Рішення

від 14.03.2024 по справі 916/4749/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4749/23Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Шпак І.А.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Жуков В.П.,

від відповідача: Буданцев Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства КАТРІН БІО до відповідача: Приватного підприємства РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ про стягнення 2549267,00 грн штафу,

зазначає наступне:

Приватне підприємство КАТРІН БІО (далі ПП КАТРІН БІО, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ (далі ПП РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ, Відповідач) 2549267,00 грн штрафу, обґрунтовуючи неналежним виконання умов укладеного 02.02.2023 р. договору поставки товару № 9 в частині своєчасної та остаточної поставки товару, у зв`язку із чим Відповідач спричинив Позивачу прямі збитки на загальну суму 2549267,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 р. позовну заяву ПП КАТРІН БІО залишено без руху.

07.11.2023 р. ПП КАТРІН БІО звернулось із заявою про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2023 р. прийнято позовну заяву ПП КАТРІН БІО до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4749/23, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.12.2023 р.

Однак у період з 30.11.2023 р. по 07.12.2023 р. у зв`язку із несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих) комунікаційних мереж та ресурсів суду призупинено роботу автоматизованої системи діловодства Господарського суду Одеської області, внаслідок чого призначене на 07.12.2023 р. судове засідання не відбулось.

08.12.2023 р. господарським судом отримано надісланий в системі «Електронний суд» відзив ПП РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення у справі, посилається на умовами договору, якими передбачено перегляд ціни товару у випадку зростання середньої ціни на аналогічний товар на внутрішньому ринку України; відсутність погодженої ціни Товару не надає можливість нарахування штрафних санкцій; у діях Відповідача відсутній склад правопорушення для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків. Окремо просить встановити додатковий строк для надання доказів щодо зростання на внутрішньому ринку України середньої ціни на товар за договором.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2023 р. призначено підготовче засідання на 26.12.2023 р.

21.11.2023 р. ПП КАТРІН БІО представлено відповідь на відзив, в якій зазначає, що умовами договору передбачено сплату Відповідачем штрафу від вартості недопоставленого товару; в дій Відповідача наявний склад господарського правопорушення, у зв`язку із відмовою виконання умов договору, відтак наявні підстави для застосування санкцій, передбачених умовами договору у вигляді штрафу.

Призначене на 26.12.2023 р. підготовче засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у міста Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2023 р. призначено підготовче засідання на 11.01.2024 р.

09.01.2024 р. ПП РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ представлено клопотання про долучення до матеріалів справи висновку судового експерта Стецюка Ю.М. від 05.01.2024 р. № 073 за результатами проведеної товарознавчої експертизи стосовно зростання середньої ціни на аналогічний товар на внутрішньому ринку України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 р. відкладено підготовче засідання на 25.01.2024 р.

25.01.2024 р. ПП КАТРІН БІО представлено заперечення на висновок експерта посилаючись на існування сумнівів у об`єктивності висновку експерта.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08.02.2024 р.

07.02.2024 р. ПП РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ представлено відповідь на заперечення Позивача на висновок експерта.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.02.2024 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2024 р. відкладено розгляд справи на 14.03.2024 р.

Ухвалами господарського суду забезпечено право участі представників сторін у засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду після звернення із відповідними клопотаннями.

В процесі розгляду справи представник ПП КАТРІН БІО підтримував заявлені позовні вимоги на наполягав на задоволені позову, представник ПП РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ натомість заперечував проти заявлених позовних вимог та наполягав на відмові у задоволенні.

14.03.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

02.02.2023 р. між ПП КАТРІН БІО (Покупець) та ПП РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ (Продавець) укладено договір № 9 поставки сільськогосподарської продукції (Договір), умовами пункту 1.1 якого передбачено, що Продавець зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити зерно гірчиці чорної органічне, не протруєне (Товар) на умовах, передбачених даним Договором.

Кількість (вага) Товару складає 200,00 тон орієнтовно (в залежності від врожайності на площі посіву 210 гектар) (пункт 2.1).

Кількість (вага) Товару визначається під час навантаження автотранспорту за автомобільними вагами Продавця (пункт 2.2).

Ціна Товару з ПДВ складає 63731,68 гривень (еквівалент 1600,00 євро по курсу Національного Банку України (НБУ) станом на 02.02.2023 року, курс 39,8323 грн за 1 Євро), за одну метричну тонну і оплачується за умови відповідності якості товару показникам, зазначеним в п.п. 2.3 цього Договору. Зазначена ціна є мінімальною і підлягає перегляду сторонами у випадку зростання середньої ціни на аналогічний товар на внутрішньому ринку України (пункт 3.1).

Сторони погодили, що у випадку зміни курсу гривні до Євро ціна одиниці Товару та загальна вартість Товару, придбаного на умовах цього Договору та додатків до нього в національній валюті України (гривнях) автоматично перераховується виходячи з офіційного курсу гривні до Євро згідно НБУ, встановленому Національним Банком України (НБУ) в день відвантаження Товару відповідно до Договору… (пункт 3.2).

Загальна вартість Товару визначається виходячи з ціни Товару, зазначеної в Розділі 3 «Ціна та загальна вартість» та кількості (ваги) Товару, зазначеної в п.п. 2.1 цього Договору (пункт 3.3).

Продавець здійснює поставку Товару в повному обсязі в строк до 30 вересня 2023 (пункт 4.1).

Поставка Товару здійснюється на умовах FСА в редакції Інкотермс 2010 в автотранспорт, який надається Покупцем за рахунок Покупця. Навантаження Товару в автотранспорт Покупця здійснюється за рахунок Продавця. Товар поставляється у нових поліпропіленових біг-бегах Продавця місткістю 1000 кг +/- 10%, які забезпечують повне збереження Товару під час транспортування. Покупець несе відповідальність за відповідність наданого ним автотранспорту вимогам до транспортування органічної продукції. Кожен біг-бег пломбується під час навантаження у транспортний засіб у присутності представників Покупця та Продавця про що складається відповідний акт, який є невід`ємною частиною документів для відвантаження. Якщо під час навантаження представник Покупця відсутній, вважати представником Покупця водія транспортного засобу (пункт 4.2).

Продавець несе повну відповідальність за збереження оплаченого Товару на складських приміщеннях до моменту навантаження на автотранспорт Покупця (пункт 4.5).

Місце завантаження - с. Нагірне Ізмаїльського (кол. Ренійського) району Одеської області, склад Продавця (пункт 4.6).

Покупець надає для посіву Продавцю насіння гірчиці чорної органічне, не протравлене, у кількості 2200,00 кілограмів загальною вартістю 286000,00 грн з ПДВ, (еквівалент 7180,00 євро за курсом НБУ станом на 02.02.2023), а також технологічну карту його вирощування. Насіння повинно відповідати сертифікату якості, який передається Продавцю разом із насінням. Вартість насіння враховується першочергово як сплата за Товар. У випадку зміни курсу гривні до Євро на дату поставки Товару ціна насіння перераховується за правилами п. 3.2 цього Договору. Решту суми Покупець зобов`язується оплатити за фактично завантажений Товар у транспортний засіб Покупця до моменту його відправлення з місця завантаження у сумі 100% від вартості завантаженого Товару (пункт 5.1).

Покупець здійснює оплату за фактично завантажений Товар у день його завантаження шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Продавця, згідно з оригіналом чи копією (факсовою чи електронною) рахунку-фактури, виставленого на суму вартості Товару, що відвантажується, із зазначенням кількості Товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати. Неотримання Покупцем з будь-яких причин рахунку-фактури не звільняє останнього від обов`язку оплатити отриманий Товар на умовах дійсного Договору (пункт 5.5).

Покупець має право відмовитися від приймання Товару, якщо якість Товару не відповідає вимогам, зазначеним в п. 2.3 Розділу 2 «Кількість та якість товару», та/або якщо поставку Товару здійснено з вини Продавця пізніше термінів, зазначених в п. 4.1 Розділу 4 «Строки та умови поставки» (пункт 7.1).

У разі відмови Продавця поставити Товар в кількості, на умовах та в строки, визначені цим Договором Продавець сплачує Покупцю штраф в розмірі 20% вартості недопоставленого Товару на протязі десяти робочих днів від дати, коли Товар мав бути поставлений за Договором (пункт 7.4).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

21.02.2023 р. між ПП КАТРІН БІО та ПП РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ підписано видаткову накладну № РН-0000004 загальною вартістю 273000,00 грн, а 28.02.2023 р. - № РН0000005 загальною вартістю 20800,00 грн про отримання Відповідачем гірчиці у кількості 2,1000 тон та 160,00 кг відповідно.

14.08.2023 р. ПП РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ перераховано ПП КАТРІН БІО 273000,00 грн та 20800,00 грн відповідно до платіжних інструкцій №№ 207 та 208.

18.09.2023 р. ПП КАТРІН БІО звернулось до ПП РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ із листом № 18092023/1, в якому посилаючись на укладений Договір, передачу Відповідачу 2260 кг насіння гірчиці чорної органічної, наполягає на здійсненні поставки Товару в повному обсязі, просить підготувати для відвантаження Товар, повідомивши про готовність до відвантаження.

26.09.2023 р. ПП РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ складено лист № 2609/1 (відповідь на лист ПП КАТРІН БІО від 18.09.2023 р. № 18092023/1), в якому посилається на те, що умовами пункту 3.1 Договору встановлено мінімальну ціну Товару (1600 євро еквівалент за 1 тон), яка підлягає перегляду Сторонами у випадку зростання ціни на аналогічний товар; те, що вартість вказаної культури на ринку підвищилась і складає еквівалент 2100 євро за 1 тону; те, що під час особистого спілкування в телефону режимі запропонована ціна Позивача не влаштувала, у зв`язку із чим було прийнято обопільне рішення про припинення дії Договору та пропонує підписати додаткову угоду про розірвання Договору; те, що 14.08.2023 р. Відповідачем перераховано вартість отриманого насіння.

26.09.2023 р. ПП РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ підписано та надіслало ПП КАТРІН БІО додаткову угоду про розірвання Договору від 02.02.2023 р. № 9 поставки сільськогосподарської продукції.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Предметом позову є матеріально-правові вимоги ПП КАТРІН БІО про стягнення збитків. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки з посиланням на положення пункту 7.4 Договору поставки, яким сторони погодили обов`язок Відповідача сплатити 20% вартості недопоставленого Товарну. При цьому безпосередньо Позивач наголошує, що внаслідок невиконання Відповідачем умов Договору в частині поставник Товару отримав збитки на загальну суму 2549267,00 грн.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1 3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 ЦК України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Правовідносини щодо відшкодування збитків урегульовані положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" ГК України та глави 82 "Відшкодування шкоди" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України).

Частиною 3 статті 147 ГК України передбачено, що збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до положень частини 1 статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 р. у справі № 908/2261/17 (за позовом про відшкодування збитків).

Суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди/стягнення збитків, повинні виходити із того, що для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового, додаткового. Для застосування заходів цивільно-правової відповідальності необхідний склад цивільного правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміють майнову шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Частиною 2 статті 623 ЦК України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Неодержаний дохід (упущена вигода) це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується. Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, завданими потерпілій особі. Позивачу в цій категорії справ слід довести в порядку, передбаченому положеннями частини 3 статті 13, статей 74, 76 77 ГПК України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, наслідком такої протиправної поведінки.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків (повинні мати чітке документальне обґрунтування). Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Зазначені висновки узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 р. у справі № 916/1466/21, від 02.03.2021 р. у справі № 922/1742/20, від 17.02.2021 р. у справі № 916/450/20, від 03.11.2020 р. у справі № 916/3563/19, від 20.10.2020 р. у справі № 910/17533/19, від 26.02.2020 р. у справі № 914/263/19.

За змістом позовної заяви, підставою для звернення до суду із позовом про стягнення збитків стало невиконання відповідачем умов договору та передбачена договором відповідальність за порушення зобов`язання щодо поставки товару у вигляді штрафу у розмірі 20% від вартості товару, який мав бути поставлений.

Проте з урахуванням висновків, наведених вище, Позивач повинен довести не лише протиправність поведінки відповідача, а й наявність збитків, обґрунтованість їх розміру, причинний зв`язок між ними та поведінкою відповідача, надати докази, які б підтверджували реальну, а не абстрактну можливість отримання відповідної суми доходів.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що Позивач у справі зазнав, як реальних збитків, так і упущеної вигоди, що свідчить про відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, зазначене є самостійною підставою для відмови в задоволенні вимог про стягнення 2549267,00 грн, відтак суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства КАТРІН БІО до відповідача: Приватного підприємства РЕНІЙСЬКИЙ АГРАРІЙ про стягнення 2549267,00 грн штрафу відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви покласти на Приватне підприємство КАТРІН БІО.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 25 березня 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут