Рішення

від 18.03.2024 по справі 910/369/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2024Справа № 910/369/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Фермерського господарства «Булан»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Явкино Холдинг»

про стягнення 885.305,48 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

10.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фермерського господарства «Булан» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Явкино Холдинг» про стягнення 885.305,48 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 82735 від 11.08.2023 позивач поставив відповідачу товар на суму 885.305,48 грн, що підтверджується видатковими накладними № 1/8 від 12.08.2023 та № 2/8 від 13.08.2023. У зв`язку з тим, що відповідачем взяті на себе зобов`язання по сплаті товару не виконані, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 885.305,48 грн боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 відкрито провадження у справі № 910/369/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 16.01.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 16.01.2024 о 21:11 год. що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 01.02.2024 включно.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 16.01.2024 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

11.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Явкино Холдинг» (покупець, відповідач) та Фермерським господарством «Булан» (продавець, позивач) було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 82735 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукції (в подальшому - товар).

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оплату поставленого товару повністю не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 885.305,48 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 9.1 договору він набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до 31.08.2023, а в частині зобов`язань, що виникли з цієї дати - до повного їх виконання відповідними сторонами.

Згідно з п. 1.2 договору найменування та загальна кількість товару, що поставляється за даним договором, визначається сторонами у Специфікації, що додається до договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1 договору кількість та ціна товару, що постачається за даним договором встановлюється Специфікацією.

Згідно Специфікації № 1 (додаток до договору) постачальник передає, а покупець приймає у власність товар - пшеницю 4 кл. у кількості 199,215 тонн, загальною вартістю 885.305,48 грн.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3 договору умови поставки товару будуть визначені сторонами у Специфікації до договору на відповідну партію товару. Поставка товару здійснюється окремими частинами (партіями) автомобільним транспортом. Граничний строк поставки товару узгоджується сторонами у Специфікації.

Згідно п. 5 Специфікації № 1 строк поставки визначено до 15.08.2023 включно.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Умовами ст. 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 885.305,48 грн, що підтверджується наступними підписаними та скріпленими печатками обох сторін накладними:

№ 1/8 від 12.08.2023 на суму 370.714,89 грн (83,389 тонн);

№ 2/8 від 13.08.2023 на суму 514.590,78 грн (115,826 тонн).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1 договору визначено, що якщо інші умови оплати не погоджені сторонами у додатковій угоді, покупець здійснює оплату товару в українських гривнях шляхом безготівкового переказу вартості товару на поточний рахунок продавця в наступному порядку:

80% вартості товару сплачуються покупцем протягом 3-х робочих днів з дати поставки товару;

20% вартості товару сплачуються покупцем протягом 30 календарних днів після визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього договору, а також після отримання від продавця рахунку-фактури на товар та підписаної видаткової накладної.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура позивача № 1/8 від 11.08.2023 про сплату 885.305,48 грн за пшеницю 4 кл. у загальній кількості199,215 тонн, проте доказів його надіслання/вручення відповідачу позивачем не подано.

Аналіз приписів статті 655, частини 1 статті 697 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що обов`язком продавця є передання товару у власність покупцеві, який у свою чергу зобов`язується сплатити за товар певну грошову суму. Отже, правовідносини купівлі-продажу зумовлюють перехід права власності на товар від продавця до покупця в момент передання товару покупцеві; при цьому, законодавцем визначено можливість збереження товару за продавцем до оплати товару або настання інших обставин, якщо про таке сторони домовилися при укладенні договору купівлі-продажу.

За змістом п. 4.4.4 договору право власності у покупця виникає з моменту передання товару.

Відтак, обов`язок відповідача-покупця оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону (статей 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 265 Господарського кодексу України) та не залежить від факту виставлення позивачем-постачальником рахунку-фактури на оплату відповідачем-покупцем вартості здійсненої поставки товару.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 29.09.2009 у справі № 37/405 про те, що ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє покупця від обов`язку з оплати поставленого товару. Від зазначеної правової позиції не відступив Верховний Суд при прийнятті постанов від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті поставленого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 885.305,48 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті поставленої продукції за договором в повному обсязі не подано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 885.305,48 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Фермерського господарства «Булан» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Явкино Холдинг» (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 30/10, кв. 2А; код ЄДРПОУ 43877851) на користь Фермерського господарства «Булан» (70220, Запорізька обл., Пологівський р-н, с. Воздвижівка, вул. Центральна, 3; код ЄДРПОУ 43329128) 885.305 (вісімсот вісімдесят п`ять тисяч триста п`ять) грн 48 коп. основного боргу, 13.279 (тринадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн 58 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова