Рішення

від 13.03.2024 по справі 904/6632/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6632/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М. розглянув спір

за позовом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдеркомпані", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 44 234,04 грн., розірвання договіру та усунення перешкод в користуванні комунальним нерухомим майном

Представники:

від позивача Салькова І.А.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:

- стягнути 37 751,24 грн., що складають суму заборгованості з орендної плати за період 27.12.2019 по 30.11.2023; 1 999,19 грн. - пені за період 11.12.2022 по 11.12.2023; 4 483,61 грн. - річних за період 27.12.2019 по 11.12.2023;

- розірвати договір оренди від 27.12.2019 № 801-ДРА/19 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, укладений між департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдеркомпані";

- усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням - загальною площею 85,4 кв.м., літ.а - ганок, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, буд. 7 (літ.А-4), н.п. № XXVII, на першому поверсі 4-поверхневого будинку, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдеркомпані" з нежитлового приміщення - загальною площею 85,4 кв.м., літ.а - ганок, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вуд Академіка Чекмарьова, буд. 7 (літ.А-4), н.п. № XXVII, на першому поверсі 4-поверхневого будинку.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальній власності територіальної громади міста, № 801-ДРА/19 від 27.12.2019 щодо повної та своєчастної сплати орендних платежів за загальний період з 27.12.2019 по 30.11.2023.

У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористались своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвалою від 27.12.2023 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/6632/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.01.2024.

23.01.2024 господарським судом відкладено підготовче засідання до 20.02.2024, про що постановлено відповідну ухвалу.

Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим господарським судом 20.02.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 13.03.2024, про що постановлено відповідну ухвалу.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі, про відкладення підготовчого засідання та про призначення справи до розгляду по суті було надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 03.01.2024, 31.01.2024 та 27.02.2024.

Конверти з вказаними вище ухвалами суду було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листів з ухвалами суду та повернення їх до суду з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

13.03.2024 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальній власності територіальної громади міста, № 801-ДРА/19 від 27.12.2019 в частині повної та своєчастної сплати орендних платежів, наявність/відсутність підстав для розірвання договору оренди та виселення відповідача з нежитлового приміщення.

27.12.2019 Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - орендодавець, позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдеркомпані" (далі - орендар, відповідач у даній справі) укладено договір № 801-ДРА/19 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передав, а орендар прийняв в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлові приміщення (далі - об`єкт оренди) загальною площею 85,4 кв.м., а - ґанок, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул.Академіка Чекмарьова, буд. 7 (літ. А - 4), н.п. № XXVII, на першому поверсі 4-поверхового будинку (є цінною історичною забудовою, але не перебуває на державному обліку), вартість якого згідно з незалежною оцінкою становить 222 060,00 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" ДМР, для розміщення суб`єкту господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.

19.06.2018 Дніпровською міською радою було прийнято рішення № 566 «Про передачу з балансу на баланс об?єктів нерухомого майна», а саме - передача об?єктів нерухомого майна згідно за переліком до даного рішення з балансу Комунального підприємства «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» Дніпропетровської міської ради на баланс Комунальному підприємству «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради.

На підставі зазначеного рішення Дніпровської міської ради спірний об?єкт нерухомого майна був переданий з балансу Комунального підприємства «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» Дніпропетровської міської ради на баланс Комунальному підприємству «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради.

21.09.2022 Дніпровською міською радою прийнято рішення № 48/27 "Про припинення реорганізації Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради, зміну його найменування та затвердження Статуту в новій редакції", яким, в тому числі, було змінено найменування підприємства з Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради на Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради (далі - балансоутримувач).

23.02.2022 Дніпровською міською радою прийнято рішення № 84/16 "Про затвердження Положення про департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради" Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (далі - позивач, орендодавець) визначено орендодавцем та органом приватизації Дніпровської міської ради, до якого передано функції, що виконувало управління з питань комунальної власності департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради.

Крім того, рішенням Дніпровської міської ради від 23.02.2022 № 84/16 вирішено відзначити, що Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради виступає стороною по договорах оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, підготувати та вжити заходів щодо внесення змін до всіх рішень міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень міського голови із зазначених питань.

Відповідно до пункту 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі об`єкта оренди.

Передача об`єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 09.12.2019 на підставі акта приймання-передачі об`єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем (пункт 2.3 договору).

Згідно з пунктом 2.5 разі припинення цього договору об`єкт оренди повертається протягом 5 календарних днів з дати припинення цього договору.

Орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі об`єкта оренди, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем. Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди (пункт 2.6 договору).

Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі при передачі об`єкта в оренду покладається на балансоутримувача, а при поверненні об`єкта оренди - на Орендаря (пункт 2.7 договору).

Згідно із пунктом 3.1 договору розмір орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою.

Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору, становить 925,25 грн. без ПДВ/базова за листопад місяць 2019. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з грудня місяця 2019. У платіжному дорученні обов`язкового зазначити номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 70% від загальної суми орендної плати у розмірі 647,68 грн. до загального фонду міського бюджету;

- 30% від загальної суми орендної плати у розмірі 277,57 грн. на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (пункт 3.4 договору).

Відповідно до пункту 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.

У пункті 3.7 договору сторони узгодили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з пунктом 5.2 договору орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди включно.

Орендар зобов`язаний у разі припинення договору протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем, у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди з вини орендаря. Один екземпляр такого акта приймання-передачі надається орендодавцю (пункт 5.5 договору).

Договір діє з 27.12.2019 до 25.12.2022 включно (пункт 10.1 договору).

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладання договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюється за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право відповідача на переукладання договору припиняється (пункт 10.2 договору).

У разі відсутності протягом одного місяця заяви від орендаря про переукладання договору оренди на новий термін після отримання листа від орендодавця про закінчення терміну дії договору, договір оренди вважається припиненим з наслідками, передбаченими пунктом 5.5 даного договору (пункт 10.3).

Відповідно до пункту 11.1 договору його дія припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря);

- відчуження власником об`єкта оренди;

- загибелі об`єкта оренди;

- дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;

- відкриття провадження у справі про банкрутство орендаря;

- використання орендарем об`єкта оренди не за призначенням, у тому числі у випадку незаконної передачі об`єкта оренди в суборенду;

- невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд;

- відмови орендаря від відшкодування витрат балансоутримувача щодо утримання і експлуатації будівлі;

- виникнення обставин, що виключають використання об`єкта оренди відповідно до цілей орендаря;

- ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 12.5 договору у випадку припинення його дії орендна плата сплачується орендарем до фактичного повернення об`єкта оренди за актом приймання-передачі.

Постановою Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" відповідно до Закону України від 01.04.2022 № 2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у пункті 5 установлено, що договори оренди комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди у такий спосіб заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Пунктом 5 вищезазначеної Постанови передбачено, що договори оренди комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди у такий спосіб заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Отже договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, № 801-ДРА/19 від 27.12.2019 станом на дату звернення з позовом до суду не припинив свою дію.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 27.12.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв об`єкт оренди - нежитлове приміщення загальною площею 85,4 кв.м., а - ґанок, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул.Академіка Чекмарьова, буд. 7 (літ. А - 4), н.п. № XXVII, вартість якого згідно з незалежною оцінкою станом на 09.12.2019 становить 222 060,00 грн., без ПДВ (а.с. 20).

Звертаючись із даним позовом до суду позивач зазначає про те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором оренди нерухомого майна, а саме не сплати орендної плати, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 37 751,24 грн. за загальний період з 27.12.2019 по 30.11.2023.

Також позивач у зв`язку з порушенням відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендних платежів просить суд розірвати спірний договір та усунути перешкоди в користування комунальним нерухомим майном шляхом виселення відповідача з нежитлового приміщення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги, заявлені позивачем, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу положень частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1 статті 283 Господарського кодексу України).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 2, 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 285, частини 1, частини 4 статті 286 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. (стаття 286 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за період дії спірного договору нарахована орендна плата в сумі 37 751,24 грн., яку орендар повинен сплатити до загального фонду міського бюджету за період з 27.12.2019 по 30.11.2023.

Доказів погашення заборгованості з орендної плати до загального фонду міського бюджету в сумі 37 751,24 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав, у зв`язку з чим зазначена вище сума підлягає до примусового стягнення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 27.12.2019 по 11.12.2023 в сумі 4 483,61 грн.

Розрахунок річних позивачем завищено з огляду на те, що останнім не враховано положення пункту 3.5 договору, яким встановлено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, та розрахунок здійснено, виходячи із загальної суми заборгованості.

Після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягають річні за загальний період прострочення з 16.01.2020 по 11.12.2023 в сумі 1 968,94 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У пункті 9.2 договору сторонами передбачена відповідальність орендаря за несвоєчасну сплату суми орендної плати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3 договору.

Так, згідно з наданим позивачем розрахунком сума пені (нарахована на заборгованість, яку орендар повинен сплатити до загального фонду міського бюджету) за загальний період прострочення з 16.12.2022 по 11.12.2023 складає 1 999,19 грн.

Розрахунок пені позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже, вказана в розрахунку сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.

Відносно позовних вимог щодо розірвання договору оренди нерухомого майна та усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном шляхом виселення відповідача з нежитлового приміщення, суд вважає необхідним зазначити таке.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який регулює спірні правовідносини, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 188 Господарського кодексу України, статтями 651, 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Укладаючи спірний договір сторони у пункті 9.8 дійшли згоди про те, що у разі невиконання або порушення однією зі сторін умов договору та з інших підстав, передбачених законодавством, договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов`язання в частині своєчасного внесення орендної плати, порушивши пункт 5.2 договору, що містить обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди, включно.

У даному випадку порушення умов договору щодо своєчасної сплати орендних платежів є істотним порушенням, в результаті якого орендар позбавлений можливості отримати відповідний прибуток, на який він розраховував під час укладання договору. Зазначені порушення, слід вважати істотними, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку.

З огляду на викладене, вимогу орендодавця щодо розірвання договору оренди слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до пункту 5.5 договору орендар зобов`язаний у разі припинення договору протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем, у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди з вини орендаря. Один екземпляр такого акта приймання-передачі надається орендодавцю.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

При викладених обставинах, позовні вимоги щодо усунення перешкод в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням - загальною площею 85,4 кв.м., літ.а - ганок, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, буд. 7 (літ. А-4), н.п. № XXVII, на першому поверсі 4-поверхневого будинку, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдеркомпані" з нежитлового приміщення - загальною площею 85,4 кв.м., літ.а - ганок, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вуд Академіка Чекмарьова, буд. 7 (літ.А-4), н.п. № XXVII, на першому поверсі 4-поверхневого будинку, також слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 684,00грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 44 234,04 грн. та дві позовні вимоги немайнового характеру, за які підлягав сплаті судовий збір в сумі 8 052,00 грн.

Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради сплачено судовий збір в сумі 8 220,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 1096 від 12.12.2023, тобто, позивачем надмірно сплачено судовий збір в сумі 168,00 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, надмірно сплачений судовий збір в сумі 168,00 грн. підлягає поверненню в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдеркомпані" (49000, м. Дніпро, проспект Миру, буд. 20, код ЄДРПОУ 43314813) на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 40392181) 37 751,24 грн. - основного боргу, 1 999,19 грн. - пені, 1 968,94 грн. - річних та 7 899,42 грн. - судового збору.

Розірвати договір оренди № 801-ДРА/19 від 27.12.2019 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдеркомпані" (код ЄДРПОУ: 43314813).

Усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням - загальною площею 85,4 кв.м., літ.а - ганок, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, буд. 7 (літ. А-4), н.п. № XXVII, на першому поверсі 4-поверхневого будинку, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдеркомпані" (код ЄДРПОУ: 43314813) з нежитлового приміщення - загальною площею 85,4 кв.м., літ.а - ганок, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вуд Академіка Чекмарьова, буд. 7 (літ.А-4), н.п. № XXVII, на першому поверсі 4-поверхневого будинку.

В решті позовних вимог - відмовити.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 49 618,79 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 25.03.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко