Рішення

від 25.03.2024 по справі 910/9559/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.03.2024Справа № 910/9559/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Інвест"

про стягнення 13 896,11 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Інвест" про стягнення 13 896,11 грн, з яких 7 416,75 грн заборгованості, 4 149,22 грн пені, 2 040,58 грн інфляційних втрат та 289,56 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 1207-19 від 02.10.2019 в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/9559/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/9559/23 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення - позивачу.

Разом з цим, згідно відомостей з офіційного веб-сайту «Укрпошта», поштове відправлення за № 0105494671146 не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку від 25.07.2023: Повернення за зворотною адресою: "За закінченням терміну зберігання".

Крім того, 28.07.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду повернувся конверт поштового відправлення за № 0105494671146, який не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку: " За закінченням терміну зберігання ".

Станом на поточну дату інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.10.2019 між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач/новий кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Інвест" (далі - відповідач/боржник), Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (далі - попередній кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (далі - балансоутримувач) було укладено Договір №1207-19 (далі - Договір), відповідно до умов якого попередній кредитор за згодою боржника та балансоутримувача відступає (передає), а новий кредитор набуває права та обов`язки попереднього кредитора з нарахування і отримання плати за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу на транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва за договором від 14.12.2007 № 1207 (включно з усіма додатковими угодами та додатками до нього) (далі - Основний договір), який укладено між балансоутримувачем та боржником, за винятком експлуатаційних прав та обов`язків балансоутримувача за Основним договором відносно балансоутримувача.

Регулювання правовідносин, пов`язаних з розміщенням рекламного засобу на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва здійснюється на підставі Закону України «Про рекламу» (далі - Закон), Закону України «Про транспорт», Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про міський електричний транспорт», Закону України «Про автомобільні дороги», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Порядку погодження розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 №207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 - №35/2212 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1.3 Договору відступлення права вимоги з нарахування і отримання плати за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу на транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва за договором від 14.12.2007 № 1207 відбувається з наступними умовами щодо реалізації прав по Основному договору: попередній кредитор нараховує та отримує плату за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу на транспорті комунальної власності, передбачену Основним договором та набуті відповідно до договору № 14/02/13 від 18.02.2013 про відступлення прав та обов`язків кредитора за договором від 14.12.2007 № 1207 про розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, по 30 червня 2019 року включно, а новий кредитор з 01 липня 2019 року і до закінчення строку дії Основного договору (пункт 1.3.2 Договору).

Пунктами 2.3.2 та 2.3.3 Договору визначено, що новий кредитор має право нараховувати та отримувати від боржника плату за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу на транспорті комунальної власності у розмірі, яка визначається відповідно до Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів, затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2018 № 2341, не пізніше 20-го числа поточного місяця включно. Вимагати від балансоутримувача та боржника виконання зобов`язань, які передбачені цим Договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання за цим Договором.

Згідно з пунктом 4.1 Договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами та Акту приймання-передачі документів, передбачених підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 цього Договору, і діє до закінчення строку дії Основного договору та повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

31.12.2013 було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 1207 від 14.12.2007 (далі - Додаткова угода), відповідно до умов якої, у зв`язку зі змінами Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будників комунальної власності міста Києва, затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 № 838, внесеними згідно з Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.11.2013 № 2030, сторони виклали п. 3.1 Договору у такій редакції: «Сторона 2 здійснює Стороні 1 щомісячні платежі за даним Договором наступним чином: «Вид рекламного засобу: Проекційна установка на станціях метрополітену; Станція метрополітену, на якій розміщено РЗ, площею одного РЗ - 3,06 кв.м.: Площа Льва Толстого, у кількості 6 шт., акт про введення в експлуатацію від 17.12.2008 плата за місяць без ПДВ за 1 кв.м. площі РЗ - 2 937,60 грн; Театральна, у кількості 6 шт., акт про введення в експлуатацію від 16.12.2008 плата за місяць без ПДВ за 1 кв.м. площі РЗ - 2 937,60 грн; Хрещатик, у кількості 6 шт., акт про введення в експлуатацію від 16.12.2008 плата за місяць без ПДВ за 1 кв.м. площі РЗ - 2 937,60 грн; Політехнічний інститут, у кількості 6 шт., акт про введення в експлуатацію від 27.06.2008 плата за місяць без ПДВ за 1 кв.м. площі РЗ - 2 937,60 грн; Майдан Незалежності, у кількості 5 шт., акт про введення в експлуатацію від 08.12.2008 плата за місяць без ПДВ за 1 кв.м. площі РЗ - 2 448,00 грн».

Відповідно до пункту 2 загальна вартість послуг згідно цієї Додаткової угоди складає 14 198,40 грн, крім того ПДВ 2 839,68 грн, і становить 17 038,08 грн за місяць.

На виконання умов Договору, відповідачу були виставлені рахунки від 05.01.2022 № 3250/9, від 10.02.2022 № 3442/9 до Договору № 1207 тимчасового користування місцем, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу від 14.12.2007 щодо плати за тимчасове користування місцями № 1207 відносно проекційних установок на станціях метрополітену: (15.3000 кв.м., 5 шт.) станція метро «Майдан Незалежності» з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 650, 00 грн; (18.3600 кв.м., 6 шт.) станція метро «Площа Льва Толстого» з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 980,00 грн; (18.3600 кв.м., 6 шт.) станція метро «Політехнічний інститут» з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 980,00 грн; (18.3600 кв.м., 6 шт.) станція метро «Театральна», станція метро «Хрещатик» з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 980,00 грн; (15.3000 кв.м., 5 шт.) станція метро «Майдан Незалежності» з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 650,00 грн; (18.3600 кв.м., 6 шт.) станція метро «Площа Льва Толстого» з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 980,00 грн; (18.3600 кв.м., 6 шт.) станція метро «Політехнічний інститут» з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 980,00 грн; (18.3600 кв.м., 6 шт.) станція метро «Театральна» станція метро «Хрещатик» з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 980,00 грн.

Вищезазначене підтверджується Довідкою про стан розрахунків ТОВ "Транс-Інвест" з Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по рахункам-фактурам за тимчасове користування місцем, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів на транспорті, які виписані за період з 01.07.2019 по 17.08.2022, відповідно до якої станом на 17.08.2022 заборгованість складає 7 416,75 грн.

Крім того, позивач звернувся до відповідача з Претензією-вимогою про сплату заборгованості за договором від 14.12.2007 № 1207 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу на транспорті за вих. № 076-1217 від 26.08.2022, якою вимагав погасити заборгованість, проте вказана претензія відповідачем була залишена без задоволення.

Ураховуючи неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 7416,75 грн, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також 4149,22 грн пені, 2040,58 грн інфляційних втрат та 289,56 грн 3 % річних.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про рекламу" реклама на транспорті - це реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про рекламу" встановлено, що розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об`єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженні розміщення реклами на транспорті втручання у форму та зміст реклами забороняється.

Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до позовної заяви долучено виставлені відповідачу помісячно рахунки на оплату за спірний період, а також розрахунки коригування до зазначених рахунків.

Строк виконання відповідачем вищевказаного грошового зобов`язання на час звернення позивача до суду з даним позовом є таким, що настав.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що сума боргу відповідача за Договором, яка складає 7 416,75 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, а відповідач, у свою чергу, не надав доказів на спростування наявності вказаної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги про стягнення вказаної суми заборгованості, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Зважаючи на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, позивач також просить суд стягнути з відповідача 4 149,22 грн пені.

Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 Основного договору визначено, що за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів відповідно пункту 3.1 Сторона-2 сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у термін, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу.

Оскільки розмір нарахованої позивачем пені відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням Договору, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 603,86 грн пені, у зв`язку з чим ця вимога підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 289,56 грн та інфляційні втрати в розмірі 2 040,58 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Судом перевірено розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, наданих позивачем, і встановлено їх законність, обґрунтованість та арифметичну вірність, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 289,56 грн та інфляційних втрат у розмірі 2040,58 грн також підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 233, 237, 238, 240 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Інвест" (03039, місто Київ, вулиця Голосіївська, будинок 7, корпус 3; ідентифікаційний код: 33052003) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (юридична адреса: вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; фактична адреса: Боричів узвіз, 8, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код: 41348526; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/50110005; код отримувача (ідентифікаційний код): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA988999980314111938000026001; код класифікації доходів бюджету: 50110005) 7 416 (сім тисяч чотириста шістнадцять) грн 75 коп. заборгованості, 4 149 (чотири тисячі сто сорок дев`ять) грн 22 коп. пені, 2 040 (дві тисячі сорок) грн 58 коп. інфляційних втрат і 289 (двісті вісімдесят дев`ять) грн 56 коп. 3 % річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Інвест" (03039, місто Київ, вулиця Голосіївська, будинок 7, корпус 3; ідентифікаційний код: 33052003) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (юридична адреса: вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; фактична адреса: Боричів узвіз, 8, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код: 41348526, отримувач коштів: Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); код отримувача (код за ЄДРПОУ): 41348526; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA498201720344230001000099759) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.03.2024.

Суддя О.В. Нечай