Рішення

від 14.03.2024 по справі 922/5020/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2024м. ХарківСправа № 922/5020/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Пономар Є. А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Якушевського Анатолія Станіславовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмейл-2012" (вул. Велика Панасівська, буд. 216, м. Харків, 61040; код ЄДРПОУ: 38160052) про стягнення 379044,72 грн за участю представників:

позивача - Іванова О.А., в режимі відеоконференції,

відповідача - Шох К.А.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Якушевський Анатолій Станіславович 27.11.2023 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмейл-2012" про стягнення з відповідача заборгованості да договором про надання послуг у розмірі 242298,80 грн; 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 23473,54 грн; інфляційних збитків у розмірі 113272,36 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору про надання послуг № 11-19 від 11.02.2019 та приписів чинного законодавства, частково оплатив надані позивачем 06.03.2020 послуги з ремонту за актом № 49 від 06.03.2020 та не оплатив послуги, надані позивачем у період після 06.03.2020 по 06.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.11.2023 позовну заяву фізичної особи - підприємця Якушевського Анатолія Станіславовича прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/5020/23 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

13.12.2023 позивач подав до суду уточнену позовну заяву, в якій позивач, у зв`язку з частковою сплатою відповідачем 04.12.2023 в добровільному порядку грошових коштів у розмірі 38906,00 грн, виклав позовні вимоги у новій редакції, а саме просив суд стягнути з відповідача 203392,80 грн основного боргу; 3% річних та інфляційні втрати стягнути у первісно заявленому розмірі.

Уточнену позовну заяву було розцінено судом як заяву про відмову від позову в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 38906,00 грн та прийнято відмову позивача від позову в цій частині.

У відзиві на позовну заяву, який було подано до суду 21.12.2023, відповідач проти позову заперечував, зазначив, що доводи, на які посилається позивач, повністю не відповідають дійсності та реальним господарським відносинам сторін. Як вказує відповідач, ним були оплачені всі виставлені рахунки за реально надані позивачем послуги на загальну суму 882 948,80 грн. Деякі незначні затримки в оплатах були викликані обмеженнями в діяльності відповідача, у зв`язку із початком гострої респіраторної хвороби COVID-I9, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також у зв`язку з початком війни у 2022 р. Позивачем не надавались, а відповідачем взагалі не отримувались послуги і, в свою чергу, не оплачувались, за наступними рахунками на оплату: №№ 39-58 за період з 02.03.2020 р. по 17.03.2020 р. на загальну суму 203 392,80 грн. Ніяких заявок від відповідача на проведення ремонту на загальну суму 203 392,80 грн за вказаний період відповідачем позивачу не надавалось; акти за такими заявками не направлялись відповідачу, та на його думку, є вигаданими позивачем.

26.12.2023 відповідачем було подано до суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти доводів позивача про те, що у період з 15.02.2019 по 06.01.2022 позивачем було надано відповідачу послуг з ремонту форсунок на суму 1086341,60 грн, з яких сплачено 844042,80 грн, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою. Відповідач вважає, що вищевказана інформація не відповідає дійсності, оскільки позивачем було надано відповідачу послуги з ремонту виключно в обсязі та на загальну суму у розмірі 882948,80 грн. Цей обсяг наданих послуг сплачений відповідачем на рахунок позивача, що підтверджується банківською випискою за контрагентом за період з 01.02.2019 по 07.12.2023. Послуги, за надання яких у відповідача дійсно була заборгованість по рахункам № 102 від 30.12.2021 на суму 20780,00 грн та № 1 від 06.01.2022 на суму 18126,00 грн, були оплачені відповідачем одразу після отримання вимоги-претензії, що підтверджується платіжними інструкціями № 6792 від 04.12.2023 та № 6791 від 04.12.2023. Всі інші вказівки позивача на "заборгованість" відповідача, на думку відповідача, є вигадками та не відповідають дійсності, тому відсутні підстави їх оплачувати. З огляду на викладене, відповідач вважає, що також відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 136745,90 грн.

У відповіді на відзив відповідача, яка надійшла до суду 05.01.2024, позивач зазначив, що неправдиві доводи відповідача про те, що до вимоги-претензії про сплату заборгованості не було додано додаток, а саме актів виконаних робіт та акту звірки, дають підстави вважати, що і усі інші обставини, зазначені відповідачем у відзиві, є не правдою, які слугують цілю ведення суд в оману. Позивач працював в кредит, маючи заборгованість відповідача, оскільки позивач і відповідач співпрацювали не один день, а декілька років, а тому він покладався на порядність відповідача зі сплати грошових коштів, а тому продовжував надавати послуги, з повною впевненістю, що відповідач, як порядний контрагент сплатить виниклу заборгованість. Також позивач звернув увагу, що часткове погашення заборгованості було зроблено відповідачем лише після подачі позовної заяви до суду.

11.01.2024 відповідач надав до суду письмові заперечення на відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в яких, зокрема, зазначив, що доводи, на які посилається позивач, повністю не відповідають дійсності та суперечать один одному. Зокрема, відповідач вказав, що ним було направлено на належну адресу позивача відповідь № 22.09.2023 на вимогу-претензію, в якій відмовлено в прийнятті послуг з ремонту автобусних деталей на суму 203 392,80 грн, у зв`язку з їх вигаданням та фактичним ненаданням позивачем. До моменту одержання вимоги-претензії про сплату заборгованості від 23.08.2023 відповідач жодних інших документів та кореспонденції від позивача не отримував. Ті послуги, які реально були надані позивачем відповідачу на суму 38 906,00 грн та фактично були заборгованістю за послуги з ремонту форсунок відповідно до рахунків № 102 від 30.12.2021 та № 1 від 06.01.2022, були сплачені відповідачем 04.12.2023. У період з 02.03.2020 по 02.06.2020 наявне необґрунтоване збільшення актів надання послуг, що разом з ненаданням відповідачу актів надання послуг у період з 19.06.2020 по 06.01.2022, на думку відповідача, свідчить про недобросовісність позивача та "приписування" суми заборгованості у розмірі 203 392,80 грн.

Протокольною ухвалою від 18.01.2024 підготовче провадження у справі №922/5020/23 було закрито та призначено розгляд справи по суті.

06.02.2024 відповідачем було надано до суду додаткові письмові пояснення щодо неможливості застосування у спірних правовідносинах положень ст. 882 ЦК України та щодо відсутністю факту надання позивачем послуг у березні 2020 року на загальну суму 203392,80 грн.

19.02.2024 відповідач надав до суду додаткові письмові пояснення щодо нарахованої суми заборгованості з переліком актів надання послуг та виставлених рахунків, які відповідач не визнає.

Також відповідачем 19.02.2024 було подано до суду заяву про поновлення строку для надання доказів по справі № 922/5020/23, а саме актів надання послуг, які спростовують доводи позивача та не могли бути подані до суду у встановлений процесуальний строк разом із відзивом на позовну заяву, а також повернення у зв`язку з цим до стадії підготовчого провадження.

Протокольною ухвалою господарського суду від 07.03.2024 у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання доказів та клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі було відмовлено, оскільки акти наданих послуг, які мав намір подати відповідач, не стосуються предмету спору, визнані та сплачені відповідачем.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.03.2024, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву, та просила відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

11.02.2019 між Фізичною особою - підприємцем Якушевським Анатолієм Станіславовичем (виконавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансмейл-2012" (замовник, відповідач у справі) було укладено Договір надання послуг № 11-19.

Відповідно до п. 1.1 Договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з проведення ремонту паливної апаратури транспортних засобів згідно з заявкою, наданою Замовником Виконавцю. Заявка подається замовником виконавцю в усній або письмовій формі, факсом, електронною поштою чи іншим способом.

Згідно з п. 2.2 Договору, оплата за надані послуги замовником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виставленого рахунку виконавцем на умовах відстрочки платежу 14 календарних днів. Форма оплати - безготівковий розрахунок.

Відповідно до п. 3.2 Договору, здача-приймання наданих послуг оформлюється актом надання послуг, який надається виконавцем замовнику одразу після закінчення надання послуг.

Згідно з п.3.4 Договору, якщо замовник має претензії до якості чи об`єму наданих послуг, що приймаються, сторони складають двосторонній Протокол з переліком необхідних доробок та строків їх усунення. Вимоги з приводу усунення недоліків повинні бути пред`явлені замовником протягом 10-ти робочих днів з дня підписання Акту надання послуг. Після усунення виконавцем недоліків наданої послуги сторони підписують Акт (з відміткою про усунення недоліків) і дата нового підписання Акту є початком перебігу строків взятих виконавцем на себе зобов`язань по усуненню недоліків наданих послуг.

У пункті 4.2 Договору сторони визначили, що замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надання виконавцем акта наданих послуг, за умови відсутності обґрунтованих претензій, підписати його та повернути один екземпляр виконавцю. У разі неповернення документів у вказаний строк виконавець має право призупинити надання послуг за наступними заявками замовника до моменту повернення документів змовником, а також прийняти та оплатити вартість наданих послуг у строки та у розмірах, визначених цим Договором.

Зазначений вище Договір, відповідно до п. 8.1, набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно з цим Договором. Якщо за 20 днів до закінчення терміну дії цього Договору жодна із сторін не заявила про його припинення, то договір продовжує свою дію на новий календарний рік на тих самих умовах. Кількість таких пролонгацій не обмежена.

Пунктом 5 Договору передбачено, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору відповідно до чинного законодавства України.

В п. 6.2 Договору зазначено, що при неможливості досягти згоди шляхом переговорів, спірні питання передаються на розгляд в господарський суд по місцю знаходження відповідача. Рішення господарського суду є обов`язковим для виконання сторонами Договору.

Як стверджує позивач, за вказаним Договором відповідачу були надані послуги, про що були складені наступні акти наданих послуг:

- № 11 від 15.02.2019 на суму 17362,80 грн;

- № 13 від 20.02.2019 на суму 24804,00 грн;

- № 14 від 27.02.2019 на суму 24804,00 грн;

- № 22 від 06.03.2019 на суму 17362,80 грн;

- № 24 від 13.03.2019 на суму 9921,60 грн;

- № 27 від 15.03.2019 на суму 14882,40 грн;

- № 29 від 19.03.2019 на суму 9921,60 грн;

- № 33 від 21.03.2019 на суму 19843,20 грн;

- № 35 від 26.03.2019 на суму 9921,60 грн;

- № 36 від 01.04.2019 на суму 9921,60 грн;

- № 40 від 05.04.2019 на суму 12402,00 грн;

- № 42 від 09.04.2019 на суму 9921,60 грн;

- № 43 від 12.04.2019 на суму 9921,60 грн;

- № 45 від 16.04.2019 на суму 12402,00 грн;

- № 47 від 18.04.2019 на суму 19843,20 грн;

- № 51 від 25.04.2019 на суму 19843,20 грн;

- № 55 від 06.05.2019 на суму 24804,00 грн;

- № 58 від 08.05.2019 на суму 9921,60 грн;

- № 64 від 20.05.2019 на суму 7441,20 грн;

- № 67 від 27.05.2019 на суму 14882,40 грн;

- № 72 від 03.06.2019 на суму 14882,40 грн;

- № 84 від 20.06.2019 на суму 17362,80 грн;

- № 85 від 27.06.2019 на суму 19843,20 грн;

- № 88 від 02.07.2019 на суму 9921,60 грн;

- № 90 від 09.07.2019 на суму 12402,00 грн;

- № 98 від 13.08.2019 на суму 12402,00 грн;

- № 99 від 20.08.2019 на суму 26584,80 грн;

- № 101 від 30.08.2019 на суму 17362,80 грн;

- № 109 від 19.09.2019 на суму 19843,20 грн;

- № 113 від 26.09.2019 на суму 12402,00 грн;

- № 116 від 09.10.2019 на суму 7441,20 грн;

- № 120 від 11.10.2019 на суму 17362,80 грн;

- № 84 від 28.10.2019 на суму 22323,60 грн;

- № 86 від 12.11.2019 на суму 19843,20 грн;

- № 89 від 02.12.2019 на суму 14882,40 грн;

- № 92 від 06.12.2019 на суму 20140,00 грн;

- № 1 від 01.01.2020 на суму 22323,60 грн;

- № 3 від 14.01.2020 на суму 14882,40 грн;

- № 4 від 14.01.2020 на суму 7907,60 грн;

- № 5 від 17.01.2020 на суму 19843,20 грн;

- № 9 від 27.01.2020 на суму 29764,80 грн;

- № 15 від 12.02.2020 на суму 47127,60 грн;

- № 21 від 19.02.2020 на суму 59529,60 грн;

- № 41 від 02.03.2020 на суму 14882,40 грн;

- № 42 від 02.03.2020 на суму 7441,20 грн;

- № 43 від 02.03.2020 на суму 7441,20 грн;

- № 45 від 04.03.2020 на суму 4960,80 грн;

- № 46 від 04.03.2020 на суму 7441,20 грн;

- № 44 від 04.03.2020 на суму 7441,20 грн;

- № 47 від 04.03.2020 на суму 7441,20 грн;

- № 48 від 06.03.2020 на суму 14882,40 грн;

- № 49 від 06.03.2020 на суму 14882,40 грн;

- № 50 від 09.03.2020 на суму 14882,40 грн;

- № 51 від 09.03.2020 на суму 4960,80 грн;

- № 52 від 09.03.2020 на суму 4960,80 грн;

- № 53 від 09.03.2020 на суму 4960,80 грн;

- № 54 від 11.03.2020 на суму 14882,40 грн;

- № 55 від 11.03.2020 на суму 7441,20 грн;

- № 56 від 11.03.2020 на суму 4960,80 грн;

- № 57 від 13.03.2020 на суму 14882,40 грн;

- № 58 від 13.03.2020 на суму 14882,40 грн;

- № 59 від 17.03.2020 на суму 14882,40 грн;

- № 60 від 17.03.2020 на суму 14882,40 грн;

- № 80 від 02.06.2020 на суму 14882,40 грн;

- № 83 від 19.06.2020 на суму 22323,60 грн;

- № 88 від 21.07.2020 на суму 4800,00 грн;

- № 98 від 07.10.2020 на суму 9200,00 грн;

- № 100 від 12.10.2020 на суму 19121,60 грн;

- № 107 від 03.11.2020 на суму 7208,00 грн;

- № 102 від 30.12.2021 на суму 20780,00 грн;

- № 1 від 06.01.2022 на суму 18126,00 грн.

Загалом, як вказує, відповідачу було надано послуг на 1086341,60 грн.

Відповідачем було сплачено 844042,80 грн, що підтверджується випискою із банку, яка додана до позовної заяви.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на момент подачі позову становила 242298,80 грн.

Після відкриття провадження у справі, а саме 04.12.2023 відповідачем було в добровільному порядку сплачено частину основного боргу в сумі 38906,00 грн. Таким чином, залишок основного боргу, який заявлено позивачем до стягнення, становить 203 392,80 грн.

При цьому, позивач звертає увагу суду, що оплата відповідачем здійснювалася не за кожну надану конкретну послугу, а частками одразу за декілька послуг, таким чином грошові кошти, які надходили від відповідача погашали заборгованість за попередньо надані послуги. Отже, позивач зазначає, що відповідачем сплачено за надані послуги до 06.03.2020. Послугу з ремонту, надану позивачем 06.03.2020 за актом № 49 від 06.03.2023, сплачено частково, несплачена сума становить 9278,40 грн. Усі подальші послуги після 06.03.2020 відповідачем сплачені не були. Остання оплата за надані позивачем послуги надійшла від відповідача 05.07.2021.

Позивач вказує, що відповідач відмовляється підписувати акти наданих послуг разом із актами звірки, бухгалтером позивача неодноразово на електрону пошту відповідача направлялися акти звірки, але відповідач так їх і не підписав. Також на адресу відповідача була направлена вимога-претензія, яку відповідач отримав 04.09.2023, але грошові кошти або будь-яка відповідь від відповідача не надходили.

У зв`язку з порушенням умов Договору в частині оплати за надані послуги, позивачем здійснено нарахування на заборгованість 242 298,80 грн 3% річних у сумі 23 473,56 грн та інфляційних втрат у сумі 113 272,36 грн.

Таким чином, згідно з уточненою позовною заявою, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 379044,72 грн, у тому числі: 203392,80 грн основного боргу, 23473,56 грн 3% річних та 113272,36 грн інфляційних втрат.

Ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши на їх підставі усі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд приймаючи рішення у цій справі, виходить з наступного.

Як встановлено судом, на виконання положень Договору, послуги з ремонту автобусних деталей здійснювалися позивачем у наступному порядку:

1. Відповідач шляхом подачі усної заявки звертався до позивача задля надання доручення останньому щодо надання послуг з ремонту паливної апаратури транспортних засобів.

2. Позивач приймав заявку і у день привезення до м. Чугуїв представником відповідача форсунок, здійснював ремонт відповідних транспортних деталей.

3. Повний цикл надання послуги позивачем складав один робочий день, про що можна зробити висновок шляхом співставлення дат виставлення рахунків та дат актів надання послуг.

4. Після виконання ремонту позивач оформлював такі послуги актом надання послуг, який надавався відповідачу одразу після закінчення надання послуг.

5. Оскільки доставка паливної апаратури здійснювалась безпосередньо представником відповідача до позивача, акти надавались йому наручно.

6. Відповідач протягом 10 робочих днів за відсутності претензій підписував та повертав один екземпляр виконавцю.

З вищенаведеного вбачається, що здачу-приймання наданих послуг сторони оформляли шляхом складання відповідних актів наданих послуг.

Тобто, факт дійсного та реального надання послуг має підтверджуватися підписаними обома сторонами актами наданих послуг.

При цьому, відповідачем стверджує, що ним були прийняті та підписані акти наданих послуг на загальну суму 882948,80 грн, за якими була проведена повна оплата.

Як вказує відповідач, за актами №№ 39-58 за період з 02.03.2020 по 17.03.2020 на загальну суму 203392,80 грн, на підставі яких позивачем було заявлено позовні вимоги, не було ніяких заявок від відповідача на проведення ремонту, послуги за ними не надавались; акти відповідачу не направлялись.

Позивач заперечує проти вищевказаних доводів відповідача та вказує, що акти були направлені відповідачу разом із претензією, проте належних доказів направлення актів відповідачу суду не надав.

У позовні заяві позивач вказує, що ним було направлено на адресу відповідача вимогу-претензію, яку відповідач отримав 04.09.2023, але грошові кошти або будь-яка відповідь від відповідача не надходили.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надано позивачу відповідь за № 22.09.2023 на вище зазначену вимогу-претензію.

Як вказує відповідач, до моменту одержання вимоги-претензії про сплату заборгованості від 23.08.2023 він не отримував від позивача жодних інших документів та кореспонденції. Протилежного позивачем не доведено.

Відповідь на вимогу-претензію було направлено відповідачем позивачу 27.09.2023 засобами поштового зв`язку, але не була отримана адресатом та повернена за зворотною адресою у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується трекінгом поштового відправлення 6100708896540 з офіційного сайту АТ "Укрпошта".

У відповіді на вимогу-претензію про сплату заборгованості відповідач зазначив, що вимога-претензія про сплату заборгованості ним розглянута, сума заборгованості в ній не відповідає дійсності. За даними відповідача, на момент направлення вимоги-претензії, заборгованість відповідача перед позивачем становила 38906,00 грн (згідно з рахунком № 102 від 30.12.2021 на суму 20 780,00 грн та рахунку № 1 від 06.01.2022 на суму 18126,00 грн. Вказану суму заборгованості було погашено відповідачем 04.12.2023.

При цьому, суд звертає увагу, що вимогу-претензію було надіслано відповідачу лише через 3,5 роки після виникнення у відповідача заборгованості на 203 392,80 грн.

За умовами п. 4.2 Договору, замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надання виконавцем акта наданих послуг, за умови відсутності обґрунтованих претензій, підписати його та повернути один екземпляр виконавцю. У разі неповернення документів у вказаний строк виконавець має право призупинити надання послуг за наступними заявками замовника до моменту повернення документів замовником.

З банківських виписок, що надані обома сторонами, вбачається, що після виникнення заявленої позивачем до стягнення заборгованості з квітня 2020 р., не отримавши актів від відповідача та оплат за начебто надані послуги, позивач продовжував надавати без передоплати послуги з 02.06.2020 по 06.01.2022, загальна вартість яких за вказаний період становить 116 441,60 грн.

Факт надання відповідачу послуг на суму 203392,80 грн позивач підтверджує актами наданих послуг, підписаними лише з боку позивача.

Слід зазначити, що акт, підписаний лише однією стороною, не може вважатися документом, що підтверджує факт надання послуг та його прийняття другою стороною.

Акт надання послуг, підписаний лише позивачем, не є відповідним первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та, відповідно, підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги, з огляду на наступне.

Первинний документ (в господарському праві) - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (cт. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, основним документом, що підтверджує надання послуг та їх прийняття є підписані акти наданих послуг. Сама лише наявність укладеного між сторонами договору про надання послуг не є достатньою підставою для стягнення заборгованості та цим договором.

Підставою здійснення оплати дійсно є акт, але такий, який: по-перше, складається за фактично надані послуги; по-друге, якщо і підписаний в односторонньому порядку, то лише з відміткою про відмову однієї зі сторін від підписання акта або з доказами направлення цього акта засобами поштового зв`язку або на адресу електронної пошти.

Проте, надані позивачем акти не містять будь-яких підписів та відміток відповідача.

Крім того, як вбачається з пояснень відповідача та аналізу актів надання послуг за період з 15.02.2019 по 19.02.2020, включно, відповідач звертався до позивача із замовленнями з періодичністю декілька разів на тиждень, зазвичай не частіше ніж 1 раз на день.

Але, починаючи у період з 02.03.2020 по 02.06.2020, наявне необґрунтоване збільшення актів надання послуг, а саме спірна сума у розмірі 203392,80 грн, яка складає чверть загального обороту за Договором, пройшла за 15 днів березня 2020 року, у той час, коли на території України було введено карантин та відповідач фактично майже не здійснював діяльність у період з 18.03.2020 по 03.04.2020 та була відсутня необхідність проведення ремонтних робіт. При цьому, кількість транспортних засобів відповідача з 2019 р. по березень 2020 р. не змінилася.

Відповідач зазначає, що станом на день подання позову до суду у нього дійсно була заборгованість за фактично надані послуги по рахункам № 102 від 30.12.2021 на суму 20780,00 грн та № 1 від 06.01.2022 на суму 18126,00 грн. Вказані рахунки були оплачені одразу після отримання вимоги-претензії, що підтверджується платіжними інструкціями № 6792 від 04.12.2023 та № 6791 від 04.12.2023, копії яких додано до матеріалів справи. Всі інші вказівки позивача на існуючу заборгованість відповідач вважає вигадками та зазначає, що вони не відповідають дійсності.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість за надані послуги за актами № 80 від 02.06.2020, № 83 від 19.06.2020, № 88 від 21.07.2020, № 98 від 07.10.2020, № 100 від 12.10.2020, № 107 від 03.11.2020, водночас, сам позивач надає до позовної заяви доказ, а саме банківську виписку за особовим рахунком, з якої вбачається, що відповідачем було сплачено за надані послуги за цими актами та відповідними рахунками.

Вищевказане свідчить про наявність розбіжностей у відомостях бухгалтерського обліку позивача та відповідача в оплаті за надані послуги за окремими актами, які, скоріш за все, виникли внаслідок зарахування позивачем кожної наступної оплати відповідача в рахунок погашення заборгованості за попередньо надані послуги, а не за призначенням платежу.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належним чином факт надання відповідачу послуг з ремонту на суму 203392,80 грн основного боргу.

Відтак, відсутні й підстави для нарахування на цю заборгованість 3% річних та інфляційних втрат.

Водночас, враховуючи, що частину заборгованості за попередній період в сумі 38906,00 грн, на яку також було нараховано та заявлено до стягнення відсотки річних та інфляційні втрати, було сплачено відповідачем після відкриття провадження у справі, суд визнав за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 2151,25 грн та інфляційних збитків у розмірі 11933,03 грн у зв`язку з простроченням відповідачем оплати за актами № 102 від 30.12.2021 на суму 20780,00 грн та № 1 від 06.01.2022 на суму 18126,00 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з частковим задоволенням позову, судові витрати суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на оплату правничої (правової) допомоги у розмірі 25000,00 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За умовами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг): 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2023 між позивачем - ФОП Якушевським Анатолієм Станіславовичем (клієнт) та Адвокатом Івановим Олексієм Андрійовичем було укладено Договір про надання правової допомоги, згідно з п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає до виконання доручення про надання правової допомоги в обсязі і на умовах, передбачених цим Договором, у якості його представника у господарській справі за його позовом про стягнення заборгованості за договором надання послуг на стадії розгляду справи у суді першої інстанції.

Пунктом 3.1 вищевказаного Договору визначено права, які надаються адвокату при виконанні доручення, зазначеного в п. 1.1 Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору, розмір гонорару, а також витрат, які виникли у зв`язку з виконанням даного Договору, узгоджується сторонами додатково та визначається в додатку № 1 до даного Договору. Додаток № 1 є невід`ємною частиною даного Договору.

Так, додатковою угодою № 1 від 15.11.2023 до Договору про надання правової допомоги сторони визначили, що розмір гонорару за виконання вказаного Договору обчислюється сторонами відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та становить 25000,00 грн.

Згідно з товарним чеком від 15.11.2023 та довідкою про оплату юридичних послуг від 15.11.2023, позивачем здійснено оплату за виконання адвокатом доручення у вигляді гонорару в розмірі 25000,00 грн готівкою.

Як вбачається з двостороннє підписаного Акту виконаних робіт від 23.11.2023, виконуючи умови Договору, адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги:

1) надання усних консультацій - 2 години;

2) ознайомлення з документами, які мають відношення до справи, - 2,5 години;

3) аналіз судової практики - 2,5 години;

4) розроблення правової позиції - 2 години;

5) складення вимоги - 2 години;

6) складення позовної заяви - 8 годин;

7) виїзд до пошти з метою направлення позовної заяви до канцелярії суду - 1 година.

В акті сторони визначили, що відповідно до умов Договору, вони дійшли згоди, що гонорар адвоката має фіксований розмір, становить 25000,00 грн та сплачений в повному обсязі під час укладення договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок

його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової

допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн підтверджуються наданими позивачем документами.

Проте, приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, ці судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України.

Відтак, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати зі сплати правничої (правової) допомоги у розмірі 1731,17 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 126, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмейл-2012" (вул. Велика Панасівська, буд. 216, м. Харків, 61040; код ЄДРПОУ: 38160052) на користь Фізичної особи - підприємця Якушевського Анатолія Станіславовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) - 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 2151,25 грн; інфляційні збитки у розмірі 11933,03 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 211,64 грн; витрати зі сплати правничої (правової) допомоги у розмірі 1731,17 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "25" березня 2024 р.

Суддя Н.М. Кухар