Рішення

від 25.03.2024 по справі 917/2294/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024 Справа № 917/2294/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А.В. розглянувши справу № 917/2294/23

за позовною заявою Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури, вул. Покровська, 22, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область, 38400

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради, вул. Касьяна, 29, м. Кобеляки, Полтавський район, Полтавська область, 39200

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА", вул. Чумацький Шлях, 62, м. Полтава, 36010

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Водоканал Плюс" Кобеляцької міської ради (вул. Покровська, 43 А, м. Кобеляки, Полтавський район, Полтавська область, 39200).

про стягнення 152 993,40 грн,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

28.12.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА" про стягнення грошових коштів в розмірі 152 993,40 грн (вх. № 2468/23).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що, замовником - Комунальним підприємством "Водоканал Плюс" Кобеляцької міської ради 21.02.2022 року укладено договір №2102 про закупівлю товарів щодо якого з 04.03.2022 згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» встановлено мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань. Однак, всупереч вимог законодавства, на час дії мораторію замовником на виконання умов даного договору було перераховано кошти у розмірі 152 993,40 грн. Тобто, вказане призвело до безпідставного перерахування коштів з бюджету позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА".

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Полтавської області від 01.01.2024 року справа №917/2294/23 була передана на розгляд судді Тимощенко О. М.

Ухвалою від 09.01.2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); залучив до участі у справі Комунальне підприємство "Водоканал Плюс" Кобеляцької міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України; встановив прокурору та позивачу строки: для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов; для надання відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися - 5 днів з моменту отримання даної ухвали суду; позивачу встановив строк до 20.01.2024 року письмово повідомити суду чи підтримуються ними вимоги прокурора, заявлені у цьому позові; встановив третій особі строк для подання пояснень щодо позову з урахуванням вимог ст. 168 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

18.01.2024 року на електронну адресу суду від Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради надійшли пояснення (вх. № 690).

25.01.2024 року через засоби поштового зв`язку та 22.02.2024 року через систему "Електронний суд" від третьої особи до суду надійшли ідентичні пояснення, в яких Комунальне підприємство "Водоканал Плюс" Кобеляцької міської ради повністю підтримує позовні вимоги прокурора та просить їх задовольнити (вх. №№ 1032 та 2374 відповідно).

Ухвалою від 21.03.2024 року суд повернув Виконавчому комітету Кобеляцької міської ради пояснення (вх. № 690 від 18.01.2024 року) без розгляду.

Копія ухвали від 09.01.2024 року, що була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА" (вул. Половка (Чумацький Шлях), 62, м. Полтава, 36039), була отримана відповідачем 16.01.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 116).

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

За результатами вивчення стану законності у бюджетній сфері Решетилівською окружною прокуратурою Полтавської області встановлені порушення інтересів держави, а саме: встановлено факт порушення підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» щодо виконання грошових зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації.

Решетилівською окружною прокуратурою Полтавської області опрацьовано інформацію, оприлюднену на вебпорталі електронної системи публічних закупівель Prozorro, за результатами чого встановлено, що Кобеляцьке комунальне підприємство "Водоканал плюс" (далі третя особа, покупець, КП "Водоканал плюс") 31.01.2022 року під ID: UA-Р-2022-01-31-012803-b опубліковано форму річного плану закупівлі на 2022 рік (а. с. 41), якою передбачено закупівлю ДК021-2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти, а саме: дизельне паливо та бензин А-92. Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі - 1 077 840 грн, фінансування - місцевий бюджет, процедура закупівлі - переговорна процедура, орієнтовний початок проведення процедури закупівлі - лютий, 2022 року.

За результатами переговорної процедури, відповідно до повідомлення про намір укласти договір (а. с. 45) про закупівлю UA-Р-2022-01-31-012803-b, КП «Водоканал плюс» повідомив Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА" про намір укласти договір.

21.02.2022 року між Кобеляцьким комунальним підприємством "Водоканал плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА" (далі - відповідач, постачальник, ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА") укладено договір №2102 про закупівлю товару (далі договір, а. с. 49 51).

Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник зобов`язується у 2022 році поставляти покупцю товар, зазначений у ціновій пропозиції, а покупець - приймати та оплачувати даний товар згідно умов договору.

У пункті 3.1. договору зазначено, що загальна сума цього договору становить 1 077 840 грн, у т.ч. ПДВ: 179 640,00 грн і складається з вартості (ціни) окремих партій товару, що підлягають поставці за цим договором.

Розрахунок між сторонам здійснюється в українській валюті - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.1. договору).

Оплату вартості товару покупець проводить на протязі 180 календарних днів з моменту отримання накладної із зазначенням марки пального, ціни, кількості та вартості (п. 4.2 договору).

У пунктах 5.1., 5.2. договору сторонами визначено, що постачальник зобов`язується передати, а покупець по мірі потреби приймати товар по даному договору в роздріб по талонах (картках номіналом 5 л., 10 л., 20 л.).

Поставка товару здійснюється з моменту погодження сторонами партії замовлення до 31.12.2022, окремими партіями, протягом не більше 1 (одного) календарного дня з моменту подання заяви покупцем, наданої усно або у письмовій формі за допомогою факсимільного зв`язку в т.ч. електронною поштою.

Відповідно до додатку 1 до договору - Специфікації від 21.02.2022 (а. с. 51 (зворотна сторона аркушу)), вартість дизельного палива за одиницю виміру, з ПДВ, становить 29,94 грн, вартість 21 000 л. - 628 740 грн з ПДВ. Вартість бензину А-92 за одиницю виміру, з ПДВ, становить 29,94 грн, вартість 15 000 л. - 449 100 грн з ПДВ. Загальна сума специфікації товарів - 1 077 840 грн. Ця специфікація складена за результатами закупівлі, проведеної за процедурою відкритих торгів і підписана сторонами згідно умов договору про закупівлю товару №2102 від 21.02.2022 та невід`ємною частиною договору в якості додатку.

У подальшому, 26.07.2022 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди внести зміни до договору про закупівлю товару №2102 від 21.02.2022 й зменшити суму договору на 924 846,60 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 154 141,10 грн, у зв`язку зі зменшенням обсягу закупівлі, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Пункт 3.1. договору погодили викласти в наступній редакції: «Загальна сума договору становить 152 993,40 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 25 498,90 грн».

Відповідно до додатку 1 до договору №2102 від 21.02.2022 - специфікації від 26.07.2022 року, вартість дизельного палива за одиницю виміру, з ПДВ, становить 24,95грн, вартість 3 110 л. - 77 594,50 грн з ПДВ. Вартість бензину А-92 за одиницю виміру, з ПДВ, становить 24,95 грн, вартість 1 000 л. - 24 950 грн з ПДВ. Вартість бензину А-92 за одиницю виміру, з ПДВ, становить 24,95 грн, вартість 1 000 л. - 24 950 грн з ПДВ. Загальна сума специфікації товарів - 152 993,40 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 25 498,90 грн.

Ця специфікація складена за результатами закупівлі, проведеної за процедурою відкритих торгів і підписана сторонами згідно умов договору про закупівлю товару №2102 від 21.02.2022 та є невід`ємною частиною договору в якості додатку.

Згідно з видаткової накладної №К0000000054 від 21.02.2022 ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАІНА» поставив КП «Водоканал плюс» дизельне паливо (талон) ДП 10 л., 21, у кількості 311 шт., літраж - 3 110 л. за 24,95 грн на загальну суму 77 594,50 грн; бензин (талон) А-92 20 л. 21, у кількості 50 шт., літраж - 1 000 л. по 24,95 грн на загальну суму 24 950,00 грн; бензин (талон) А-92 10 л., 21, у кількості 100 шт., літраж - 1 000 л. по 24,95 грн на загальну суму 24 950,00 грн. Загальна сума становить 152 993,40 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 25 498,90 грн.

