативу вагового або габаритного параметру, плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити перевізник.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (ч.4 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 затверджено "Порядок здійснення габаритно - вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні".

Підпунктом 5-1 пункту 2 Порядку №879 передбачено, що "документальний габаритно-ваговий контроль" - це визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Положеннями пункту 28 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Пунктом 21 Порядку № 879 врегульовано, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Поряд з цим, пунктом 31 Порядку №879 врегульовано, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Пунктом 31-1 Порядку №879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами зважування автомобіля перевізника марки MAN TGS 19.390, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп марки Wielton, модель NS3S, реєстраційний номер НОМЕР_2 виявлено, що фактична маса автомобіля становить 36,800 тон, навантаження на осі: 1) 6,540 т, 2)12,040 т, 3) 6,020 т, 4) 6,140 т, 5) 6,060 т, що складає 18,22 т (позиції 3,4,5) при нормативно допустимому 1) 11 т, 2 ) 11 т, 3) 22 т.

Також, матеріалами справи підтверджено, що зважування проведено засобом вимірювальної техніки - ваги тензометричні автомобільної серії "Лахта-У" модель СВ-80000А/18 зав. №1217, виробник ООО "Метровес" Україна, яке має свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П40М10105220 від 20.02.2020. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN45501:2017 та експлуатаційної документації фірми-виробника. Діапазон зважування: НТЗ = 80000 кг. НмГЗ = 400 кг.

Вищенаведені обставини також підтверджуються чеком зважування №12235 від 19.10.2020, актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №045300 від 19.10.2020, довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.10.2020.

Так, за змістом наявної в матеріалах справи належним чином засвідченої копії чеку зважування №12235 від 19.10.2020 автомобіля перевізника марки MAN TGS 19.390, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп марки Wielton, модель NS3S, реєстраційний номер НОМЕР_2 вбачаються відомості зважування: 1) вісь 1 - 6.540; 2) вісь 2 - 12.040 т; 3) вісь 3 - 6.020 т; 4) вісь 4 - 6.140 т; 5) вісь 5 - 6.060 т. Загальна - 36.800 т. (а.с.22)

Разом з тим, зміст довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.10.2020 автомобіля перевізника марки MAN TGS 19.390, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп марки Wielton, модель NS3S, реєстраційний номер НОМЕР_2 визначає у пункті 5.12. тип транспортного засобу із визначенням типу осі транспортного засобу та їх кількості, а також навантаження щодо кожної осі із поосьовим зваженням транспортного засобу: 1) вісь 1 - 6.540; 2) вісь 2 - 12.040 т; 3) вісь 3 - 6.020 т; 4) вісь 4 - 6.140 т; 5) вісь 5 - 6.060 т, що вказує на наявність одиночних та строєних осей на транспортному засобі (а.с.21).

Належних доказів того, що вісь спірного транспортного засобу не є строєною апелянт не надав. У довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю вказано тип транспортного засобу.

Отже, твердження апелянта про те, що за відсутності замірів відстаней між осями не можливо встановити, що осі транспортного засобу є саме одиночними, та як наслідок встановити факт перевантаження на вісь спростовуються наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, а тому відхиляються судом з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Серед іншого, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення (ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Матеріалами справи підтверджено, що перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом проводилась в присутності водія ОСОБА_1 , який з метою перевірки надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію напівпричіпу реєстраційний номер НОМЕР_4 . Вказані копії документів містяться в матеріалах справи (а.с.23).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (п. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997).

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора (п.11.1 Правил).

За даною справою, водієм ОСОБА_1 при зупиненні транспортного засобу марки MAN TGS 19.390, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки Wielton, модель NS3S, реєстраційний номер НОМЕР_2 під час проведення рейдової перевірки було пред`явлено посадовим особам Управління Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну №РТ8442 від 19.10.2020, з якої слідує, що вантажовідправником та автомобільним перевізником є ТОВ "Терра", що також не заперечується відповідачем (а.с.24).

Крім того, вказано пункт завантаження: 64107, Харківська обл., м. Первомайський, вул. Учительска, 1-а. Пункт розвантаження: Львівська обл., м. Стрий, вул. Панаса Мирного, буд. №4.

Разом з тим, відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_3 , а також свідоцтва про реєстрацію напівпричіпу реєстраційний номер НОМЕР_4 вбачається, що перевізником є відповідач - ТОВ "Терра".

Таким чином, факт перевищення транспортним засобом відповідача нормативних вагових параметрів навантаження підтверджується сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, які спростовують твердження відповідача про відсутність підстав для сплати на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку №879).

При цьому, на підставі положень пунктів 26, 37 Порядку №879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку; кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

В даному випадку, Управлінням Укртрансбезпеки відповідно до положень пунктів 26, 37, 30 Порядку №879 здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №045300 від 19.10.2020 та нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до формули: П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, а саме (0,10) х1122 х 2 = 224,40 євро (а.с.20).

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 19.10.2020 сума 224,40 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складала 7 472,92 грн. (курс НБУ станом на 19.10.2020 становив за 1 євро = 33,3018 грн.) (а.с.29).

Однак, за змістом позовної заяви прокурор вказує про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 7 476,56 грн та судові витрати.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів, що свідчать про сплату відповідачем заявленої до стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, що свідчить про порушення вимог законодавства та недоотримання коштів Державним бюджетом України.

Окрім того, оформлений акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №045300 від 19.10.2020, розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних засобів автомобільними дорогами загального користування №045300 від 19.10.2020, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.10.2020 підписано перевізником без будь-яких зауважень. Листування претензійного характеру між сторонами щодо результатів проведеного габаритно-вагового контролю, матеріали справи не містять, що споростовує твердження апелянта про те, що у доданих до позовної заяви додатках не надано доказів на підтвердження проведення відповідних замірів відстаней між осями належного відповідачу транспортного засобу під час здійснення габаритно-вагового контролю 19.10.2020 року.

Зважаючи на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд, відповідачем в добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки не сплачена, така набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а відтак підлягає стягненню. При цьому, несплата коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та не сприяє відновленню і розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення для інтеграції їх до європейської транспортної системи та підвищення на них рівня безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень, що в свою чергу, суттєво порушує економічні інтереси держави.

У даному випадку, державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування у зв`язку з перевезенням відповідачем вантажу з порушенням вимог чинного законодавства завдано шкоду, яка підлягає відшкодуванню. Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що матеріали справи підтверджено, відповідачем жодним чином не спростовано достовірними і вірогідними доказами в порядку ст.ст.74,76-79 ГПК України факту порушення. Оскільки плата не внесена відповідачем, позовні вимоги правомірно частково задоволені судом.

Посилання в апеляційній скарзі на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що факт того, що транспортний засіб має в своєму составі одиничні та строєні осі, відсутність будь-якого посилання на факт здійснення вимірювання відстаней між осями, - колегія суддів оцінює як безпідставні. Чек зважування від 19.10.2020 вчинений у належній формі з достатніми реквізитами, які дозволяють ідентифікувати як автомобіль, так і час перевірки. При цьому, акт перевірки №045300 від 19.10.2020 в частині визначення вагових параметрів транспортних засобів містять посилання про повну масу, тон: нормативно-допустима 40 т, фактична 36,800 т, та осьові навантаження, тони: нормативно-допустиме 11/11/22, фактичне 6,540 т/12,040 т/18,220 т.

В свою чергу відповідач на спростування правильності визначення відстані не подав жодних доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 21.12.2023 у справі №910/6187/22, від 20.09.2023 у справі №910/3063/23 та ін.

Як вбачається із міжнародної товарно-транспортної накладної №РТ8442 від 19.10.2020, транспортний засіб МАН АХ 1265 С, причіп/напівпричіп НОМЕР_4 , вид перевезень: Авто, під керуванням водія ОСОБА_1 . Завантаження: 64107, Харківська область, м. Первомайський, вул.Учительська 1-а. Пункт розвантаження: Львівська область, м. Стрий, вул.Панаса Мирного, буд.4.

У пункті 7 акту №045300 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 19.10.2020, який підписано водієм ОСОБА_1 , зазначено маршрут руху із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування, кілометрів зазначено: Харківська область, м. Первомайський - Львівська область, м. Стрий - 1122 км, і саме цю відстань взято за основу державним інспектором під час розрахунку плати за проїзд.

Жодних зауважень водія ОСОБА_1 щодо невірної відстані між пунктами навантаження та розвантаження акт №045300 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 19.10.2020 не містить. Крім того, матеріали справи також не містять доказів висловлення заперечень водієм транспортного засобу під час проведення габаритно-вагового контролю щодо факту здійснення вимірювання відстаней між осями.

Враховуючи, що відповідачем перевезення вантажу здiйснювалося з перевищенням вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу, позивачем правомірно нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до акту №045300 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 19.10.2020 у сумі 224,40 євро, що за перерахунком згідно за офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 19.10.2020 еквівалентно 7 472,92 грн.

Однак цих коштів відповідач у повному обсязі у встановлений строк не сплатив.

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України).

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №926/16/19.

Судом апеляційної інстанції взято до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що дії працівників Управління Укртрансбезпеки щодо фіксування правопорушення у сфері габаритно-вагового контролю шляхом проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахункової плати за проїзд є неправомірними та їх неправомірність відповідачем в установленому законом порядку не оскаржувалась. Поряд з цим, суд зазначає, що виявлення встановленого працівниками Укртрансбезпеки перевищення нормативного навантаження за результатами вагового контролю, є підставою для нарахування та сплати на користь Державного бюджету України відповідної плати, тобто не нівелює передбаченого законодавством обов`язку сплати та не звільняє від його виконання (правова позиція Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі №926/16/19, від 13.04.2022 по справі №914/3255/20).

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі №540/383/21, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування, яка не є штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування?що підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, як було зазначено раніше.

Натомість предметом спору у адміністративній справі №540/383/21 є визнання протиправною та скасування постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 19.01.2021 №171892 про застосування до ПП «Енергоаверс» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34 000 грн.

Отже, наведені справи є неподібними та нерелевантними до спірних правовідносин ані за предметною та суб`єктною юрисдикцією, ані за нормативно-правовим регулюванням.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", викладені в апеляційній скарзі, не грунтуються на наявних в матеріалах справи доказах та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а є лише припущеннями відповідача щодо невірної оцінки судом першої інстанції наявних в матеріалах справи доказів.

Підсумовуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області області від 21.12.2023 у справі №922/4385/23 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни за приписами ст. 277 ГПК України.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 у справі №922/4385/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2023 у справі №922/4385/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 22 березня 2024.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.В. Шевель