Рішення

від 19.03.2024 по справі 564/562/24

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/562/24

19 березня 2024 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Грипіч Л. А.

з участю секретаря Вознюк Ю.В.

за участіучасників справи:позивача ОСОБА_1 та представникапозивача -адвоката АртерчукЛ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головинської сільськоїради Рівненськоїобласті про визнання прававласності нанерухоме майноза набувальноюдавністю

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Головинської сільської ради про визнання права власності на ? частину житлового будинку в АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що позивач проживає з 2006 року у будинку АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання у ньому. 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 , інша 1/2 частина будинку належить на праві власності ОСОБА_3 . У 2000 році ОСОБА_2 склав заповіт на все належне йому майно на користь позивача, який є сином племінника. ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , однак фактично проживав у АДРЕСА_2 з дружиною з 1985 року. За згоди ОСОБА_2 позивач вселився у будинок та проживає у ньому по даний час. Позивач за власні кошти зареєстрував у 2017 році право власності на будинок на ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом строк позивач звернувся до приватного нотаріуса з приводу оформлення спадщини. За його заявою нотаріус зареєстрував спадкову справу, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовив через наявність іншого заповіту, що посвідчений у 2011 році на все майно на ім`я іншої особи. Згідно повідомлення нотаріуса позивач є єдиним спадкоємцем, який подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Позивач суб`єктивно вважав майно своїм, так як ОСОБА_2 провів у будинку ремонт, замовив та оплатив проектні та монтажні роботи по газифікації будинку та господарських будівель, уклав угоди на доставку та споживання газу, електроенергії до будинку та оплачував комунальні послуги по рахунках, оформлених на нього, під`єднав до будинку інтернет, сплачував земельний податок за земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок. Позивач рахує, що володіння позивача є добросовісним, оскільки спадкодавець передав йому документи на житловий будинок, заповіт та упродовж тридцяти трьох років року не проявляв будь-якого інтересу до майна, що і є підтвердженням їх спільної домовленості. Зазначені обставини, у зв`язку з якими виникло володіння будинком, не давали позивачу найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна. Позивач рахує, що володіння вказаним майном було і є відкритим, оскільки він ніколи не приховував факт володіння ним будинком. Він у ньому жив, проводив ремонти, спілкувався із сусідами, приймав участь у виборах. Володіння позивача даним майном є безперервним, оскільки воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності (2006 рік - березень 2024 року). Враховуючи, що заволодів чужим майном добросовісно і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно проживати у житловому будинку, просить визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 19.02.2024 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторони.

Відповідач по справі Головинська сільська рада Рівненської області подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнали в повному обсязі.

Представник відповідача, Головинської сільської ради, в судове засідання не з`явилися, подали до суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради.

Суд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення свідка, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Костопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Рівненській області 29 січня 2018 року у віці 75 років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, до складу якого входить 1/2 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , що належить померлому на праві спільної часткової власності згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 108039062, виданого 18.12.2017 КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт на усе своє майно на користь ОСОБА_1 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Головинської сільської ради 17 січня 2000 року та зареєстрований у реєстрі за № 1.

Згідно витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 51137534 від 05.03.2018 приватним нотаріусом зареєстровано спадкову справу № 25/2018 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2

22 січня 2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_4 , однак нотаріусом йому було відмовлено. Згідно повідомлення нотаріуса № 9/02-14 від 22.01.2024 ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом 12 травня 2011 року та зареєстрований в реєстрі за № 1386 на все належне йому майно на ім`я іншої особи. Позивачу роз`яснено, що відповідно до п.5.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 295/5, якщо для оформлення спадщини надано кілька заповітів спадкодавця, нотаріус повинен надати їм правову оцінку, керуючись ст.1254 ЦК України. Згідно з ч.2 ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Останній заповіт було складено на усе належне спадкодавцю майно, а тому він скасував повністю заповіт, що був складений на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно повідомлення нотаріуса позивач є єдиним спадкоємцем що подав заяву про прийняття спадщини.

Житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 складається з двох частин з окремими виходами, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок від 13.11.2017, виготовлений Комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради. 1/2 частини будинку належить ОСОБА_2 , інша 1/2 ОСОБА_3 , про що вказано у технічному паспорті на будинок.

Згідно довідки Головинської сільської ради № 19 від 08.01.2024 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований в АДРЕСА_1 один.

Позивач зазначив, що спадкодавець не проживав у будинку з 1985 року від тоді як одружився вдруге.

Обставина непроживання ОСОБА_2 у будинку в АДРЕСА_1 підтверджується записом у свідоцтві про смерть останнього, де місцем смерті зазначено м.Костопіль Рівненської області та записом у технічному паспорті щодо місця проживання власника АДРЕСА_3 .

Позивач стверджує, що з 2006 року став проживати в ? частині будинку, що заповів йому дід ОСОБА_2 за його ж згоди без реєстрації місця проживання.

Постійне проживання позивача у житловому будинку по АДРЕСА_1 більше десяти років підтверджується довідкою Головинської сільської ради № 69 від 19 січня 2024 року.

Із договору № 3856 від 19.09.2007, укладеного між Костопільським УЕГГ та позивачем, робочого проекту ВАТ «Рівнегаз» від 2007 року, акту виконаних робіт, прибуткового касового ордеру від 11.10.2006 про оплату послуг по газифікації вбачається, що позивачем замовлялись та оплачувались монтажні та проектні роботи на газифікацію будинку та господарських будівель, а згідно договору з ТОВ «Віжн ТБ» № 0004452526 від 24.11.2009 позивач під`єднав до будинку інтернет, а у 2012 році змінив провайдера згідно договору № РЕ-24 від 2012 року.

Квитанції по оплаті комунальних послуг згідно рахунків за комунальні послуги за 2007, 2008, 2010, 2023 роки, заміна приладу обліку електричної енергії згідно акту № 138569 паспортизації та пломбування точки обліку у побутового споживача від 25.09.2015 підтверджують також безперервність та відкритість володіння позивачем нерухомим майном.

У 2010 році відносно позивача складався протокол та постанова про вчинення ним адміністративного правопорушення, де адресу порушника вказано АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 у 2017 році здійснив державну реєстрацію речового права на житловий будинок, що підтверджується наявністю у нього технічного паспорта на житловий будинок, виготовленого КП РОБТІ 13.11.2017, виписки з погосподарської книги № 54 від 25.10.2017, виданої Головинською сільською радою, витягу з ДРРП про спільну часткову ( ? )власність на житловий будинок, квитанція про сплату послуг РОБТІ від 13.11.2017.

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що позивач є сусідом його батька, ОСОБА_3 , якому належить інша ? частина спірного будинку. Орієнтовно з того часу як його батько оформив житловий будинок на себе, тобто з 2007 року він підтверджує проживання позивача за вказаною адресою по даний час. Позивач проживав у зазначеному будинку ще до зазначеної події. Йому також відомо, що колишні власники розлучились і поділили будинок між собою. Частину будинку колишньої дружини отримав його батько, іншу ОСОБА_2 , який заповів і передав її для ОСОБА_1 .

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно приписів ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

У відповідності до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

У зазначеному випадку володіння позивача є добросовісним, оскільки при заволодінні у 2006 році вказаним чужим майном позивач не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності. У свою чергу, відповідач упродовж тридцяти трьох років не проявляв будь-якого інтересу до майна, а зазначені обставини, у зв`язку з якими виникло володіння будинком, не давали позивачу найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна. Володіння позивача вказаним майном є відкритим, оскільки він не приховував цього факту. Володіння позивачем нерухомим майном є безперервним, оскільки воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності (2006 рік - березень 2024 року).

У вищевказаній Постанові Пленуму зазначається про те, що враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Дане будинковолодіння належало ОСОБА_2 на праві власності. Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. З урахуванням викладеного позов пред`явлено до Головинської сільської ради, як органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади за відсутності його власника.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є Головинська сільська рада Рівненської області, а тому, з урахуванням викладеного, позов правомірно пред`явлено саме до вказаного органу місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головинської сільської ради Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) право власності на нерухоме майно за набувальною давністю - на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 80,1 кв.м., житловою - 28,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , проживає АДРЕСА_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Відповідач:

Головинська сільська рада Рівненського району Рівненської області село Головин вулиця Вишнева,1 Рівненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04526590.

Повне рішення складено

25 березня 2024 року

СуддяЛ. А. Грипіч