Рішення

від 25.03.2024 по справі 904/6162/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6162/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Інвест Сервіс", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 47045,08 грн. за договором постачання природного газу

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Інвест Сервіс" про стягнення заборгованості в розмірі 98 428,84 грн. за договором № 101/ПГ-2889-П постачання природного газу від 25.11.2021, яка складається з: 58 896,65 грн. - основного боргу, 24 756,13 грн. - пені, 12 708,32 грн. - інфляційних втрат, 2 067,74 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 28.11.2023 позовну заяву залишено без руху. Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду запропоновано усунути недоліки позовної заяви, а саме надати належні докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

30.11.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 05.12.2023 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/6162/23 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2024 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 та направлено справу для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 25.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

12.02.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечив.

26.02.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.

29.02.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 04.03.2024 зобов`язано позивача у строк до 11.03.2024 надати суду письмові пояснення щодо оплати відповідачем 58 896,65 грн. основного боргу із зазначенням сум і дат оплати, підтверджені належними доказами (банківські виписки тощо).

07.03.2024 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він, посилаючись на сплату відповідачем суми основного боргу, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 31 640,09 грн., інфляційні втрати в сумі 12 561,72 грн., 3% річних у сумі 2 843,27 грн.

08.03.2024 від позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024.

14.03.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

25.03.2024 справу розглянуто по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 101/ПГ-2889-П постачання природного газу від 25.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ у період січень 2022-березень 2023.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив про відсутність у нього заборгованості за спірним договором на дату звернення з позовом.

Також відповідач наголосив, що між сторонами також укладено договір № 112/ПГ-0478-П/Д постачання природного газу від 23.06.2020, згідно якого відповідач 30.06.2020 здійснив оплату на користь позивача у розмірі 52 022,26 грн., на підставі отриманого рахунку № 504.

Також відповідач зазначив про те, що 22.06.2020 він направив позивачу лист про зарахування залишку коштів за попереднім договором № 112/ПГ-0394-П у розмірі 5 800,00 грн.

Відповідач вважає, що таким чином він шляхом сплати рахунку та проведення зарахування придбав 16,000 тис.м. куб. газу.

Також відповідач зазначив, що сторони уклали додаткову угоду №1 до договору № 112/ПГ-0478-П/ від 30.04.2021, згідно якої сторони домовились, що залишок природнього газу станом на 01.05.2021 придбаного споживачем на підставі договору № 112/ПГ-0478-п/Д від 23.06.2020 в обсязі 3,80184 тис.куб.м.

Відповідач вказує, що 27.05.2021 направив на адресу позивача лист за вих. №05 від 27.05.2021, в якому зазначив про ініціювання пропозиції укладення додаткової угоди до договору, у зв`язку з невикористанням всього замовленого та сплаченого обсягу газу, відповіді на який не отримав.

Відповідач зазначає, що різниця між придбаним та спожитим фактично газом дорівнює 1,28201 тис.куб.м.

Відповідач 06.12.2021 направив на адресу позивача лист вих. № 51/24-07, в якому просив залишок придбаного неспожитого газу за договором № 112/ПГ-0478-П/Д перенести на січень 2022, що на думку відповідача, є доказом ініціювання укладання додаткової угоди до вищезазначеного договору.

Як зазначає відповідач, позивач не відобразив обсяг попередньо сплаченого природнього газу за попереднім договором № 112/ПГ-0478-П/Д в спірному договорі № 101/ПГ-2889-П від 25.11.2021.

Щодо спірного договору № 101/ПГ-2889-П від 25.11.2021 відповідач зазначив, що не має заборгованості.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач підтвердив оплату відповідачем суми основного боргу, наполягає на стягнення штрафних санкцій.

Позивач зазначив, що договір є самостійним і ніяким чином не пов`язаний із іншими договорами. Згідно п. 4.2.1 спірного Договору Відповідач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу та інших платежів згідно з умовами Договору та згідно п. 3.8 Споживач самостійно розраховує суму платежу за газ і забезпечує оплату в строки, передбачені пунктом 3.6. цього Договору. При цьому Споживач вказує у платіжному дорученні наступну інформацію про призначення платежу: «Оплата за природний газ, згідно Договору від «__»_____20___№ ____, в т.ч. ПДВ___грн.».

До заяви про зменшення позовних вимог також було додано лист АТ Ощадбанк із інформацією про находження коштів від 06.03.2024 № 16/2-09/30032/2024.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що позивач не прокоментував укладення договору № 112/ПГ-0478-П/Д від 23.06.2020 та не виклав позицію щодо залишку не використаного природнього газу відповідачем

У письмових поясненнях відповідач наполягає, що дійсно здійснював платежі з 26.10.2023 по 28.02.2024, але їх цільове призначення було здійснення оплати за опалювальний період 2023/2024, а не погашення неіснуючої заборгованості.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору; факт поставки природного газу; строк оплати; наявність оплати; наявність прострочення оплати; наявність підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Інвест Сервіс" (споживач) укладено договір постачання природного газу № 101/ПГ-2889-П від 25.11.2021 (далі договір).

Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Пунктами 2.6-2.10 Договору визначено, що приймання - передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу та його вартість.

Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС. Формування акту відбувається не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.

Постачальник направляє Споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови Споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов`язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше.

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна за 1 тис.куб.м природного газу протягом дії цього Договору, публікується/оприлюднюється Постачальником на офіційному сайті Постачальника відповідно до п. 4.4.6. цього Договору.

Згідно з пунктами 3.2 та 3.3 Договору, сторони домовились, що ціна за 1 тис.куб.м природного газу, опублікована/оприлюднена на власному офіційному сайті Постачальника, в порядку п. 4.4.6. цього Договору, є обов`язковою для Сторін за цим Договором та є підставою для визначення вартості природного газу, спожитого Споживачем в місяці постачання природного газу за новою (зміненою) ціною з 01 (першого) числа місяця в якому здійснюється постачання природного газу Постачальником, без оформлення Додаткової угоди до цього Договору.

Пунктом 3.4. Договору визначено, що до ціни газу, визначеної пунктом 3.1. цього Договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 136,576 грн за 1 000 куб. м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб. м. на добу.

Відповідно до пункту 3.8 Споживач самостійно розраховує суму платежу за газ і забезпечує оплату в строки, передбачені пунктом 3.6. цього Договору. При цьому Споживач вказує у платіжному дорученні наступну інформацію про призначення платежу: «Оплата за природний газ, згідно Договору від «__»_____20___№ ____, в т.ч. ПДВ___грн.».

Відповідно до пункту 3.9. остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.

Згідно п. 3.10. договору, за наявності у споживача заборгованості, грошові кошти, що перераховуються споживачем, зараховуються сторонами в рахунок погашення існуючої заборгованості в порядку черговості її виникнення.

Пунктом 4.4.6 Договору визначено, що на власному офіційному сайті www.gas.ua в розділі «Для бізнесу» не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу Споживачу публікувати/оприлюднювати ціну за 1 000 куб.м газу, яка є обов`язковою для застосування Сторонами при розрахунках вартості спожитого Споживачем природного газу в місяці постачання за цим Договором.

Пунктами 9.1, 9.3 Договору визначено, що сторони на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовились про можливість вчинення, підписання, укладання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису даного Договору, додатків до нього, додаткових угод, актів приймання-передачі природного газу, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов`язаних із виконанням Договору.

Сторони домовились, що будь-який правочин, який буде вчинений (укладений, підписаний) відповідно до умов даної Угоди із застосуванням Сторонами (однією із Сторін) відповідного електронного цифрового підпису вважається вчиненим з додержанням письмової форми правочину в розумінні ст. 207 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 10.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявності) та діє у частині постачання природного газу до 31.12.2021, а в частині розрахунків між сторонами до повного їх виконання. За взаємною згодою сторін договір може бути припинено достроково. При цьому, сторона, яка має намір розірвати договір письмово попереджає про це іншу сторону за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають внести зміни до договору щодо планових об`ємів постачання газу на продовжений строк. (п. 10.1.1. договору).

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ».

У період січня 2022 березень 2023, Позивач передав у власність Відповідача природний газ в загальному об`ємі 14,10731 тис.куб.м. на загальну суму 549 571,33 грн, згідно актів приймання-передачі природного газу, зокрема:

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2022 р., обсяг переданого газу: 3,16428 тис.куб.м, вартістю: 168 826,64 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2022 р., обсяг переданого газу: 1,48031 тис.куб.м, вартістю: 65 044,66 грн (Акт не підписано);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2022 р., обсяг переданого газу: 1,07462 тис.куб.м, вартістю: 45 294,14 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,00032 тис.куб.м, вартістю: 14,06 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 травня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,00033 тис.куб.м, вартістю: 13,88 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 червня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,00032 тис.куб.м, вартістю: 12,86 грн (Акт не підписано);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 липня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,00033 тис.куб.м, вартістю: 10,28 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 серпня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,00033 тис.куб.м, вартістю: 10,45 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,00032 тис.куб.м, вартістю: 16,04 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2022 р., обсяг переданого газу: 0,00033 тис.куб.м, вартістю: 15,41 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2022 р., обсяг переданого газу: 0,66920 тис.куб.м, вартістю: 23 530,34 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2022 р., обсяг переданого газу: 1,78985 тис.куб.м, вартістю: 75 467,04 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2023 р., обсяг переданого газу: 2,55020 тис.куб.м, вартістю: 88 399,86 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2023 р., обсяг переданого газу: 2,27372 тис.куб.м, вартістю: 57 370,26 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2023 р., обсяг переданого газу: 1,10285 тис.куб.м, вартістю: 25 545,41 грн.

Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору, здійснив оплату поставленого природного газу з порушенням визначених договором строків, що стало причиною нарахування пені в сумі 31 640,09 грн; інфляційних втрат у сумі 12 561,72 грн; 3% річних у сумі 2 843,27 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі «Кодекс ГТС»).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС: - інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС. Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

У Договорі було визначено ЕІС-код Відповідача: 56XO0000WR3B700R. Разом із цим, Позивач надає відомості із Інформаційної платформи щодо об`ємів спожитого Відповідачем із ЕІС-кодом: 56XO0000WR3B700R природного газу за лютий 2022 р.

Крім цього, на підтвердження здійснення господарської операції (факту поставки природного газу) в період за який з боку Відповідача не підписано акт приймання- передачі, Позивач надає зареєстровані податкові накладні за відповідний період.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору постачання природного газу, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Щодо посилань відповідача на те, що позивач не виконав своїх обов`язків по укладенню додаткової угоди до договору № 112/ПГ-0478-П/Д від 23.06.2020, за яким у відповідача існує переплата, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права на звернення до суду з позовною заявою про визнання укладеною спірної додаткової угоди, чого останнім зроблено не було.

Правомірність нарахування пені.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 31 640,09 грн. за загальний період прострочення з 22.03.2022 по 20.10.2023, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2. договору, у разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу/інших платежів споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

При перевірці розрахунку судом помилок не виявлено, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 31 640,09 грн.

Правомірність нарахування 3% річних.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2 843,27 грн. - 3% річних за загальний період прострочення з 22.03.2022 по 03.01.2024, суд зазначає таке.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних порушень чинного законодавства і умов договору судом не встановлено, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 843,27 грн. підлягають задоволенню.

Правомірність нарахування інфляційних втрат.

Пунктом 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17. Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в розмірі 12 561,72 грн. нараховані за загальний період з квітня 2022 по грудень 2023.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку інфляційних втрат порушень чинного законодавства і умов договору судом не встановлено, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 12 561,72 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача пені в розмірі 31 640,09 грн., 3% річних у розмірі 2 843,27 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12 561,72 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2024 зазначено, що у зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Отже, витрати зі сплаті судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Інвест Сервіс» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 47 045,08 грн. за договором постачання природного газу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Інвест Сервіс» (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 4, ідентифікаційний код 32975403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (Ідентифікаційний код: 40121452, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) пеню в розмірі 31 640,09 грн., 3% річних у розмірі 2 843,27 грн., інфляційні втрати в розмірі 12 561,72 грн., 2 147,20 грн. - витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, 2 147,20 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко