Постанова

від 12.03.2024 по справі 925/1144/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/1144/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2023 (суддя Кучеренко О. І.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 (головуючий суддя Буравльов С. І., судді Андрієнко В. В., Шапран В. В.)

у справі № 925/1144/22

за позовом Фермерського господарства "Єгор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс"

про розірвання договору,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Горева К. С., відповідача - Багнюк І. В.)

ВСТУП

1. Сторонами даного спору є Фермерське господарство "Єгор" (далі - ФГ "Єгор", позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" (далі - ТОВ "Юнікорнс", відповідач).

2. Посилаючись на частину другу статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та умови договору купівлі-продажу кукурудзи, позивач просив розірвати укладений між сторонами договір у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин, наявність яких доводив сертифікатом Торгово-промислової палати України.

3. Суди попередніх інстанцій позов задовольнили, посилаючись на доведеність позивачем настання обставин непереробної сили як визначеної умовами договору купівлі-продажу підстави для його розірвання.

4. У касаційній скарзі відповідач наголошує на:

(1) неврахуванні судами преюдиційних обставин у інших судових справах, які свідчать про відсутність підстав для розірвання договору купівлі-продажу у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин, на які посилається у цій справі позивач;

(2) необхідності закриття провадження у цій справі, оскільки спір між сторонами щодо розірвання спірного договору купівлі-продажу з аналогічних підстав (невиконання продавцем зобов`язань за договором у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин) вже був предметом розгляду по суті у іншій господарській справі, за наслідком розгляду якої прийнято відповідне рішення про відмову у задоволенні позову.

5. За результатом розгляду касаційної скарги, Верховний Суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у цій справі, про що детально викладено нижче.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

6. ФГ "Єгор" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Юнікорнс" про розірвання договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД.

7. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами у справі винник спір у зв`язку із наявністю підстав для дострокового розірвання договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД відповідно до умов пункту 8.7 цього договору з підстав неможливості виконання позивачем зобов`язань за договором внаслідок виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), наявність яких доводиться останнім посиланням на сертифікат Торгово-промислової палати України від 03.12.2020 № 3100-20-1921.

8. Оскільки сторони самостійно не дійшли згоди щодо розірвання спірного договору, позивач звернувся з цим позовом до суду, у якому просив суд розірвати спірний договір на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

9. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, позов задоволено.

10. Судові рішення мотивовано тим, що відповідачем не спростовано належними доказами наявності форс-мажорних обставин, які свідчать про неможливість виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД у зв`язку із впливом дії непереборної сили, а саме несприятливих погодних умов, та які засвідчені Торгово-промисловою палатою України у відповідному сертифікаті від 03.12.2020 № 3100-20-1921.

11. Врахувавши те, що за положеннями частини другої статті 651 ЦК України іншими підставами для розірвання договору в судовому порядку є випадки, встановлені, зокрема, договором, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що погоджене сторонами у пункті 8.7 договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД право сторін розірвати договір, якщо обставини непереробної сили тривають більше ніж 90 днів, не суперечить вимогам чинного законодавства та є підставою для задоволення позову у цій справі.

Касаційна скарга

12. Не погодившись із прийнятими судами рішеннями, ТОВ "Юнікорнс" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 04.04.2023 і постанову суду апеляційної інстанції від 21.11.2023, а провадження у справі закрити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

13. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, зазначає про порушення судами пункту 2 частини першої статті 175, пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України.

14. Скаржник наголошує, що наведені позивачем у цій справі підстави для розірвання договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД, а саме настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), які доводились останнім з посиланням на сертифікат Торгово-промислової палати України від 03.12.2020 № 3100-20-1921, вже були предметом дослідження та відповідної оцінки у інших господарських справах № 925/81/21 та № 925/721/21, за результатами розгляду яких судами прийняті відповідні рішення по суті спору, а отже цей спір фактично вже вирішено судами.

15. Також скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій частини четвертої статті 75 ГПК України, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 15.10.2019 у справі № 813/8801/14, від 19.12.2019 у справі № 520/11429/17, від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18, від 17.12.2019 у справі № 641/1793/17, внаслідок неврахування судами преюдиційних обставин, встановлених та врахованих судами у інших справах (№ 925/1144/22 і № 925/81/21) в частині недоведення позивачем наявності форс-мажорних обставин, якими останній обґрунтовував підстави щодо неможливості виконання ним договору купівлі-продажу, а отже і підстави для його розірвання.

16. Окрім цього, скаржник вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій встановленим обставинам справи та неправильне застосування судами норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, зокрема, статей 184, 656 ЦК України.

17. Скаржник зазначає про неврахування судами того, що предметом спірного договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД є взаємозамінні речі, визначені родовими ознаками, а саме кукурудза 3-го класу, українського походження, врожаю 2020 року.

18. Отже, за доводами скаржника, поставка кукурудзи могла бути здійснена позивачем за рахунок відповідної продукції як власного вирощування (на будь-яких ділянках в межах України), так і за рахунок продукції, набутої іншим законним способом.

Відзив

19. Від ФГ "Єгор" відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

20. 01.06.2020 між ФГ "Єгор" (продавець) та ТОВ "Юнікорнс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 484/ФКД (далі також - договір).

21. Відповідно до пункту 1.1 договору продавець у порядку та на умовах, визначених договором, зобов`язався передати у власність покупця продукцію (товар), а покупець зобов`язався прийняти товари та оплатити його.

22. Згідно з пунктом 1.2 договору товаром вважаються речі за наступними характеристиками: кукурудза 3-го класу українського походження врожаю 2020 року. Кількість товару, метричних тон: 500,000 +/-5 %, на вибір покупця.

23. Як передбачено пунктом 3.1 договору, товар постачається на умовах: EXW ДП "Златодар", Черкаська обл., Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47 (пункт призначення), згідно з "Інкотермс-2010".

24. За умовами пункту 3.2 договору поставка товару здійснюється у період з 01.10.2020 по 15.11.2020. Поставка/передача товару здійснюється у пункті призначення, зазначеному у пункті 3.1 цього договору.

25. Згідно з пунктом 4.1 договору орієнтовна загальна вартість товару у договорі (з ПДВ) складає 66 800,00 доларів США.

26. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору (пункт 5.2 договору).

27. Відповідно до 5.3 договору сторона не несе відповідальності за порушення договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності).

28. Згідно з пунктом 8.1 договору сторона звільняється від визначеної договором та (або) чинним законодавством України відповідальності за повне чи часткове порушення договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному договором порядку.

29. У відповідності до пункту 8.2 договору під форс-мажорними обставинами в договорі розуміється випадок, непереборна сила, а також усі інші обставини, які визначені в договорі як підстава для звільнення від відповідальності за порушення договору.

30. За умовами пункту 8.3 договору під випадком у договорі розуміється будь-які обставини, які не вважаються непереборною силою за договором і які безпосередньо не обумовлені діями сторін та не пов`язані із ними причинним зв`язком, які не виникають без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості або обачності відвернути (уникнути).

31. Під непереборною силою в договорі розуміється будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо сторін характеру, які виникають без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути), а саме: паводки, пожежі, землетруси, шторми, епідемії та інші природні катаклізми, війна чи воєнні дії, а також прийняття нормативних актів органів державної влади та управління по обмеженню чи забороні експорту товару (пункт 8.4 договору).

32. За умовами пункту 8.5 договору сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов`язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв`язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання договору.

33. Відповідно до пунктів 8.6, 8.7 договору достатнім доказом дії обставин непереборної сили є документ, виданий Торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом. Якщо такі обставини непереборної сили тривають більше ніж 90 календарних днів, сторони мають право розірвати договір та провести взаєморозрахунки.

34. Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 01.02.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором або припинення договору з інших підстав. Якщо інше не передбачено договором або чинним законодавством України, договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору (пункти 11.1, 11.2 договору).

35. 03.12.2020 Торгово-промислова палата України видала ФГ "Єгор" сертифікат № 3100-20-1921 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язку останнього з передачі у власність покупцеві продукції, а саме кукурудзи 3-го класу, українського походження, врожаю 2020 року у кількості 500 метричних тонн +/-5 % на вибір покупця на умовах EXW ДП "Златодар", Черкаська обл., Золотоніський район, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47 (пункт призначення), згідно з "Інкотермс-2010" у термін з 01.10.2020 по 15.11.2020 за договором купівлі-продажу № 484/ФКД від 01.06.2020, укладеним з ТОВ "Юнікорнс" відповідно до вказаних у сертифікаті документів, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01.06.2020 по 08.09.2020.

36. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.09.2021 у справі № 925/721/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2021, повністю задоволено позов ТОВ "Юнікорнс" до ФГ "Єгор" та стягнуто з останнього на користь ТОВ "Юнікорнс" 655 961,67 грн неустойки за неналежне виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД.

37. Також, рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.06.2022 у справі № 925/81/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022, відмовлено у задоволенні позову ФГ "Єгор" до ТОВ "Юнікорнс" про розірвання договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД.

38. У справі, що переглядається, спір виник у зв`язку з тим, що укладений між ФГ "Єгор" та ТОВ "Юнікорнс" договір купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД, на переконання позивача, підлягає розірванню відповідно до частини другої статті 651 ЦК України у зв`язку із наявністю форс-мажорних обставин, що передбачено умовами пункту 8.7 договору.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

39. Згідно з частинами першою - другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

40. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

41. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

42. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Щодо суті касаційної скарги

43. Причиною звернення до суду у цій справі є наявність/відсутність підстав для розірвання договору укладеного між сторонами договору поставки внаслідок виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

44. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.

45. Як уже зазначалось вище, у касацій скарзі скаржник наголошує на порушенні судами приписів частини четвертої статті 75 ГПК України, вбачаючи таке порушення у неврахуванні обставин, встановлених судовими рішеннями у інших справах (№ 925/1144/22 і № 925/81/21) щодо недоведення позивачем наявності форс-мажорних обставин, як підстави для розірвання договору купівлі-продажу у цій справі).

46. В контексті доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій приписів частини четвертої статті 75 ГПК України та неврахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, наведених у пункті 15 цієї постанови, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

47. За змістом частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

48. Згідно з усталеними висновками Верховного Суду (зокрема постанови, на які також посилається скаржник, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19) преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

49. Крім цього, у постанові від 22.10.2019 у справі № 910/2039/18 Верховний Суд наголосив, що "Згідно з частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів".

50. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.09.2021 у справі № 925/721/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2021, повністю задоволено позов ТОВ "Юнікорнс" до ФГ "Єгор" щодо стягнення 655 961,67 грн неустойки за неналежне виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД.

51. При цьому заперечуючи проти задоволення позову у справі № 925/721/21 ФГ "Єгор" посилалось на неможливість виконання цього договору внаслідок настання форс-мажорних обставин, доказуючи такі обставини наданим Торгово-промисловою палатою України сертифікатом від 03.12.2020 № 3100-20-1921.

52. За наслідком здійсненої судами першої та апеляційної інстанції у справі № 925/721/21 оцінки сертифіката Торгово-промислової палати України від 03.12.2020 № 3100-20-1921, суди не встановили факту припинення зобов`язань ФГ "Єгор" за договором-купівлі продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД. При цьому сертифікат Торгово-промислової палати України від 03.12.2020 № 3100-20-1921 суди у справі № 925/721/21 визнали неналежним і допустимим доказом на підтвердження неможливості виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД.

53. Водночас, у іншій господарській справі № 925/81/21 за участі тих же сторін, що і у справі, яка переглядається, предметом спору також було розірвання договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД, а фактичною обставиною, якою ФГ "Єгор" також обґрунтовувало наявність правових підстав для розірвання цього договору, також було визначено виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) саме з посиланням на сертифікат Торгово-промислової палати України від 03.12.2020 № 3100-20-1921.

54. Так, в основу судових рішень у справі № 925/81/21, зокрема, щодо висновків про недоведеність ФГ "Єгор" факту припинення свого зобов`язання за договором купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, судами першої та апеляційної інстанцій покладено преюдиційні обставини, встановлені у судових рішеннях, ухвалених в межах справи № 925/721/21, що набрали законної сили.

55. При цьому остаточним рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.06.2022 у справі № 925/81/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 у задоволенні позову відмовлено.

56. Разом з тим, посилаючись на частину сьому статті 75 ГПК України, суди попередніх інстанцій у справі, що переглядається, відхили доводи ТОВ "Юнікорнс" щодо необхідності врахування як (1) преюдиційних обставин, встановлених судами у справі № 925/721/21 в частині непідтвердження сертифікатом Торгово-промислової палати України від 03.12.2020 № 3100-20-1921 тих обставин, на які ФГ "Єгор" посилалось в обґрунтування підстав неможливості невиконання ним умов договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД, так (2) і врахування таких обставин під час розгляду судами іншої справи № 925/81/21 між тими самими сторонами у спорі про розірвання цього договору.

57. Так, відповідно до частини сьомої статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

58. Аналізуючи положення частини сьомої статті 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такий правовий висновок є усталений у судовій практиці Верховного Суду та наведений у тому числі і в постанові від 19.12.2019 у справі № 916/1041/17.

59. У постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

60. Отже, виходячи з вказаних положень процесуального закону, обставини, що встановлені судами у справі № 925/721/21 в частині непідтвердження сертифікатом Торгово-промислової палати України від 03.12.2020 № 3100-20-1921 тих обставин, на які ФГ "Єгор" посилається як на підставу невиконання ним умов договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД, визначаючи, в свою чергу, в межах розгляду цієї справи (№ 925/1144/22) наявність таких обставини підставою для розірвання цього договору, є преюдиційними по відношенню до учасників спору у справі № 925/1144/22.

61. Враховуючи неведене вище, суди попередніх інстанцій неправомірно не врахували преюдиціальність фактів, встановлених судами у справі 925/721/21, оскільки задоволення позовних вимог у справі, що переглядається, знаходиться у прямій залежності від наведених у сертифікаті Торгово-промислової палати України від 03.12.2020 № 3100-20-1921 обставин, які, як встановлено судами у справі № 925/721/21, не перебувають у будь-якому причинно-наслідковому зв`язку з невиконанням ФГ "Єгор" своїх зобов`язань за спірним договором.

62. За таких обставин, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, в частині неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування положень частини четвертої статті 75 ГПК України до спірних правовідносин знайшла своє підтвердження під час касаційного розгляду справи.

63. Крім цього, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає доцільним вказати, що при прийнятті даної постанови керується, зокрема, принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі Відповідачем не зазначено й не обґрунтовано.

64. Отже колегія суддів зазначає, що інший підхід до встановлених у справі № 925/721/21 обставин мав би наслідком порушення принципу res judicata, який передбачає повагу до остаточного судового рішення.

65. Водночас, надавши оцінку доводам скаржника щодо наявності підстав для закриття провадження у цій справі, колегія судді враховує таке.

66. Так, предметом касаційного перегляду у цій справі постало, зокрема, питання наявності/відсутності підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України з мотиву наявності судового рішення, яке набрало законної сили та яким вирішено тотожний спір між тими ж сторонами в іншій господарській справі.

67. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу.

68. Передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Однак, зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави для відмови у відкритті провадження у справі

69. Тобто, для закриття провадження у справі, на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.

70. З аналізу наведеної норми права вбачається, що однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

71. За змістом статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

72. Водночас, згідно із частиною першою статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

73. Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

74. З наведених норм права вбачається, що позивач у позові повинен зазначити зміст позовних вимог, обставини, якими він обґрунтовує ці вимоги, а також правові підстави позову.

75. Суд вирішує спір у межах заявлених позивачем вимог, а саме, виходячи зі змісту заявлених вимог та обставин, якими їх обґрунтовує позивач; при цьому, користуючись принципом "суд знає закони", при вирішенні спору суд може застосувати до спірних правовідносин інші норми права, ніж ті, які зазначив позивач як правову підставу позову.

76. Позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

77. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову. Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру. Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.

78. З урахуванням зазначеного вище, здійснення судом всебічного аналізу предмета і підстав заявленого позову сприяє з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку. Така правова позиція є сталою, послідовною та висловлена у низці постанов Верховного Суду (від 26.02.2022 у справі № 906/785/21, від 14.12.2022 у справі № 910/16463/21, від 02.03.2023 у справі № 925/1662/21).

79. Як уже зазначалось та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.09.2021 у справі № 925/721/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2021, повністю задоволено позов ТОВ "Юнікорнс" до ФГ "Єгор" щодо стягнення 655 961,67 грн неустойки за неналежне виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД.

80. З рішення суду першої інстанції у справі № 925/721/21 (набрало законної сили 14.12.2021) вбачається, що заперечуючи проти задоволення позову, ФГ "Єгор" доводило факт припинення свого зобов`язання як продавця за договором купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, посилаючись при цьому на сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-20-1921 від 03.12.2020.

81. За наслідком встановлених судами під час розгляду справи № 925/721/21 обставин, суди дійшли висновку про те, що вказаний сертифікат не є належним і допустимим доказом на підтвердження неможливості виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД.

82. В той же час, у іншій господарській справі № 925/81/21 за участі тих же сторін, що і у справі, яка переглядається, предметом спору також є розірвання договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД, а фактичною обставиною, якою ФГ "Єгор" обґрунтовувало наявність правових підстав для розірвання цього договору, також визначено виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) саме з підстав, наведених у сертифікаті Торгово-промислової палати України від 03.12.2020 № 3100-20-1921.

83. Так, в основу судових рішень у справі № 925/81/21, зокрема, щодо висновків про недоведеність ФГ "Єгор" факту припинення свого зобов`язання за договором купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, судами першої та апеляційної інстанцій покладено преюдиційні обставини, встановлені у судових рішеннях, ухвалених в межах справи № 925/721/21, що набрали законної сили.

84. Водночас, посилання суду апеляційної інстанції у справі, що переглядається, на те, що правовою підставою позову у справі № 925/81/21 визначено частину другу статті 652 ЦК України, а у даній справі позивач посилається на частину другу статті 651 ЦК України, жодним чином не може зумовлювати висновок про наявність у справі № 925/81/21 іншого судового спору, саме за відмінних фактичних підстав позову, ніж у цій справі.

85. Дійсно, чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави (аналогічні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 925/1152/21, від 28.06.2023 у справі № 910/1182/23, від 18.03.2021 у справі № 909/783/20, від 16.11.2021 у справі № 910/694/21).

86. Разом з тим, Суд зазначає, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. При цьому не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Така ж правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 925/1473/15, Верховним Судом у постановах від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19 та від 14.01.2021 у справі № 910/6567/20.

87. Колегія суддів наголошує, що як у справі № 925/81/21, так і у справі, що переглядається, фактичною підставою позову для розірвання договору купівлі-продажу від 01.06.2020 № 484/ФКД позивачем визначено виникнення форс-мажорних обставин з посиланням на один і той самий доказ - сертифікат Торгово-промислової палати України від 03.12.2020 № 3100-20-1921.

88. Відтак, Верховний Суд погоджується із доводами скаржника про те, що враховуючи наявність рішення суду у справі № 925/81/21, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (з відповідною оцінкою у такому рішення обставин та підстав позову) як і у даній справі, то провадження у цій справі № 925/1144/22 підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, адже протилежне матиме наслідком порушення принципу юридичної визначеності, а розгляд позовних вимог ФГ "Єгор" призведе до переоцінки обставин, які вже встановлені у справі № 925/81/21.

89. При цьому колегія суддів окремо відзначає, що з урахування зазначеного у пункті 84 цієї постанови, а також позиції, зокрема, Великої Палати Верховного Суду (пункт 86 цієї постанови), наведені у цій постанові висновки в контексті тотожності вже вирішеного судами у справі № 925/81/21 спору про розірвання договору купівлі-продажу, зі спором у цій справі (№ 925/1144/22) між тими самими сторонами про розірвання цього договору з аналогічних фактичних підстав позову, жодним чином не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.12.2021 у справі № 925/81/21 (колегія суддів відзначає, що скасованими цієї постановою судовими рішеннями у позові також було відмовлено), які слугували підставою для направлення справи на новий розгляд для надання оцінки саме правовій підставі заявленого позову.

90. Враховуючи викладене вище, Верховний Суд також не аналізує і не надає оцінку усім іншим доводам скаржника, оскільки вони не мають вирішального значення для вирішення спору саме у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

91. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

92. Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу (частина перша статті 313 ГПК України).

93. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

94. Керуючись вказаними приписами, ураховуючи викладені вище мотиви, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про скасування оскаржуваних рішення і постанови та про закриття провадження у цій справі у зв`язку із наявністю такого, що набрало законної сили, рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Керуючись статтями 231, 300, 301, 308, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі № 925/1144/22 скасувати.

3. Провадження у справі № 925/1144/22 закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил