Рішення

від 14.03.2024 по справі 363/6070/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.03.2024 Справа № 363/6070/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Мацьовитій Я.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

встановив:

представник позивачки звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 не може дійти згоди з відповідачем з приводу визначення місця проживання їх спільної доньки, коли ОСОБА_3 погрожує позивачці відібранням дитини, влаштовує конфлікти, в той час, коли остання не забороняє відповідачу проводити час із дочкою.

Відповідач подав до суду відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити, оскільки позивачка не зацікавлена у виховання малолітньої дитини з боку батька. Зазначив, що на даний час дитині виповнилося лише чотири роки, яку позивачка навмисно налаштовує проти батька, в зв`язку з чим вона не може вірно формулювати свої думки, коли її бачення сім`ї формується в тій обстановці, в якій вона зростає, з оточуючими навколо неї людьми. Також зазначив, що із середини 2023 року позивачка лише тричі дозволила провести вільний час з дочкою по його місцю проживання, а саме 18 червня, 09 липня, 16 липня 2023 року. Також з ініціативи соціальної служби вдалося провести час з дитиною ще 15 жовтня 2023 року, куди відповідач був змушений звернутися з прохання про встановлення часу спілкування та виховання щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 . Зазначив, що позивачка навмисно перешкоджає бачитися йому з донькою.

01 лютого 2024 року відповідач подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги з приводу визначення місця проживання малолітньої дочки визнав, просив судовий збір покласти на позивачку.

Представник служби у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Висновок про доцільність визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради №2387 від 20 грудня 2023 року підтримала.

Позивачка та її представник в суді просили про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Позивачка в суді пояснила, що малолітня ОСОБА_4 з народження проживає разом з нею за місцем її реєстрації в кв. АДРЕСА_2 . Зазначила, що вона є власником цієї квартири, в якій також проживає її співмешканець, з яким вона планує одружитися, у якого гарні відносини з дитиною. Також зазначила, що дочка боїться, що відповідач забере її від матері.

Заслухавши позивачку та її представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 15 грудня 2018 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 09 липня 2017 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 лютого 2022 року, яке набрало законної сили.

Рішенням Бучанської міської ради №1280 13 жовтня 2023 року «Про участь батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вихованні дитини», затверджено висновок відділу служби у справах дітей та сім`ї та визначено години спілкування батьку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з його дитиною, малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає окремо від нього разом з матір`ю ОСОБА_1 , яким зобов`язано батьків належним чином виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до малолітньої дитини та не перешкоджати один одному в участі у її вихованні та утриманні.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 20 грудня 2023 року, кв. АДРЕСА_2 розміщена на 4 поверсі 4 поверхового будинку, складається з 4 кімнат: кухня, роздільний санвузол, зала, дитяча кімната та дві спальні, наявні водопостачання та газопостачання. У вказаній квартирі створені всі умови для проживання. Кухня та кімнати відповідно умебльовані та об лаштовані побутовою технікою. Санітарно-гігієнічні умови відповідають нормам. У дитини окрема кімната, відповідно облаштована усім необхідним для повноцінного розвитку, відпочинку та навчання. У вказаній квартирі зареєстровані та фактично проживають - ОСОБА_1 (позивачка), ОСОБА_4 (її дочка), ОСОБА_5 (бабуся). Також зареєстровані, але не проживають - ОСОБА_6 (племінник), ОСОБА_7 (сестра).

У 2022 році ОСОБА_1 закінчила НПУ імені М.П. Драгоманова та здобула ступінь вищої освіти магістр, галузь знань - освіта/педагогіка, спеціальність 016.01 - логопедія, що підтверджується копією диплому магістра НПУ імені М.П. ОСОБА_8 від 31 грудня 2022 року.

З довідки відділу освіти Бучанської міської ради Комунального закладу «Гаврилівський заклад дошкільної освіти №10 «Веселка» Бучанської міської ради Київської області №44 від 18 жовтня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працює в Комунальному закладі «Гаврилівський заклад дошкільної освіти №10 «Веселка» Бучанської міської ради Київської області на посаді вчителя-логопеда з 01 березня 2021 року по теперішній час.

Згідно характеристики відділу освіти Бучанської міської ради Комунального закладу «Гаврилівський заклад дошкільної освіти №10 «Веселка» Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де й прописана разом зі своєю донькою ОСОБА_4 . Місце роботи - Комунальний заклад «Гаврилівський заклад дошкільної освіти №0 «Веселка» Бучанської міської ради, працює з 01 березня 2021 року по теперішній час. За час своєї роботи, ОСОБА_1 зарекомендувала себе, як відповідальний, сумлінний та висококваліфікований педагог, який у своїй роботі з дітьми виховує в вихованців чесність, дружбу, дисциплінованість, акуратність, організованість та любов до батьків. Вміє знайти індивідуальний підхід до кожної дитини, що надзвичайно важливо у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. ОСОБА_1 має чуйний характер, уважна, проявляє щиру любов і турботу до дітей. Вміє налагодити тісну співпрацю з батьками. В колективі ОСОБА_1 користується повагою та займає активну громадську позицію, готова прийти на допомогу колегам. її поважають та цінують, як людину та колегу.

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує Комунальний заклад "Гаврилівський заклад дошкільної освіти №10 "Веселка" Бучанської міської ради Київської області з 28 вересня 2021 року. За цей час проявила себе як добра, життєрадісна дитина. ОСОБА_9 виховується в неповній сім?ї. Більше прив?язана до мами, ОСОБА_1 , яка проводить з дочкою весь вільний час.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ст. 310 ЦК України, фізична особа має право на місце проживання.

Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно вимог ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до вимог ч. 1 і 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись судом.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку 6 атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, у п. 1 ст. 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини с предметом їх основного піклування. Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення п. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції, ч. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах.

Отже, при вирішенні питань про місце проживання дітей у випадку, коли їх батьки проживають окремо необхідно дотримуватися принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, обумовлених необхідністю забезпечити дітям повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага мас бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE. № 311 11/04, §54. ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім?єю, крім випадків, коли сім?я виявляться особливо непридатною або явно неблагополучною, по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, №6 10383/09, § 00, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №352/2324/17 (провадження № 61-14041св19) зазначено, що: «питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження. а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об?єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ с внутрішнє переконання судді, яке має грунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі №754/16535/19 (провадження № 61-14623св21) вказано, що «під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов?язків. особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров?я та інші обставини, шо мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов?язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи с взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною): можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв?язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов?язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому.

Як встановлено по справі, малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з часу народження, проживає разом з матір`ю в АДРЕСА_1 .

Доцільність визначення місця проживання дитини разом з матір`ю підтверджується висновком відділу служби у справах дітей та сім`ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради №2387 від 20 грудня 2023 року.

Суд погоджується з висновком відділу служби у справах дітей та сім`ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради про доцільність визначення проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 , затвердженим рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради №2387 від 20 грудня 2023 року, який є обґрунтованим та відповідає іншим матеріалам справи.

Під час складання вказаного вище висновку встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заперечив проти визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , разом із матір?ю ОСОБА_1 . При цьому враховано, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, її вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, вік дитини, фактичні взаємовідносин сторін, висновок відділу служби у справах дітей та сім`ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради, суд вважає необхідним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_1 разом з матір`ю, що найбільше буде відповідати інтересам дитини, коли позов у цій частині також визнано відповідачем по справі.

Таким чином позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону й підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивачки слід стягнути сплачений нею судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 (шістдесят) коп.

Повне рішення суду складено 25 березня 2024 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради Київської області, знаходиться за адресою Київська область, м. Буча, б-р Богдана Хмельницького, 5/5А.

Суддя