Рішення

від 25.03.2024 по справі 760/24782/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

Провадження 2/760/2747/24

В справі 760/24782/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

25 березня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув в порядку спрощеного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

ІІ. Описова частин

У жовтні 2023 року Позивач Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, посилаючись на те, що Позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме: надає послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем).

Позивач просить стягнути з Відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 17 101,74 грн, оскільки Відповідач будучи споживачем зазначених послуг в період з 01 лютого 2020 року по 31 липня 2023 року не виконували належним чином свої зобов`язання щодо оплати за отримані послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Також, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, з Відповідачів на користь Позивача підлягає стягненню 3% річних 1249,88 грн та інфляційні втрати в розмірі 6920,39грн.

23 жовтня 2023 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

25 жовтня 2023 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

27 листопада 2023 року та 30 листопада 2023 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому вона проти задоволення позовної заяви заперечувала посилаючись на те, що протягом 2020 Позивачем було безпідставно здійснено нарахування оплати за спожите водопостачання за більш ніж втричі завищеними обсягами витрат води. Протягом 2020 діяли норми споживання послуг централізованого постачання води та водовідведення затверджені Розпорядженням ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКА МІСЬКА АДМІНІСТРАЦІЯ) від 16.06.2015 №579 «Про затвердження нормативів питного водопостачання та норм споживання послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у місті Києві». Зазначеним Розпорядженням встановлено норму споживання води на 1 особу для багатоквартирних житлових будинків з водопроводом, каналізацією, ваннами і газовими (електро-) водонагрівачами на рівні 6,3 куб.м на місяць. За зазначеними нормами обсяг спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за місяць на 4 зареєстрованих осіб складає 25,2 куб.м. Протягом зазначеного періоду Позивачем безпідставно здійснювались нарахування за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення із розрахунку 20 куб.м на зареєстровану особу. Тобто за 80 ку.м води за місяць, що не відповідає чинним нормативам.

Також Відповідачка зазначила, що Позивачем пропущений строк позовної давності.

13 грудня 2023 року від представника Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що норматив питного водопостачання на 1 особу, який затверджено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 червня 2015 року № 579, не застосовується у разі встановлення будинкових засобів обліку у багатоквартирному будинку. Розрахунок за нормативами питного водопостачання використовується для визначення обсягів постачання питної води у разі відсутності або тимчасової несправності засобів обліку споживання питної води.

Саме власники квартири вирішують, чи встановлювати їм у своїй квартирі лічильники води і коли саме їх встановити. Позивач не може нав`язувати встановлення квартирних лічильників абонентам, тому у разі, якщо абонент не бажає їх встановлювати у своїй квартирі, Позивач користується методами визначення обсягів водопостачання та водовідведення, відповідно до чинного законодавства та діючих Правил.

За надані у березні 2020 року послуги Відповідач повинен був здійснити оплату до 20.04.2020 (21.04.2020 Позивач дізнався про невиконання Відповідачем обов`язку з оплати за березень 2020 року), тобто перебіг позовної давності щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за послуги, надані починаючи з березня 2020 року продовжено до 30.06.2023 на строк дії карантину, спричиненого Covid-19, а потім подовжено у зв`язку з введення воєнного стану на території України, то такий перебіг ще не закінчився.

Тобто, щодо заборгованості, що утворилася у період березня 2020 року по серпень 2020 року, строк позовної давності не може бути пропущеним, оскільки такий перебіг продовжений в силу Законів № 540-ІХ та введення воєнного стану на території України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних матеріалів.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменовано на ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж).

Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.

Відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , що у м. Києві, що підтверджується довідкою Форми № 3.

Таким чином, Відповідачі отримували послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору-1 у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від Відповідачів не надходило.

Також, 26.07.2018 Договір-1, що укладений між Позивачем та Відповідачем-1, додатково був оформлений у письмовій формі.

Відповідно до п. 1.1 Договору-1, ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору-1, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Законом України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ викладено у новій редакції Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Новою редакцією Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (введеною в дію 01.05.2019) змінено класифікацію комунальних послуг і єдиним видом комунальних послуг, що надаються суб`єктом господарювання в сфері питного водопостачання є централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Законом України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ передбачено прийняття співвласниками багатоквартирних будинків рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, якою визначено такі моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг:

1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);

2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);

3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

Розділом VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09.11.2017 №2189-VІІІ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року.

Пунктом 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ встановлено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Разом з тим, пунктом 42 Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (Covid-19)» внесено зміни у пункти 3 та 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та слова «протягом одного року з дати введення в дію цього Закону» та «протягом одного року з дня введення в дію цього Закону» замінено словами і цифрами «протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України».

У зв`язку з чим фактичне застосування Закону України від 09.11.2017 № 2189-УІП «Про житлово-комунальні послуги» 01.05.2020 не розпочалося та відкладалося на невизначений термін.

Законом України від 03.12.2020 № 1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесено зміни до Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» та змінено моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг і запроваджено поняття індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

31.05.2021 на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (у подальшому зі змінами від 30.09.2021 та від 31.12.2021) (далі - Договір-2), у зв`язку з чим з 01.07.2021 вказаний договір вважається укладеним.

Згідно з п. 1 Договору-2 Виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 15 Договору-2 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.

Пунктом 7 Договору-2 визначено, що плата за послуги складається з:

1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства;

2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 7 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок оплати житлово-комунальних послуг, згідно з яким:

- споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором;

- споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору;

- за бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг;

- дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг;

- структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону;

- споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону.

Наведене також кореспондується із вимогами Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, згідно з пунктами 24 і 25 яких споживач здійснює оплату за спожиті послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення договору. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Однак Відповідачі, в порушення умов Договорів та вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 березня 2020 року по 31 липня 2023 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість у розмірі 17101,74 грн, яка підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.

Щодо незастосування нормативу питного водопостачання на 1 особу, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 червня 2015 року № 579 у 2020 році, слід зазначити наступне.

Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (послуги) регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (далі - Правила № 630).

Пунктом 11 Правил 630 передбачається, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Згідно із розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 № 2308 «Про упорядкування розрахунків за надані послуги з водопостачання та водовідведення» житлові організації м. Києва, незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості перейшли на розрахунки з населенням за фактично спожиті послуги, визначені за показами загальнобудинкових приладів обліку, а не за нормами водоспоживання.

П 2.4 Договору № 1125627 від 26.07.2018 між Позивачем та Відповідачем-1 також передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загально-будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку та представника організації, що обслуговує внутрішньо будинкову мережу.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

Таким чином, норматив питного водопостачання на 1 особу, який затверджено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 червня 2015 року № 579, не застосовується у разі встановлення будинкових засобів обліку у багатоквартирному будинку. Розрахунок за нормативами питного водопостачання використовується для визначення обсягів постачання питної води у разі відсутності або тимчасової несправності засобів обліку споживання питної води.

Щомісячно на поштову адресу споживачів надходять повідомлення на сплату комунальних послуг із зазначенням особового рахунку, який відкрито на кожну квартиру, де міститься докладна інформація про об`єми споживання, тарифи, нарахування, оплати, коригування (при проведенні) та суми до сплати. Формат повідомлення відповідає вимогам Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Відповідачі обізнані про об`єми споживання та нарахування їм оплати за надані послуги.

Згідно із розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 № 2308 «Про упорядкування розрахунків за надані послуги з водопостачання та водовідведення» житлові організації м. Києва, незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості перейшли на розрахунки з населенням за фактично спожиті послуги, визначені за показами загальнобудинкових приладів обліку, а не за нормами водоспоживання.

Слід зазначити, що саме власники квартири вирішують чи встановлювати їм у своїй квартирі лічильники води і коли саме їх встановити. Позивач не може нав`язувати встановлення квартирних лічильників абонентам, тому у разі, якщо абонент не бажає їх встановлювати у своїй квартирі, Позивач користується методами визначення обсягів водопостачання та водовідведення, відповідно до чинного законодавства та діючих Правил.

Щодо спливу термінів позовної давності відповідно до ч. 1. ст. 25 7 Цивільного кодексу України.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позивач звернувся до суду 18 жовтня 2023 р. з позовною заявою до Відповідачів щодо стягнення боргу за житлово-комунальні послуги за період з 01 березня 2020 р. по 31 липня 2023 р.

Загальновідомим є факт про те, що комунальні платежі, у тому числі за послуги водопостачання та водовідведення підлягають сплаті до 20 числа кожного місяця наступного за розрахунковим.

Оскільки у Відповідачів наявний обов`язок проводити оплату вартості спожитих комунальних послуг щомісяця, тому строк позовної давності починає перебіг з моменту несплати кожного окремого платежу.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку ( ст. 264 ЦК України).

Періодична оплата боргу Відповідачем, є підставою для переривання строку позовної давності.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви вбачається, що по о/р НОМЕР_1 за січень 2021 року було нараховано за послуги 548,25 грн. (290,91 грн+257,34 грн.), а сплачено у лютому 2021 року 1000,00 грн., що перевищує суму нарахувань за січень 2020 року; в квітні 2021 року по особовому рахунку нараховано 0 грн., а сплачено у травні 2021 року 700,00 грн., що значно перевищує суму нарахувань за квітень 2020 року; у липні 2021 року по особовому рахунку нараховано 0 грн., а сплачено у серпні 2021 року 526, 55 грн., що перевищує суму нарахувань за липень 2021 року; у серпні 2021 року по особовому рахунку нараховано 0 грн., а сплачено у вересні 2021 року 600,00 грн., що перевищує суму нарахувань за серпень 2021 року; у вересні 2021 року по особовому рахунку нараховано 0 грн., а сплачено у жовтні 2021 року 800,00 грн., що перевищує суму нарахувань за вересень 2021 року; у жовтні 2021 року по особовому рахунку нараховано 177,66 грн. (93,41 грн+84,25 грн.), а сплачено у листопаді 2021 року 576,55 грн., що перевищує суму нарахувань за жовтень 2021 року; у грудні 2021 року по особовому рахунку нараховано 0 грн., а сплачено у січні 2022 року 499,93 грн., що перевищує суму нарахувань за грудень 2021 року; у січні 2022 року нараховано 334,22 грн. (177,80 грн+156,42 грн.), а у лютому 2022 року сплачено 500,07 грн., що перевищує суму нарахувань за січень 2022 року; в липні 2022 року по особовому рахунку нараховано 276,49 грн. (147,09 грн. + 129, 40 грн.), а сплачено у серпні 2022 року 700,00 грн., що перевищує суму нарахувань за липень 2022 року; у вересні 2022 року по особовому рахунку нараховано (353,91 грн+381,42 грн.), а сплачено у жовтні 2022 року 700 грн., що перевищує суму нарахувань за вересень 2022 року; у жовтні 2022 року по особовому рахунку нараховано 768,72 грн. (408,95+359,77), а у листопаді 2022 року сплачено 800,00 грн., що перевищує суму нарахувань за жовтень 2022 року; у грудні 2022 року по особовому рахунку нараховано 611,68 грн. (323,28 грн+284,40 грн.), а у січні 2023 року сплачено 800,00 грн., що перевищує суму нарахувань за грудень 2022 року; у січні 2023 року по особовому рахунку нараховано 607,68 грн. (323,28 грн+284,40 грн.), а у лютому 2023 року сплачено 700,00 грн., що перевищує суму нарахувань за січень 2023 року; у лютому 2023 року нараховано 668,45 грн. (355,61 грн. + 312,84), а у березні 2023 року сплачено 700,00 грн., що перевищує суму нарахувань за лютий 2023 року; у квітні 2023 року по особовому рахунку нараховано 607,68 грн. (322,28 грн+284,40 грн.), а у травні 2023 року сплачено ~00,00 грн., що перевищує суму нарахувань за квітень 2023 року, у червні 2023 року по особовому рахунку нараховано 668, 45 грн. (355,61 грн. + 312,84 грн.), а у липні 2023 року сплачено 700,00 грн., що перевищує суму нарахувань за червень 2023 року.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново, отже позовні вимоги про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги заявлені в межах строків позовної давності.

Зазначене відповідає правовій позиції, раніше висловленій Верховним Судом у постанові від 22.01.2019 у справі № 437/2726/13-ц: «З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Відповідачі, сплативши частково заборгованість за житлово-комунальні послуги, перервали позовну давність».

Водночас правила переривання позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі №668/8830/15-ц).

Разом з тим, Відповідачем-2 не враховано, що Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 згідно із яким: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено карантин на усій території України з 12.03.2020. Дія карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, неодноразово продовжувалась. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України встановлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої ронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, У. 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Отже, встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки та яка мала спливти з 12.03.2020 по 30.06.2023 - була продовжена.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України скасовано карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Водночас, Законом України 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) доповнено п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24.02.2022 російською федерацією здійснено військову агресію проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (Указ Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»). Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 15.08.2022 № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Отже, встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки, сплив якої припадав на карантин, скасований під час дії воєнного стану, - продовжена до закінчення дії воєнного стану.

В силу положень Законів № 540-ІХ та № 2120-ІХ, якими відповідно доповнено п.11. та п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, встановленням і продовженням карантину та встановленням воєнного стану продовжені й строки позовної давності.

Таким чином, враховуючи, що карантин встановлено 12.03.2020, відповідно й перебіг позовної давності, закінчення якої припало на період після 12.03.2020, продовжено в силу Закону № 540-ІХ, Закону № 2120-ІХ.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України). За зобов`язаннями із визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).

У разі неналежного виконання зобов`язань, позовна давність за вимогами кредитора про стягнення грошових коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов`язання у повному обсязі, а за періодичними платежами з моменту несплати окремого платежу.

Пунктом 1.1 договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) передбачено, що платежі вносяться Споживачем (Відповідачем) не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Оскільки у Відповідача наявний обов`язок проводити оплату вартості спожитих комунальних послуг щомісяця, тому строк позовної давності починає перебіг з моменту несплати кожного окремого платежу.

Так, за надані у березні 2020 року послуги Відповідач повинен був здійснити оплату до 20.04.2020 (21.04.2020 Позивач дізнався про невиконання Відповідачем обов`язку з оплати за березень 2020 року), тобто перебіг позовної давності щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за послуги, надані починаючи з березня 2020 року продовжено до 30.06.2023 на строк дії карантину, спричиненого COVID-19, а потім подовжено у зв`язку з введення воєнного стану на території України, то такий перебіг ще не закінчився.

Тобто, щодо заборгованості, що утворилася у період березня 2020 року по серпень 2020 року, строк позовної давності не може бути пропущеним, оскільки такий перебіг продовжений в силу Законів № 540-ІХ та введення воєнного стану на території України.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 920/724/21 суд зазначає, що ні ЦК України, ані інші нормативно-правові акти, якими встановлений (продовжений) на території України карантин, продовжено строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу на строк дії такого карантину, а автоматичне продовження цих строків пов`язане саме із встановленням карантину на всій території України без будь-яких додаткових вимог та умов в аспекті їх продовження в силу закону.

Близька за змістом правова позиція щодо застосування статті 258 ЦК України та пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 903/323 20. від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 9161157 21, і суд касаційної інстанції у справі № 920/724/21 за аргументами, наведеними у касаційній скарзі, не вбачає підстав для відступу від неї.

З урахуванням викладеного, з Відповідачів на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 17101,74 грн.

Згідно з положеннями статей 526, 530, 611 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Вирішуючи вимоги про стягнення з Відповідачів компенсаційних виплат за прострочення сплати вартості комунальних послуг на підстав ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання,на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, згідно з постановою Кабінету міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Враховуючи, що Позивачем заявлені вимоги про стягнення як 3% річних, так і інфляційних втрат за період до 31 липня 2023 року включно, тобто нарахованих в період воєнного часу, суд вважає такі вимоги необгрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні вимог в цій частині слід відмовити.

З урахуванням задоволення позову та на підставі ст.141 ЦПК України, стягненню з Відповідачів на користь Позивача підлягають понесені ним судові витрати, що складаються з суми судового збору в розмірі 2684,00 грн.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 220, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 17101,74 грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» компенсацію понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, в розмірі суми судового збору 1342,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» компенсацію понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, в розмірі суми судового збору 1342,00 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», адреса: м.Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ: 03327664;

Відповідач 1: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач 2: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: