Ухвала

від 25.03.2024 по справі 360/280/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 березня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/280/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Каверіна Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов позов адвоката Каверіна Сергія Миколайовича (далі- представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із 17.05.2023 по 16.11.2023 (включно);

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із 17.05.2023 по 16.11.2023 (включно) у розмірі 296383,52 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно з Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.05.2023 № 212-ОС майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю ІІ групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас.

Відповідно до Витягу з наказу від 14.05.2023 № 241-ОС майора ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 16.05.2023.

При виключенні позивача із списків особового складу, відповідачем не здійснено повного розрахунку при звільненні:

- 23.02.2024 відповідачем на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі № 360/1196/23 виплачено грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно у сумі 18397,46 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПриватБанк»;

- 27.02.2024 - на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі № 360/1221/23 виплачено заборгованість грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 16.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2023 роки та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпуски як учаснику бойових дій за 2020-2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт у сумі 317693,14 грн що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПриватБанк».

12.01.2024 до відповідача скеровано адвокатський запит де крім іншого, просив відповідно до статті 117 Кодексу Законів про працю України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

У відповідь на адвокатський запит відповідач в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців відмовив.

Відповідно до розрахунку, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за два місяця служби перед звільненням становив 98257,80 грн (у березні 2023 року 49128,90 грн та у квітні 2023 року 49128,90 грн).

Кількість календарних днів за березень 2023 року (31 день), квітень 2023 року (30 днів) становить 61 днів.

Відтак, середньоденне грошове забезпечення позивача за два останні місяці служби перед звільненням складає 1610,78 грн (98257,80 грн / 61 календарних дні).

Період нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, з урахуванням положень статті 117 КЗпП України в редакції, яка діє з 19.07.2022, складає період з 17.05.2023 (наступний день після звільнення з військової служби) по 16.11.2023 (включно) та становить 184 календарних днів.

Таким чином, середній заробіток, який підлягає виплаті позивачу у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні з 17.05.2023 по 16.11.2023 (включно) становить 296383,52 грн (1610,78 грн х 184 календарних дні).

За приписами пунктів 3 та 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.

Позивачем заявлено позов майнового характеру на суму 296383,52 грн, тобто за подання позову останній повинен був сплатити, з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір у розмірі 2371,07 гривень (2963,84*0,8).

Позивачем судовий збір за подання позову не сплачений.

В позовній заяві зазначено, що позивач звільнений на підставі пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій.

Щодо звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно,Законом України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та Законом України від 16.12.1993 № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зокрема, за приписами пункту 18 частини першої статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і пункту 2статті 9 Закону України від 16.12.1993 № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Частиною другоюстатті 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першоїстатті 5 Закону №3674-VI.

Правовий аналіз змістустатті 5 Закону № 3674-VIсвідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах, визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться просправи, пов`язані з порушенням їхніх прав, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача виплатити середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, тобто спір не стосується соціальних прав особи, яка має статус учасника бойових дій.

Відповідно до правового висновку, викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20 (провадження № 11-128заі20) пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Подібні висновки зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19),від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VI суд враховує предмет та підстави позову не стосуються захисту прав позивача з урахуванням положень статей12,22 Закону № 3551-XII.

Подібний висновок висловлено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №9901/258/20.

Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Проте, позивачем не наведено обґрунтувань (підстав), що даний спір пов`язаний з наявністю у позивача статусу учасника бойових дій.

Суд вважає безпідставним посилання на ухвалу Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 520/3477/23, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, а також судом у вказаній справі вирішувалось питання про відкриття провадження та характер правовідносин відрізняється правовідносин у даній справі.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2371,07 грн за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), відомча ознака «84» Окружні адміністративні суди, код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву адвоката Каверіна Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2371,07 (дві тисячі триста сімдесят одна грн 07 коп.) гривень.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.В. Смішлива