Відповідно до платіжного доручення №258 (внутрішній номер 202988679) від 12.03.2022 року, КП «Водоканал Плюс» перерахував ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» 152 993,40 грн (призначення платежу 0216030;2610;заТалониПММдляЗаправАвтоПоВивезСміттяДляБлагоуст м. Кобеляки; РахК050Від21.02.22р,НаклК054від21.02.22р,дог2102Від21.02.22р;В т.ч.ПДВ25498,9). Дана інформація також підтверджується випискою з банку за період з 11.03.2022 року по 14.03.2022 року (а. с. 56).

Відповідно до інформації УДКСУ у Кобеляцькому районі Полтавської області від 05.09.2023 року (вих. № 02-12-08/401), що вищевказана оплата Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради здійснено 12.03.2022 року (призначення платежу 0216030;2610;заТалониПММдляЗаправАвтоПоВивезСміттяДляБлагоуст м. Кобеляки; РахК050Від21.02.22р,НаклК054від21.02.22р,дог2102Від21.02.22р;В т.ч.ПДВ25498,9) (а. с. 57, 58).

Прокурор зазначає, що відповідно до наказу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області №25-3 від 14.09.2022 «Про початок моніторингу процедур закупівель» здійснено моніторинг процедур закупівель, у тому числі публічної закупівлі з ID: UA-2022-02-07-013674-b.

За результатом моніторингу, 27.09.2022 затверджено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-02-07-013674-b.

Так, відповідно до вказаного висновку, предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; розміщення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель; повнота відображення інформації в повідомлені про намір укласти договір про закупівлю; наявність умов для застосування переговорної процедури закупівлі у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон); укладання договору про закупівлю; внесення змін до договору.

В ході проведення моніторингу процедури закупівлі встановлено, що учасником (засновником) ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» є юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, а саме: публічне акціонерне товариство «Татнєфть» імені В.Д. Шашина (частка в статутному капіталі 100 %).

Прокурор вказує на те, що Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради в період дії мораторію (заборони) на виконання, у тому числі в примусовому порядку грошових та інших зобов`язань, а саме: 12.03.2022 року, здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 152 993,40 грн на користь ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА».

При цьому, оскільки ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА», учасником якого є юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, а саме: Публічне акціонерне товариство «ТАТНЄФТЬ» імені В.Д. Шашина (особою, що пов`язана з державою-агресором), на підставі підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» (далі - Постанова №187), господарські зобов`язання Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради щодо перерахування грошових коштів на загальну суму у розмірі 152 993,40 грн - є нікчемні, тому вказані грошові кошти повинні бути повернуті Виконавчому комітету Кобеляцької міської ради.

Прокурор вказує, що його звернення до суду спрямоване на відновлення порушених інтересів держави при вирішенні суспільно значимого питання законності використання бюджетних коштів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3. 4 ст.53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та Інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У п. п. 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, Інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Таку саму позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26.07.2018 у справі №926/1111/15.

Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у відповідному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких Інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України). Положення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру.

Відповідно до ч.3 ст.23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень ст.53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача (засновником якого є юридична особа, котра, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, а саме: публічне акціонерне товариство «Татнєфть» імені В.Д. Шашина (частка в статутному капіталі 100 %)) коштів у розмірі 152 993,40 грн, перерахованих йому позивачем на виконання зобов`язання по договору №2102 про закупівлю товару від 21.02.2022 року, всупереч Постанові №187.

Виконання зобов`язань в період дії мораторії (заборони) на виконання, у тому числі примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань згідно з Постановою №187, призвело до нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі. Виплата коштів у зв`язку з порушенням вимог Постанови №187 зумовило витрату коштів, що негативно вплинуло на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення позову.

Означені порушення є прямим порушенням законності в бюджетній сфері, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитися на державних інтересах та авторитеті держави.

Крім того, враховуючи, що на сьогодні Росія веде війну проти України. Її метою є знищення України як вільної, суверенної, незалежної демократичної держави та Українського народу - його свободи, права на самовизначення, європейської ідентичності, мови й культури, існування яких унеможливлює досягнення реваншистської мрії побудувати російську імперію.

Саме для забезпечення захисту національних інтересів України за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації Кабінетом Міністрів України Постановою №187 від у тому числі, установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором).

Тому підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є загроза порушень економічних інтересів держави внаслідок виконання зобов`язань за Договором №2102 про закупівлю товарів від 21.02.2022 у період дії мораторії (заборони) на виконання, у тому числі примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань згідно з Постановою №187, чим може бути завдане шкоди бюджету у виді незаконних витрат.

Суд враховує, що видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 БК України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України, а тому є органом, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з вимогою про стягнення коштів у розмірі 152 993,40 грн з ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА».

Враховуючи викладене, Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Порушенням інтересів держави є виконання зобов`язання по договору №2102 про закупівлю товарів від 21.02.2022, у виді перерахування грошових коштів ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА», засновником якого є юридична особа, котра, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, а саме: публічне акціонерне товариство «ТАТНЄФТЬ» імені В.Д. Шашина (частка в статутному капіталі 100 %), всупереч Постанови №187, інтересам держави і суспільства.

Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій є усвідомлена пасивна поведінка Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради щодо захисту порушених інтересів держави.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес.

Порушення вимог Постанови №187 призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Нецільове використання бюджетних коштів порушує принципи бюджетної системи України, які визначені ст. 7 Бюджетного Кодексу України, а саме принципів ефективності та результативності, цільового використання бюджетних коштів, справедливості та неупередженості, публічності та прозорості, що призводить до зайвих бюджетних витрат, неналежного використання державних цільових програм у сфері освіти, корупційних діянь при здійсненні державних закупівель тощо.

Таким чином, у даному випадку порушуються економічні інтереси держави.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

Враховуючи викладене, прокурором у позові належним чином обґрунтовано порушення зазначених інтересів держави та підстави представництва останніх у суді, з урахуванням чого судом позовну заяву прокурора прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Першим заступником керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області у позовній заяві зазначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради.

З огляду на вказані норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що Першим заступником керівника Решетилівської окружної прокуратури у позовній заяві правильно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому, прокуратурою вказано на те, що Решетилівською окружною прокуратурою 05.12.2023 скеровано лист за вих. № 56/2-7470ВИХ-23 до Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради щодо самостійного вжиття заходів по стягненню 152 993,40 грн з ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» (а. с. 80 - 84).

Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради самостійно не звернувся до суду з відповідним позовом, а лише 08.12.2023 звернувся до органів прокуратури з проханням вжиття заходів прокурорського реагування шляхом звернення до суду з позовом про стягнення 152 993,40 грн з ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА", оскільки у нього відсутнє достатнє фінансування для сплати судового збору за подачу позовної заяви до суду (а. с. 85).

Наведена обставина свідчить про те, що Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради фактично самоусунувся від виконання покладених на нього повноважень щодо стягнення зазначених коштів з ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА" та не вжив достатніх заходів щодо поновлення інтересів держави.

Бездіяльність виконавчого комітету щодо стягнення заборгованості в судовому порядку може призвести до втрати такої можливості в майбутньому.

За таких обставин, для відновлення порушених інтересів держави в особі Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради, з даним позовом до суду звернувся прокурор.

Звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення порушених інтересів держави при вирішенні суспільно значимого питання законності використання бюджетних коштів.

У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Решетилівською окружною прокуратурою попередньо повідомлено Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області щодо здійснення представництва його інтересів у суді при стягненні з ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» коштів в сумі 152 993,40 грн, що також підтверджується повідомленням за вих. № 56/2-7684ВИХ-23 від 14.12.2023 року (а. с. 86 - 90).

У відповідь Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради направив на адресу прокуратури лист (вих. № 02-30/3702 від 19.12.2023 року), в якому зазначив про підтримку правової позиції прокуратури та прохав звернутися до суду з вказаних питань (а. с. 91).

Враховуючи викладене, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом у зв`язку із доведеною бездіяльністю вказаного компетентного органу та необхідністю захисту інтересів держави в даному випадку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а момент підписання договору, гарантував його постачання замовнику за цінами згідно з договором.

Згідно із статтею 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі - продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі - продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (частини 4, 5 статті 656 Цивільного кодексу України).

У даній справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд враховує, що 21.02.2022 року між Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради та ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» укладено договір №2102 про закупівлю товару, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується у 2022 році поставляти покупцю товар, зазначений у ціновій пропозиції, а покупець - приймати та оплачувати даний товар згідно умов договору.

26.07.2022 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди внести зміни до договору про закупівлю товару №2102 від 21.02.2022 й зменшити суму договору на 924 846,60 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 154 141,10 грн, у зв`язку зі зменшенням обсягу закупівлі, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Пункт 3.1. договору погодили викласти в наступній редакції: «Загальна сума договору становить 152 993,40 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 25 498,90 грн».

Відповідно до додатку 1 до договору №2102 від 21.02.2022 - специфікації від 26.07.2022 року, вартість дизельного палива за одиницю виміру, з ПДВ, становить 24,95грн, вартість 3 110 л. - 77 594,50 грн з ПДВ. Вартість бензину А-92 за одиницю виміру, з ПДВ, становить 24,95 грн, вартість 1 000 л. - 24 950 грн з ПДВ. Вартість бензину А-92 за одиницю виміру, з ПДВ, становить 24,95 грн, вартість 1 000 л. - 24 950 грн з ПДВ. Загальна сума специфікації товарів - 152 993,40 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 25 498,90 грн.

Згідно з видаткової накладної №К0000000054 від 21.02.2022 ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАІНА» поставив КП «Водоканал плюс» товар на загальну суму 152 993,40 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 25 498,90 грн.

Відповідно до платіжного доручення №258 (внутрішній номер 202988679) від 12.03.2022 року, КП «Водоканал Плюс» перерахував ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» 152993,40 грн.

Отже, судом встановлено, що сторони вчиняли дії на виконання взятих на себе зобов"язань за договором.

При цьому, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введено воєнний стан.

Відповідно до п. З, 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2 322 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Кабінету Міністрів України доручено невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичнрх осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 16 - 18), засновником ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38194448) є Публічне акціонерне товариство «ТАТНЄФТЬ» імені В.Д. Шашина, країна президентства: Російська Федерація, місцезнаходження: Російська Федерація, 423450, РЕСПУБЛІКА ТАТАРСТАН, м. Амельтьєвськ, вул. Леніна, 75.

Тобто, з викладеного вбачається, що Публічне акціонерне товариство «ТАТЕЄФТЬ» імені В.Д. Шашина є юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації (частка в статутному капіталі 100 %).

Викладене також підтверджується Рішенням Єдиного учасника ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» від 27.04.2021 (а. с. 19 - 21), де зазначено, що Єдиний учасник ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» - ПАТ «Татнєфть» імені В.Д. Шашина, юридична особа, створена і існує відповідно до законодавства Російської Федерації, зареєстроване Державною реєстраційною палатою при Міністерстві юстиції Республіки Тарастан 20.12.2001 року свідоцтво №305/к-5 (45) під основним державним номером 1021601623702, ідентифікаційний номер 1644003838, місцезнаходження: російська Федерація, місцезнаходження: російська Федерація, 423450, Республіка Татарстан, м. Амельтьєвськ, вул. Леніна, 75.

Отже, суд вважає підтвердженим те, що засновником ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» є Публічне акціонерне товариство «ТАТНЄФТЬ» імені В.Д. Шашина, яке створене та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Крім того, в перелікові Додатку 2 "Юридичні особи, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції)" до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеного в дію Указом Президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022, міститься юридична особа - Публічне акціонерне товариство "Татнєфть" імені В.Д. Шашина (Публичное акционерное общество "Татнефть" имени В.Д. Шашина, Public Joint-Stock Company "Tatneft" named after V.D. Shashin), відносної якої застосовано санкцію - блокування активів тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про санкції" від 14 серпня 2014 року за N 1644-VII (із змінами та доповненнями), з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської Федерації» (у редакції станом на 04.03.2022) для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:

1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): громадяни російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська Федерація, громадянин російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської Федерації;

2) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання російською Федерацією або особами, пов`язаними з державою- агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна;

3) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або на користь російської Федерації.

Норми Постанови № 187 щодо мораторію (заборони) виконання зазначених в ній зобов`язань/здійснення дій мають виконуватися всіма юридичними та фізичними особами, оскільки відповідно до статті 49 Закону України «Про Кабінет міністрів України» Кабінет міністрів України на основі та на виконання Конституції, законів України, актів Президента України, постанов Верховної ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти, зокрема постанови.

Відповідно до п.3 Постанови № 187 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, але не більше одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Публікація постанови відбулась 04.03.2022 в Урядовому кур`єрі № 47, тобто Постанова №187 набрала чинності 04.03.2022.

Отже, за змістом Закону України "Про санкції" та постанови КМУ №187 від 03.03.2022 встановлено мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов`язань, за якими кредиторами (стягувачами) є Російська Федерація або особи, пов`язані з державою-агресором.

Відповідно до норми статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (ст. 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Діюче правове регулювання ґрунтується на єдності державної системи та спрямоване на досягнення належної координації діяльності усіх органів державної влади та управління, зокрема на вирішення завдань, пов`язаних із захистом суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки.

Форми та способи відповідної участі органів державного управління можуть бути різноманітні.

Таким чином, господарський суд вважає, що в умовах збройної агресії Російської Федерації та введеного у зв`язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 N 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 N 2102-IX, запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту та у виниклих з такими особами правовідносин є допустимим.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідач є пов`язаною з ПАТ "Татнєфть" імені В.Д. Шашина - юридичною особою, яка в свою чергу пов`язана з державою-агресором.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради в період дії мораторію (заборони) на виконання, у тому числі в примусовому порядку грошових та інших зобов`язань, а саме: 12.03.2022 року, здійснено перерахування грошових коштів на користь ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА», особі, що пов`язана з державою-агресором.

З огляду на викладене вище, у розумінні підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» зобов`язання Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради щодо перерахування коштів ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» на загальну суму 152 993,40 грн - є нікчемним.

Частиною 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) регламентовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Так, відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, у тому числі, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтями 198-199 ГК України платежі за грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Грошові зобов`язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов`язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб`єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов`язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

У статті 208 ГК України зазначено, що якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

Дія мораторію постановою №187 передбачає заборону вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин. У даному випадку, заборону з 04.03.2022 виконання грошових та інших зобов`язань, кредиторами за якими є Російська Федерація або особи пов`язані з державою-агресором.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» Російська Федерація є державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах.

На сьогодні Росія веде війну проти України дев`ятий рік поспіль. Її метою є знищення України як вільної, суверенної, незалежної демократичної держави та Українського народу - його свободи, права на самовизначення, європейської ідентичності, мови й культури, існування яких унеможливлює досягнення реваншистської мрії побудувати Російську імперію.

У Розділі IV Договору №1 про закупівлю товару від 04.01.2022 сторонами погоджено, що усі розрахунки за договором проводяться у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів замовником на рахунок постачальника.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата вартості товару проводиться на протязі 180 календарних днів з моменту отримання накладної із зазначенням марки пального, ціни, кількості та вартості.

Відповідно до інформації УДКСУ у Кобеляцькому районі Полтавської області від 05.09.2023 року (вих. № 02-12-08/401), вищезазначена оплата Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради здійснена 12.03.2022 року, тобто на час дії Постанови №187.

З викладеного вбачається, що Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради не мав наміру порушувати Постанову №187 та завідомо вчиняти дії, які у подальшому суперечитимуть інтересам держави і суспільства, а тому відповідно до ст. 208 ГК України грошові кошти у розмірі 152 993,40 грн необхідно стягнути з відповідача на користь позивача - Виконавчого органу Кобеляцької міської ради.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 38194448, вул. Чумацький Шлях, буд. 62, м. Полтава, 36010) на користь Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради (ЄДРПОУ 04057304, вул. Касьяна, буд. 29, м. Кобеляки, Полтавський район, Полтавська область, 39200,) грошові кошти у розмірі 152 993,40 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 38194448, вул. Чумацький Шлях, буд. 62, м. Полтава, 36010)на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100 річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 02910060, р/р №UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2684 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 25.03.2024 р (після виходу судді з відпустки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Суддя О. М. Тимощенко