Рішення

від 01.11.2022 по справі 367/8513/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 367/8513/18-ц

пр. 2-1735/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

представника третьої особи-1: не з`явився,

представника третьої особи-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженої відповідальністю «Т.Е.К.» та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про визнання повідомлення-вимоги недійсною, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» (далі - відповідач, ПАТ «Банк Камбіо») за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженої відповідальністю «Т.Е.К.» (далі - третя особа-1, ТОВ «Т.Е.К.») та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - третя особа-2, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»), в якому просить визнати повідомлення-вимогу від 27.09.2018 року вих. № 22/1826 недійсною, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 04.06.2018 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дрозд Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 1233, відповідно до умов якого, до нього перейшло право власності на земельну ділянку площею 0,6445 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0092, що розташована за адресою: Київська область, смт. Ворзель. Право власності позивача підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і про реєстрацію права власності Індексний номер: 126230969 від 04.06.2018 року. Також, 04.06.2018 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дрозд Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 1236, відповідно до умов якого до нього перейшло право власності на земельну ділянку площею 1,3011 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0118, що розташована за адресою: Київська область, смт. Ворзель. Право власності позивача підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Індексний номер: 126236368 від 04.06.2018 року. Зазначав, що

йому стало відомо про те, що 28.08.2013 року між ним та відповідачем було укладено Іпотечний договір, як забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Т.Е.К.» за кредитним договором № 129/08-13 від 28.08.2013 року. Відповідно до додаткової угоди про припинення кредитного договору № 129/08-13 від 28.08.2013 року, укладеної між відповідачем та ТОВ «Т.Е.К.» 11.09.2014 року, вказаний кредитний договір № 129/08-13 від 28.08.2013 року було припинено. У зв`язку з припиненням основного зобов`язання між ним та відповідачем, останнім видано довідку від 11.09.2014 року за вих.№ 591 про погашення заборгованості ТОВ Т.Е.К.» у повному обсязі та відсутність претензій до позичальника та заставодавців, а також видано відповідний лист від 12.09.2014 року № б/н на адресу нотаріуса щодо припинення державної реєстрації іпотеки та обтяження на предмет іпотеки за Іпотечним договором в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На підставі вказаного листа ПАТ «Банк Камібо» від 12.09.2014 року № б/н, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. 12.09.2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні записи про припинення іпотеки та обтяження на предмет іпотеки за Іпотечним договором. Вказує, що на початку листопада 2018 року йому від представника ТОВ «Т.Е.К.» стало відомо про те, що 12.10.2018 року на адресу ТОВ «Т.Е.К.» надійшло повідомлення-вимога ПАТ «Банк Камбіо» від 27.09.2018 року за вих. № 22/1826, адресоване ТОВ «Т.Е.К.» та йому, відповідно до якого відповідач вимагає від ТОВ «Т.Е.К.» сплатити на його користь 51 481 643,84 грн., а також з посиланням на Іпотечний договір, що був свого часу укладений між ОСОБА_2 та відповідачем 28.08.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І., зареєстрований в реєстрі за № 1337 та на підставі ст. ст. 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» вимагає від нього, як нового власника нерухомого майна, у тридцяти денний строк з моменту отримання вказаної письмової вимоги сплатити на користь відповідача 51 481 643,84 грн., а також повідомляє, що в разі невиконання чи виконання не в повному обсязі вимоги щодо сплати вказаної суми, відповідачем будуть вчинені дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором шляхом набуття права власності за відповідачем на предмет іпотеки. При цьому на його прохання ТОВ «Т.Е.К.» було надано копію вказаного повідомлення-вимоги від 27.09.2018 року за вих. № 22/1826 та копію конверту, в якому було отримане вказане поштове відправлення. Отримання вказаного повідомлення-вимоги від 27.09.2018 року за вих. № 22/1826 ТОВ «Т.Е.К.» 12.10.2018 року підтверджується копією поштового конверту на адресу ТОВ «Т.Е.К.» та публічною інформацією, що міститься на офіційному сайті ДП «Укрпошта». В той же час, вказане повідомлення-вимога ПАТ «Банк Камбіо» від 27.09.2018 року за вих. № 22/1826 на його адресу не надходило. Позивач вважає, що вказане повідомлення-вимога ПАТ «Банк Камбіо» від 27.09.2018 року за вих. № 22/1826 направлено відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку», відтак повинно бути визнано недійсним.

Також разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 1,3011 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0118, земельну ділянку площею 0,6445 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0092, що розташовані за адресою: Київська область, смт. Ворзель, належні позивачу на праві власності; заборони ПАТ «Банк Камбіо» вчиняти дії щодо здійснення реєстрації права власності на земельну ділянку площею 1,3011 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0118, земельну ділянку площею 0,6445 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0092, що розташовані за адресою: Київська область, смт. Ворзель в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; заборони державним реєстраторам вчиняти дії щодо здійснення державної реєстрації права власності ПАТ «Банк Камбіо» на земельну ділянку площею 1,3011 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0118, земельну ділянку площею 0,6445 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0092, що розташовані за адресою: Київська область, смт. Ворзель.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018 року, справу було передано судді Ірпінського міського суду Київської області Оладько С.І.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04.12.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04.12.2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про визнання повідомлення-вимоги недійсною відмовлено.

14.12.2018 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17.12.2018 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про визнання повідомлення-вимоги недійсною, та призначено підготовче засідання у справі.

07.02.2019 року на адресу Ірпінського міського суду Київської області від представника ПАТ «Банк Камбіо» - адвоката Крижового Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити, оскільки вимоги ПАТ «Банк Камбіо» обумовлені наявністю договірних зобов`язань між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Т.Е.К.», які повинні виконуватися належним чином. Актом комісії з перевірки правочинів на предмет нікчемності від 18.07.2018 року виявлено ознаки нікчемності: правочину щодо відступлення/розірвання/припинення договору іпотеки від 28.08.2013 року, посвідченого Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І., за реєстровим № 1337; правочину щодо відступлення/розірвання/припинення договору іпотеки від 28.08.2013 року, посвідченого Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І. за реєстровим № 1336; відступлення/розірвання/припинення договору іпотеки від 28.08.2013 року, посвідченого Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І. за реєстровим № 1335 та застосовано наслідки нікчемності правочинів, у тому числі, здійснено зворотні трансакції по рахунку. Зазначає, що зобов`язання за кредитним договором від 28.08.2013 року виконано не було, оскільки реального надходження коштів від боржника на кореспондентський рахунок банку не було. При цьому вважає, що справа має бути передана на розгляд до Печерського районного суду м. Києва на підставі ст. 27 ЦПК України.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11.04.2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про визнання повідомлення-вимоги недійсною передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2019 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.05.2019 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про визнання повідомлення-вимоги недійсною, та підготовче засідання у справі призначено на 30.01.2020 року.

28.02.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ПАТ «Банк Камбіо» - адвоката Крижового Д.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із підсудністю цієї справи суду господарської юрисдикції.

30.01.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Юрченка В.Я. надійшло клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, в якому представник позивача також просив розгляд справи здійснювати за відсутності позивача та закрити підготовче провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про визнання повідомлення-вимоги недійсною відмовлено.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про визнання повідомлення-вимоги недійсною, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 13.05.2020 року.

08.05.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Юрченка В.Я. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.05.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ТОВ «Т.Е.К.» - адвоката Коренчук Т.О. надійшли письмові пояснення у справі, у яких зазначено, що під час розгляду справи № 910/16727/19 за позовом ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до ПАТ «Банк Камбіо», ТОВ «Т.Е.К.», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Національного банку України, на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсними правочинів, Господарським судом м. Києва у рішенні від 13.03.2020 року встановлено, що ТОВ «Т.Е.К.» погашено заборгованість перед ПАТ «Банк Камбіо» у повному обсязі, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2020 року, у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 09.09.2020 року.

09.09.2020 року справу знято зі складу, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, судове засідання призначено на 23.11.2020 року.

08.09.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ТОВ «Т.Е.К.» - адвоката Коренчук Т.О. надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 23.11.2020 року, в режимі відеоконференції поза межами суду.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.11.2020 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 15.03.2021 року.

15.03.2021 року справу знято зі складу, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на онлайн навчанні в Національній школі суддів України за місцем роботи, судове засідання призначено на 17.05.2021 року.

17.05.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ТОВ «Т.Е.К.» - адвоката Козерицького А.С. надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 17.05.2021 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2021 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 13.09.2021 року.

10.09.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» - адвоката Луговика Є.В. надійшла заява про вступ ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до справи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.09.2021 року заяву Товариства з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженої відповідальністю «Т.Е.К.» про визнання повідомлення-вимоги недійсною задоволено; залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженої відповідальністю «Т.Е.К.» про визнання повідомлення-вимоги недійсною в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.09.2021 року, у зв`язку із залученням до участі у справі третьої особи, на підставі ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 25.01.2022 року.

24.01.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Харицької А.М. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання на адресу ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» копії позовної заяви з додатками.

25.01.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Харицької А.М. надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 25.01.2022 року без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2022 року у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, які були належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, враховуючи заяву представника позивача про розгляд справи без фіксації технічними засобами, керуючись п.1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 23.05.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2022 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 01.11.2022 року.

01.11.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Харицької А.М. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 01.11.2022 року без участі представника позивача, в якій остання зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

В судове засідання 01.11.2022 року учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 01.11.2022 року просила розглядати справу за відсутності позивача та його представника.

Оскільки, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 28.08.2013 року між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Т.Е.К.» було укладено кредитний договір № 129/08-13, відповідно до якого ПАТ «Банк Камбіо» надав ТОВ «Т.Е.К.» грошові кошти у розмірі 30 000 000,00 грн. зі строком повернення до 30.12.2015 року.

28.08.2013 року між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір, посвідчений Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Київської області Білоконь С.І., зареєстрований в реєстрі за № 1337, відповідно до якого на виконання зобов`язань ТОВ «Т.Е.К.» за кредитним договором № 129/08-13 від 28.08.2013 року ОСОБА_2 передав в іпотеку ПАТ «Банк Камбіо», земельну ділянку площею 0,6445 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0092, та земельну ділянку площею 1,3011 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0118, що розташовані за адресою: Київська область, смт. Ворзель (том 1, а. с. 17-24).

У довідці ПАТ «Банк Камбіо» № 591 від 11.09.2014 року зазначено, що 11.09.2014 року заборгованість за кредитним договором № 129/08-13 від 28.08.2013 року, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Т.Е.К.» погашена у повному обсязі (том 1, а. с. 25).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 12.09.2014 року на підставі листа ПАТ «Банк Камбіо» від 12.09.2014 року обтяження земельної ділянки площею 0,6445 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0092, припинено (том 1, а. с. 26-27).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 12.09.2014 року на підставі листа ПАТ «Банк Камбіо» від 12.09.2014 року іпотеку земельної ділянки площею 0,6445 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0092, припинено (том 1, а. с. 28-29).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 12.09.2014 року на підставі листа ПАТ «Банк Камбіо» від 12.09.2014 року обтяження земельної ділянки площею 1,3011 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0118, припинено (том 1, а. с. 30-31).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 12.09.2014 року на підставі листа ПАТ «Банк Камбіо» від 12.09.2014 року іпотеку земельної ділянки площею 1,3011 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0118, припинено (том 1, а. с. 32-33).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 04.06.2018 року право власності на земельну ділянку площею 0,6445 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0092 на підставі договору купівлі-продажу від 04.06.208 року зареєстровано за ОСОБА_1 (том 1, а. с. 34-35).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 04.06.2018 року право власності на земельну ділянку площею 1,3011 га, кадастровий номер: 3210945600:01:074:0118 на підставі договору купівлі-продажу від 04.06.208 року зареєстровано за ОСОБА_1 (том 1, а. с. 36-37).

Відповідно до повідомлення-вимоги ПАТ «Банк Камбіо» від 27.09.2018 року за вих.№ 22/1826, адресованому ТОВ «Т.Е.К.», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПАТ «Банк Камбіо» вимагає сплатити на його користь заборгованість за кредитним договором № 129/08-13 від 28.08.2013 року загальну суму 51 481 643,84 грн. (том 1, а. с. 13-16)

12.10.2018 року на адресу ТОВ «Т.Е.К.» надійшла повідомлення-вимога ПАТ «Банк Камбіо» від 27.09.2018 року за вих. № 22/1826, адресована ТОВ «Т.Е.К.» та ОСОБА_1 , відповідно до тексту якої відповідач вимагає від ТОВ «Т.Е.К.» сплатити на його користь загальну суму 51 481 643,84 грн.

22.10.2019 року між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», як новим кредитором, був укладений договір №14 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та майнових прав за результатами відкритих торгів (аукціону), відповідно до умов якого Банк відступив на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» права вимоги та майнові права Банку до ТОВ «Т.Е.К.» за кредитним договором № 129/08-13 від 28.08.2013 року, Іпотечним договором № 1335 з ОСОБА_1 від 28.08.2013 року, Іпотечним договором №1336 з ОСОБА_3 від 28.08.2013 року та Іпотечним договором № 1337 з ОСОБА_2 від 28.08.2013 року, предметом іпотеки за якими виступали 8 земельних ділянок під кадастровими номерами: 3210945600:01:074:0118, 3210945600:01:074:0092, 3210945600:01:074:0094, 3210945600:01:074:0116, 3210945600:01:074:0119, 3210945600:01:074:0117, 3210945600:01:074:0090, 3210945600:01:074:0093.

В рішенні Господарського суду м. Києва від 13.03.2020 року у справі № 910/16727/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 року, встановлено: «погашення ТОВ «Т.Е.К.» заборгованості за Кредитним договором здійснювалося шляхом перерахування коштів з поточного рахунку такої особи, відкритого в ПАТ «Банк Камбіо», на визначений в Кредитному договору рахунок, що також відкритий в ПАТ «Банк Камбіо», тобто, шляхом проведення внутрішньобанківської транзакція. Отже, погашення кредиту за Кредитним договором було проведено в межах одного і того самого банку, що не потребує використання кореспондентського рахунку, адже останній використовується лише у випадку проведення міжбанківських розрахунків. Отже, таке погашення, не зважаючи на те, що його проведення було здійснено фактично за рахунок зміни облікових даних в Банку (за відсутності реального надходження коштів до каси чи кореспондентського рахунку), не може вважатися протиправним в розрізі настання негативних наслідків для Банку у вигляді зменшення його ліквідності, адже такого не відбулось. Більш того, за наслідками проведення спірних операцій було припинено обов`язок Банку з повернення на користь ТОВ «Т.Е.К.» коштів з його депозитного та поточного рахунків за відсутності факту зменшення показника миттєвої ліквідності (Н4), що вже саме по собі виключає можливість для висновку про незаконність таких транзакцій».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц та від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19).

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив визнати недійсною повідомлення-вимогу ПАТ «Банк Камбіо» від 27.09.2018 року вих. № 22/1826, адресовану ТОВ «Т.Е.К.» та ОСОБА_1 , щодо сплатити на користь ПАТ «Банк Камбіо» заборгованості на загальну суму 51 481 643,84 грн.

ОСОБА_1 та ТОВ «Т.Е.К.», посилаючись на повне виконання 11.09.2014 року зобов`язань за кредитним договором № 129/08-13 від 28.08.2013 року, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Т.Е.К.», вважають необґрунтованою оспорюване повідомлення-вимогу від 27.09.2018 року.

Разом з тим, суд вважає, що звертаючись до суду з позовом позивач повинен був пред`явити таку вимогу на захист свого цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, і була б призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

У постанові Верховного Суду від 19.05.2021 року у справі № 723/2196/19 вказано, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Як визначено у ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

У позовній заяві ОСОБА_1 не зазначає, яке саме його право було порушено ПАТ «Банк Камбіо», який надіслав оспорюване повідомлення-вимогу. Оспорюване повідомлення-вимога не є документом, який сам по собі створює, змінює чи припиняє будь-які права та обов`язки. Доводи ОСОБА_1 про порушення його прав, свобод чи інтересів не містять обґрунтування негативного впливу оспорюваного повідомлення-вимоги на його конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси. Доказів настання негативних для позивача наслідків, які б порушували його права, свободи та/чи інтереси, в результаті надіслання ПАТ «Банк Камбіо» оспорюваного повідомлення-вимоги, матеріали справи не містять.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.

При цьому суд враховує, що встановлення обставин виконання зобов`язань за кредитним договором № 129/08-13 від 28.08.2013 року, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Т.Е.К.», не входить в предмет доказування у цій справі.

Надіслання ПАТ «Банк Камбіо» оспорюваного повідомлення-вимоги ПАТ «Банк Камбіо» від 27.09.2018 року вих. № 22/1826 є правом та дією банку, визначеними положеннями Закону України «Про іпотеку» та умов Іпотечного договору, укладеного 28.08.2013 року між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_2 , яке не порушує жодного права позивача.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідачем належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 200, 259, 263-265, 273, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженої відповідальністю «Т.Е.К.» та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про визнання повідомлення-вимоги недійсною - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 14.11.2022 року.

Суддя І.В. Григоренко