Ухвала

від 13.03.2024 по справі 910/4818/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

13 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4818/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників учасників:

позивача - Пашковський Д.В.

відповідача - не з`явився

третьої особи - 1 - не з`явився

третьої особи - 2 (заявника) - Борисенко Д.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш"

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 910/4818/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог, рішень судів попередніх інстанцій та обставини, що передували поданню заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами

1.1. Публічне акціонерне товариство "Хімнафтомашпроект" (далі - ПАТ «Хімнафтомашпроект», Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" (далі - ПАТ «КБ «Південкомбанк», Відповідач, Банк) про (з урахуванням заяви про предмет позову): визнання недійсним з моменту вчинення договору іпотеки №З_01Ю/6 від 21.03.2013; скасування запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасування запису про заборону відчуження нежитлового приміщення площею 2684,40 кв.м (літера А), нежитлового приміщення площею 3365,30 кв.м (літера А1), загальною площею 6049,70 кв.м, яке є власністю Позивача, що накладений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Аллою Володимирівною за Іпотечним договором №З_01Ю/6 від 21.03.2013 за реєстровим №416641 від 21.03.2013.

1.2. Позов мотивований наступним:

1) попереднє схвалення загальними зборами акціонерів значного правочину у порядку, передбаченому частиною третьою статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства» не відповідало вказаному закону і мало на меті приховати від акціонерів дійсний зміст значного правочину. Неповідомлення акціонерам істотних умов значних правочинів, які були вчинені з Відповідачем 21.03.2013, викликано тим, що контрагент Позивача - Банк-іпотекодержатель - знав про явну збитковість цього правочину для товариства, адже в іпотеку без будь-якого зустрічного надання передавався основний актив товариства, який використовувався ним у щоденній господарській діяльності, і заставна вартість іпотечного майна була значно нижчою ніж її ринкова вартість. До того ж акціонерам не було повідомлено і тієї обставини, що товариством буде вчинятися не лише значний правочин, але й правочин, у вчиненні якого товариство в особі його виконавчого органу та його контрагент мають заінтересованість;

2) особою, яка вчиняла правочин від імені товариства, був ОСОБА_1, призначений 19.03.2013 на посаду виконавчого директора ВАТ «Хімнафтомашпроект» з правом підпису всіх документів та який суміщав цю посаду із посадою радника групи радників Голови правління ПАТ «КБ «Південкомбанк»;

3) у момент вчинення правочину 21.03.2013 Банку як стороні правочину було очевидно, що товариство вчиняло значний правочин на явно невигідних для себе умовах, попереднє схвалення цього правочину загальними зборами акціонерів відбувалося при умисному приховуванні від акціонерів істотних умов договору іпотеки і інформації про особу, яка заінтересована у вчиненні спірного значного правочину;

4) відсутність переліку акціонерів, які брали участь у загальних зборах акціонерів 21.03.2013, в якості додатку до протоколу зборів не давало можливості для додаткового з`ясування, чи погодження значних правочинів, у вчинені якого є заінтересованість, відбулося більшістю голосів всіх незаінтересованих у правочині акціонерів. Ця обставина, на думку апеляційного суду, є окремою підставою для висновку про порушення встановленого законодавством порядку попереднього схвалення правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість;

5) друга сторона спірного правочину - ПАТ «КБ «Південкомбанк» знала про явну збитковість цих правочинів для Позивача і про змову та узгодженість спільних дій представника ВАТ «Хімнафтомашпроект» ОСОБА_1. (виконавчого директора товариства) з Банком на шкоду інтересам акціонерному товариству;

6) оспорюваний договір укладено з перевищенням повноважень представників, які його підписали, що в свою чергу свідчить про порушення приписів пункту 1 частини третьої статті 92, частини другої статті 203 Цивільного кодексу України, частини першої статті 180 Господарського кодексу України та статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства».

1.3. Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2016 позовні вимоги задоволено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

1.4. Постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 скасовано, справу №910/4818/16 направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

1.5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2016 у справі №910/4818/16 залишено без змін.

1.6. Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2016, справу направлено на новий розгляд.

1.7. Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у задоволенні позову відмовлено.

1.8. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2017, рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі №910/4818/16 скасовано повністю та прийнято нове рішення. Позовні вимоги ПАТ "Хімнафтомашпроект" задоволено.

1.9. Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив з того, що попереднє схвалення загальними зборами акціонерів значного правочину у порядку, передбаченому частиною третьою статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства», не відповідало цьому ж закону і мало на меті приховати від акціонерів дійсний зміст значного правочину.

При цьому суд виснував, що неповідомлення акціонерам істотних умов значних правочинів, які були вчинені з Відповідачем 21.03.2013, викликано тим, що контрагент Позивача - Банк (іпотекодержатель) знав про явну збитковість цього правочину, адже в іпотеку без будь-якого зустрічного надання передавався основний актив товариства, який використовувався ним у щоденній господарській діяльності, і заставна вартість іпотечного майна була значно нижчою від її ринкової вартості. До того ж акціонерам не було повідомлено і тієї обставини, що Товариством буде вчинятися не лише значний правочин, а і правочин, у вчиненні якого виконавчий орган товариства та його контрагент мають заінтересованість. Суд врахував, що особою, яка вчиняла правочин від імені Позивача, був ОСОБА_1 , призначений 19.03.2013 за сумісництвом на посаду виконавчого директора з правом підпису всіх документів ПАТ (на час підписання ВАТ) «Хімнафтомашпроект» та який суміщав цю посаду із посадою радника групи радників Голови правління Банку. На думку апеляційного суду, у момент вчинення правочину 21.03.2013 Банку як стороні правочину було очевидно, що товариство вчиняло значний правочин на явно невигідних для себе умовах, попереднє схвалення цього правочину загальними зборами акціонерів відбувалося при умисному приховуванні від них істотних умов договору іпотеки і інформації про особу, яка заінтересована у вчиненні спірного значного правочину.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що відсутність переліку акціонерів, які брали участь у загальних зборах акціонерів 21.03.2013, в якості додатку до протоколу, яким оформлені прийняті зборами рішення, не давало можливості з`ясувати, чи відбулося погодження значного правочину більшістю голосів всіх незаінтересованих у правочині акціонерів. Ця обставина є окремою підставою для висновку про порушення встановленого законодавством порядку попереднього схвалення правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість.

Апеляційним судом також встановлено, що Банку було відомо про явну збитковість цього правочину для акціонерного товариства і про змову та узгодженість спільних дій представника ПАТ «Хімнафтомашпроект» ОСОБА_1. (виконавчого директора) з Банком на шкоду інтересам товариства. За висновками суду, сама по собі наявність рішення загальних зборів ВАТ «Хімнафтомашпроект» про попереднє погодження акціонерами спірного правочину не є підставою для відмови у задоволенні позову, обґрунтованого посиланням на положення статей 70, 71 Закону України «Про акціонерні товариства».

1.10. 19.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" (далі - ТОВ "УТПГ "Спеценергомаш", Заявник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі №910/4818/16, в якій просило постанову скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 залишити в силі.

1.11. Заяву обґрунтовано тим, що постановою Верховного Суду від 20.08.2019 у справі №910/4058/16 підтримано висновок суду апеляційної інстанції про те, що в матеріалах справи наявний додаток № 2 - протокол про підсумки голосування на загальних зборах акціонерів, складений лічильною комісією, в якому зафіксовано рішення і кількість голосів «за», «проти», «утримався» щодо кожного проекту рішення з кожного питання порядку денного, винесеного на голосування акціонерів 21.03.2013, що підтверджує наявність кворуму більше 60% на цих зборах. Встановивши, що вказаний протокол лічильної комісії розміщений відповідачем на сайті ПАТ «Хімнафтомашпроект», апеляційний господарський суд дійшов висновку, що він є достовірною публічною інформацією, наданою товариством, яке скликало оспорювані загальні збори.

Заявник також зазначив, що згідно постанови у справі № 910/4058/16 Позивач під час проведення позачергових загальних зборів акціонерів 21.03.2013 дотримався порядку їх проведення, визначеного спеціальними нормами статуту ВАТ «Хімнафтомашпроект», а також виконав обов`язкові умови, які є основою для визнання зборів правомочними, а прийнятих на зборах рішень - чинними.

1.12. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 заяву ТОВ «УТПГ «Спеценергомаш» про перегляд за нововиявленими обставинами задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 залишено в силі.

1.13. Постанова мотивована тим, що наведені заявником обставини є нововиявленими в розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки саме загальні збори товариства є вищим органом управління, якими вирішено укласти оспорюваний договір іпотеки з Банком та визначено уповноважену особу на укладення такого договору, а правлінням Позивача погоджено укладення договору іпотеки та уповноважену на це особу, тому немає підстав для висновку про відсутність у останнього повноважень на укладення спірного правочину.

Суд вказав, що наявність рішення загальних зборів, рішення правління Позивача, нотаріально посвідченої довіреності з печаткою та підписом керівника, за відсутності інформації в Реєстрі щодо обмежень повноважень керівника, є достатньою підставою для наявності необхідного обсягу повноважень представника Позивача на укладення спірного правочину.

1.14. Позивач не погодився з вказаною постановою апеляційного суду, оскаржив її у касаційному порядку та з посиланнями на статті 320, 321 Господарського процесуального кодексу України просив її скасувати, а постанову апеляційного господарського суду від 13.06.2017 залишити в силі.

Скаржник при цьому вказував, що обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №910/4058/16, не мають вирішального (істотного) значення і не можуть призвести до іншого результату судового розгляду справи №910/4818/16. Крім того скаржник зазначав, що під час прийняття Київським апеляційним господарським судом як постанови від 13.06.2017, так і постанови від 08.09.2020, рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 21.03.2013 було чинне і не скасоване, а порушення статей 70-72 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо дотримання порядку вчинення значного правочину та правочину, в якому є заінтересованість, є самостійними підставами для визнання недійсним іпотечного договору.

1.15. Постановою Верховного Суду від 24.12.2020 касаційну скаргу ПрАТ "Хімнафтомашпроект" було задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 у даній справі скасовано, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 910/4818/16 залишено в силі.

1.16. Приймаючи таке рішення Верховний Суд виснував, що заява про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, не містить доводів про існування нововиявлених обставин на час прийняття судових рішень. Зокрема Верховний Суд зазначив, що додаток до протоколу загальних зборів не містить переліку акціонерів та результатів голосування кожного з них, що не дає підстав встановити, яка саме кількість незацікавлених акціонерів підтримала укладення оспорюваного іпотечного договору, у той же час вказаний протокол був своєчасно розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Хімнафтомашпроект".

1.17. За таких обставин суд касаційної інстанції прийшов до висновку про невідповідність наведених у заяві обставин вимогам саме про нововиявлені обставини, тобто такі, які існували на момент судового розгляду справи та могли б призвести до ухвалення іншого рішення.

2. Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, позиція інших учасників справи

2.1. 22.12.2023 ТОВ "УТПГ "Спеценергомаш" подало до Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови у даній справі від 24.12.2020.

2.2. Заява мотивована тим, що на час розгляду справи та винесення постанови від 24.12.2020 існували обставини, які не були відомі та водночас внаслідок їх врахування суд міг би прийняти інше рішення.

2.3. Такі обставини, на думку заявника, підтверджуються:

- протоколом допиту свідка від 09.11.2023 у кримінальному провадженні (свідок ОСОБА_1 , колишній Генеральний директор ВАТ "Хімнафтомашпроект, на допиті свідчив про обставини укладення договору іпотеки);

- висновком судової економічної експертизи від 13.12.2023 у кримінальному провадженні (щодо 1) відповідності відсоткових ставок за кредитним договором середньоринковим ставкам кредитування, 2) відповідності вартості переданого в іпотеку майна справедливій ринковій вартості, 3) чи призвело укладення іпотечного договору до погіршення фінансового стану іпотекодавця);

- науковим дослідженням Інституту держави і права ім. В.М. Корецького від 21.12.2023, проведеним в межах кримінального провадження, щодо відповідності дій ОСОБА_1 вимогам Статуту ВАТ "Хімнафтомашпроект" та нормам законодавства при укладенні іпотечного договору.

2.4. ТОВ "УТПГ "Спеценергомаш" просить Суд задовольнити його заяву про перегляд постанови Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 910/4818/16, скасувати її та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні касаційної скарги ПрАТ "Хімнафтомашпроект", а постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 залишити в силі.

2.5. У відзиві на заяву Позивач просить відмовити у її задоволенні та залишити в силі постанову Верховного Суду від 24.12.2020.

3. Розгляд справи Верховним Судом

3.1. Провадження за заявою ТОВ "УТПГ "Спеценергомаш" про перегляд за нововиявленими обставинами відкрито ухвалою Верховного Суду від 15.01.2024 та призначено до розгляду на 14.02.2024 з перервою у судовому засіданні до 21.02.2024.

3.2. Безпосередньо у день судового засідання 21.02.2024 Заявник подав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку клопотання про виклик у судове засідання та допит в якості свідка судового експерта Проскуру К.П., яка склала експертний висновок від 13.12.2023 у кримінальному провадженні, та заяву про задоволення заяви про перегляд постанови Верховного Суду у даній справі від 24.12.2020 за нововиявленими обставинами.

Судом відмовлено у виклику свідка та у прийнятті заяви з огляду на відсутність у процесуальному законодавстві норм, які передбачають/регулюють такі процесуальні дії на стадії касаційного розгляду справи.

3.3. У судовому засіданні 21.02.2024 представник Заявника, відповідаючи на питання Суду пояснив, що причини неподання висновку експерта, наукового дослідження та протоколу допиту свідка під час розгляду справи по суті йому невідомі, оскільки він не здійснював представництво інтересів Заявника у судах попередніх інстанцій, а вказані матеріали були отримані ним вже пізніше у ході розслідування кримінального провадження.

3.4. Водночас представником Заявника не наведено обставин та причин, які завадили товариству отримати відповідні докази в межах строків розгляду справи судами попередніх інстанцій та надати їх суду з метою аналізу та врахування під час розгляду справи по суті, оскільки за змістом матеріалів справи та прийнятих судових рішень вбачається, що Заявнику була відома інформація, на яку він посилається як на нововиявлені обставини, та зазначені доводи були предметом оцінки судів попередніх інстанцій.

3.5. З огляду на подані документи та надані пояснення Судом оголошено перерву у засіданні до 13.03.2024.

3.6. Зважаючи на складність справи, процесуальну поведінку учасників, з метою забезпечення основних завдань господарського судочинства та єдності судової практики, дотримання прав та інтересів учасників справи, враховуючи вимоги статті 114 Господарського процесуального кодексу України, Суд розглядає зазначену справу в розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання передбачених процесуальних дій, з урахуванням всіх вказаних обставин справи та інших критеріїв.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Передбачений нормами глави 3 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості.

4.2. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

4.3. У цьому висновку колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, що неодноразово викладалась в питанні визнання ознак нововиявлених обставин у господарському процесі, зокрема у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19, від 23.02.2024 у справі № 909/837/13.

4.4. Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

4.5. Звертаючись до категорії "істотності" Верховний Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17).

4.6. Таким чином, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена главою 3 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

4.7. При цьому колегія суддів звертає увагу, що відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

4.8. Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

4.9. Частинами четвертою та п`ятою статті 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

4.10. За пунктом 1 частини першої статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

4.11. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 21.03.2013 між ПАТ «КБ «Південкомбанк» як іпотекодержателем та ПрАТ (раніше ВАТ, ПАТ) «Хімнафтомашпроект» як іпотекодавцем укладено іпотечний договір №З_01Ю/6. За його змістом, в забезпечення виконання позичальниками зобов`язань за кредитними договорами іпотекодавець надає в іпотеку нерухоме майно (нежитлову нерухомість) загальною площею 6 049,70 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34 та належить іпотекодавцю на праві власності (предмет іпотеки).

4.12. У подальшому вказаний договір став предметом судового розгляду у справі за позовом про визнання його недійсним. Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій і постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2017, позовні вимоги ПАТ "Хімнафтомаш" задоволено, іпотечний договір визнано недійсним.

4.13. За результатами розгляду заяви ТОВ "УТПГ "Спеценергомаш" від 19.09.2019 про перегляд вищевказаної постанови за нововиявленими обставинами її було скасовано (постанова Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020), а рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 про відмову у позові залишено в силі.

4.14. З такою постановою не погодився Позивач та оскаржив її у касаційному порядку, і Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив. За результатами касаційного розгляду постановою від 24.12.2020, яка наразі переглядається за нововиявленими обставинами, Суд:

- скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 та

- залишив в силі постанову Північного апеляційного господарського суд від 13.06.2017.

4.15. Згідно з частиною четвертою статті 321 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

4.16. Заявник, звертаючись з заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами вважав, що, оскільки Верховним Судом 24.12.2020 було скасовано одну постанову суду апеляційної інстанції та залишено в силі іншу, то Судом було фактично прийнято нове рішення.

4.17. В силу вимог частини п`ятої статті 321 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанції з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

4.18. Таким чином Заявник, обґрунтовуючи свою заяву, посилаючись на приписи статті 320 Господарського процесуального кодексу України та наголошуючи на безпосередньо скасуванні постанови суду апеляційної інстанції вважав, що саме Верховний Суд має у даному випадку переглядати рішення за нововиявленими обставинами.

4.19. Приймаючи зазначену заяву до розгляду, колегія суддів врахувала загальні приписи Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Господарського процесуального кодексу України та прийняла заяву до свого провадження з метою гарантування права особи на доступ до правосуддя. При цьому Суд врахував і відмінності у існуючих підходах щодо процесуальних дій суду касаційної інстанції у випадку скасування рішень, прийнятих за нововиявленими обставинами з урахуванням, зокрема, ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 24.05.2023 та ухвали Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 299/1923/16-ц.

4.20. Отже, враховуючи те, що судові рішення не повинні створювати правової невизначеності, в тому числі щодо реалізації процесуальних прав особи, Суд розглядає зазначену заяву.

4.21. Щодо доводів заяви ТОВ "УТПГ "Спеценергомаш" Суд зазначає наступне.

4.22. Пункт 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України визначає, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

4.23. Звертаючись до категорії "істотності" Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанови Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/17258/17, від 23.02.2024 у справі № 909/837/13).

4.24. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна їх відповідність таким трьом умовам: 1) їх наявність на час розгляду справи, 2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, 3) істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

4.25. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

4.26. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

4.27. Обставини справи - це факти, які мають значення для вирішення спору, як-от: вчинення чи невчинення особою певної дії; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій або настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні.

За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України) суд робить висновки про доведеність чи недоведеність певних обставин.

Від встановлення судом обставин справи слід відрізняти правові висновки, зроблені судом на підставі таких обставин, у тому числі оціночні.

4.28. У даній справі обставинами є законність дій учасників, наявність/відсутність порушення законодавства при укладенні спірного договору, зокрема пов`язаність сторін та правомочність загальних зборів. Зазначені обставини підлягали встановленню судами на підставі наявних у справі доказів. При цьому подані Заявником протокол допиту свідка від 09.11.2023, висновок судової економічної експертизи від 13.12.2023, наукове дослідження Інституту держави і права ім. В.М. Корецького від 21.12.2023 по своїй суті є саме новими доказами, які не могли бути взяті до уваги при розгляді справи по суті, що виключає можливість оцінки їх як нововиявлених обставин.

4.29. Додатково Суд наголошує, що зазначені обставини були предметом розгляду судів всіх інстанцій, отже Заявник не був позбавлений можливості щодо отримання та подання таких доказів під час судового розгляду справи.

4.30. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.

4.31. Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05 та "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 914/935/20, від 15.02.2024 у справі № 916/2166/22.

4.32. Водночас нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

4.33. Нова обставина, яка з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

4.34. Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 910/5217/20, від 15.02.2024 у справі № 916/2166/22).

4.35. За приписами частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Питання застосування норм матеріального та процесуального права вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень.

4.36. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 по справі №19/028-10/13).

4.37. Так обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Водночас обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

Аналогічні правові позиції неодноразово формувалися Верховним Судом, зокрема у постановах від 12.12.2023 у справі № 914/927/19, від 13.12.2023 у справі № 925/1461/20, від 17.01.2024 у справі № 910/542/21, від 18.01.2024 у справі № 922/3369/19, від 23.02.2024 у справі № 909/837/13 та багатьох інших.

4.38. З урахуванням викладеного Суд зазначає, що доводи та аргументи заявника не є нововиявленими обставинами у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а заява спрямована на перегляд судового рішення по суті без належних правових підстав. Наведені ТОВ "УТПГ "Спеценергомаш" в заяві обґрунтування спрямовані на переоцінку доказів, неодноразово оцінених судами у процесі розгляду справи.

4.39. Так у заяві про перегляд постанови Верховного Суду за нововиявленими обставинами підставою для такого перегляду вказано пункт 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а нововиявленими обставинами, як юридичними фактами, які мають істотне значення для розгляду справи, зазначено:

- протокол допиту свідка від 09.11.2023 у кримінальному провадженні;

- висновок судової економічної експертизи від 13.12.2023 у кримінальному провадженні;

- наукове дослідження Інституту держави і права ім. В.М. Корецького від 21.12.2023, проведене в межах кримінального провадження.

4.40. Проаналізувавши наведені заявником обґрунтування на відповідність їх визначеним законом ознакам нововиявлених обставин, Суд зазначає, що такі аргументи є фактично намаганнями видати нові докази у справі за нововиявлені обставини та намагання встановити наявність нововиявлених обставин неналежними доказами. Адже надані заявником документи не існували на час розгляду справи Верховним Судом 20.12.2020, що свідчить про невідповідність їх критеріям віднесення до категорії нововиявлених обставин.

Водночас перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, без наявності достатніх підстав, зокрема в силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності.

Аналогічний підхід висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17, від 10.01.2024 у справі № 280/4284/22.

4.41. Колегія суддів вказує на необхідність розмежування понять "нововиявлені обставини" (як факт) та "нові докази" (як підтвердження факту). Не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами. Виникнення нових обставин або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України. Не може також вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору.

Подібний висновок містить, зокрема, постанова Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 904/4470/16.

4.42. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11.

4.43. Отже, на думку колегії суддів, зазначені Заявником висновок експерта, протокол допиту свідка та наукове дослідження є не нововиявленими обставинами, а новими доказами, які не існували на момент розгляду справи, а отже відповідно до усталеної практики Верховного Суду не можуть бути підставою для перегляду чинного судового рішення.

4.44. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.45. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

4.46 Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Васильєв проти України" від 21.06.2007 перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція.

4.47. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом "res ", базове тлумачення якого вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від "res judicata" можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

4.48. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").

4.49. Відповідно до пункту 33 рішення у справі "Христов проти України" право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

4.50. Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви № 62608/00 "Агротехсервіс проти України" від 19.10.2004 зазначає, що на відміну від процедури перегляду рішення в порядку нагляду, яка в багатьох випадках визнана несумісною з гарантіями, передбаченими пунктом 1 статті 6 Конвенції, провадження, яке оскаржується в цій справі, стосується поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами. Суд зауважує, що поновлення розгляду справ за нововиявленими обставинами, за умови відсутності зловживання, не суперечить положенням Конвенції як таке. Більше того, для порівняння, Суд зауважує, що стаття 4 Протоколу N 7 до Конвенції передбачає надання дозволу державі виправляти судові помилки в кримінальному провадженні. Однак Суд повторює, що концепція правової певності, яка характерна для Конвенції, передбачає дотримання принципу остаточності судового рішення.

Цей принцип полягає в тому, що жодна із сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення лише з метою нового розгляду та нового рішення у справі ("Рябих проти Росії", N 52854/99, п. п. 51 - 52, ЄСПЛ 2003-X).

4.51. Верховний Суд додатково наголошує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

4.52. Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

4.53. З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що обставини, викладені в заяві ТОВ "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не відповідають вимогам, передбаченим статтею 320 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин Суд не вбачає підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 24.12.2020 у даній справі.

4.54. Заявник, подавши заяву про перегляд постанови Верховного Суду від 24.12.2020 за нововиявленими обставинами, повинен був враховувати те, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду є судом касаційної інстанції, тому на підставі параграфа другого Глави 2 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з правил інституційної юрисдикції Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанції. Отже, звертаючись до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з заявою про перегляд постанови від 24.12.2020 за нововиявленими обставинами, Заявник не мав ані обґрунтованих підстав, ані легітимних очікувань, що подані ним докази будуть прийняті судом касаційної інстанції на підтвердження наведених ним обставин.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій.

5.3. За змістом частини третьої статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

5.4. З огляду на викладене Суд приходить до висновку, що Заявник не довів наявності необхідних ознак існування нововиявлених обставин у розумінні пункту 3 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, що можуть бути умовою для перегляду судового рішення, а інші доводи та докази, які б слугували безумовною підставою для скасування постанови від 24.12.2020 у цій справі, відсутні.

5.5. Оскільки обставини, визначені у заяві ТОВ "УТПГ "Спеценергомаш" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вимогам, передбаченим статтею 320 Господарського процесуального кодексу України не відповідають, то вони не є нововиявленими, а тому дана заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 300, 320, 321, 322, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 910/4818/16 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко