Рішення

від 19.03.2024 по справі 904/6807/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6807/23за позовом Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс", м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: Пренко А.В., самопредставництво

Від відповідача: не з`явився

Від прокуратури: Дидюк Н.О., прокурор відділу прокуратури, посвідчення №069922

С У Т Ь С П О Р У :

Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою площею 140кв.м., привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва: багатофункціональної будівлі літ. А-1, площею 129,9кв.м., мостіння літ. І, площею 125,0кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізьке шосе, буд. 48б у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2043276912101, номер запису про право власності - 48780814);

- припинити володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" нерухомим майном: багатофункціональною будівлею літ. А-1, площею 129,9кв.м., мостіння літ.І, площею 125,0кв.м., яке розташоване за адресою Запорізьке шосе, буд. 48б у м. Дніпро проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною від 21.12.2022 (номер запису - 48780814) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2043276912101.

В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що будівництво вказаного об`єкту нерухомості здійснено без правовстановлюючих документів на земельну ділянку та без отримання документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт.

Дніпровська міська рада позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі. Так, документи на підтвердження реєстрації права власності чи оренди за ТОВ "Урбан Рент Плюс" на вказану земельну ділянку відсутні. Також відсутні будь-які документи на підтвердження надання Дніпровською міською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будь-які угоди щодо такого використання не укладалися. Відтак, законні правові підстави зайняття зазначеної земельної ділянки відсутні.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 справу №904/6807/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 02.01.2024 позовну заяву залишено без руху, керівнику прокуратури встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

04 січня 2024 року від прокуратури на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.

Ухвалою суду від 10.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.02.2024.

10 січня 2024 року від керівника прокуратури до суду надійшла заява про забезпечення позову (вх. суду №1510/24 від 10.01.2024) шляхом накладення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо нерухомого майна, а саме: багатофункціональної будівлі, літ. А-1, загальною площею 129,9кв.м., що розташована за адресою: місто Дніпро, Запорізьке шосе, будинок 48б у м. Дніпро, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №2043276912101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

Ухвалою господарського суду від 12.01.2024 задоволено заяву прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову.

У підготовчому засіданні 12.02.2024 судом оголошено перерву до 27.02.2024.

Позивач та відповідач у підготовче засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ухвалу суду від 12.02.2024 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету позивача 14.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.70 том 2).

Згідно витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення №0600249729318, ухвала суду від 12.02.2024 вручена відповідачу 27.02.2024.

Ухвалою суду від 27.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2024.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 19.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи прокурора відділу прокуратури, представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

28.02.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Юлією Олександрівною за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право приватної власності (номер запису про право власності - 35728574) на багатофункціональну будівлю - літ. А-1, площею 129,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 2043276912101).

Державна реєстрація права приватної власності проведена на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації "Будівництво багатофункціональної будівлі за адресою: Запорізьке шосе, буд. 48б, у м. Дніпропетровську" № ДП 14211003758 від 19 липня 2011 року (а.с.95-96 том 1), листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області №1004-110/348 від 29.01.2020 про реєстрацію декларації та розпорядження Дніпровського міського голови №270-р від 10.03.2011 про присвоєння адреси (а.с.101-102 том 1).

Проте, згідно із відповіддю від 27.12.2021 №18187 Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, державна реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: Запорізьке шосе, буд. 486 у м. Дніпрі, не проводилась.

Втім, передумовою для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна є отримання дозвільних документів у сфері містобудівної діяльності, у тому числі тих, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна та речових прав на земельну ділянку.

Порядок отримання дозвільних документів врегульовано зокрема, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015.

Відповідно до інформації, наданої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (лист №10-1-1038 від 30.12.2021), відомості щодо видачі/реєстрації дозвільних документів у сфері містобудування у зв`язку із спорудженням об`єкту нерухомого майна за адресою: Запорізьке шосе, буд. 486 у м. Дніпрі в Реєстрі будівельної діяльності відсутні.

Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ) листом від 21.10.2022 №9120/05/13-22 повідомлено, що відповідно до даних Реєстру будівельної діяльності відомості щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП14211003758 від 19 липня 2011 року відсутні, лист №1004-110/348 від 29.01.2020 на підтвердження реєстрації декларації Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області не реєструвався та не видавався.

Згідно інформації Дніпровської міської ради (лист від 29.12.2021 №7/11-3423) договорів оренди землі, укладених між міською радою та юридичними або фізичними особами на земельну ділянку розташовану за адресою: Запорізьке шосе, буд. 486 у м. Дніпро, не виявлено.

Відповідно до інформації Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області (листи від 09.06.2023 №21429/5/04-36-04-02-11, від 07.11.2023 №42772/5/04-36-04-02-11) встановлено про відсутність діючих договорів оренди землі, укладені між юридичними/фізичними особами та Дніпровською міською радою за адресою земельної ділянки у м. Дніпро Запорізьке шосе, 486. Згідно податкових декларацій з плати за землю, податкові зобов`язання за користування вказаною земельною ділянкою ТОВ "Урбан Рент Плюс" або іншими юридичними особами на 2023 рік не задекларовані.

Згідно даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста відсутня інформація стосовно розпорядчих документів щодо присвоєння (зміни) адреси об`єкту нерухомості за адресою: Запорізьке шосе, буд. 486 у м. Дніпрі (лист від 24.12.2021 №12/19-568).

11.03.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною, на підставі акту №3 приймання-передачі нерухомого майна від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Граві-Ком" (ЄДРПОУ 43539522) від 10.03.2020, за ТОВ "Граві-Ком" зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю - літ. А-1, площею 129,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2043276912101, номер запису про право власності - 35881253).

18.05.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною, на підставі акту №2 приймання-передачі нерухомого майна від Товариства з обмеженою відповідальністю "Граві-Ком" (ЄДРПОУ 43539522) до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "МКТ-Сервіс" (ЄДРПОУ 43604690) від 14.05.2020, за ТОВ "МКТ-Сервіс" зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю -літ. А-1, площею 129,9 кв. м., що знаходиться за адресою: Запорізьке шосе, буд. 486 у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2043276912101, номер запису про право власності - 36518501).

21.12.2022 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 2454 виданий 21.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МКТ-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" за ТОВ "Урбан Рент Плюс" зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю - літ. А-1, площею 129,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізьке шосе, буд. 48б у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -2043276912101, номер запису про право власності - 48780814).

На теперішній час власником нерухомого майна є Товариство з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс".

Прокурор вважає, що нерухоме майно, а саме багатофункціональна будівля - літ. А-1, площею 129,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізьке шосе, буд. 48б у м. Дніпро, підлягає знесенню, а земельна ділянка загальною площею 140 кв.м. за зазначеною адресою приведенню у придатний для використання стан.

У зв`язку із чим просить усунути перешкоди у користуванні майном шляхом зобов`язання відповідача знести самочинно збудоване нерухоме майно та припинити володіння нерухомим майном.

Наведене і є причиною спору.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин набуття відповідачем та попереднім власником права власності на об`єкт нерухомого майна; наявність/відсутність підстав вважати цей об`єкт об`єктом самочинного будівництва та наявність підстав для його знесення, а також встановлення правомірності державної реєстрації речового права власності за відповідачем та припинення цього права.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору.

Частиною першою статті 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

Земельна ділянка під спірним об`єктом нерухомості належить до комунальної власності Дніпровської міської ради.

Згідно із частиною другою, пунктом "д" частини третьої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом застосування передбачених законом способів.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої, пункту 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1).

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам (частина перша статті 375 ЦК України).

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

При вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. При вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності в особи в силу закону права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування.

Правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва, тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Так, відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 Цивільного кодексу України).

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнанняправа власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

Також за рішенням суду на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК України). Вказана норма визначає право саме власника (користувача) земельної ділянки, на якій самочинно збудовано майно, а не особи, яка вчинила самочинну забудову.

Відповідно до частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Отже Цивільний кодекс України встановлює умови, за яких самочинно збудований об`єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно:

1) надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже самочинно збудоване нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою;

2) на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

За статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).

Прокурор вважає, що об`єкт нерухомості, а саме багатофункціональна будівля - літ. А-1, площею 129,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізьке шосе, буд. 48б у м. Дніпро, підлягає знесенню, а земельна ділянка загальною площею 140 кв.м., є самочинно збудованим, оскільки під його будівництво не була відведена земельна ділянка, дозвіл на проведення будівельних робіт не надавався, вихідні дані не отримано, проект не розроблявся та не затверджувався, в експлуатацію він як закінчений будівництвом об`єкт не здавався; будь-якому об`єкту нерухомості адреса: Запорізьке шосе, буд. 48б у м. Дніпро не присвоєна.

З метою з`ясування обставин, щодо отримання дозвільної документації, що надає право на будівництво нерухомого майна, прокурор звернувся до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (лист від 22.12.2021 вих. №04/52-6985вих-21).

Листом від 30.12.2021 (а.с.68 том 1) отримано відповідь про відсутність відомостей щодо видачі/реєстрації Управлінням документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів по об`єкту, розташованому за адресою: Запорізьке шосе, буд. 48б у м. Дніпро.

Також, Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ) листом від 21.10.2022 №9120/05/13-22 повідомлено, що відповідно до даних Реєстру будівельної діяльності відомості щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП14211003758 від 19 липня 2011 року відсутні, лист №1004-110/348 від 29.01.2020 на підтвердження реєстрації декларації Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області не реєструвався та не видавався (а.с.71-72 том 1).

Згідно інформації Дніпровської міської ради (лист від 29.12.2021 №7/11-3423) договорів оренди землі, укладених між міською радою та юридичними або фізичними особами на земельну ділянку розташовану за адресою: Запорізьке шосе, буд. 486 у м. Дніпро, не виявлено.

Відповідно до інформації Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області (листи від 09.06.2023 №21429/5/04-36-04-02-11, від 07.11.2023 №42772/5/04-36-04-02-11) встановлено про відсутність діючих договорів оренди землі, укладені між юридичними/фізичними особами та Дніпровською міською радою за адресою земельної ділянки у м. Дніпро Запорізьке шосе, 486. Згідно податкових декларацій з плати за землю, податкові зобов`язання за користування вказаною земельною ділянкою ТОВ "Урбан Рент Плюс" або іншими юридичними особами на 2023 рік не задекларовані.

Згідно даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста відсутня інформація стосовно розпорядчих документів щодо присвоєння (зміни) адреси об`єкту нерухомості за адресою: Запорізьке шосе, буд. 486 у м. Дніпрі (лист від 24.12.2021 №12/19-568).

Установлено, що право власності чи право користування земельною ділянкою на Запорізькому шосе, буд. 48Б у м. Дніпрі, на якій розташовано спірний об`єкт, не оформлене.

За викладеного, суд дійшов висновку, що на земельній ділянці на Запорізькому шосе, буд. 48Б у м. Дніпрі розташовано самочинно збудований об`єкт нерухомості.

Внаслідок самочинного будівництва багатофункціональної будівлі - літ. А-1, площею 129,9 кв.м., з користування Дніпровської міської ради поза її волею вибула земельна ділянка на АДРЕСА_1 .

Отже, знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди.

Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об`єкти нерухомості - що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою.

З огляду на те, що самочинно побудоване нерухоме майно обмежує власника відповідної земельної ділянки в користуванні та розпорядженні такою земельною ділянкою, суд вважає, що вимога прокурора про усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою площею 140кв.м. шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва: багатофункціональної будівлі літ. А-1, площею 129,9кв.м., відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

Враховуючи відсутність доказів надання земельної ділянки для будівництва багатофункціональної будівлі літ. А-1, площею 129,9кв.м., відсутність доказів присвоєння земельній ділянці указаної відповідачем поштової адреси, а також доказів реєстрації декларації та готовність спірного об`єкта до експлуатації, суд дійшов висновку про відсутність підстав для набуття фізичною особою ( ОСОБА_1 ) права власності на нерухоме майно, та відповідно й підстав для передачі цього майна до статутного капіталу ТОВ "Граві-Ком".

За таких обставин, вимога прокурора про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою площею 140кв.м., привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва: багатофункціональної будівлі літ. А-1, площею 129,9кв.м., мостіння літ. І, площею 125,0кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізьке шосе, буд. 48б у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2043276912101, номер запису про право власності - 48780814), підлягає задоволенню.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша - виражається в першому реченні першого абзацу цієї статті та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном; друга - міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями; третя - міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "Еаst/West Аllisance Limited" проти України" ("Еаst/West Аllisance Limited" v. Ukreinе, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

ЄСПЛ у рішенні "Брайловська проти України" (Braylovska v. Ukraine) встановив, що відбулося "позбавлення майна" у розумінні другого речення статті 1 Першого протоколу до Конвенції та зазначив, що, Суд має встановити, чи було оскаржуване позбавлення майна виправданим відповідно до цього положення. Суд наголосив, що для відповідності статті 1 Першого протоколу до Конвенції позбавлення майна має відповідати трьом умовам: воно має здійснюватися "на умовах, передбачених законом", що виключає будь-які свавільні дії національних органів влади, здійснюватись "в інтересах суспільства" та забезпечувати справедливий баланс між правами власника та інтересами суспільства (рішення ЄСПЛ у справі "Вістінш і Перепьолкінс проти Латвії" (Vistins and Perepjolkins v. Latvia)). Перша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції ("на умовах, передбачених законом") полягає у тому, що будь-яке втручання органів влади у мирне володіння майном має бути законним (рішення ЄСПЛ у справі "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy)). Перш за все, це означає відповідність вимогам національного законодавства (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece)). Вона також посилається на якість відповідного закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (рішення у справі "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy)).

Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 203/5591/16 виснував, що право органу місцевого самоврядування, який діє в інтересах територіальної громади звільнити земельну ділянку від самочинно збудованих будівель з огляду на доведену незаконність і безпідставність набуття відповідачем права власності на ці будівлі становить пропорційне втручання у право власності відповідача з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами особи, яка зазнала такого втручання.

За таких обставин, суд встановив, що порушення справедливого балансу інтересів позивача як власника земельної ділянки та відповідача немає, і захід втручання у право володіння відповідача шляхом повернення земельної ділянки у попередній стан, що існував до самочинного будівництва є пропорційним визначеній меті. Установлено, що будівництво спірних будівель здійснювалось з порушенням вимог, встановлених законами України та окремих підзаконних актів. ОСОБА_1 , а також наступний власник спірної будівлі (відповідач), не набули право власності на ці будівлі у встановленому законом порядку, а відтак не відбувається втручання в мирне володіння майном.

Щодо вимоги прокурора про припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" нерухомим майном: багатофункціональною будівлею літ. А-1, площею 129,9кв.м., мостіння літ.І, площею 125,0кв.м., яке розташоване за адресою Запорізьке шосе, буд. 48б у м. Дніпро проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Людмилою Григорівною від 21.12.2022 (номер запису - 48780814) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2043276912101.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

У пункті 6.44. постанови Верховного Суду № 904/7803/21 від 19.04.2023 зазначено, що: фактичне володіння нерухомим майном здійснюється шляхом оголошення в реєстрі права на нерухоме майно. Володіння, оголошення (як і будь-який факт) не можуть бути скасовані. Тому вимога скасувати державну реєстрацію права власності не відповідає належному способу захисту. Також не відповідає належному способу захисту вимога про припинення права власності позивача, оскільки позивач вважає, що право власності відповідача не виникало взагалі відповідно до частини другої статті 376 ЦК України (як і сам спірний об`єкт не виник як об`єкт права власності).

Судовим рішенням про знесення спірного об`єкта нерухомості суд вирішує подальшу юридичну долю самочинно побудованого майна (спірного об`єкта нерухомості).

Якщо право власності на об`єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), у разі задоволення позовної вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації (п.137 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23)).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-ІУ (з наступними змінами та доповненнями).

Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Положеннями ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015.

Згідно з п. п. 6, 7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Частиною 2 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Згідно з п. 14 ч.1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на16.04.2019 - дату прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 ) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Пунктом 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року);

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків надання відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинки).

Таким чином, пунктом 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, реєстрація якого здійснюється вперше.

При цьому, з огляду на закріплені у ст. ст. 9, 10, 18 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" положення, порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Відповідно до ч. З ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

28 лютого 2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 35728574 за ОСОБА_1 на багатофункціональну будівлю - літ. А-1, площею 129,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 2043276912101).

При цьому, державна реєстрація права приватної власності проведена на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації "Будівництво багатофункціональної будівлі за адресою: Запорізьке шосе, буд. 48Б, у м. Дніпропетровську" № ДП 14211003758 від 19 липня 2011 року, листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області №1004-110/348 від 29.01.2020 про реєстрацію декларації та розпорядження Дніпровського міського голови №270-р від 10.03.2011 про присвоєння адреси (а.с.101-102 том 1).

11.03.2020, на підставі акта №3 приймання-передачі нерухомого майна від 10.03.2020, державним реєстратором внесено запис про право власності № 35881253 за ТОВ "Граві-Ком".

18.05.2020, на підставі акта №3 приймання-передачі нерухомого майна від 14.05.2020, державним реєстратором внесено запис про право власності №36518501 за ТОВ "МКТ-Сервіс".

21.12.2022, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 2454 виданий 21.12.2022 за ТОВ "Урбан Рент Плюс" зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю - літ. А-1, площею 129,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізьке шосе, буд. 48б у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -2043276912101, номер запису про право власності - 48780814).

Разом з тим, сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (див., зокрема, пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

Таким чином, державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13 (провадження №12-115гс19), постанова Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №569/21350/18 (провадження № 61-22552св19)).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірне нерухоме майно було побудоване на земельній ділянці не відведеній для вказаної мети та за відсутності декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкту до експлуатації, без присвоєння об`єкту поштової адреси та має статус самочинного будівництва. Відповідно, ТОВ "Урбан Рент Плюс" не набуло в установленому порядку право власності на об`єкт самочинного будівництва.

Таким чином, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила таке будівництво, в силу частини 2 ст. 376 ЦК України права не породжує, і нічого не змінює для цілей застосування, зокрема, ч.4 ст. 376 ЦК України (щодо можливості знесення об`єкту самочинного будівництва).

З урахуванням викладено, суд дійшов до висновку, що державна реєстрація проведена з грубим порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є незаконною.

Крім того, у пунктах 137, 138 постанови від 15.11.2023 у справі №916/1174/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, якщо право власності на об`єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), у разі задоволення позовної вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації.

Якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення пункту 5 частини першої статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ), п.138 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22.

Отже в зазначеній постанові Велика Палата встановила необхідність суду в мотивувальній частині надати належну оцінку законності такої державної реєстрації та встановила, що вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності не відповідає належному способу захисту, а суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні вимоги про припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" нерухомим майном: багатофункціональною будівлею літ. А-1, яке розташоване за адресою Запорізьке шосе, буд. 486 у м. Дніпро шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2043276912101, оскільки прокурором обрано неналежний спосіб захисту прав, що є підставою для відмови у позові.

Ураховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Урбан Рент Плюс" знести самочинно побудований об`єкт- багатофункціональну будівлю - літ. А-1, площею 129,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізьке шосе, буд. 48б у м. Дніпро.

Щодо представництва прокурором інтересів держави у спірних відносинах.

Прокурор посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зазначає, що вже самого факту бездіяльності міської ради для втручання прокурора є достатньо.

Наявність у позивача повноважень у сфері земельних правовідносин та прав для їх захисту, які за обставинами справи ними не здійснюються, прокурор обґрунтовує посиланням на Конституцію, Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Дніпровською міською радою, яка не вжила заходів щодо усунення перешкод у користуванні земельної ділянки у судовому порядку.

Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки комунальної власності та створення перешкод законному власнику - територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради у користуванні, володінні та розпорядженні земельною ділянкою та безпідставній державній реєстрації речових прав на нерухоме майно.

На підтвердження прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним листів-повідомлень №04/52-6330 вих-21 від 26.11.2021, №04/52-2232 вих-22 від 01.06.2022, №04/52- 33вих-23 від 03.01.2023, №04/52-578вих23 від 26.01.2023, №04/52-8566вих-23 від 26.10.2023, №04/52-9528вих-23 від 22.11.2023 з інформацією про встановлені факти правопорушень законодавства при реєстрації права власності та самовільному зайнятті земельної ділянки за адресою: Запорізьке шосе, буд. 48б у м. Дніпро шляхом проведення державної реєстрації речових прав, а також безпідставне набуття речових прав на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер - 2043276912101).

Однак, органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення прав територіальної громади на спірну земельну ділянку не вжито, що підтверджується листами Дніпровської міської ради №7/11-3423 від 29.12.2021, №7/11-964 від 17.06.2022, №7/11-114 від 18.01.2023, №12/8-4 від 01.02.2023, №7/11-2507 від 08.12.2023, та свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з даним позовом.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 3220,8грн (2147,20грн (немайнова вимога) + 1073,60грн (за розгляд заяви про забезпечення позову)).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" про усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, кім. 4; ідентифікаційний код 43735165) усунути перешкоди Дніпровській міській раді (ідентифікаційний код 26510514, місце розташування: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75) у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою площею 140 кв.м., привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва: багатофункціональної будівлі літ. А-1, площею 129,9 кв.м., мостіння літ.І, площею 125,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізьке шосе, буд. 486 у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2043276912101, номер запису про право власності - 48780814), видати наказ.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Урбан Рент Плюс" (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, кім. 4; ідентифікаційний код 43735165) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у розмірі 3220,8грн, видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25.03.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва