Рішення

від 29.02.2024 по справі 757/5168/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5168/24-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Підпалого В.В.,

при секретарях - Лісному О.О., Кострійчуку В.В.,

за участю:

представника позивача - адвоката Демидюк О.Б.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 /Позивач) звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 /Відповідач) про розірвання шлюбу, у якому обґрунтовуючи позовну заяву просить суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08.06.2016 року у Печерському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі - Печерський районний у м. Києві ВДРАЦС), про що складено відповідний актовий запис за № 824 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2024 року за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання відкрито провадження у справі.

28 лютого 2024 року через канцелярію суду від відповідача - ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому Відповідач обґрунтовуючи власну позицію щодо задоволення позовних вимог заперечує.

Крім того, разом з відзивом на позовну заяву ОСОБА_3 подано до суду:

1) заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у якій просить суд постановити ухвалу про розгляд справи в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження;

2) клопотання про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України, у якому просить суд витребувати у ТОВ «СІГОО» (код ЄДРПОУ 35532873), яка є керуючою компанією будинку - АДРЕСА_1 :

- інформацію щодо стану заборгованості за комунальні послуги за квартирою АДРЕСА_2 з розшифруванням за платежами (квартирна плата, електрика, водопостачання, газопостачання, опалення та інші платежі);

- інформацію щодо фактичного проживання власника ОСОБА_2 з дітьми за даною адресою;

3) клопотання про призначення строку на примирення, у якому просить суд призначити тримісячний строк для примирення сторін у справі № 757/5168/24-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Протокольною ухвалою суду від 29.02.2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та здійснення переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 29.02.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - ОСОБА_1 про витребування доказів у справі.

Протокольною ухвалою суду від 29.02.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - ОСОБА_1 про надання строку для примирення.

Сторона позивача в особі представника - адвоката Демидюк О.Б. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала, на задоволенні наполягає.

Відповідач - ОСОБА_1 позов не визнав, щодо задоволення вимог позовної заяви заперечував.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.09.2016 року між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Печерським районним у м. Києві ВДРАЦС зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 824.

За час перебування у шлюбі, у сторін народилося двоє дітей:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Сторони проживали однією сім`єю, проте як вказує позивач у своєму позові:

- спільне проживання з відповідачем припинено у зв`язку з психологічною несумісністю, що призводить до частих конфліктів, які повністю зруйнували колишні взаємовідносини;

- конфлікти між сторонами негативно впливають на психологічний стан малолітніх дітей;

- постійні конфліктні ситуації між подружжям призвели до втрати почуття любові та як наслідок позивач не має наміру продовжувати подальше спільне подружнє життя;

- на час звернення до суду з означеним позовом подружжя проживає окремо;

- спільні діти постійно проживають з їх матір`ю (позивачем) та перебувають на її утриманні;

- спори щодо поділу майна між сторонами відсутні, оскільки за період перебування у шлюбі позивач та відповідач спільного майна не набули;

- наміри відновлювати шлюбні стосунки з відповідачем у позивача відсутні.

З відзиву на позовну заяву та пояснень по суті спору наданих відповідачем в судовому засіданні вбачається відсутність будь-яких доказів, які у своїй сукупності спростували б обставини викладені у позовній заяві.

Зокрема, ОСОБА_1 разом з відзивом на позовну заяву та поясненнями по суті спору не надано суду жодних доказів, що підтверджують:

1) спільне проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 та спільними малолітніми дітьми;

2) відсутність стійкого розладу подружніх стосунків;

3) того факту, що розірвання шлюбу та окреме проживання сторін буде суперечити інтересам їх спільних дітей.

Крім того, у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 зазначив про відсутній між сторонами спору про поділ майна.

Встановлені судом, в тому числі й в судовому засіданні обставини свідчать про наявність між сторонами стійкого розладу подружніх стосунків.

Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Під час розгляду справи судом з`ясовано, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки та втратили почуття поваги і любові.

З часу припинення шлюбних відносин та часу знаходження позову в суді, доказів дій спрямованих на примирення між сторонами суду надано не було.

Сторона позивача не вважає за можливе збереження сім`ї та подальше спільне проживання з Відповідачем.

Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За таких обставинах суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження їх сім`ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам як однієї сторони так і кожної з сторін окремо.

Таким чином, вимоги позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо порушеного Відповідачем питання щодо визначення місця проживання спільних малолітніх дітей суд вважає на належне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що вимоги позовної заяви не містять вимоги про визначення місця проживання спільних малолітніх дітей та Відповідачем у встановленій ЦПК України формі та строк зустрічної позовної заяви з вимогою про визначення місця проживання спільних малолітніх дітей подано не було, з огляду на що суд позбавлений можливості вирішити порушене питання в межах даної справи.

Відповідно до ст. 141-142 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 233 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110,112, 113 СК України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб укладений та зареєстрований 08 червня 2016 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за актовим записом № 824, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя В.В. Підпалий