Ухвала

від 25.03.2024 по справі 161/4124/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/4124/24

Провадження № 1-кп/161/577/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 25 березня 2024 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024030580000368, що надійшов з Луцької окружної прокуратури, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Селець Володимир-Волинського району Волинської області, громадянки України, українки, працюючої на посаді головного інженера ТОВ «Центр Кадастру», із вищою освітою, одруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

01 березня 2024 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області з Луцької окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за наступних обставин.

Так, ліцензією Державного агентства земельних ресурсів України серії АД №076011 від 02.08.2012 Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр Кадастру» надано право на проведення робіт із землеустрою.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_1 від 11.09.2013 ОСОБА_4 займала посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Кадастру» (ЄДРПОУ 37950362), яке зареєстроване за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ковельська, будинок 10, яка відповідно до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції від 18.05.2013) вирішувала усі питання діяльності товариства, діяла від імені товариства в межах, встановлених даним Законом, таким чином в розумінні статті 18 Кримінального процесуального кодексу України обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, тобто була службовою особою.

У вересні-листопаді 2013 року Головним управлінням Держземагентства у Волинській області проведено процедуру закупівлі послуг щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на землях державної власності на території Волинської області, визначеної за кодом державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 №457.

За результатами тендерних процедур переможцем щодо закупівлі послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на землях державної власності на території Волинської області визнано Державне підприємство «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

19 листопада 2013 року між Головним управлінням Держземагентства у Волинській області в особі ОСОБА_7 , що діяв на підставі Положення про Головне управління Держземагентства у Волинській області, затвердженого наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 14.06.2013 №260, та Державним підприємством «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі директора ОСОБА_8 , що діяв на підставі Статуту та Наказу №997-кт від 25.12.2009, укладено договір №547 «Про закупівлю послуг за державні кошти з проведення інвентаризації земель». Згідно з п.п. 1.1. вказаного договору Державне підприємство «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» взяло зобов`язання перед Головним управлінням Держземагентства у Волинській області щодо надання послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на землях державної власності на території Ковельського району Волинської області площею 11137,7 га.

В подальшому, з метою виконання договору надання послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на землях державної власності на території Ковельського району Волинської області №547 «Про закупівлю послуг за державні кошти з проведення інвентаризації земель» від 19.11.2013, між Державним підприємством «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі директора ОСОБА_8 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Кадастру» в особі директора ОСОБА_4 , що діяла на підставі Статуту, укладено договір №622 «Про надання послуг (субпідряду)» від 09.12.2013.

Відповідно до п.п. 1.1. вказаного договору Державне підприємство «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (Замовник) доручає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Кадастру» (Виконавець) бере на себе зобов`язання щодо надання послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на землях державної власності на території Ковельського району Волинської області площею 11137,7 га. Згідно з п.п. 3.1. загальна вартість за цим договором становить 554489,58 грн. Відповідно до п.п. 6.3. договору Виконавець зобов`язаний, зокрема, дотримуватись інтересів Замовника, кваліфіковано, якісно надавати послуги, що відповідають умовам Технічного завдання, що є невід`ємною частиною договору та відповідно до якого послуги з інвентаризації мають надаватись з урахуванням вимог встановлених Порядком проведення інвентаризації земель, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №513. Відповідно до п. 2 вказаного Порядку «інвентаризація земель проводиться з метою: забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням і охороною земель; визначення якісного стану земельних ділянок, їх меж, розміру, складу угідь; узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, та у Державному земельному кадастрі; прийняття за результатами інвентаризації земель Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідних рішень; здійснення землеустрою», пунктом 3 визначено, що «інвентаризація земель проводиться виходячи з принципів плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення».

З метою виконання умов договору ОСОБА_4 організувала виконання підпорядкованими працівниками технічної документації з інвентаризації земель на території Ковельського району Волинської області.

В подальшому, 26.12.2013 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , будучи директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Кадастру» (ЄДРПОУ 37950362), виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою особою, перебуваючи у м. Луцьку, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, які полягали у безпосередньому контролі за виконанням робіт, проявляючи службову недбалість, не перевіривши якість виконання наданих послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на землях державної власності на території Ковельського району Волинської області площею 11137,7 га, підписала та скріпила печаткою ТОВ «Центр Кадастру» офіційний документ Акт надання послуг (субпідряду) за договором №622 від 09.12.2013, тоді як згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №8294-8309 від 28.01.2020, та висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи та експертизи №8310 від 29.01.2020 технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на землях державної власності на території Новомостирської сільської ради Ковельського району Волинської області вартістю 35 145,56 грн., технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на землях державної власності на території Майданівської сільської ради Ковельського району Волинської області вартістю 24 074,26 грн., технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на землях державної власності на території Радошинської сільської ради Ковельського району Волинської області вартістю 112 864,7 грн., технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на землях державної власності на території Любитівської сільської ради Ковельського району Волинської області вартістю 40 222,5 грн., технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на землях державної власності на території Уховецької сільської ради Ковельського району Волинської області вартістю 68 997,49 грн., не відповідала вимогам земельного законодавства, або була виконана з недоліками та помилками.

На підставі вказаного Акту надання послуг (субпідряду) 26.12.2017 Державним підприємством «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», на розрахунковий рахунок TOB «Центр Кадастру» перераховані грошові кошти на загальну суму 534 051,80 грн. (підтверджуються висновком судово-економічної експертизи від 05.02.2024 № СЕ-19/103-24/1296-ЕК) з яких зайво перераховані грошові кошти в сумі 281 304,5 грн., чим спричинено збитки державі в особі Головного Управління Держгеокадастру у Волинській області на вказану суму.

Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, як умисні дії, які виразились у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них (службова недбалість), що спричинило тяжкі наслідки.

13 березня 2024 року від захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання.

Обвинувачена ОСОБА_4 , якій роз`яснено сутьобвинувачення,підставу звільненнявід кримінальноївідповідальності іправо заперечуватипроти закриттякримінального провадженняз цієїпідстави, в судовому засіданні підтримала клопотання свого захисника про звільнення її від кримінальної відповідальності та заявила, що її позиція є добровільною і істинною, їй зрозумілі суть і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та також просила звільнити її від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку з закінченням строків давності і закрити кримінальне провадження.

Прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підтримав, оскільки кримінальне правопорушення вчинене у 2017 році та вказав, що перебіг давності не зупинявся і не переривався.

В судовому засіданні представник потерпілого Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_6 щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, на підставі ст. 49 КК України, не заперечила.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження №12024030580000368, суд дійшов наступного висновку.

Так,ч.2,3ст.4КК Українивизначено,що кримінальнапротиправність ікараність,а такожінші кримінально-правовінаслідки діяннявизначаються закономпро кримінальнувідповідальність,що діявна часвчинення цьогодіяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки інкриміновані стороною обвинувачення ОСОБА_4 події мали місце у 2017 році, тому у даному випадку застосуванню, з урахуванням положень ст. 5 КК України, підлягає закон про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення інкримінованого діяння.

В свою чергу, п. 1 ч. 2 ст.284КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Частиною 4 ст. 286 КПК України визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Положеннями ч. 3 ст.288КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минул о п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до положень ч. 2, ч. 3 ст. 49 КК України (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення) перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

З положень ч. 3 ст.12КК України (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення) вбачається, що злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Санкція ч. 2 ст. 367 КК України (як в редакції Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення, так і в редакції Закону, який діє на момент розгляду клопотання) передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Отже,кримінальне правопорушення,передбачене ч.2ст.367КК України(вредакції Закону,який діявна моментвчинення кримінальногоправопорушення),з оглядуна положенняст.12КК України(вредакції Закону,який діявна моментвчинення кримінальногоправопорушення),відноситься докатегорії злочинівсередньої тяжкості і його строки давності, враховуючи положення ст. 49 КК України (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення), становлять п`ять років.

Як вже зазначалося вище, якщо під час судового розгляду сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, закрити кримінальне провадження, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Ці норми, як і положення ст. 49 КК України, є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Таким чином, оскільки статтями 284-288КПК України встановлено сукупність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді, а саме: наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах, то звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за наявності сукупності вказаних умов є обов`язковим.

При цьому згода сторони обвинувачення на задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України чи визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Вказане узгоджується з постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.06.2021 (справа №362/2406/17, провадження №51-6287км20).

Окрім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 (справа №735/1121/20, провадження №13-26кс22) звертається увагу на те, що визначені у статті 49КК України строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстав передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, зважаючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, яке, згідно з ст. 12 КК України (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення), відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, враховуючи, що з 2017 року моменту вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення минуло понад 5 (п`ять) років, при цьому обвинувачена від досудового розслідуваннята суду не ухилялася і до закінчення строків давності нових кримінальних правопорушень не вчиняла, що стверджується матеріалами кримінального провадження, тобто перебіг давності, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 49 КК України, не зупинявся та не переривався, тому суд вважає за можливе, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення), звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 2 ст. 367 КК України, а кримінальне провадження закрити.

Крім того, відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної особи чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частина 5 вищевказаної статті КПК України передбачає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Водночас, за змістом ст. 129 КПК України, суд вирішує цивільний позов у кримінальному провадженні лише у випадку ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення. Тому у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до ОСОБА_4 слід залишити без розгляду, оскільки дане кримінальне провадження закривається у зв`язку із закінченням строків давності.

При цьому, залишення цивільного позову без розгляду, не позбавляє права позивача звернутися із вказаними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.

Стосовно стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до обвинувального акта та долученої прокурором у судовому засіданні довідки про витрати у кримінальному провадженні №12024030580000368 наявні витрати на залучення експертів, що становлять 2 650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят) грн. 48 коп.

Разом з цим, відповідно до правового висновку викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 (справа №203/241/17, провадження №51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Отже, враховуючи викладене, витрати за проведення експертизи у даному кримінальному провадженні слід прийняти за рахунок держави.

Речові докази, згідно з ст. 100 КПК України, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений на майно, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати.

Керуючись ст. 284, 285, 286, 288, 369-372 КПК України, на підставі ст. 12, 44, 49 КК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

Кримінальне провадження№12024030580000368відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити, звільнивши її від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Роз`яснити цивільному позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Речові докази:

-документи, які постановою слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 від 01.02.2024 визнано речовими доказами залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати в розмірі 2 650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят) грн. 48 коп. за проведення судово-економічної експертизи прийняти за рахунок держави.

Арешт майна, відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.02.2024 (справа №161/2874/24, провадження №1-кс/161/962/24) скасувати.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1