Постанова

від 13.03.2024 по справі 913/283/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Харків Справа № 913/283/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А. , суддя Радіонова О.О.

за участю секретаря судового засідання Євтушенко Є.В.,

представників:

від позивача Верхацький І.В. (у режимі відеоконференції);

від відповідача Cєньков Є.І. (у режимі відеоконференції);

від третьої особи Кисіль Т.В. (у режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вх.196Л/3);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (вх.214Л/3);

на рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 (суддя Лісовицький Є.А., повний текст складено 27.12.2023) у справі №913/283/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ,

до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», м.Сєвєродонецьк Луганської області,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м.Київ,

про стягнення 35 444 159,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі ТОВ «ГК «Нафтогаз України») звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (далі АТ «Луганськгаз») про стягнення заборгованості за типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» в сумі 35 444 159,54 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі №913/283/23 у задоволенні позову відмовлено. В основу рішення покладено висновок суду про те, що позивачем не доведено факт споживання АТ Луганськгаз у період з 02.10.2022 по 02.11.2022 природного газу.

Не погодившись із означеним рішенням, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі №913/283/23 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на наступне:

- Господарським судом Луганської області взято до уваги лише доводи відповідача про втрату контролю над газорозподільною системою та проігноровано доводи позивача і третьої особи про продовження постачання природного газу споживачам Луганської області, яке відбувається внаслідок розподілу природного газу газорозподільчою системою відповідача, оскільки втрата оперативного контролю над газорозподільчою системою не свідчить про припинення розподілу та постачання природного газу цією газорозподільчою системою;

- лист третьої особи №ТОВВИХ-23-9006 від 04.07.2023 та інформація щодо остаточної алокації відборів відповідача є належними доказами як самого факту споживання природного газу відповідачем, так і обсягу природного газу, спожитого відповідачем з ресурсу позивача. Місцевим господарським судом залишено поза увагою, що третьою особою в письмових поясненнях у справі №913/283/23 також підтверджено факт постачання позивачем з 02.10.2022 по 02.11.2022 природного газу відповідачу за типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» в обсязі 862 691,49куб.м., на підтвердження чого надано відповідні витяги з Інформаційної платформи Оператора ГТС. Судом першої інстанції не застосовано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 14.06.2023 у справі №904/2867/22 та від 26.07.2023 у справі №913/242/22, щодо належності наданих позивачем доказів та зроблено помилковий висновок про те, що матеріали справи не містять доказів споживання відповідачем природного газу з ресурсу позивача у спірний період;

- судом першої інстанції залишено поза увагою, що транспортування третьою особою природного газу відповідачу протягом спірного періоду відбувалось на підставі договору транспортування, який був чинний протягом спірного періоду (матеріали справи не містять доказів укладення додаткової угоди про розірвання договору чи його розірвання в судовому порядку), що також свідчить про факт споживання відповідачем протранспортованого третьою особою природного газу у спірний період;

- оскільки відповідачем не надано до місцевого господарського суду рішення суду, яке б встановлювало обсяги газу інші, ніж ті, що протранспортовані третьою особою відповідачу з ресурсу позивача у період з 02.10.2022 по 02.11.2022, безпідставним і необґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про відсутність споживання відповідачем природного газу протягом спірного періоду з ресурсу позивача;

- висновок суду першої інстанції про те, що за наявності у АТ «Луганськгаз» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ, новий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладатися не міг, а позивач зобов`язаний був припинити постачання природного газу споживачеві, протирічить нормам права, що регулюють постачання природного газу постачальником «останньої надії». Реєстрація відповідача в реєстрі постачальника «останньої надії» (позивача) здійснюється в автоматичному режимі, без вчинення будь-яких дій з боку позивача. Тобто, позивач не приймає участі у визначенні, яких саме споживачів та у який час необхідно включати до реєстру постачальника «останньої надії». Впровадження механізму автоматичного виключення Операторів ГРМ з Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» було розпочате тільки після 29.10.2022, тоді як споживання газу із ресурсу постачальника «останньої надії» було розпочато 02.10.2022;

- відповідачем не доведено, що протягом жовтня листопада 2022 у нього був інший постачальник природного газу, який би вніс відповідача до свого Реєстру споживачів на Інформаційній платформі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 для розгляду апеляційної скарги позивача сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 апеляційну скаргу позивача залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при поданні апеляційної скарги недоліків.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі №913/283/23, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України») також звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

ТОВ «Оператор ГТС України» не погоджується з висновками Господарського суду Луганської області, викладеними в оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне:

- хибним є висновок місцевого господарського суду про те, що договір постачання природного газу між АТ «Луганськгаз» та постачальником «останньої надії» не міг укладатися у спірний період. Так, у спірний період з 02.10.2022 по 02.11.2022 АТ «Луганськгаз» було включено до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» з огляду на те, що вказаний оператор ГРМ не перебував у реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу (відповідачем не доведено, що в означений період у нього був інший постачальник природного газу, який би вніс відповідача до свого реєстру споживачів). Тобто, були наявні правові підстави для включення відповідача у реєстр споживачів постачальника «останньої надії» та, як наслідок, укладення відповідного договору постачання природного газу (в типовій формі) між ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та АТ «Луганськгаз». З огляду на відсутність до 28.10.2022 механізму виключення операторів ГРМ із реєстру постачальника «останньої надії» у зв`язку із наявністю простроченої заборгованості, підстав для не включення відповідача в реєстр споживачів постачальника «останньої надії» чи припинення постачання відповідачу природного газу за договором, укладеним постачальником «останньої надії» та відповідачем, у третьої особи/позивача не було. Тому, відбори, здійснені АТ «Луганськгаз» у період його перебування в реєстрі споживачів «постачальника останньої надії», покладалися в алокацію саме ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як єдиного його постачальника в наведений період;

- безпідставним є висновок суду першої інстанції про відсутність доказів споживання відповідачем обсягів природного газу у спірний період. Враховуючи положення Кодексу газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС) та наявні докази у справі, розбіжності щодо обсягів переданого АТ «Луганськгаз» природного газу за період з 02.10.2022 по 02.11.2022 є такими, що не врегульовані, та, відповідно, до врегулювання таких розбіжностей в судовому порядку повинні використовуватись дані Оператора ГТС;

- оскільки відповідачем не надано до матеріалів справи відповідних доказів щодо наявності форс-мажорних обставин у межах зобов`язань, передбачених Технічною угодою, відповідач не може посилатись на зазначені обставини, як такі, що унеможливлюють виконання взятих на себе зобов`язань, а суд посилатись на них, як такі, що встановлені у передбаченому законом порядку;

- судом першої інстанції не надано оцінки правовідносинам за договором постачання природного газу, укладеним між позивачем та відповідачем, не надано правової оцінки такій обставині як дійсність/недійсність означеного договору. У межах справи №913/283/23 учасниками не заявлялись вимоги щодо визнання недійсним договору постачання природного газу (у типовій формі), укладеного між позивачем та відповідачем на період з 02.10.2022 по 02.11.2022, відповідно, суд першої інстанції без встановлення вказаного факту (який повинен був установлюватися у межах окремих вимог про визнання договору недійсним) зробив протиправні висновки щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за правочином, який не визнавався недійсним.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2024 апеляційна скарга третьої особи передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Оператор ГТС України» на рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі №913/283/23 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 13.03.2024 о 14:00год.

Після отримання від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі №913/283/23. Об`єднано апеляційну скаргу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (вх.196Л/3) та апеляційну скаргу ТОВ «Оператор ГТС України» (вх.214Л/3) на рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі №913/283/23 в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду. Призначено розгляд означених апеляційних скарг на 13.03.2024.

Від АТ «Луганськгаз» 13.02.2024 отримано відзив на апеляційну скаргу позивача (у межах визначеного судом строку), за змістом якого заявник просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у повному обсязі, рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі №913/283/23 залишити без змін.

При цьому відповідач наголошує на наступному:

- виходячи з інформації, наданої позивачем, у 2022 календарному році АТ Луганськгаз уже перебувало в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 01.11.2021 по 30.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 01.05.2022 по 29.06.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, з 31.08.2022 по 30.09.2022, тому строк дії типового договору постачання природного газу у 2022 календарному році був вичерпаний. Враховуючи приписи Закону України Про ринок природного газу, після закінчення вищезазначеного строку постачальник "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" був зобов`язаний припинити постачання природного газу для АТ Луганськгаз, а також не мав правових підстав здійснювати постачання природного газу протягом наступних періодів календарного року;

- АТ «Луганськгаз» зареєстроване як юридична особа у м.Сєвєродонецьк, яке на час спірних правовідносин вже знаходилось під тимчасовою окупацією. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним, на такі правочини не поширюється дія положення абзацу 2 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України);

- типовий договір постачання природного газу між постачальником "останньої надії" та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого

споживача перед постачальником "останньої надії". У наданому ТОВ "ГК "Нафтогаз України" розрахунку заборгованості було зазначено стан заборгованості (сальдо) на 02.10.2022, що складає 834 752 454,47 грн.;

- законодавством встановлена заборони здійснювати транспортування природного газу на окуповану територію України. АТ «Луганськгаз» не здійснювало господарську діяльність з розподілу природного газу на території Луганської області у спірний період через обставини, за які Товариство не відповідало і на які не могло вплинути (через повну окупацію території), а також не передавало матеріальні ресурсі (природний газ) збройним чи воєнізованим формуванням та адміністрації держави-агресора;

- будь-які документи, які б засвідчували факт споживання відповідачем природного газу у період спірних правовідносин, відсутні.

Через підсистему «Електронний суд» 13.02.2024 від АТ «Луганськгаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу третьої особи (документ сформовано в підсистемі «Електронний суд» 12.02.2024, тобто у межах визначеного судом строку), за змістом якого заявник просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Оператор ГТС України» у справі №913/283/23 у повному обсязі, рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі №913/283/23 - залишити без змін. За коротким змістом відзиву відповідач зауважує на наступному:

- у силу приписів ст.607 ЦК України АТ «Луганськгаз» повідомило ТОВ «Оператор ГТС України» про те, що воєнні дії на території Луганської області є такими обставинами, які викликали неможливість з боку Товариства виконувати надалі свої договірні зобов`язання і, у свою чергу, є підставами для припинення зобов`язань Товариства за договором №1910000182 від 31.12.2019;

- третя особа була обізнана про неможливість виконання АТ «Луганськгаз» функцій оператора газорозподільної системи;

- ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» порушено норми чинного законодавства щодо заборони передачі матеріальних ресурсів (транспортування магістральними трубопроводами газу) на тимчасово окуповані території.

Через підсистему «Електронний суд» 21.02.2024 від ТОВ «Оператор ГТС України» надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (у межах визначеного судом строку), за змістом якого заявник просить апеляційну скаргу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» задовольнити, рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі №913/283/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України» до АТ «Луганськгаз» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

На думку третьої особи, апеляційна скарга позивача є ґрунтовною та змістовною, а рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні 13.03.2024 представники позивача та третьої особи підтримали вимоги апеляційних скарг з мотивів, що були в них викладені, просили рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі №913/283/23 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційних скарг заперечив, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

ТОВ ГК Нафтогаз України згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №880 від 04.07.2017 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 ТОВ ГК Нафтогаз України визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу.

За твердженнями позивача, у зв`язку із відсутністю постачання природного газу іншим постачальником між ТОВ ГК Нафтогаз України, як постачальником останньої надії, та АТ Луганськгаз, як споживачем, було укладено типовий договір постачання природного газу, на підставі якого позивач поставив відповідачу природний газ у періоди з 02.10.2022 по 31.10.2022 в обсязі 781028,77 куб.м та з 01.11.2022 по 02.11.2022 в обсязі 81662,72 куб.м загальною вартістю 35 444 159,54 грн.

На підтвердження факту включення відповідача у період з 02.10.2022 по 02.11.2022 до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника останньої надії позивач надав до матеріалів справи лист ТОВ «Оператор ГТС України» №ТОВВИХ-23-9006 від 04.07.2023, до якого додано витяги з інформаційної платформи.

Згідно з відомостями з Інформаційної платформи споживач, АТ Луганськгаз (ЕІС код споживача 56Х210000000001V) був внесений до портфеля постачальника останньої надії у періоди з 01.11.2021 по 30.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 01.05.2022 по 29.06.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, з 31.08.2022 по 30.09.2022 та з 02.10.2022 по 02.11.2022.

Несплата АТ Луганськгаз вартості поставленого ТОВ ГК Нафтогаз України у період з 02.10.2022 по 02.11.2022 природного газу стала підставою звернення останнього з розглядуваним позовом до суду.

Судова колегія враховує наступне.

За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст.ст.15, 16 ЦК України та ст.20 Господарського кодексу України (далі ГК України) можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для позивача, унеможливлює задоволення позову.

У контексті приписів ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст.712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначає позивач, між ТОВ ГК Нафтогаз України (як постачальником) та АТ Луганськгаз (як споживачем) було укладено типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" з дня, визначеного на Інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України Про ринок природного газу права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

У контексті приписів п.26 ст.1 Закону України Про ринок природного газу постачальник останньої надії визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Відповідно до ч.1 ст.12 означеного Закону (тут і далі у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин - 02.10.2022) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Постачання природного газу постачальником останньої надії здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником останньої надії є публічним.

Статтею 15 Закону України Про ринок природного газу врегульовано, що у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника останньої надії, постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника останньої надії, та на умовах типового договору постачання постачальником останньої надії, що затверджується Регулятором.

Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу (ч.1).

Постачальник останньої надії постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником останньої надії.

Після закінчення цього строку постачальник останньої надії зобов`язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник останньої надії має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов`язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником останньої надії, відповідно до типового договору постачання постачальником останньої надії.

Договір між постачальником останньої надії та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником останньої надії, крім випадків, якщо таким споживачем є побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператор газорозподільної системи (ч.2).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015 затверджено типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - типовий договір).

Відповідно до пункту 1.1 типовий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".

Згідно з п.1.3 типового договору останній є договором приєднання та вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Пунктом 3.1 типового договору передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п.3.3 типового договору період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до пункту 4.2 типового договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до приписів пунктів 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (тут і далі у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин - 02.10.2022) цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

У розумінні пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з п.5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.

Пунктом 1 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема: 1) перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; 2) інформацію про всіх суб`єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди; 3) інформацію про постачальника останньої надії; 4) інформацію про постачальників із спеціальними обов`язками; 5) інформацію про Реєстри споживачів постачальників.

Відповідно до п.2 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити щонайменше: 1) ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку; 2) EIC-код фізичної точки виходу з газотранспортної системи; 3) дані закріплених за споживачем діючих постачальників та визначені ними періоди постачання; 4) дані щодо зміни постачальників із початку функціонування інформаційної платформи; 5) інформацію про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу (D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово; 6) інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D); 7) інформацію про фактичне добове споживання; 8) інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М); 9) дані періодів відсутності у споживача закріпленого постачальника (за їх наявності) з початку функціонування інформаційної платформи; 10) дані періодів обмеження (припинення) газопостачання споживачу (якщо такі дані вносились по споживачу) з початку функціонування інформаційної платформи; 11) період вимірювання (відбір/споживання, що вимірюється щодобово, або відбір/споживання, що не вимірюється щодобово); 12) належність споживача до категорії споживачів, постачання яким може здійснюватися в рамках спеціальних обов`язків, які в установленому порядку покладені рішенням Кабінету Міністрів України на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»; 13) належність споживача до категорії побутових; 14) належність споживача до категорії виробників теплової енергії; 15) належність споживача до категорії бюджетних установ та організацій; 16) інформацію про періоди постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії»; 17) строк надання повідомлення споживачу про припинення газопостачання відповідно до чинного законодавства (не менше ніж за десять діб для бюджетних установ та організацій; не менше ніж за п`ять діб для підприємств металургійної та хімічної промисловості; не менше ніж за три доби до дати, на яку воно заплановано, для інших споживачів).

Пунктом 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема: визначену підпунктами 1, 2, 5 - 8, 12, 13, 14, 15, 17 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи; дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів; дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.

Судова колегія звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів подання АТ Луганськгаз у спірний період до інформаційної платформи інформації, визначеної вимогами п.5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС, а саме інформації: про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу (D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово; про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D); про фактичне добове споживання; про фактичне споживання кожного газового місяця (М).

Відповідно до п.1 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника останньої надії, не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно з абз.1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником останньої надії та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником останньої надії здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України Про ринок природного газу та Правилами постачання природного газу.

Відповідно до абзаців 7-10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках:

відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником останньої надії відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника останньої надії;

відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником останньої надії визначається в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі.

Максимальний строк, на який споживача або оператора газорозподільної системи реєструють у Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, визначається Правилами постачання природного газу.

Згідно з абз.16 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС у разі якщо за п`ять днів (дванадцять днів для бюджетних установ та організацій) до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником інформаційна платформа не фіксує такого споживача в Реєстрі іншого постачальника, у тому числі в Реєстрі постачальника із спеціальними обов`язками або постачальника «останньої надії», інформаційна платформа одночасно направляє оператору газорозподільної системи (оператору газотранспортної системи по прямих споживачах) інформаційне повідомлення про відсутність у споживача постачальника з певної дати за формою оператора газотранспортної системи, погодженою з Регулятором. Оператор газорозподільної системи (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах), отримавши таке повідомлення, зобов`язаний протягом двох робочих днів проінформувати такого споживача про відсутність у нього постачальника з певної дати та можливі наслідки для нього і за необхідності розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку газопостачання на об`єкти такого споживача.

Пунктом 2 розділу VI Правил постачання природного газу (тут і далі у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин - 02.10.2022) визначено, що максимальна тривалість постачання природного газу постачальником останньої надії не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником останньої надії.

Відповідно до п.3 розділу VI Правил постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта) та оператору газорозподільної системи в таких випадках:

-банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу;

-зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника;

-відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником останньої надії відключення по об`єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи);

-відсутність побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу та споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії).

Пунктом 5 розділу VI Правил унормовано, що після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником «останньої надії», передбаченого цим розділом та Законом України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником «останньої надії», до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

З аналізу викладених вище за текстом постанови положень законодавства та умов типового договору вбачається: встановлення заборони на укладення договору постачання природного газу між постачальником останньої надії та споживачем за наявності у такого споживача простроченої заборгованості (ст.15 Закону України «Про ринок природного газу»); неможливість постачання природного газу постачальником останньої надії споживачу із перевищенням шістдесятидобового терміну протягом календарного року (ст.15 Закону України «Про ринок природного газу»; п.3.3 типового договору; п.2 розділу VI Правил постачання природного газу); встановлення механізму припинення постачальником "останньої надії" постачання споживачу природного газу після закінчення шістдесятидобового терміну постачання (ст.15 Закону України «Про ринок природного газу»; п.5 розділу VI Правил).

За твердженнями позивача, оскільки у відповідача протягом жовтня листопада 2022 був відсутній інший постачальник природного газу, як наслідок були відсутні підтверджені номінації/реномінації з обсягами природного газу на виробничо-технологічні витрати для відповідача, відповідно до положень п.2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС та п.3 розділу VI Правил постачання природного газу АТ Луганськгаз було автоматично включено (зареєстровано) в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відносно покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі відповідача.

Водночас, судова колегія звертає увагу, що з наявної у матеріалах справи відповіді ТОВ «Оператор ГТС України» №ТОВВИХ-23-9006 від 04.07.2023 та долученого до неї витягу з інформаційної платформи станом на 02.10.2022 убачається та учасниками справи не спростовано, що споживач, АТ Луганськгаз (ЕІС-код споживача 56Х210000000001V) був внесений до портфеля постачальника останньої надії у періоди з 01.11.2021 по 30.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 01.05.2022 по 29.06.2022, з 01.07.2022 по 29.08.2022, з 31.08.2022 по 30.09.2022 та з 02.10.2022 по 02.11.2022.

Тобто, ТОВ ГК Нафтогаз України, як постачальник «останньої надії», станом на 02.10.2022 (початок спірного періоду) чотири рази з початку 2022 року здійснювало постачання природного газу споживачу АТ Луганськгаз. Враховуючи неодноразове постачання позивачем природного газу відповідачу в попередні періоди протягом строку, що перевищив 60 діб, ТОВ ГК Нафтогаз України станом на 02.10.2022 не мало правових підстав для подальшого постачання природного газу АТ Луганськгаз.

У порушення ст.15 Закону України "Про ринок природного газу" та п.5 розділу VI Правил постачання природного газу, ТОВ ГК Нафтогаз України не припинило постачання природного газу АТ Луганськгаз та продовжило його постачання у спірний період з 02.10.2022 по 02.11.2022.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 13.03.2024 представник позивача зазначив, що, на його думку, 60 діб - це термін, який не може перевищувати термін дії договору, проте жодним нормативним документом та самим договором не передбачено, що договір може бути укладений лише один раз на один рік.

Однак, судова колегія зазначає, що положення законодавства щодо максимальної тривалості постачання природного газу постачальником «останньої надії» (60 днів) не пов`язують такий строк з безперервністю поставки природного газу. Таке трактування позивачем положень закону нівелює закріплене законодавцем положення, що після закінчення граничного строку постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу споживачу.

Судова колегія відхиляє доводи позивача про те, що він не наділений повноваженнями та функціональними можливостями щодо внесення/корегування в інформаційній платформі відповідних даних, у тому числі включення/виключення споживачів до/з Реєстру споживачів постачальника останньої надії, оскільки в силу вищевикладених положень законодавства позивач мав припинити після 28.02.2022 постачання відповідачу природного газу, чого позивачем здійснено не було.

Крім того, як убачається з наявних у матеріалах справи документів, зокрема, доданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості та рахунку на оплату, а також не оспорюється учасниками справи, станом на 01.10.2022 у АТ Луганськгаз перед ТОВ ГК Нафтогаз України обраховувалась заборгованість у сумі 852 082 832,37 грн. Наявність означеної заборгованості в контексті викладених вище положень законодавства (ч.2 ст.15 Закону України Про ринок природного газу) унеможливлювала укладення договору постачання природного газу між позивачем, як постачальником останньої надії, та відповідачем, як споживачем, на наступний (спірний) період.

З огляду на вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що враховуючи сплив максимального строку постачання природного газу ТОВ ГК Нафтогаз України, як постачальником "останньої надії", та за наявності у АТ Луганськгаз перед ТОВ ГК Нафтогаз України, як постачальником останньої надії, станом на 02.10.2022 простроченої заборгованості за спожитий природний газ, новий договір постачання природного газу постачальником останньої надії на період 02.10.2022-02.11.2022 укладатися не міг, а позивач зобов`язаний був припинити постачання природного газу споживачеві.

Крім того, протягом усього розгляду справи №913/283/23 АТ Луганськгаз наголошувало на тому, що у спірний період (з 02.10.2022 по 02.11.2022) не замовляло будь-яких обсягів природного газу для транспортування, не споживало природний газ на території Луганської області через повну окупацію цієї області державою-агресором і припинення АТ Луганськгаз господарської діяльності на окупованій території. На час спірних правовідносин усі структурні підрозділи АТ Луганськгаз (включно з усім майном, у тому числі об`єктами газорозподільної системи, що експлуатувалась такими структурними підрозділами, та іншим рухомим і нерухомим майном) були захоплені незаконними збройними чи воєнізованими формуваннями держави-агресора.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що окупація території Луганської області та ведення на ній активних бойових дій є загальновідомими обставинами в розумінні приписів ст.75 ГПК України та не потребують доказування.

Східний апеляційний господарський суд, разом з іншим, приймає до уваги наступні вірно встановлені Господарським судом Луганської області обставини.

АТ Луганськгаз листом №01-02-52/352 від 18.03.2022 повідомило офіс Генерального прокурора України, Національну поліцію України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство енергетики України, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, ТОВ «Оператор ГТС України» про те, що станом на 17.03.2022 частина структурних підрозділів підприємства захоплена незаконними збройними чи воєнізованими формуваннями, створеними на тимчасово окупованих територіях та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора. Навело перелік захоплених структурних підрозділів АТ Луганськгаз, над якими підприємство не здійснює контроль: Старобільське МРУЕГГ, Марківське МРУЕГГ, Новопсковське МРУЕГГ. Повідомило, що підприємство позбавлене можливості провадження господарської діяльності та не здійснює її на території Старобільського, Сватівського, Щастинського та частині Сєвєродонецького районів Луганської області.

21.04.2022 Головним управлінням Національної поліції в Луганській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022130000000051 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.341 Кримінального кодексу України за фактом того, що військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації та учасники контрольованих Російською Федерацією незаконних збройних формувань на території Луганської області із початку вторгнення, з 24.02.2022 внаслідок дій держави-агресора здійснили захоплення структурних підрозділів оператора газорозподільної системи АТ Луганськгаз включно з усім рухомим та нерухомим майном. На підтвердження означених обставин до матеріалів справи додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.04.2022 та повідомленням про початок досудового розслідування №420 від 22.04.2022.

Посилаючись на неможливість виконання зобов`язань у зв`язку з обставинами, за які жодна із сторін договору не відповідає, АТ Луганськгаз направило ТОВ «Оператор ГТС України» повідомлення №01-02-52/358 від 08.04.2022 про припинення зобов`язань за договором №1910000182 транспортування природного газу від 31.12.2019. АТ Луганськгаз зазначило, що неможливість виконання зобов`язань підприємством у межах договору транспортування природного газу №1910000182, зокрема, але не виключно, полягає у втраті АТ Луганськгаз фактичного контролю над своїми основними засобами (газопроводи, обладнання тощо) та неможливості фізично припинити постачання газу на тих об`єктах, де товариством втрачений контроль через відсутність безпечного доступу працівників на захоплені агресором території Луганської області. У таблиці 1 надало перелік фізичних точок надходження у зоні обслуговування із зазначенням періодів, починаючи з яких втрачено контроль та можливість визначення обсягів надходження природного газу за вузлами обліку на фізичних точках входу до газорозподільної системи АТ Луганськгаз. У таблиці 2 надало перелік фізичних точок надходження у зоні обслуговування товариства, які до цього моменту товариство частково контролювало, але у зв`язку з проведенням постійних бойових дій, що створюють небезпеку життю та здоров`ю співробітників, не мало можливості контролювати та визначати фактичні обсяги споживання природного газу побутовими та непобутовими споживачами.

АТ Луганськгаз листом №01-02-52/378 від 30.06.2022 повідомило ТОВ «Оператор ГТС України» про відмову від послуг транспортування природного газу через усі фізичні точки входу до газорозподільної системи АТ Луганськгаз та навело відповідний перелік.

АТ Луганськгаз листом №01-02-52/381 від 13.07.2022 повідомило НКРЕКП про зловживання ТОВ «Оператор ГТС України» своїм монопольним становищем на ринку та що ТОВ «Оператор ГТС України», свідомо ігноруючи письмові вимоги АТ Луганськгаз щодо припинення транспортування природного газу через усі фізичні точки входу до газорозподільної системи АТ Луганськгаз, продовжує відображати відомості щодо обсягів надходження природного газу до ГРМ Луганської області на інформаційній платформі, а також оформлює та надсилає акти приймання-передачі.

Відповідач листом №01-02-52/409 від 08.09.2022 повідомив Міністерство енергетики України, що він, як оператор газорозподільної системи у Луганській області, відповідно до укладеного з Міненерговугілля договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових №021017/35-Лг-ГРМ від 02.10.2017 є балансоутримувачем державних газорозподільних систем або їх складових, що є державним майном, не підлягає приватизації та використовується для забезпечення розподілу природного газу і не може бути відокремлене від його основного виробництва згідно з переліком, що є додатками №1 та № 1.1 до цього договору, до яких підключені (приєднані) інші газові мережі. 24.02.2022 Російська Федерація розпочала масштабне вторгнення в Україну і на всій території було запроваджено воєнний стан. Зазначило, що на даний час АТ Луганськгаз розглядається питання щодо здійснення дій по відшкодуванню збитків, завданих товариству Російською Федерацією, у зв`язку із втратою, знищенням та пошкодженням майна, яке обліковується на балансі підприємства, а також питання проведення оцінки майна з метою визначення розміру спричиненої шкоди. Просило повідомити щодо подальших дій Міністерства енергетики України, як органу управління державним майном, стосовно захисту прав держави на це майно.

27.09.2022 АТ Луганськгаз отримано сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-22-0947, який засвідчив форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; протиправні дії третіх осіб, зокрема захоплення структурних підрозділів оператора газорозподільної системи АТ Луганськгаз включно зі всім рухомим та нерухомим майном АТ Луганськгаз за договором експлуатації газорозподільних систем або їх складових №021017/35-ЛГ-ГРМ від 02.10.2017, який укладений з Міністерством енергетики України. У сертифікаті вказано період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 24.02.2022, дата закінчення тривають на 27.09.2022.

Листом №01-02-52/445 від 22.11.2022 означений сертифікат було направлено Міністерству енергетики України.

АТ Луганськгаз 14.11.2022 отримано сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-22-1428, який засвідчив форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; протиправні дії третіх осіб, зокрема захоплення структурних підрозділів оператора газорозподільної системи АТ Луганськгаз включно зі всім рухомим та нерухомим майном АТ Луганськгаз за договором транспортування природного газу №1910000182 від 31.12.2019, який укладений з ТОВ «Оператор ГТС України». Зазначено період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 24.02.2022, дата закінчення тривають на 14.11.2022.

Листом №01-02-52/449 від 12.12.2022 означений сертифікат направлено ТОВ «Оператор ГТС України».

ТОВ «Оператор ГТС України» у листі №ТОВВИХ-23-2442 від 27.02.2023, адресованому Міністерству енергетики України, НКРЕКП та Кабінету Міністрів України, зазначило, що АТ Луганськгаз у листі № 01-02-52/358 від 08.04.2022 повідомляло про втрату оперативного контролю над газорозподільною системою, зокрема в точках входу: ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське. ТОВ «Оператор ГТС України» зазначило, що фізична подача газу на ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське здійснюється з території Російської Федерації (без подачі газу в ГТС), обсяги газу, які подаються на вказані ГТС, додаються до обсягів транзиту газу та віртуально заміщаються з обсягами постачальника (ів) газу споживачів, які приєднані до газорозподільної системи з подачею газу з ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське. Зазначило, що АТ Луганськгаз не надає до інформаційної платформи інформацію про прогнозне/фактичне використання газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи з подачею газу з ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське. Відповідно, весь обсяг алокується на АТ Луганськгаз як обсяг виробничо-технологічних витрат оператора ГРМ. Зазначило, що ТОВ «Оператор ГТС України» у силу вимог наказу Міністерства енергетики України №101 від 04.03.2022 зобов`язане здійснювати транспортування природного газу і забезпечувати його передачу до газорозподільних мереж та мереж прямих споживачів для подальшого забезпечення газопостачання споживачів України незалежно від наявності/відсутності можливості здійснення приладового (інструментального) обліку природного газу з використанням комерційного вузла обліку газу у відповідних точках виходу з газотранспортної системи. Таким чином, факт втрати контролю АТ Луганськгаз над газорозподільними мережами не є підставою для припинення газопостачання споживачів України, які знаходяться на тимчасово окупованих та непідконтрольних територіях Луганської області. Зауважило, що оператор ГТС не може здійснювати постачання газу споживачам у силу вимог ст.23 Закону України Про ринок природного газу. Наголосило, що зволікання у вирішенні даного питання спричиняють оператору ГТС збитки у вигляді несанкціонованого відбору газу з газотранспортної системи, що негативно впливає на режим роботи газотранспортної системи та забезпечення безпеки постачання.

З аналізу змісту означених вище документів убачається, що АТ Луганськгаз, втративши контроль над усіма своїми структурними підрозділами на території Луганської області через військову агресію Російської Федерації проти України, вчиняло всі можливі дії, спрямовані на припинення транспортування природного газу на територію Луганської області. Водночас, ТОВ Оператор ГТС України продовжувало транспортування природного газу на територію Луганської області, а ТОВ ГК Нафтогаз України віднесло об`єм поставленого природного газу до портфеля постачальника останньої надії, що не узгоджується із такими фундаментальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

За висновками судової колегії, ТОВ ГК Нафтогаз України належними доказами не доведено, що поставлений на територію Луганської області у спірний період природний газ споживався саме АТ "Луганськгаз". При цьому судова колегія звертає увагу, що за змістом листа №ТОВ ВИХ-23-2442 від 27.02.2023 ТОВ Оператор ГТС України зазначає про обізнаність щодо втрати АТ "Луганськгаз" контролю над газорозподільними мережами, однак посилається на свій обов`язок здійснювати транспортування природного газу споживачам України, які знаходяться на тимчасово окупованих та непідконтрольних територіях Луганської області. Отже, оскільки відповідач у спірний період не здійснював діяльності з розподілу природного газу споживачам Луганської області, АТ "Луганськгаз" не може вважатися споживачем природного газу, поставленого ТОВ ГК Нафтогаз України на територію Луганської області у спірний період.

Усупереч твердженням позивача, включення АТ Луганськгаз до портфеля ТОВ ГК Нафтогаз України, як постачальника останньої надії, та внесення ТОВ Оператор ГТС України, як адміністратором інформаційної платформи, відповідної інформації до Реєстру споживачів постачальника останньої надії, не є належним та беззаперечним доказом факту споживання природного газу відповідачем з урахуванням обставин, що мали місце на території Луганської області у спірний період.

При цьому судова колегія відхиляє посилання ТОВ ГК Нафтогаз України на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 14.06.2023 у справі №904/2867/22 та від 26.07.2023 у справі №913/242/22, щодо належності наданих позивачем доказів споживання природного газу відповідачем. Так, у зазначених справах судом не було встановлено обставин неможливості укладення договору між споживачем та постачальником "останньої надії" у силу закону у спірний період. До того ж у зазначених позивачем справах період постачання природного газу мав місце до 24.02.2022.

Судова колегія погоджується з доводами позивача про те, що втрата оперативного контролю над газорозподільчою системою не свідчить про припинення розподілу та постачання природного газу цією розподільчою системою, однак наголошує, що втрата відповідачем оперативного контролю над газорозподільчою системою свідчить про відсутність споживання саме відповідачем поставленого позивачем у період з 02.10.2022 по 02.11.2022 природного газу та, відповідно, про відсутність підстав для стягнення з відповідача коштів за постановлений позивачем, але не спожитий відповідачем природний газ. У протилежному випадку не будуть дотримані правові засади укладення договору поставки (купівлі-продажу) щодо оплати покупцем саме отриманого товару.

За змістом апеляційних скарг ТОВ ГК Нафтогаз України та ТОВ Оператор ГТС України, разом з іншим, наголошують на тому, що оскільки відповідачем не надано рішення суду, яке б встановлювало обсяги газу інші, ніж ті, що за інформацією з інформаційної платформи протранспортовані третьою особою відповідачу з ресурсу позивача у період з 02.10.2022 по 02.11.2022, доведеною є наявність споживання відповідачем природного газу протягом спірного періоду з ресурсу позивача у вказаних ТОВ Оператор ГТС України обсягах.

Скаржниками залишено поза увагою, що у розглядуваному випадку АТ "Луганськгаз" посилається на втрату контролю над газорозподільною системою на території Луганської області, яка є тимчасово окупованою, та наголошує на відсутності споживання відповідачем у цілому поставленого позивачем природного газу на територію Луганської області за період з 02.10.2022 по 02.11.2022. Тобто, усупереч твердженням позивача та третьої особи, у розглядуваному випадку мова йде не про незгоду з обсягами протранспортованого (поставленого) відповідачу природного газу, а про відсутність взагалі факту і неможливість споживання такого газу відповідачем у спірний період.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками Господарського суду Луганської області про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянтам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків Господарського суду Луганської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційних скарг позивача та третьої особи без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі №913/283/23 - без змін.

З урахуванням приписів ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2023 у справі №913/283/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.03.2024.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова