Рішення

від 19.03.2024 по справі 904/6792/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6792/23за позовом Керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача-1: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, м. Київ

позивача-2: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

до Апостолівської міської ради, м. Апостолове Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про витребування земельної ділянки

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача-1: не з`явився

Від позивача-2: Шушпан А.Р., довіреність від 30.01.2024

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

Від прокуратури: Камлер А.В., прокурор відділу прокуратури, посвідчення №069918 від 01.03.2023

С У Т Ь С П О Р У :

Керівник Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, позивача-2: Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить витребувати на користь Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації із незаконного володіння Апостолівської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0166 площею 17.0611га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2394797612203, номер запису про право власності: 42698547).

Окружною прокуратурою встановлено, що указом Президента України № 1078/2008 від 25.11.2008 з метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття унікального степового природного комплексу українського Правобережжя, відповідно до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", оголошено ландшафтним заказником загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" - природну територію площею 2615 гектарів, які на той час відносились до земель запасу та знаходились на території Михайлівської сільської ради (1001 гектар), Кам`янської сільської ради (523 гектари), Токівської сільської ради (287 гектарів), Ленінської сільської ради (804 гектари) Апостолівського району Дніпропетровської області. Разом з цим, наказом Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області №4-5227/15-18-СГ від 21.12.2018 Апостолівській міській об`єднаній територіальній громаді за актом приймання-передачі та додатку до нього передано у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0107. На підставі вищевказаного наказу, акту приймання-передачі та додатку до нього, рішення Апостолівської міської ради №1783 від 15.02.2019 проведено 17.04.2019 державну реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку за Апостолівською міською радою. Опрацюванням Публічної кадастрової карти та планово-картографічних матеріалів проекту створення ландшафтного заказника, їх співставленням, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:02:001:0107 перебувала в межах території ландшафтного заказника загальнодержавного значення Кам`янський прибережно-річковий комплекс та у встановленому порядку (ст. 117, 122, 149-151 Земельного кодексу України) повноважним органом в особі Кабінету Міністрів України у власність Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади не передавалась.

У подальшому, рішенням Апостолівської міської ради №410 від 18.06.2021 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом поділу та змінено цільове призначення земельних ділянок із "землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) - код КВЦПЗ 16.00" - на цільове призначення "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - КВЦПЗ 01.01", згідно з додатком. Таким чином, шляхом поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1220383300:02:001:0107 з цільовим призначенням "землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) - код КВЦПЗ 16.00" утворено нові - земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1220383300:02:001:0165 та 1220383300:02:001:0166 з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - КВЦПЗ 01.01". Державну реєстрацію права комунальної власності на новоутворені земельні ділянки проведено 22.06.2021. Вказаним рішенням Апостолівська міська рада вирішила, крім іншого, право оренди на новоутворені земельні ділянки продати на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами, але торги не відбулися.

Перебування вищевказаних земельних ділянок в межах території ландшафтного заказника також підтверджується листом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації №2-6513/0/261-21 від 30.09.2021 та листом Інституту географії НАН України №01-03/264 від 15.11.2021.

Вказаними діями порушено законодавство про природно-заповідний фонд та створено загрозу збереження біологічного та ландшафтного різноманіття унікального степового природного комплексу українського Правобережжя.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України позовні вимоги прокуратури підтримує в повному обсязі. Законодавцем визначено, що вилучення земель природно-заповідного фонду належить до виключних повноважень Кабінету Міністрів України. Тобто, вилучати земельні ділянки державної власності природоохоронного призначення до 27.05.2021 мав право виключно Кабінет Міністрів України. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не було наділене повноваженнями щодо передачі земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення державної форми власності у комунальну власність Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади. Наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2018 № 4-5227/15-18-СГ, прийнятий всупереч вимогам Земельного кодексу України, Закону України "Про природно-заповідний фонд" (а.с.36-44 том 2).

На обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у цій справі прокурор зазначив, що вищевказані протизаконні дії порушують права та інтереси держави. Порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства при вилученні із державної власності, зміні цільового призначення земельної ділянки "землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва безумовно становить суспільний інтерес.

Порушення інтересів держави відбулося через порушення норм законодавства під час передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність органу місцевого самоврядування як земельної ділянки сільськогосподарського призначення, та полягає у вибутті із власності держави земельної ділянки "землі запасу", зміни її цільового призначення всупереч встановленого законом порядку.

Підставою представництва інтересів держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Дніпропетровської обласної державної адміністрації прокурор указав наявність у них владних повноважень у спірних правовідносинах. Прокурор послався на те, що позивачів було повідомлено про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів реагування, з метою їх усунення. Водночас обласна державна адміністрація та Міндовкілля повідомили про те, що належні заходи цивільно-правового характеру ними не вживались звернення з позовом до суду у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, а також належних доказів порушення прав та охоронюваних інтересів держави в межах спірних правовідносин.

Дніпропетровська обласна державна адміністрація надала до господарського суду пояснення (а.с.48-50 том 2) та зазначила, що рішенням Апостолівської міської ради від 18.06.2021 №410 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом поділу та змінено цільове призначення земельних ділянок із "землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) код КВЦПЗ 16.00" - на цільове призначення "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва КВЦПЗ 01.01", в результаті чого утворилась спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1220383300:02:001:0166 та цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва КВЦПЗ 01.01".

Порядок відведення земельних ділянок (незалежно від форми власності, категорії, цільового призначення) в межах територій та об`єктів ПЗФ визначається нормами ЗК України, а розгляд питань щодо надання земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється органами відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, з дотриманням вищевказаних обмежень у використанні земель, зокрема, згідно з частиною четвертою статті 83 ЗК України землі комунальної власності під об`єктами природно-заповідного фонду, що мають особливу екологічну, наукову цінність, якщо інше не передбачено законом, не можуть передаватись у приватну власність. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта ПЗФ, підлягав поданню на погодження із структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації y сфері охорони навколишнього природного середовища, згідно з частиною третьою статті 186 1 ЗК України (що діяла до 27.05.2021).

За інформацією наданою листом Департаменту № 2-7783/0/261-21 від 06.12.2021, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10 га (кадастровий номер 1220383300:02:001:0166) в межах заказника на розгляд та погодження до департаменту не надходив.

Також позивач-2 просить розглянути справу у відповідності до норм чинного законодавства та подальший розгляд справи здійснювати без участі його представника.

Відповідач, Апостолівська міська рада, позовні вимоги визнає та повідомляє, що надіслала на адресу Дніпропетровської обласної державної адміністрації лист за вих.№509/0/2-24 від 05.02.2024, щодо добровільного повернення вищезазначеної земельної ділянки з власності територіальної громади міста до Дніпропетровської обласної державної адміністрації (а.с.69 том 2).

Третя особа, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, письмових пояснень до суду не надала.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 справу №904/6792/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.02.2024.

Позивач-1, відповідач та третя особа у підготовче засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Ухвалу суду від 08.01.2024 в електронному вигляді доставлено до електронних кабінетів позивачів, відповідача та третьої особи 09.01.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

У підготовчому засіданні 05.02.2024 судом оголошено перерву до 27.02.2024.

Ухвалою суду від 27.02.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 19.03.2024.

01.03.2024 від позивача-2 через систему "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначив про відсутність можливості повернення спірної земельної ділянки у власність держави, оскільки на момент відчуження вищевказаної земельної ділянки повноваження щодо передачі земель сільськогосподарського призначення облдержадміністрації, як суб`єкту владних повноважень, у відповідності до статті 122 ЗК України не належали і наразі не належать. За доступними даними Державного земельного кадастру, відомості про наявність обмежень щодо використання земель та земельних ділянок (код 10.4 Заказники - відповідно до Додатку 6 до Порядку) не внесені.

Позивач-2 вважає, що належним способом захисту у даній справі є зобов`язання відповідача, як власника спірної земельної ділянки вчинити необхідні дії щодо забезпечення збереження земельної ділянки шляхом внесення відповідних змін до документації та реєстрів.

05.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

13.03.2024 від прокуратури надійшли письмові пояснення щодо цільового призначення спірної земельної ділянки, уповноваженого органу у спірних відносинах та щодо виконання рішень судів у аналогічних справах.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 19.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи прокурора відділу прокуратури та представника позивача-2, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2002 року Дніпропетровською філією інституту землеустрою Української Академії Аграрних наук виготовлено Науково-технічну документацію по організації об`єктів природно-заповідного фонду (Проект створення загальнодержавного ландшафтного заказника "Кам`янський прибережно-річковий комплекс") на території Апостолівського району Дніпропетровської області (а.с.33-111 том 1)

Указом Президента України №1078/2008 від 25.11.2008 з метою збереження біологічного та ландшафтного різноманіття унікального степового природного комплексу українського Правобережжя, відповідно до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", оголошено ландшафтним заказником загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" - природну територію площею 2615 гектарів, які на той час відносились до земель запасу та знаходились на території Михайлівської сільської ради (1001 гектар), Кам`янської сільської ради (523 гектари), Токівської сільської ради (287 гектарів), Ленінської сільської ради (804 гектари) Апостолівського району Дніпропетровської області (а.с.27 том 1).

23.04.2009 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано Наказ № 183 про затвердження Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" (а.с.28-31 том 1).

У 2009 році Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" передано під охорону Апостолівській районній державній адміністрації (реорганізовано шляхом приєднання до Криворізької районної державної адміністрації) (охоронне зобов`язання, а.с.32 том 1).

За даними Публічної кадастрової карти та планово-картографічних матеріалів проекту створення ландшафтного заказника, їх співставленням, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:02:001:0107 перебувала в межах території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс".

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НИ-1206862672018 від 14.11.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:02:001:0107 площею 27,0611 розташована в Дніпропетровській області, Апостолівського району с/рада Кам`янська. Цільове призначення 16.00. Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); категорія земель землі сільськогосподарського призначення; вид використання землі запасу; форма власності - державна (а.с. 114 том 1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області № 4-5227/15-18-СГ від 21.12.2018 Апостолівській міській об`єднаній територіальній громаді за актом приймання-передачі та додатку до нього передано у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0107 (а.с.137-152 том 1).

На підставі вищевказаного наказу, акту приймання-передачі та додатку до нього, рішення Апостолівської міської ради № 1783 від 15.02.2019 (а.с.153 том 1) проведено 17.04.2019 державну реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку за Апостолівською міською радою.

Дата державної реєстрації земельної ділянки - 14.11.2018. Дата державної реєстрації права комунальної власності - 17.04.2019.

Проект землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:02:001:0166 площею 17.0611 га затверджено рішенням Апостолівської міської ради № 410 від 18.06.2021 шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1220383300:02:001:0107 зі зміною цільового призначення "землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) - код КВЦПЗ 16.00" на "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - КВЦПЗ 01.01" (а.с.154-163 том 1).

Таким чином, шляхом поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1220383300:02:001:0107 з цільовим призначенням "землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) -код КВЦПЗ 16.00" утворено нові - земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1220383300:02:001:0165 та 1220383300:02:001:0166 з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - КВЦПЗ 01.01".

Вказаним рішенням Апостолівська міська рада вирішила, крім іншого, право оренди на новоутворені земельні ділянки продати на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами, але торги не відбулися (п.6 рішення ради № 410 від 18.06.2021).

Дата державної реєстрації земельної ділянки - 17.06.2021. Дата державної реєстрації права комунальної власності - 22.06.2021.

Згідно витягу № НВ-9931373142023 від 08.11.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 709159,53 грн.

Перебування вищевказаної земельної ділянки в межах території ландшафтного заказника також підтверджується листом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації №2-6513/0/261-21 від 30.09.2021 та листом Інституту географії НАН України №01-03/264 від 15.11.2021.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:02:001:0166 повністю розміщена в межах об`єкта ПЗФ - ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс".

Прокурор вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-5227/15-18-СГ від 21.12.2018, в частині земель природно-заповідного фонду та рішення Апостолівської міської ради № 1783 від 15.02.2019 та № 410 від 18.06.2021 (щодо прийняття до комунальної власності та реєстрації права власності, затвердження проектів землеустрою та продажу права оренди), в частині земель природно-заповідного фонду, прийняті з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Відтак, земельна ділянка з кадастровим номером 1220383300:02:001:0166 площею 17.0611га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2394797612203, номер запису про право власності: 42698547) вибула із земель природно-заповідного фонду за відсутності волевиявлення власника держави та у встановленому порядку (статті 117, 122, 149-151 Земельного кодексу України) повноважним органом в особі Кабінету Міністрів України у власність Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади не передавалась.

Прокурор просить витребувати на користь Держави із незаконного володіння Апостолівської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0166 площею 17.0611га.

Предметом доказування у даній справі є наявність повноважень у Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду загальнодержавного значення державної форми власності у комунальну власність та підстав для витребування спірної земельної ділянки на користь держави.

Відносини в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Законом та іншими актами законодавства України (стаття 2 Закону України "Про природно-заповідний фонд").

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" та ст. 43 Земельного кодексу України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення / створення території / об`єкта природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (ч. 2 та 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд").

Відповідно до ст. 44 Земельного кодексу України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд", заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про природно-заповідний фонд", регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Землі ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" після його створення перебувають у державній власності, що підтверджується проектом його створення (стор. 6 Проекту "Характеристика земель заказника по цільовому призначенню, землекористувачах та угіддях").

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст. 19 Конституції України).

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені у статті 122 Земельного кодексу України.

Частина 4 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинною станом на час передачі земельних ділянок із державної до комунальної власності) визначала, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом частини 8 ст. 122 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених ст. 149 цього Кодексу.

Згідно частини 9 ст. 149 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки природоохоронного призначення.

Отже, на час передачі спірних земельних ділянок із державної до комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду, які перебувають у державній власності, здійснювались виключно Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказом № 4-5227/15-18-СГ від 21.12.2018 Апостолівській міській об`єднаній територіальній громаді за актом приймання-передачі та додатку до нього передано у комунальну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0107.

Про передачу спірної земельної ділянки, розташованої в межах ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" із державної в комунальну власність, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не повідомляло Кабінет Міністрів України.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, не мало повноважень щодо передачі земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення державної форми власності у комунальну власність Апостолівської міської об`єднаної територіальної громади.

З огляду на викладене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-5227/15-18-СГ від 21.12.2018, в частині земель природно-заповідного фонду, прийнятий з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 статті 122 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Отже, з підстав наведеного, рішення Апостолівської міської ради № 1783 від 15.02.2019 та № 410 від 18.06.2021 (щодо прийняття до комунальної власності та реєстрації права власності, затвердження проектів землеустрою та продажу права оренди), в частині земель природно-заповідного фонду, прийняті з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону (ст. 373 Цивільного кодексу України).

Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Частиною першою ст. 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Одним із речово-правових способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння або віндикація.

Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Цей спосіб захисту полягає у відновленні становища, що існувало до порушення права власності, шляхом повернення майна у володіння власника (титульного володільця) із метою відновлення у власника усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується якщо між власником і володільцем майна немає зобов`язальних (договірних) відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного (пункти 60-66), володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння).

Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 372/1684/14-ц).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)).

Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)).

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна. Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (в право володіння на таку земельну ділянку чи ні).

Відповідно до п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (абз. 15 п. 24).

Отже, статус спірної земельної ділянки першочергово визначається розташуванням на ній об`єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом цих територій. У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

У цій справі спірна земельна ділянка в силу імперативної вказівки законодавця належить до земель природно-заповідного призначення за фактом розташування на ній об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс", що узгоджується із зазначеними вище висновками Верховного Суду від 31.07.2019 у подібній справі № 813/4701/16.

Таким чином, незалежно від завершення процедури встановлення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі, цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним (постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18).

За таких обставин, з моменту оголошення ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс" ця територія має статус природно-заповідного фонду і її правовий режим та цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об`єкта.

Право комунальної власності на спірні земельні ділянки зареєстровано 22.06.2021 за Апостолівською міською радою, яка на теперішній час є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) належить Державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, який зроблено в постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14- 2цс21), набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (пункт 146).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

За умови наявності рішення повноважного органу відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, на землі природно-заповідного фонду, у тому числі заказники загальнодержавного значення, може виникнути право комунальної власності.

У такому випадку наявність державної реєстрації права власності за порушником призводить до заволодіння земельною ділянкою, а її зайняття і реєстрацію прав на неї треба розглядати як пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. Належним способом захисту у такому разі є віндикаційний позов.

Враховуючи вищевикладене, невідповідність рішень Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Апостолівської міської ради щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду вимогам чинного законодавства, суд вважає обраний прокурором спосіб захисту порушеного права - витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння Апостолівської міської ради на користь Дніпропетровської обласної державної адміністрації, належним та ефективним способом захисту права власності Держави, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в даній справі.

Прокурор посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зазначає, що вже самого факту бездіяльності Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Дніпропетровської обласної державної адміністрації для втручання прокурора є достатньо.

Наявність у позивача повноважень у сфері земельних правовідносин та прав для їх захисту, які за обставинами справи ними не здійснюються, прокурор обґрунтовує посиланням на Конституцію, Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, які не вжили заходів до повернення спірної земельної ділянки у судовому порядку.

На підтвердження прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним: на адресу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів листів (запити) за № 04/60- 5147ВИХ-21 від 23.11.2021 та № 04/60-5171ВИХ-23 від 27.09.2023; на адресу Дніпропетровської обласної державної адміністрації листів (запит) за № 04/60-5124ВИХ-21 від 22.11.2021 та № 04/60-5172ВИХ-23 від 27.09.2023 щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

На вказані запити Міндовклілля надано відповіді № 25/7-11/25734-21 від 06.12.2021 та № 11/11-05/1641-23 від 12.10.2023, згідно яких встановлено, що Міндовкілля належні заходи цивільно-правового характеру, направлені на усунення порушень при розпорядженні землями ландшафтного заказника "Кам`янський прибережно-річковий комплекс", не вживалися. Крім того, згідно листа № 25/7-11/25734-21 від 06.12.2021 встановлено, що проекти рішень та інші матеріали, пов`язані з вилученням та передачею у користування із зміною цільового призначення спірних земельних ділянок, у тому числі в межах території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Кам`янський прибережно-річковий комплекс", до Міндовкілля не надходили. Міндовкілля не має заперечень щодо представництва інтересів держави окружною прокуратурою з порушених питань.

Дніпропетровська обласна державна адміністрація в особі Департаменту екології та природних ресурсів надала на запит прокуратури відповіді № 2-7919/0/261-21 від 13.12.2021 та № 2- 4313/0/261-23 від 27.10.2023, згідно яких встановлено, що Дніпропетровською ОДА належні заходи цивільно-правового характеру, направлені на усунення порушень при розпорядженні землями ландшафтного заказника "Кам`янський прибережно-річковий комплекс", не вживалися. З листа Дніпропетровської ОДА № 41-368/0/2-22 від 28.01.2022 встановлено, що облдержадміністрація не заперечує щодо застосування прокуратурою представницьких повноважень шляхом звернення до суду з позовом.

У постанові Верховного Суду від 10.08.2021 у справі №923/833/20 суд дійшов висновку, що попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом (п.8.10).

Варто зазначити, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Проте для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 по справі №923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Під час звернення з позовом до суду через підсистему Електронний суд прокурором сплачено судовий збір у розмірі 8509,91грн (709159,53грнх1,5%х0,8) згідно платіжної інструкції №3389 від 16.11.2023 (а.с.18 том 2).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Апостолівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про витребування земельної ділянки -задовольнити.

Витребувати на користь Держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 00022467; проспект Олександра Поля, будинок 1, м. Дніпро, 49004) із незаконного володіння Апостолівської міської ради (ідентифікаційний код 04052583; вул. Центральна, будинок 65, місто Апостолове, Криворізький район, Дніпропетровська область,53800) земельну ділянку з кадастровим номером 1220383300:02:001:0166 площею 17.0611га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2394797612203, номер запису про право власності: 42698547), видати наказ.

Стягнути з Апостолівської міської ради (ідентифікаційний код 04052583; вул. Центральна, будинок 65, місто Апостолове, Криворізький район, Дніпропетровська область,53800) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909938; пр. Дмитра Яворницького, 38, м. Дніпро, 49044) витрати по сплаті судового збору у сумі 8509,91грн, видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 25.03.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва