Рішення

від 13.03.2024 по справі 380/11975/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2024 рокусправа № 380/11975/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

секретар судового засіданняШийович Р.Я.,

від позивача ОСОБА_1 ,

від відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Львівська Британія» до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними і скасування рішень.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Львівська Британія» (далі позивач, ПП «Львівська Британія») з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області, а саме:

- податкове повідомлення-рішення (форма «Д») від 17.01.2023 №899/13-01-07-04, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1288135,39 грн (684242,78 грн за податковим зобов`язанням, 171060,70 грн штрафні санкції, 432831,91 грн сума пені);

- податкове повідомлення-рішення (форма «Д») від 17.01.2023 №903/13-01-07-04, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 88022,59 грн (46756,59 грн за податковим зобов`язанням, 11689,15 грн штрафні санкції, 29576,85 грн сума пені);

- податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») 17.01.2023 №904/13-01-07-04, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1022,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 19.04.2023 №7119/13-01-07-04, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 10633905,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення (форма «П») від 19.04.2023 №7118/13-01-07-04, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток підприємств у розмірі 9179379,00 грн;

- витрати щодо сплати судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок проведеної документальної позапланової виїзної перевірки виявлено нібито порушення позивачем податкового законодавства та, відповідно, складено акт від 14.11.2022, у якому такі порушення зафіксовано.

У зв`язку з виявленими порушеннями та на підставі акта перевірки від 14.11.2022 податковим органом прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Позивач вказав, що висновок контролюючого органу щодо порушення ПП «Львівська Британія» вимог п. 5, 8 П(с)БО 15; п.п.14.1.191, п.п.14.1.202 п. 14.1 ст. 14; п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п.п.140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України не відповідає вимогам чинного законодавства.

Також ПП «Львівська Британія» не погоджується з позицією контролюючого органу про дисконтування довгострокової заборгованості у сумі 282205900,00 грн згідно з договором поворотної фінансової допомоги від 17.05.2021 №2 та відображення доходу від дисконтування кредиторської заборгованості за півріччя 2022 року на суму 56441180,00 грн.

Відповідач при розрахунку дисконту застосовує формулу, що не визначена жодним національним стандартом бухгалтерського обліку, а передбачена Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, а також органами, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відсутні будь-які роз`яснення з боку контролюючих органів або практика такого дисконтування. Позивач як суб`єкт, облік якого не базується на міжнародних стандартах фінансової звітності, не зобов`язаний був визначати методологію оціни фінансових зобов`язань самостійно.

Отже, безпідставними є посилання відповідача на визначені Міжнародними стандартами фінансової звітності правила у разі, якщо підприємство здійснює облік за національними стандартами.

Крім викладеного, позивач зазначив, що більшість із зазначених в акті перевірки об`єктів нерухомості є об`єктами інвестування у Фонді фінансування будівництва виду «А», який створений для фінансування будівництва житла, які укладалися між довірителями (фізичними особами) та Управителем фонду (ТОВ «Фінансова компанія «ФІНБУД») у лютому-травні 2016 років, також окремі договори в лютому 2017 року

Станом на момент укладення договорів про участь у фонді фінансування будівництва багатоквартирний будинок (об`єкт будівництва) був на стадії будівництва. Предметом договорів про участь у фонді фінансування будівництва було набуття довірителем прав на об`єкти інвестування. При цьому, сам по собі об`єкт нерухомості, тобто індивідуально визначена квартира, не існував, оскільки ще не був створений на момент укладення договору. Балансова вартість квартир на той час також ще не була сформована, ціна продажу визначена у договорах про участь у фонді фінансування будівництва на ринкових умовах, які діяли на момент їх укладення та є звичайною.

Органом контролю не надано оцінку доводам платника податку, не проаналізовано підстави та період виникнення правовідносин щодо набуття фізичним особами об`єктів інвестування, характеру та сумі правовідносин між фондом довірителями.

Враховуючи викладене, висновки податкового органу щодо заниження податку на доходи фізичних осіб та військового збору, щодо невідображення у повному обсязі сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків у звітності форми 1-ДФ не відповідають фактичним обставинам та є помилковими, а прийняті податкові повідомлення-рішення суперечать нормам чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам.

Позивач вважає відповідні податкові повідомлення-рішення незаконними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, а тому, просив такі скасувати.

Оскільки оскаржені рішення податкового органу порушують права позивача, він звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 05.06.2023 позовну заяву залишено без руху; позивач у встановлений строк недоліки усунув належним чином.

Ухвалою суду від 21.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву /Т.2, арк.спр.56-62/. У відзиві вказав, що протягом травня 2021 року травня 2022 року ПП «Львівська Британія» (позичальник) на виконання договору поворотної фінансової допомоги №2 від 17.05.2021 з врахуванням додаткової угоди №1 від 12.05.2022 отримано позику від ПП «Ріел Естейт Львів» (позикодавець) в сумі 475135000,00 грн. Протягом червня 2021 року травня 2022 року, відповідно до вимог п. 2.2 даного договору повернуто 192929100,00 грн. Частина позики в сумі 282205900,00 грн підприємством не повернута протягом 1 календарного року та від терміновано до 16.05.2023.

Податковий орган вважає таку заборгованість довгостроковою та розрахував її теперішню вартість станом на 30.06.2022.

Зазначає, що ПП «Львівська Британія» необхідно було провести дисконтування довгострокової заборгованості у сумі 282205900 грн за договором поворотної фінансової допомоги та відобразити дохід від дисконтування кредитної заборгованості по бухгалтерському рахунку 73 «Інші фінансові доходи» та в рядку 2240 «Інші доходи» фінансової звітності форма №2-м.

Таким чином, в порушення вимог п. 5 П(С)БО 15, п. 4, п. 9 П(С)БО 11; п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України ПП «Львівська Британія» занижено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку всього в сумі 56441180,00 грн, в т.ч. за півріччя 2022 року на суму 8507124,00 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2022 року у сумі 9179379,00 грн.

Крім того, вказано, що ПП «Львівська Британія» неутримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 684242,78 грн, за період липень-грудень 2019 року у вигляді додаткового блага фізичним особам за продаж квартир за заниженою вартістю чим порушено п.п.164.1.2 п. 164.1, п.п. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1, 168.1.2п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України.

Протягом липня-грудня 2019 року згідно з даними податкового та бухгалтерського обліку ПП «Львівська Британія» здійснила продаж квартир за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 19, фізичним особам за заниженою вартістю на загальну суму 3117106,54 грн. Відповідно неутримана і не перерахована сума військового збору 1,5% з даних виплат 46756,59 грн.

Отже позивач порушив п.п. 1.6 п. 16№ підрозділу ХХ, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, ст. 171, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено військовий збір на вищезазначену суму.

Також ПП «Львівська Британія» не відображено в поданому податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 3 та 4 квартали 2019 року доходів у вигляді додаткового блага, чим порушено вимоги п. 51.1 ст. 51 та ч. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

26.07.2023 за вх. №56998 від позивача надійшла відповідь на відзив /Т.2, арк.спр.70-71/, до якої долучено додаткові письмові докази та викладено повторне прохання про задоволення позову.

Ухвалою суду від 27.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

16.02.2024 за вх. №12839 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі /Т.3, арк.спр.68-71/ щодо заниження податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з`ясував підстави позову, відзиву, відповіді на відзив, додаткових пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи, та, -

в с т а н о в и в :

ПП «Львівська Британія» (до 11.10.2019 ПП «Ріелпогранбуд») зареєстроване як юридична особа 26.09.2014; ЄДРПОУ 39413302; види діяльності: 41.10 Організація будівництва будівель (основний).

У період з 28.10.2022 по 07.11.2022 Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 27.10.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 26.09.2014 по 27.10.2022, про що складено акт №14799/13-01-07-04/39413302 від 14.11.2022 /Т.1, арк.спр.15-40/.

Вказаним актом встановлено порушення ПП «Львівська Британія»:

1. п. 5, 8 П(С)БО 15; п.4, 9 П(С)БО 11; п.п. 14.1.191, п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством за період з 01.01.2017 по 30.06.2022 завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2022 року у сумі 9179379,00 грн та занижено податок на прибуток всього у сумі 12430769,00 грн, в т.ч. за 2021 рік у сумі 2924565,00 грн, за півріччя 2022 року у сумі 9506204,00 грн;

2. п. 189,1 ст. 189, п. 198.5 «б» ст. 198; п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, зокрема, у період з 01.01.2017 по 30.09.2022 завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню всього у сумі 1511851,00 грн, в т.ч. за серпень 2020 року у сумі 1511851,00 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2022 року у сумі 4807210,00 грн;

3. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України за серпень 2019 року в сумі 807743,00 грн, за вересень 2019 року 162529,00 грн, за жовтень 2019 року 185818,00 грн, за листопад 2019 50377,00 грн, за лютий 2020 року 74278,00 грн, за березень 2020 року в сумі 60918,00 грн, за червень 2020 року в сумі 170188,00 грн, за січень 2021 року в сумі 499733,00 грн, за лютий 2021 року в сумі 152772,00 грн, за березень 2021 року в сумі 151346,00 грн, за квітень 2021 року в сумі 331084,00 грн, за травень 2021 року в сумі 509663,00 грн, за червень 2021 року 118826,00 грн, за серпень 2021 року 219925,00 грн, за жовтень 2021 року 91490,00 грн, за листопад 2021 року 474311,00 грн, за грудень 2021 року 2258060,00 грн;

4. п.п.164.1.2, п. 164.1, п.п.164.2.17 п. 164.2, п.п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 684242,78 грн;

5. П.п.1.6 п. 16№ підрозділу 10 Розділу ХХ, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, ст. 171, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України занижено військовий збір в смі 46756,59 грн;

6. п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України відображення у податковому розрахунку за формою 1ДФ виплат додаткового блага працівникам товариства за ознакою доходу « 126» за період на користь платників податків за 2019 рік.

Не погодившись із висновками податкового органу, зафіксованими у акті перевірки від 14.11.2022 ПП «Львівська Британія» подало до ГУ ДПС у Львівській області заперечення від 02.01.2023 на вказаний акт /Т.1, арк.спр.41-54/.

За результатами розгляду заперечення постійно діюча комісія з розгляду спірних питань ГУ ДПС у Львівській області вирішила висновки акта перевірки від 14.11.2022 вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ПП «Львівська Британія» залишити без змін /Т.1, арк.спр.59-60/.

Внаслідок виявлення порушень податкового законодавства та на підставі акта перевірки від 14.11.2022 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

1)Форми «В4» №894/13-01-07-04 від 17.11.2023, відповідно до якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у декларації за вересень 2022 року від 19.10.2022 на 4807210,00 грн;

2)Форми «В1» №890/13-01-07-04 від 17.04.2023, яким за завищення суми ПДВ, яка підлягала бюджетному відшкодуванню у сумі 1511851,00 грн застосовано штраф 25% - 377962,75 грн;

3)Форми «П» №898/13-01-07-04 від 17.01.2023, відповідно до якого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у декларації за півріччя 2022 року від 08.08.2022 на 9179379,00 грн;

4)Форми «ПН» №896/13-01-07-04 від 17.01.2023, відповідно до якого застосовано штраф у сумі 57800,00 грн, оскільки підприємством не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних накладні на загальну суму ПДВ 6319061,00 грн;

5)Форми «Р» №900/13-01-07-04 від 17.01.2023, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: «Податок на прибуток приватних підприємств», на загальну суму 14807320,00 грн, в т.ч. за штрафними (івнансовими) санкціями (штрафами)2376551,00 грн;

6)Форми «Д» №899/13-01-24-10 від 17.01.2023, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1288135,39 грн, в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 171060,70 грн, пеня 432831,91 грн;

7)Форми «Д» №903/13-01-24-10 від 17.01.2023, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 88022,59 грн, в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 11689,15 грн, пеня 29576,85 грн;

8)Форми «ПС» №904/13-01-24-10 від 17.01.2023, відповідно до якого застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «податок на доходи фізичних осіб» у сумі 1020,00 грн /Т.1, арк.спр.62-88/.

Не погодившись із такими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся із скаргою до Державної податкової служби України та просив визнати відповідні рішення податкового органу протиправними та скасувати /Т.1, арк.спр.89-105/.

Відповідно до рішення про результати розгляду скарги №9273/6/99-00-06-01-01-06 від 14.04.2023 Державна податкова служба України скасувала податкові повідомлення-рішення від 17.01.2023 №894/13-01-07-04, №890/13-01-07-04, №896/13-01-07-04 та скасувала податкові повідомлення-рішення від 17.01.2023 №898/13-01-07-04 та №900/13-01-07-04 в частині висновку перевірки щодо заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за 2019 рік на суму 21798027,00 грн і у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 17.01.2023 №899/13-01-24-10, №903/13-01-24-10, №904/13-01-24-10 залишила без змін, а скаргу частково задовольнила /Т.1, арк.спр.108-123/.

За результатами адміністративного оскарження прийнято податкові повідомлення-рішення:

-Форми «Р» №7119/13-01-07-04 від 19.04.2023, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на суму 10633905,00 грн, в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2126781,00 грн;

-Форми «П» №7118/13-01-07-04 від 19.04.2023, відповідно до якого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у декларації за півріччя 2022 року від 08.08.2022 на суму 9179379,00 грн /Т.1, арк.спр.129-132/.

Оскільки позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними на підставі акта перевірки від 14.11.2022, зокрема, №899/13-01-24-10 від 17.01.2023, №903/13-01-24-10 від 17.01.2023, №904/13-01-24-10 від 17.01.2023, №7119/13-01-07-04 від 19.04.2023, №7118/13-01-07-04 від 19.04.2023, вважає їх безпідставними та такими, що порушують його права, звернувся до суду із цим позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Суд зазначає, що предметом оскарження у цій справі є податкові повідомлення-рішення:

- форми «Д» №899/13-01-24-10 від 17.01.2023, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 1288135,39 грн, в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 171060,70 грн, пеня 432831,91 грн;

- форми «Д» №903/13-01-24-10 від 17.01.2023, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 88022,59 грн, в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 11689,15 грн, пеня 29576,85 грн;

- форми «ПС» №904/13-01-24-10 від 17.01.2023, відповідно до якого застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «податок на доходи фізичних осіб» у сумі 1020,00 грн

- форми «Р» №7119/13-01-07-04 від 19.04.2023, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на суму 10633905,00 грн, в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2126781,00 грн;

- форми «П» №7118/13-01-07-04 від 19.04.2023, відповідно до якого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у декларації за півріччя 2022 року від 08.08.2022 на суму 9179379,00 грн.

З`ясувавши підстави позову та відзиву, додаткових пояснень суд констатує, що дослідженню у межах спірних правовідносин підлягають:

1. необхідність чи відсутність необхідності дисконтування заборгованості у сумі 282205900,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги №2 від 17.05.2021 та відображення доходу від дисконтування кредиторської заборгованості за півріччя 2022 року на суму 56441180,00 грн;

2. наявність чи відсутність доходу в сумі 3117106,54 грн, як різниці між відображеною балансовою вартістю та ціною продажу об`єктів нерухомого майна фізичним особам (за заниженою вартістю), з якого податковому агенту слід було нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб у формі додаткового блага в сумі 684242,78 грн; необхідність сплати з цієї суми військового збору та відображення відповідних сум доходів, нарахованих на користь платників податків у звітності форми 1-ДФ за 2019 рік.

Щодо необхідності дисконтування довгострокової заборгованості у сумі 282205900,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги №2 від 17.05.2021 та відображення доходу від дисконтування кредиторської заборгованості за півріччя 2022 року на суму 56441180,00 грн, суд встановив таке.

В акті перевірки від 14.11.2022 зафіксовано неповернення позики з терміном більше року в сумі 282205900,00 грн. Теперішня вартість вказаної заборгованості станом на 30.06.2022 становить: 282205900,00 грн / (1+0,25) = 225654720,00 грн; 282205900,00 грн 225654720,00 грн = 56441180,00 грн.

Податковий орган зазначив, що дисконтуванню підлягають довгострокові зобов`язання та дебіторська заборгованість, за якими передбачаються майбутні платежі. Тобто та заборгованість, яка повинна погашатися грошима, адже теперішня вартість це дисконтована вартість майбутніх платежів грошима.

Таким чином, ПП «Львівська Британія» необхідно було провести дисконтування довгострокової заборгованості у сумі 282205900,00 грн за договором поворотної фінансової допомоги та відобразити дохід від дисконтування кредиторської заборгованості по бухгалтерському рахунку 73 «Інші фінансові доходи» та в р. 2240 «Інші доходи» фінансової звітності Форма №2-м.

Отже, на порушення вимог п. 5 П(С)БО 15, п. 4, 9 П(С)БО 11, п.п. 134.1.1 п. 134.1, п. 135.1 ст. 135 ПК України ПП «Львівська Британія» занижено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку всього в сумі 56441180,00 грн, в т.ч. за півріччя 2022 року на суму 56441180,00 грн.

Вказане призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 8507124,00 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2022 року в сумі 9179379,00 грн.

Судом встановлено, що 17.05.2021 між Приватним підприємством «Агентство нерухомості «Ріел Естейт Львів» (позикодавець, ПП «АН «Ріел Естейт Львів») та ПП «Львівська Британія» (позичальник) укладено договір №2 поворотної фінансової допомоги /Т.1, арк.спр.139/, відповідно до якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу на безпроцентній основі, а останній зобов`язується повернути позикодавцеві суму позики.

Цей договір не дає позикодавцеві права на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Сума позики 475135000,00 грн без ПДВ, яка надається до 16.05.2022 у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника, зазначений у даному договорі.

Згідно з додатковою угодою №1 про внесення змін до договору №2 поворотної фінансової допомоги від 17.05.2021 від 12.05.2022 /Т.2, арк.спр.72/ сторони дійшли згоди та вирішили у п. 2.2. цього договору цифри « 16.05.2022» замінити на « 16.05.2023».

Факти одержання відповідної поворотної фінансової допомоги підтверджується платіжними дорученнями (копії) за травень 2021 року квітень 2022 року, а також копіями виписки по рахунку /Т.2, арк.спр.105-208, 209-216/, а повернення за червень 2021 року травень 2022 року /Т.2, арк.спр.73-104/.

Сума неповернутої поворотної фінансової допомоги становила 282205900,00 грн.

Надаючи правову оцінку цим спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 14.1.257 поворотна фінансова допомога сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування (податком на прибуток) є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджене наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі П(С)БО 15). Означене Положення містить визначення таких понять: доходи збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу; проценти плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству; дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з пунктом 7 П(С)БО 15 «Дохід» визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

За загальним правилом для цілей бухгалтерського обліку отримана поворотна фінансова допомога є зобов`язанням (п. 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 далі П(С)БО 11) та враховуючи те, що вона підлягає погашенню грошовими коштами, таке зобов`язання є фінансовим інструментом (фінансовим зобов`язанням) (п. 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 №559 далі П(С)БО 13).

