Рішення

від 15.03.2024 по справі 369/11613/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11613/23

Провадження № 2/369/1761/24

РІШЕННЯ

Іменем України

15.03.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Соловюк В.І.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кодас Ко», державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про припинення трудових відносин, -

в с т а н о в и в :

У липні 2023 позивач звернувсь до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що загальними зборами учасників ТОВ «Кодас Ко» 25 червня 2005 року він призначений на посаду директора. Про що також внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Кінцевими бенефіціарними власниками товариства є громадяни російської федерації. Після початку повномасштабного вторгнення він прийняв рішення припинити трудові відносини з товариством, про що неодноразово повідомляв ОСОБА_3 . Але його звернення проігноровані. Відповідно до вимог Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю», Статуту товариства, трудові відносини можуть бути припинені лише за рішенням загальних зборів. Тому 22 червня 2023 року він направив на юридичну адресу товариства повідомлення про скликання загальних зборів та свою заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП. Також він намагався відправити поштове повідомлення власникам, але будь-яке поштове відправлення до країни агресора є неможливим. Крім того, про загальні збори повідомляв і засобами телефонного зв`язку. Але 21 липня 2023 року загальні збори не відбулись. Вважає своє право порушеним та таким, що підлягає судовому захисту, оскільки він має конституційне право бути звільненим за власним бажанням.

Просив суд:

визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_2 з ТОВ «Кодас Ко» у звязку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України з моменту прийняття рішення по справі;

зобов`язати орган державної реєстраційної служби з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців провести реєстраційну дію і виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань, з графи «Директор» запис про керівники (директора) ТОВ «Кодас Ко» - ОСОБА_2 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 серпня 2023 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2023 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

При розгляді справи представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задоволити позов.

У судове засідання ТОВ «Кодас Ко» явку свого представника не забезпечив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Відзив на позов не подавав.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, оскільки представник позивача проти винесення заочного рішення не заперечує, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до положень частини 2статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06 лютого 2018 року №2275-VIII цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Згідно із ст. ст. 28, 29 цього Закону органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.

У ч. 2 ст. 29 зазначеного Закону встановлено, що кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

За змістом ч. ч. 1, 3, 4 ст. 39 Закону №2275-VIII виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є директор, якщо статутом не передбачена інша назва.

Відповідно до ч. 13 ст. 39 вказаного Закону повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону №2275-VIII загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (п. 7 ч. 2).

У п. 1 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону визначено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 32 Закону №2275-VIII виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю повідомлення про скликання та дату проведення виконавчим органом загальних зборів надсилається учасникам товариства поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодас Ко»: код 34258345, яке знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м.Вишневе, вул.Київська, буд.19, було проведено 22 березня 2004 року.

Згідно копії протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Кодас Ко» №4 від 25 червня 2005 року директором Товариства призначено ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу № 1-К від 31 червня 2005 року позивач приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «Кодас Ко» з 01 червня 2005 року.

Відповідно до п. 1.1 статуту ТОВ «Кодас Ко» учасниками Товариства на день підписання цієї редакції статуту та на час вирішення справи в суді є: громадяни російської федерації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_3 .

Позивачем було направлено повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «Кодас Ко» від 21 червня 2023 року разом із копією заяви про звільнення за власним бажанням з 21 липня 2023 року.

Проте, у визначену дату загальні збори учасників товариства не відбулися, про що було складено протокол від 21 липня 2023 року.

Трудові відносини всіх працівників регулюються Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України).

Відповідно до ч.1 ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно із п.3 ч.1 ст.232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами керівника підприємства, установи, організації з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень.

У ч. 1, 3 ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням вказаної норми, Конституційний Суд України у своїх Рішеннях від 07 липня 2004 року у справі №1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі №1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі №1-5/2008 зазначив, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Однією із визначених ст.36 КЗпП України підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39 КЗпП України).

Відповідно до ч.1 ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Норми КЗпП України встановлюють загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор товариства об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) та статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення статуту товариства не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор товариства завжди може скористатися положеннями ст.38 КЗпП України та ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.

Суд вважає, що позивачем ОСОБА_2 були здійсненні всі дії, спрямованні на його звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодас Ко», а саме направлена заява від 21 червня 2023 року про звільнення за власним бажанням з 21 липня 2023 року на адресу Товариства та засновників, у порядок передбачений чинним законодавством проведено процедуру скликання позачергових загальних зборів ТОВ на 21 липня 2023 року з порядком денним звільнення ОСОБА_2 з посади директора.

Датою припинення ОСОБА_2 трудових відносин із ТОВ «Кодас Ко» та звільненням його з роботи з посади директора Товариства, суд вважає з дати прийняття судом рішення.

Відповідач ТОВ «Кодас Ко» будь-яких заперечень на позов та доказів на спростування заявлених позивачем вимог до суду не подавало.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи той факт, що позивач не бажає працювати на посаді директора ТОВ «Кодас Ко», про що належним чином повідомив учасників (засновників) Товариства, припинити трудові відносини з відповідачем у визначеному законом порядку можливості не має з незалежних від нього причин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивачів, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивачі в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом визнання припиненими трудові відносини та виключення відповідних відомостей, а відтак і про задоволення позову.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кодас Ко», державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про припинення трудових відносин задоволити.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_2 з товариством з обмеженою відповідальністю «Кодас Ко» у звязку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України з дати прийняття рішення.

Зобов`язати державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань, запис про керівника (директора) товариства з обмеженою відповідальністю «Кодас Ко» - ОСОБА_2 .

Інформація про позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Інформація про відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Кодас Ко», адреса: Київська область, Бучанський район, м.Вишневе, вул. Київська, буд.19, код ЄДРПОУ 32903522.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15 березня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