Рішення

від 14.03.2024 по справі 917/1736/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2024 Справа № 917/1736/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЗНАМЯ ЛMH (місцезнаходження: 36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9, ідентифікаційний код юридичної особи 41962583)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажна компанія Атлант (місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 54, кв. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 41373279)

про стягнення 2 439 140,10 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗНАМЯ ЛMH звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно- монтажна компанія Атлант про стягнення 2 439 140,10 грн шкоди.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою від 09.10.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 31.10.23, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов; позивачу - подати суду відповідь на відзив в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

В підготовчому засіданні 31.10.23 суд оголосив перерву до 16.11.23.

14.11.23 від відповідача надійшов відзив на позов.

В підготовчому засіданні 16.11.23 суд оголосив перерву до 07.12.23.

04.12.23 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

05.12.23 від позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні 07.12.23 суд оголосив перерву до 09.01.24.

12.12.23 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

09.01.24 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 09.01.2024р. відкладено підготовче засідання на 25.01.24

В підготовчому засіданні 25.01.24 суд оголосив перерву до 01.02.24.

Ухвалою від 01.02.2024р. відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1736/23, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 29.02.2024.

В судовому засіданні 29.02.24 суд оголосив перерву до 05.03.24.

Ухвалою від 05.03.2024 відкладено розгляд справи на 14.03.2024.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗНАМЯ JIMH» є власником цілісного майнового комплексу розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2135554753101.

Зазначений об`єкт нерухомості утворився під час проведення процедури банкрутства ДП «ВО ЗНАМЯ».

У ході провадження своєї діяльності, ліквідатором Несвітом В.І., серед інших дій, пов`язаних із ліквідацією ДП «ВО «ЗНАМЯ» замовлено у ФОП Морозова М.М. звіт про технічний стан належної на той час Позивачу будівлі насосної станції з переробки хімічних стоків Р-1, інв.номер 9800009 (надалі - КНС), розташованої за адресою: м.Полтава, вул. Автобазівська, 2/9. У відповідності до звіту про технічний стан КНС, складеного ФОП Морозовим М.М. 17.11.2017, в цілому технічний стан КНС оцінено як задовільний.

09 червня 2018 року, ліквідатором Несвітом В.І. виявлено факт пошкодження будівлі КНС, унаслідок чого остання зруйнована на 85%.

Як зазначає позивач, на земельній ділянці поблизу КНС підготовчі та будівельні роботи проводило Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант», а також з огляду що саме їх техніка була задіяна поблизу будівлі КНС, ліквідатор ДП «ВО «ЗНАМЯ» Несвіт В.І. звернувся до керівництва Відповідача з метою встановлення осіб, винних у руйнуванні будівлі КНС. У відповідь на дане звернення, 11.06.2018 на адресу ДП «ВО «ЗНАМЯ» від Відповідача надійшов лист №10 за змістом якого, Відповідач визнав, що саме через його дії часткового зруйновано будівлю КНС, зазначивши у листі про наступне: « 09.06.2018 під час проведення підготовчих земельних робіт, було випадково пошкоджено насосну станцію з перекачки хімічних стоків (КНС), яка належить ДП «ВО «ЗНАМЯ». Пошкодження відбулось через те, що насосна станція довгий час не експлуатувалась та знаходилась в аварійному стані. При роботі важкої спецтехніки у безпосередній близькості з напівзруйнованою КНС, залишки насосної станції обвалились». При цьому, Відповідач повідомив ДП «ВН «ЗНАМЯ» про свою готовність здійснити повну компенсацію матеріальної шкоди, завдану пошкодженням КНС.

За наслідками проведеного аукціону, який оформлено ТОВ «Фінансова компанія «Стокс» протоколом №3 від 16.05.2019 Позивач став переможцем аукціону та прийняв від ДП «ВО Знамя» у власність майно, включене до лоту №1 аукціону. За наслідками проведення аукціону та укладення 27.05.2019договору купівлі-продажу майна між ДП «ВО ЗНАМЯ» та Позивачем, державним реєстратором Решетилівської міської ради Полтавської області Верховодом К.В. 28.07.2020 проведено державну реєстрацію за ТОВ «Знамя ЛМН» цілісного майнового комплексу з реєстраційним номером 2135554753101.

Згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за Позивачем, у складі цілісного майнового комплексу, зареєстровано право власності на складову частину указаного цілісного майнового комплексу - будівлю КНС літ. Р-1, площею 123,9 м.кв.

Позивач посилається на те, що у період з 05.11.2020 по 08.12.2020 Відповідачем здійснювались незаконні дії спрямовані на знесення будівлі КНС, у зв`язку із чим директор Позивача неодноразово звертався до правоохоронних органів. За фактом зазначених вище протиправних дій Відповідача слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Полтавській області 22.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження №12020170040002245.

Станом на дату звернення Позивача до господарського суду Полтавської області з даним позовом остаточне процесуальне рішення у кримінальному провадженні №12020170040002245 не прийнято. У той же час, постановою слідчого СВ Полтавського районного управління ГУНП в Полтавській області від 18.01.2023 у зазначеному вище кримінальному провадженні призначено судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу та поставлено наступне питання експерту: «яка вартість витрат, необхідних для відновлення станом на 18.01.2023, внаслідок часткового руйнування будівлі насосної станції перекачки хімічних стоків (КНС) інв.№980009, розташованої за адресою: м.Полтава, вул.Автобазівська, 2/9, станом на 18.01.2023?»'

У висновку №КСЕ-19/117-23/1325 від 03.05.2023 судовий експерт відділу будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Полтавського НДЕКЦ МВС Крутибіч О.В, зазначив про те, що в межах наданих на дослідження матеріалів вартість витрат, необхідних для відновлення станом на 18.01.2023, внаслідок часткового руйнування будівлі насосної станції перекачки хімічних стоків (КНС) інв.№980009, розташованої за адресою: м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9 становить 2 439 140,10 грн.

Позивач вказує на наявність причино-наслідкового зв`язку між неправомірними діями Відповідача під час проведення земельних робіт, пошкодження майна Позивача, внаслідок чого останньому завдано шкоду у розмірі 2 439 140,10 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись, зокрема на те, що:

ТОВ «Знамя ЛМН» набуло право власності на неіснуюче в матеріальному світі нерухоме майно, станом на травень 2019 року - будівлю КНС, літ. Р-1, оскільки вказаний об`єкт нерухомості був зруйнований остаточно у 2018 році під час виконання будівельних робіт на суміжній земельні ділянці по вул. Європейська, 183 в м. Полтава, що пов`язано із виконанням будівельних робіт на об`єкті будівництва житлового комплексу «Європейський»; Відповідач протиправно отримав право власності на КНС, яка не розташована за адресою м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9.; до складу цілісного майнового комплексу неправомірно була внесена будівля КНС, літ. Р-1 за адрескою м. Полтава, вул. Авгобазівська, 2/9, що не відповідає дійсності та порушує права ТОВ «БМК «Атлант», оскільки вказана КНС знаходилася на його сформованій земельній ділянці, за адресою м. Полтава, вул. Європейська.

При цьому, відповідач посилається на наступні обставини.

05 жовтня 2017 року між Полтавською міською радою та ТОВ «БМК «АТЛАНТ» на підставі рішення дванадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 15 вересня 2017 року було укладено договір оренди землі та передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 5310137000:19:002:0170, загальною площею 1,1283 га, розташованої за адресою: місто Полтава, вулиця Європейська, 183, який зареєстровано у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів договорів оренди землі вчинено запис від 17.10.2017 року за № 370-П (далі за текстом - Договір 2017 року) (додається). Вказана земельна ділянка до цього часу перебувала у користуванні Фізичної особи-підприємця Груніна Михайла Михайловича на підставі договору оренди землі від 23 жовтня 2014 року.

23 жовтня 2014 році під час оформлення договору оренди землі між Полтавською міською радою та ФОП Груніним Михайлом Михайловичем було проведено погодження меж земельної ділянки та визначення переліку об`єктів по вул. Європейська, 183 в м. Полтава із суміжними землекористувачами.

У відповідності до додатків та графічних матеріалів до договору оренди землі від 23 жовтня 2014 року, акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 20 жовтня 2014 року ліквідатор ДП «ВО «Знамя» В.І. Несвіт, як представник землекористувача за адресою м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9, погодив межі земельної ділянки та склад об`єктів нерухомого майна, яке перебуває на земельній ділянці по вул. Європейська, 183 в м. Полтава. Згідно експлікації угідь, пункт 10 - КНС, розташована на земельній ділянці по вул. Європейська, 183 в м. Полтава, що засвідчили всі суміжні землекористувачі.

Відповідач також посилається на встановлені судом обставини у рішенні по справі №8/568 (917/977/21) за позовною заявою Державне підприємство "Виробниче об`єднання "Знамя" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" про стягнення 142700 грн. збитків щодо встановлення факту відсутності законних прав у ДП «ВО Знамя» на КНС, літ. Р-1., в зв`язку з чим подальший її продаж на аукціоні без правовстановлюючих документів, який проводився ТОВ «ФК Стокс» був не можливим з огляду на те, що КНС, літ. Р-1, на момент проведення аукціону була фізично знищена.

При вирішенні спору по суті суд приймає до уваги наступне.

Позовна вимога про відшкодування вартості знищеного (пошкодженого) майна є вимогою про відшкодування збитків, яка забезпечується законодавчими положеннями статті 22 ЦК України.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Враховуючи положення частини четвертої статті 22 ЦК України, стягнення збитків є формою відшкодування майнової шкоди.

За положенням статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною першою статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому стаття 1166 ЦК України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тож за змістом наведених вище норми матеріального права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини. І лише наявність зазначених елементів свідчить про існування складу цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди.

Судом встановлено, що згідно витягу про реєстрацію права власності Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗНАМЯ JIMH» є власником цілісного майнового комплексу розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2135554753101).

Державна реєстрація права власності здійснена 28.07.20 р. згідно наступних документів: протокол про проведення відкритих торгів(аукціону) з продажу майнового комплексу, серія та номер: 3, виданий 16.05.2019, видавник: ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СТОКС"; договір купівлі-продажу, майна підприємства-банкрута, серія та номер: виданий 27.05.2019, видавник: Державне підприємство Виробні об`єднання "Знамя" та ТОВ "Знамя ЛМН"; Акт прийому-переда1 майна(передавальний акт), серія та номер: б/н, виданий 07.10.2С видавник: Несвіт В.І., арбітражний керуючий-ліквідатор та Шар С.М., директор ТОВ "Знамя JIMH".

Згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за Позивачем, у складі цілісного майнового комплексу, зареєстровано право власності на складову частину указаного цілісного майнового комплексу - будівлю КНС літ. Р-1, площею 123,9 м.кв.

На підтвердження технічного стану будівлі насосної станції з переробки хімічних стоків Р-1, інв. номер 9800009, розташованої за адресою: м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9 позивачем надані в копіях Технічний звіт оцінки стану будівельних конструкцій насосної станції з переробки хімічних стоків Р-1, інв.номер 9800009, складеного ФОП Морозовим М.М. 17.11.2017, в якому зазначено, що в цілому технічний стан КНС оцінено як задовільний; акт обстеження технічного стану № 9 від 12.06.17 р., в якому зазначено, що виробничий будинок інв. номер 9800009 (КНС) для експлуатації придатний; акт обстеження технічного стану № 1 від 09.06.18 р., в якому зазначено, що виробничий будинок інв.номер 9800009 (КНС) для експлуатації не придатний.

Як зазначається позивачем, 09 червня 2018 року, ліквідатором Несвітом В.І. виявлено факт пошкодження будівлі КНС, унаслідок чого остання зруйнована на 85%.

Проте будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин щодо імовірних причин, характеру пошкоджень, обґрунтування визначення розміру руйнування на 85%, а також будь-якої фіксації ліквідатором Несвітом В.І. самого факту пошкодження будівлі КНС 09 червня 2018 року, позивачем не надано.

Доданий позивачем акт обстеження технічного стану № 1 від 09.06.18 р., в якому зазначено, що виробничий будинок інв. номер 9800009 (КНС) для експлуатації не придатний не може підтверджувати зазначені вище обставини, оскільки в ньому відсутні посилання на факт пошкодження та руйнації будівлі КНС. Так, в акті обстеження технічного стану № 1 від 09.06.18 р. зазначено, що він складений на виконання наказу ДП «ВО «Знамя» від 09.06.2018 року № 9 для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, а також визначення придатності до подальшої експлуатації, в ході проведення вибіркової інвентаризації необоротних матеріальних активів (нерухомого майна, а саме: будівель і споруд виробничого призначення) станом на 09.06.2018.

Позивач також вказує, що за період з 05.11.2020 по 08.12.2020 відповідачем здійснювались незаконні дії спрямовані на знесення будівлі КНС.

Будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

При цьому, судом приймається до уваги, що позивачем на підтвердження обставин пошкодження будівлі насосної станції з переробки хімічних стоків (КНС) надано лист відповідача від 11.06.2018 в якому зазначається про те, що 09.06.2018 року під час проведення підготовчих земельних робіт було випадково пошкоджено насосну станцію перекачки хімічних стоків (КНС), яка належить ДП ВО «ЗНАМЯ».

Позивачем в обгрунтування розміру шкоди заявленої до стягнення її розрахунок суду не надано.

В запереченні на клопотання про долучення документів та залишення позовної заяви без руху (вх. № 1371 від 01.02.24) позивач вказує, що наявність шкоди у розмірі 2 439 140,10 грн. підтверджується висновком судового експерта №КСЕ-19/117-23/1325 від 03.05.2023, сама ціна позову складається із суми, що вказане судовим експертом, яка не потребує додаткового розрахунку.

Судом встановлено, що постановою слідчого СВ Полтавського районного управління ГУНП в Полтавській області від 18.01.2023 у кримінальному провадженні №12020170040002245 призначено судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу та поставлено наступне питання експерту: «яка вартість витрат, необхідних для відновлення станом на 18.01.2023, внаслідок часткового руйнування будівлі насосної станції перекачки хімічних стоків (КНС) інв.№980009, розташованої за адресою: м.Полтава, вул.Автобазівська, 2/9, станом на 18.01.2023. У висновку №КСЕ-19/117-23/1325 від 03.05.2023 судовий експерт відділу будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Полтавського НДЕКЦ МВС Крутибіч О.В, зазначив про те, що в межах наданих на дослідження матеріалів визначено вартість витрат, необхідних для відновлення станом на 18.01.2023, внаслідок часткового руйнування будівлі насосної станції перекачки хімічних стоків (КИС) інв.№980009, розташованої за адресою: м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9, станом на 18.01.2023 в розмірі 2 439 140,10 грн.

Відповідно до частини першої статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

В силу приписів статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Судом встановлено, що експерт не ознайомлювався з об`єктом дослідження шляхом доступу до нього, а лише ззовні здійснив його огляд.

Так, у висновку судового експерта №КСЕ-19/117-23/1325 від 03.05.2023 зазначено «Доступ на територію де розташований об`єкт дослідження ініціатором проведення експертизи не забезпечений, фотографування об`єкта дослідження виконувалось з загально доступного місця, а саме з вул. Ветеринарна та вул. Європейська». «У зв`язку з тим, що на момент проведення огляду (29.03.2023) будівля насосної станції перекачки хімічних стоків (КНС) інв. № 980009, що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9, частково зруйнована та ініціатором проведення експертизи не забезпечений доступ до детального натурно-інструментального огляду об`єкта дослідження а місцем його розташування, встановити відповідність об`ємно-планувального рішення будівлі даним, що зазначені у технічного паспорту, виготовленого 23.07.2020 року станом на 17.08.2017, не представляється за можливе.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442 (далі - Національний стандарт №2), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту №2 з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.

Проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Отже, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.08.2021 у справі №461/4240/17).

При цьому, судом приймається до уваги, що як зазначено у самому висновку експерта №КСЕ-19/117-23/1325 від 03.05.2023, предметом експертизи є встановлення витрат, необхідних для відновлення об`єкта дослідження в наслідок часткового руйнування станом на 18.01.2023. Огляд об`єкта дослідження проведений 29.03.2023 без забезпечення доступу до місця розташування об`єкта дослідження. Експертом не досліджувалось питання саме розміру заподіяної шкоди об`єкту дослідження з прив`язкою до дати заподіяння шкоди з визначенням вартості нерухомого майна станом на момент заподіяння шкоди.

Позивачем не заявлялось клопотання в підготовчому провадженні про призначення судової експертизи у даній справі для встановлення зазначених обставин.

Як в позовній заяві, так в у висновку експерта №КСЕ-19/117-23/1325 від 03.05.2023 зазначається про встановлення витрат, необхідних для відновлення об`єкта дослідження в наслідок часткового руйнування без визначення та обґрунтування параметрів такого відновлення з урахуванням стану нерухомого майна на момент заподіяння шкоди.

Таким чином, наданий позивачем висновок експерта №КСЕ-19/117-23/1325, який датовано 03.05.2023 не є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заподіяння шкоди відповідачем 09.06.2018 року під час проведення ним підготовчих земельних робіт.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а шкода є наслідком такої протиправної поведінки.

Позивачем не доведено причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, яку позивач визначив виходячи з висновку судового експерта №КСЕ-19/117-23/1325 від 03.05.2023.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач не довів наявність складу цивільного правопорушення, передбаченого статтею 22 ЦК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Відповідно до частини 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

З урахуванням всіх вказаних обставин у їх сукупності, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та підлягають відхиленню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Рішення підписане 25.03.2024 року.

Суддя Киричук О.А.