Рішення

від 19.03.2024 по справі 363/709/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.03.2024 Справа № 363/709/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого-судді Чіркова Г.Є., при секретарі Мацьовитій Я.В., за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за опалення,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість опалення за період з жовтня 2017 року по грудень 2022 року в розмірі 73321 грн. 85 коп. та понесені позивачем судові витрати, посилаючись на порушення відповідачами зобов`язань по сплаті коштів за надані комунальні послуги з централізованого постачання теплової енергії.

Представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду відзив, в якому зазначила, що не погоджується з розрахунком заборгованості, зокрема з тих підстав, що нарахування за листопад 2021, грудень 2021, січень 2022, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, листопад 2022, грудень 2022 року у Довідці по особовому рахунку не відповідає тому, що зазначений у роздруківці нарахувань по будинку. Розбіжності у цих довідках, наданих позивачем складає 269 грн.

Також зазначила, що частка власності ОСОБА_4 у кв. АДРЕСА_1 становить частини, а відтак і стягнення з нього заборгованості підлягає не більше частини відповідно до п. 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (у редакції постанови КМУ від 14.01.2009 року № 5).

Просила відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що в зазначених рахунках, відображені суми нарахувань (помісячно), що відображені як у основній довідці про проведення нарахувань по квартирі відповідачів, яка долучена з самого початку до позовної заяви, так і в довідці, що долучена до заяви позивача про зменшення позовних вимог. Відтак незрозуміло про яку розбіжність у 269 грн. зазначає відповідач.

Зазначила, що вимоги п. 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (у редакції постанови КМУ від 14.01.2009 року № 5) не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки вони стосуються мешканців, що проживають саме у гуртожитках та регулюють відносини між цими мешканцями при такому проживанні. В застосуванні позовної давності просила відмовити, оскільки сторона відповідача не обґрунтувала та не довела свою правову позицію жодними належними доказами, доводами та аргументами.

Просила задовольнити позов з викладених у ньому підстав.

Представник позивача в суді позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача в суді просила позов задовольнити частково з підстав викладених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів.

Заслухавши представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №315472210 від 18 листопада 2022 року. З вказаної інформаційної довідки вбачається, що ОСОБА_4 належить частина квартири, а ОСОБА_3 частини.

Як вбачається з відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області №1160 від 01 березня 2023 року місце проживання ОСОБА_4 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №41893 від 21 квітня 2023 року, місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Відтак відповідачі є споживачами комунальних послуг, які надаються Комунальним підприємством «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради в квартирі АДРЕСА_1 .

Договір про надання житлово-комунальних послуг згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами не укладався.

Хоча відповідачі договору про надання комунальних послуг не укладали, разом з тим від них не відмовлялися та фактично їх отримували.

Відповідно до правового висновку викладеного Верховним Судом у постанові від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16, відсутність укладеного з відповідачем договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє останніх від обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Відповідачі свої обов`язки по сплаті отриманих послуг не виконували, внаслідок чого за період з лютого 2021 по березень 2023 року у останніх утворилася заборгованість в розмірі 73 321 грн. 85 коп.

Згідно п. 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії від 21 серпня 2019 року №830 (далі Правила), розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалювальній площі (об?єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Відповідно до п. 35 Правил, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватись шляхом внесення авансових платежів.

Згідно п. 36 Правил, споживач здійснює оплату послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Разом з тим, позивач своєчасно та в повному обсязі надавав відповідачам послуги з опалення, які останні в повному обсязі не оплачували, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Вказані обставини підтверджуються сукупністю досліджених в суді доказів, зокрема копіями:

- постанови Національної комісії, що здійснює, державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює, державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 березня 2015 року №1171» №1101 від 09 червня 2016 року;

- рішення Вишгородської районної ради Київської області «Про встановлення тарифів на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для потреб населення, на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» №502-33-VІІ від 29 листопада 2018 року;

- рішення Вишгородської районної ради Київської області «Про встановлення тарифів на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для потреб населення з урахуванням відшкодування втрат, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, встановлення та їх оприлюднення Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» №649-39-VІІ від 20 серпня 2019 року;

- рішення Вишгородської районної ради Київської області «Про встановлення тарифів на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для потреб населення, на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» №698-41--VІІ від 12 грудня 2019 року;

- рішення Вишгородської районної ради Київської області «Про встановлення тарифу на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для потреб населення з урахуванням коригування, шляхом вилучення зі структури тарифу втрат, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, встановлення та їх оприлюднення Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради №777-43-VII від 20 лютого 2020 року;

- рішення Вишгородської районної ради Київської області «Про безоплатне прийняття юридичної особи Вишгородського районного КП «Вишгородтепломережа» та майна у комунальну власність Вишгородської міської територіальної громади в особі ВМР із спільної комунальної власності територіальних сіл, селищ, міст Вишгородського району» №10/1 від 06 серпня 2021 року;

- звітів за споживання теплової енергії житлового будинку, актів обстеження теплового вузла обліку та довідки з програми про споживання теплової енергії в будинку з розбивкою по квартирам за період жовтня 2017 року по грудень 2022 року за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Як вбачається зі ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отримані комунальні послуги.

Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно норм ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких сума заборгованості ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за оплату отриманих комунальних послуг за період з грудня 2015 року по грудень 2022 року складає 80 390 грн. 76 коп. та сумнівів у суду не викликає.

Відповідачами порушено встановлені зобов`язання по оплаті наданих комунальних послуг, що тягне настання цивільно-правової відповідальності винних осіб, які мають сплатити суму боргу, про яку просить позивач.

У той же час, у справі відсутні відомості про те, що відповідачі на рівні користуються спільною квартирою АДРЕСА_1 в розумінні вимог ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», коли її частини належить ОСОБА_4 , який проживає за іншою адресою в м. Києві, в той час, коли ОСОБА_3 зареєстрований в зазначеній квартирі, за якою рахується заборгованість, та якому належить її частина.

В справі не має даних про те, що відповідачі, як співвласники, домовилися про порядок користування майном, а тому, виходячи з викладених вище вимог Закону, обов`язок щодо користування та утримання спільним частковим майном розподіляється між ними пропорційно до частки кожного із співвласників, що також відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України).

Відтак, з ОСОБА_4 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані комунальні послуги в розмірі в розмірі 18 330 грн. 46 коп. (1/4 частина від загальної суми заборгованості), а з ОСОБА_4 - 54 991 грн. 39 коп. (3/4 частина від загальної суми заборгованості), пропорційно до розміру частки у власності житлового приміщення кожного з них.

Що стосується заяви представника відповідачки про застосування в цій справі строків позовної давності поданої згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09 грудня 2020 року № 1236 (зі змінами) на території України введено карантин з 19 грудня 2020 року, дію якого припинено 30 червня 2023 року.

Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжує діяти.

Згідно п.п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином загальні строки позовної давності визначені ст. 257 ЦК України продовжуються на строк дії карантину та воєнного стану.

Судом встановлено, що строк позовної давності в цій справі за загальним правилом настав 06 лютого 2020 року (за три роки до подачі позову в цій справі 06 лютого 2023 року), коли в Україні діяв карантин встановлений Кабінетом Міністрів України, а відтак строки позовної давності згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в цьому випадку продовжилися на строк дії карантину, який закінчився 30 червня 2023 року, коли в той період з 24 лютого 2022 року і донині діє воєнний стан.

Після уточнення позовних вимог, порушено питання про стягнення заборгованості, яка виникла з жовтня 2017 року, щодо якої строк позовної давності в жовтні 2020 року не настав і згідно викладених вище положень Закону продовжується.

Відтак, строк позовної давності в даному випадку не пропущений і за заявою представника відповідача застосований бути не може згідно вимог 267 ЦК України.

Таким чином, судом встановлено порушене право позивача, яке підлягає захистові, а позов про це частковому задоволенню.

Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які згідно ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачів пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради заборгованість за опалення за період з жовтня 2017 року по грудень 2022 року в розмірі 54991 грн. 39 коп. та судовий збір в розмірі 2 013 грн., а всього 57 004 (п`ятдесят сім тисяч чотири) грн. 39 (тридцять дев`ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради заборгованість за опалення за період з жовтня 2017 року по грудень 2022 року в розмірі 18330 грн. 46 коп. та судовий збір в розмірі 671 грн., а всього 19 001 (дев`ятнадцять тисяч одна) грн. 46 (сорок шість) коп.

Повний текст судового рішення складено 25 березня 2024 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивач: Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради, знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 3-В, код ЄДРПОУ 13713569.

Відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя