Ухвала

від 25.03.2024 по справі 566/1526/21

МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№566/1526/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року селище Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючої судді Бандури А.П.

при секретарі судового засідання: Альонову М.Р.,

представнка відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Млинів Рівненської області в ході розгляду цивільної справи за позовом за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Рівне» про розірвання договору оренди землі.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Рівне» про розірвання договору оренди землі.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їхнійпредставник адвокат КоханаО.О. були належним чином повідомлені, що судове засідання відбудеться 25 березня 2024 року, однак ні позивачі, ні їхній представник до суду не з`явились, не повідомили про причину неприбуття, не подавали заяв про проведення судового засідання за їхньої відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 , в судовому засіданні, просив залишити позов без розгляду, оскільки це повторна неявка позивачів та їхнього представника в судове засідання. Позивач та його представник не подавали заяв про проведення судового засідання за їхньої відсутності.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 п.3 ст. 257 ЦПК України, суд ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Розглядаючи справу, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами першою, другою статті 223ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Частиною 5ст.223ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд бере до уваги, що позивачі та їхній представник неодноразово не з`являлись в судові засідання та не повідомляли причини неприбуття.

Позивачі та їх представник адвокат Кохана О.О., були належним чином повідомлені про судові засідання, призначені судом на 13лютого 2024року та 25 березня 2024 року, однак не з`явилися, не дивлячись на те, що в попередніх судових засіданнях представник позивачів була присутня, про причини неявки суд не повідомляли.

Системний аналізнорм ст. ст. 223, 257ЦПК України дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18(провадження № 61-13892св20).

Повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Такі висновки Верховний Суд неодноразово викладав у своїх постановах, котрі відповідно до ч.4 ст.263ЦПК України суд застосовує при виборі та застосування норми права до спірних правовідносин.

Обізнаність позивача та його представника про проведення останніх двох судових засіданнях, зокрема 13 лютого 2024 року та 25 березня 2024 року, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та довідками про доставку електронного листа.

Таким чином, позивачам та їх представнику було відомо про останні два судові засідання, однак до суду позивачі та їх представник не з`явились і заяви про розгляд справи у їхній відсутності не подавали.

Також суду не надано документів, котрі б підтверджували припинення повноважень адвоката Коханої О.О., як представника позивачів.

Такі дії позивачів та їх представника свідчать про зловживання своїми процесуальними правами.

Згідно з ст.ст.43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц(провадження № 61-17220св18).

Суд бере до уваги, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їхній представник адвокат Кохана ОО., будучи обізнаними про можливість розгляду справи без їхньої участі, заяву про розгляд справи за їхньої відсутності не подавали, чим умисно затягували розгляд справи та позбавляли суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті257ЦПКУкраїни), тому порушення вимог статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод не вбачається.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі№ 465/205/17(провадження № 61-9536св21).

Таким чином, враховуючи, що має місце повторна неявка позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їхнього представника адвоката Коханої ОО. в судове засідання і їх неявка перешкоджає розгляду справи, то наявні правові підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Рівне» про розірвання договору оренди землі, без розгляду.

На підставі наведеного,

Керуючись43,44, 223, п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити безрозгляду позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Рівне» про розірвання договору оренди землі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.354 ЦПК України.

Суддя А.П. Бандура