П(С)БО 13 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансовій звітності.

Згідно з визначеними поняттями у п. 4 П(С)БО 13, фінансовий актив це: а) грошові кошти та їх еквіваленти; б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Фінансове зобов`язання контрактне зобов`язання: а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству; б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.

Пунктом 10 П(С)БО 13 передбачено, що фінансовий актив або фінансове зобов`язання відображається у балансі, якщо підприємство є стороною-укладачем угоди щодо фінансового інструмента.

Згідно з п. 29 П(С)БО 13 фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

Пунктом 4 П(С)БО 11 визначено, що довгострокові зобов`язання всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями.

Поточні зобов`язання зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Теперішня вартість дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Пунктом 8 П(С)БО 11 передбачено, що зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.

Суд зазначає, що дисконтування це метод перетворення майбутньої вартості грошей в їхню сучасну еквівалентну вартість. Використовуючи цей метод, враховується вплив інфляції на знецінення грошей з плином часу, оскільки одна і та ж сума грошей матиме різну купівельну спроможність у майбутньому та в сучасності.

Для правильного вирішення наявної ситуації необхідно встановити, чи на дату балансу зобов`язання за договором позики були довгостроковими чи короткостроковими, оскільки від цього залежить, чи підлягають зобов`язання дисконтуванню, чи ні. Крім того, необхідним є перевірка правильності здійснення розрахунку дисконтування.

При цьому, суд вважає, що правила дисконтування із включенням суми дисконту до інших доходів поширюються лише на довгострокові зобов`язання.

Судом під час судового розгляду з`ясовано, що за умовами договору від 17.05.2021 строком погашення заборгованості визначено 16.05.2022 /Т.1, арк.спр.139/.

Представник позивача пояснив, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації та введеним відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 військовим станом, який є обставиною непереборної сили для позивача, за взаємною згодою сторін укладено додаткову угоду про продовження дії договору на термін дії форс-мажорних обставин, попередньо до травня 2023 року (ці обставини не заперечуються сторонами та визнаються у акті перевірки від 14.11.2022).

Представник позивача акцентував, що сторонами первинно визначено строк погашення заборгованості 12 місяців, його продовження відбулося у зв`язку з настанням обставин непереборної сили, тому заборгованість не слід вважати довгостроковим зобов`язанням.

Однак, суд вважає, що зобов`язання позивача, які виникли на підставі зазначених договорів, ураховуючи визначений цими договорами та додатковими угодами до них строк користування поворотною фінансовою допомогою (залишком непогашеної), є саме довгостроковими зобов`язаннями, тому позивач мав визначити теперішню вартість свого зобов`язання.

Судовим розглядом встановлено, що позивач при веденні бухгалтерського обліку та при складанні фінансової звітності застосовує виключно національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Разом із цим, слід також зауважити, що національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, тоді як така методологія визначена Міжнародними стандартами фінансової звітності.

Водночас, зі змісту акта перевірки з`ясовано, що контролюючим органом здійснено дисконтування за формулою:

PV = FV : (1 + i)n, де

FV - майбутня вартість;

PV - теперішня вартість;

і - ставка дисконтування (облікова ставка рефінансування НБУ);

n - кількість періодів дисконтування.

Тобто, контролюючим органом здійснено дисконтування за формулою, що встановлено Міжнародним стандартом фінансової звітності.

Частиною 3 ст. 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. Тобто, позивач, як особа, бухгалтерський облік якої базується на національних стандартах (положеннях) бухгалтерського обліку, а не на міжнародних стандартах фінансової звітності, з урахуванням того, що національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, не зобов`язаний визначати таку методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно.

Контролюючий орган не має права визначати цю методику та давати вказівки такому платнику податків (який керується виключно національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку) щодо методики, про що було зазначено у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №160/6203/20.

Отже, визначення національних стандартів не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку у разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах. Тому, позиція контролюючого органу щодо посилання на міжнародні стандарти у разі, коли підприємство здійснює облік за національними стандартами, є неправомірною та не відповідає положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що застосований відповідачем розрахунок за формулою дисконтування заборгованості позивача є неправомірним, оскільки ґрунтується на нормах міжнародного стандарту фінансового обліку, в той час як позивач застосовує національне положення бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 04.01.2023 у справі №640/10524/20.

Також, з позиції суду, контролюючий орган безпідставно застосовує порядок амортизації собівартості фінансових інвестицій, що визначений у П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», оскільки помилково ототожнює фінансові інвестиції (активи) з фінансовими зобов`язаннями, що є різними поняттями за п. 4 П(С)БО 13 «Зобов`язання».

Суд звертає увагу на те, що у цьому випадку отримання позивачем поворотної фінансової допомоги є фінансовим зобов`язанням, а не фінансовою інвестицією, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин методики визначення амортизованої собівартості фінансової інвестиції.

За таких обставин, розрахунок, застосований податковим органом за вказаною вище формулою дисконтування заборгованості позивача, є неправомірним, а заниження ПП «Львівська Британія» доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку всього у сумі 56441180,00 грн, в т.ч. за півріччя 2022 року на цю суму, - не доведено.

Крім того, згідно з актом перевірки від 14.11.2022 ПП «Львівська Британія» задекларувало від`ємне значення об`єкта оподаткування за півріччя 2022 року у сумі (мінус) 9179379,00 грн.

Перевіркою повноти та правильності визначення підприємством податку на прибуток встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2022 року у сумі 9179379,00 грн та заниження податку на прибуток всього у сумі 12430769,00 грн, в т.ч. за 2021 рік у сумі 2924565,00 грн, за півріччя 2022 року 9506204,00 грн.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно зі ст. 134 ПК України, а податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПК України від бази оподаткування визначеної згідно зі ст. 135 ПК України.

За змістом акта перевірки від 14.11.2022, на порушення п.п. 5, 8 П(С)БО 15 «Дохід», п.п. 4,9 П(С)БО 11 «Зобов`язання», п.п. 14.1.191, п.п. 14.1.202 п. 14.1, п.п. 134.1.1 п. 134.11, п. 135.1 ст. 135, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. ПК України ПП «Львівська Британія» за період з 01.07.2017 по 30.06.2022 завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2022 року у сумі 9179379,00 грн та занижено об`єкт оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2022 року у сумі 9179379,00 грн та занижено податок на прибуток за 2021 рік у сумі 2924565,00 грн, за півріччя 2022 року у сумі 9506204,00 грн.

У контексті викладеного, суд зазначає, що відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 14.04.2023 /Т.1, арк.спр.108-123/ Державна податкова служба в частині висновків перевірки щодо заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку за 2019 рік на суму 21798027 грн, визнала їх недоведеними та не забезпеченими належною доказовою базою, а висновки щодо заниження ПП «Львівська Британія» доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку всього у сумі 56441180,00 грн за півріччя 2022 року спростовано при розгляді цієї справи.

За таких обставин, ПП «Львівська Британія» не допущено порушення п.п. 5, 8 П(С)БО 15 «Дохід», п.п. 4,9 П(С)БО 11 «Зобов`язання», п.п. 14.1.191, п.п. 14.1.202 п. 14.1, п.п. 134.1.1 п. 134.11, п. 135.1 ст. 135, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. ПК України.

Стосовно наявності чи відсутності доходу в сумі 3117106,54 грн, як різниці між відображеною балансовою вартістю та ціною продажу об`єктів нерухомого майна фізичним особам (за заниженою вартістю), з якого позивачем як податковим агентом не нараховано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб у формі додаткового блага в сумі 684242,78 грн, суд встановив таке.

Згідно з актом перевірки від 14.11.2022 протягом липня-грудня 2019 року згідно з даними податкового та бухгалтерського обліку ПП «Львівська Британія» здійснила продаж квартир (2-га черга) за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 19, фізичним особам за заниженою вартістю на загальну суму 3117106,54 грн, з врахуванням коефіцієнту 1.219512 3801348,83 грн. Відповідно неутримана та не перерахована сума податку на доходи фізичних осіб у формі додаткового блага становить 684242,78 грн; неутримана і не перерахована сума військового збору (1,5%) з даних виплат 46756,59 грн, суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків у звітності у формі 1-ДФ відображено не у повному обсязі.

За правилами п.п. «е» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті;

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об`єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки (п. 164.5 ст. 165 ПК України).

За приписами п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п. 171.2 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Судом встановлено, що Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінбуд» (далі ТОВ «ФК «Фінбуд») відповідно до протоколу №62 від 05.02.2016 затверджено Правила Фонду фінансування будівництва виду «А» багатоквартирного житлового будинку (секція 1-2-3-4) з вбудованими нежитловими приміщеннями та критим пасажем на вул. О.Степанівни, 8 у м. Львові (ІІ черга будівництва будинок №2 на генплані), управитель ТОВ «ФК «Фінбуд», забудовник ПП «Ріелпогранбуд» /Т.1, арк.спр.168-183/.

ТОВ «ФК «Фінбуд» (управитель) та ПП «Ріелпогранбуд» (забудовник) уклали договір №21-ФБ про спорудження об`єкта будівництва від 16.02.2016 /Т.1, арк.спр.155-167/, відповідно до якого забудовник на замовлення управителя зобов`язується збудувати багатоквартирний житловий будинок (секція 1-2-3-4) з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул. О.Степанівни, 8 у м. Львові (2-га черга будівництва), ввести його в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об`єкти інвестування у власність довірителям Фонду фінансування будівництва у строки та на умовах, визначених Законом України «про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», правилами Фонду та договором, а управитель зобов`язується здійснити фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними із довірителями договорами у Фонді фінансування будівництва.

Забудовник організовує спорудження об`єкта будівництва та передає довірителям об`єкти інвестування у власність (п.п.1.1, 1,2).

Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю визначає Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» №978-IV від 19.06.2023 (далі Закон №978-IV у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Фінансові установи створюють фонди за власною ініціативою в порядку, визначеному цим Законом.

Залежно від мети створення фонд може бути: фондом фінансування будівництва; фондом операцій з нерухомістю.

Метою створення ФФБ є отримання довірителями ФФБ у власність житла (ст. 5 Закону №978-IV).

Відповідно до ст. 7 Закону №978-IV управитель фонду на праві довірчої власності здійснює управління фондом та для досягнення мети управління майном, визначеної установниками цього фонду, перераховує частину отриманих коштів у напрямах, зазначених у Правилах. Для ФФБ - це фінансування будівництва, для ФОН - це здійснення операцій з нерухомістю. Решта коштів залишається в управлінні управителя відповідно до Правил фонду.

Згідно з приписами ст. 9 Закону №978-IV, зокрема, управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов`язується збудувати один або декілька об`єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об`єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов`язується здійснювати фінансування будівництва цих об`єктів будівництва на умовах договору.

Відповідно до договору між забудовником та управителем ФФБ за кожним об`єктом будівництва забудовник передає управителю перелік об`єктів інвестування в об`єкті будівництва, який є попереднім обсягом замовлення на будівництво, та майнові права на ці об`єкти інвестування для подальшої передачі установникам фонду на умовах Правил цього фонду. Забудовник не має права відчужувати або обтяжувати будь-яким способом об`єкти інвестування, майнові права на які передані управителю фонду, без письмової згоди управителя фонду, а після переходу прав на об`єкти інвестування від управителя фонду до установників фонду - без письмової згоди установників фонду.

Забудовник зобов`язаний виконати свої зобов`язання за договором щодо організації спорудження об`єктів будівництва та своєчасного введення їх в експлуатацію незалежно від обсягу замовлення на будівництво, підтвердженого управителем.

Протягом періоду будівництва управитель ФФБ відповідно до умов договору підтверджує забудовнику обсяг замовлення на будівництво шляхом надання даних про об`єкти інвестування, майнові права на які передані установникам ФФБ на умовах Правил цього фонду та договорів про участь у ФФБ.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 10 Закону №978-IV фінансова установа, яка відповідає вимогам цього Закону, може за власною ініціативою створити ФФБ. ФФБ не є юридичною особою.

ФФБ може бути двох видів - ФФБ виду А та ФФБ виду Б.

Для ФФБ виду А поточну ціну вимірної одиниці об`єкта будівництва, споживчі властивості об`єктів інвестування та об`єкта будівництва, коефіцієнти поверху та комфортності визначає забудовник, при цьому він приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об`єкта будівництва та зобов`язаний своєчасно ввести його в експлуатацію відповідно до проектної документації і виконати усі необхідні роботи для дотримання технічних характеристик об`єктів інвестування та об`єкта будівництва, незалежно від обсягу фінансування.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 12 Закону №978-IV Правила ФФБ є публічною пропозицією для вступу до фонду особи, яка бажає стати довірителем цього фонду, на підставі визнання цих Правил.

Правила фонду мають передбачати обмеження права довірчої власності управителя ФФБ, встановлені установником управління майном у договорі управління майном, і містити зобов`язання управителя виконувати процедури щодо, зокрема, забезпечення передачі довірителю, який повністю проінвестував закріплений за ним об`єкт інвестування, майнових прав на цей об`єкт інвестування для подальшого отримання його у власність від забудовника.

Стаття 13 Закону №978-IV визначають систему функціонування ФФБ.

Згідно з ч. 9 ст. 16 Закону №978-IV забудовник зобов`язаний забезпечувати цільове використання отриманих від управителя коштів. В інтересах довірителів управитель здійснює контроль цільового використання забудовником коштів, спрямованих на фінансування будівництва. Наступне перерахування коштів забудовнику управитель здійснює відповідно до графіка фінансування, погодженого управителем і забудовником, після надання забудовником звіту управителю ФФБ за формою, встановленою згідно із законодавством.

Статтею 19 Закону №978-IV передбачено порядок взаємодії управителя ФФБ, забудовника та довірителя після введення об`єкта будівництва в експлуатацію.

Так, після введення об`єкта будівництва в експлуатацію забудовник письмово повідомляє про це управителя та надає дані щодо фактичної загальної площі об`єктів інвестування.

Управитель ФФБ надає забудовнику перелік довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об`єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителями від управителя майнових прав на ці об`єкти інвестування, і повідомляє кожного довірителя про введення об`єкта будівництва в експлуатацію, а на письмову вимогу довірителя надає йому копію відповідного акта.

На підставі даних щодо фактичної загальної площі об`єктів інвестування довіритель за поточною ціною вимірної одиниці об`єкта інвестування здійснює остаточні розрахунки з управителем ФФБ та отримує в управителя ФФБ в обмін на свідоцтво про участь у ФФБ довідку за встановленою формою. Ця довідка є документом, що підтверджує право довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування.

У довідці про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування обов`язково мають бути зазначені такі дані, зокрема, сума коштів, внесених довірителем до ФФБ.

Отриману від управителя ФФБ довідку про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування довіритель надає забудовнику для подальшої державної реєстрації за довірителем права власності на закріплений за ним об`єкт інвестування. Для довірителів ФФБ, які складають спільного інвестора ФОН, від імені та в інтересах якого діє управитель ФОН, уповноважені органи, що здійснюють реєстрацію прав власності на нерухомість, зобов`язані зареєструвати збудований об`єкт інвестування на ім`я управителя ФОН або управителя системи ФОН-ФФБ, із відповідною позначкою, для подальшого здійснення управителем ФОН або управителем системи ФОН-ФФБ операцій з цією нерухомістю відповідно до цього Закону, Правил ФОН та інвестиційної декларації ФОН.

Для проведення державної реєстрації права власності на закріплений за довірителем об`єкт інвестування забудовник та довіритель підписують складений забудовником акт прийняття-передачі об`єкта інвестування, в якому зазначаються визначені у цій статті відомості.

Забудовник передає довірителеві паспорти, сертифікати, гарантійні документи на обладнання, встановлене на об`єкті інвестування, яке переходить у власність довірителя.

Довіритель має право у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання акта прийняття-передачі об`єкта інвестування або підписати підготовлений забудовником акт прийняття-передачі об`єкта інвестування із зазначенням інформації про відсутність претензій довірителя до забудовника щодо об`єкта інвестування, або подати у письмовій формі свої обґрунтовані зауваження щодо невиконання забудовником своїх зобов`язань по об`єкту будівництва і об`єкту інвестування та щодо виявлених будівельних недоліків.

Державна реєстрація права власності на житло здійснюється забудовником своїми силами та за свій рахунок. Органи, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводять державну реєстрацію права власності довірителя на об`єкт інвестування на підставі довідки про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування, при цьому такі органи не мають права вимагати будь-яких інших документів щодо участі довірителя у ФФБ.

Забудовник зобов`язаний не пізніше ніж у стодвадцятиденний строк з дня введення об`єкта будівництва в експлуатацію передати цей об`єкт об`єднанню співвласників, або власнику, або експлуатуючій організації разом з необхідною технічною документацією.

Після державної реєстрації права власності на об`єкти інвестування, які не увійшли до остаточно підтвердженого обсягу замовлення на будівництво за цим об`єктом будівництва, забудовник здійснює продаж об`єктів інвестування самостійно або через управителя ФФБ.

До матеріалів справи долучені копії договорів про участь у фонді фінансування будівництва, які укладалися із довірителями у період жовтня 2015 року лютого 2016 року, у травні 2016 року ( ОСОБА_3 ), лютому 2017 ( ОСОБА_4 ) /Т.1, арк.спр.184-247, Т.2, арк.спр.1-36/.

Відповідно до вказаних договорів, довіритель приймає на себе зобов`язання виконувати Правила фонду та передати управителю в обсягах та на умовах цього договору кошти в управління з метою отримання у власність об`єкта інвестування, визначеного у кожному відповідному договорі.

Управитель приймає від довірителя кошти в управління та відповідно до правил фонду і договорів перераховує частину таких коштів для фінансування будівництва, решта коштів залишається в управителя.

Також до матеріалів справи долучено копії довідок про право довірителя на набуття у власність об`єкту інвестування у ФФБ типу «А» з актами приймання-передачі квартир, у яких вказано суми коштів, внесених довірителем до ФФБ.

У вищезазначених документах ніде не вказується про передачу коштів від довірителів чи фонду забудовнику як оплату за об`єкт інвестування чи майнові права щодо об`єкта інвестування чи збудоване нерухоме майно житлове чи нежитлове приміщення. Більше того, довірителі та забудовники не укладали жодних договорів, а передача об`єктів інвестування здійснювалася за Правилами фонду фінансування будівництва типу «А».

Суд також звертає увагу на те, що у ст. 2 Закону №978-IV вказано, що об`єкт інвестування квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Тобто після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до чинного законодавства.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні Цивільного кодексу України такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, як передбачено в частині першій статті 182 та частині другій статті 331 Цивільного кодексу України для новоствореної речі, якою є квартира в новозбудованому будинку, цивільне законодавство не містить.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.09.2021 у справі №359/5719/17 вказала, що інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

У контексті спірних правовідносин, а також з врахуванням викладених вище правових приписів Закону №978-IV, суд акцентує увагу на тому, що у інвестора (довірителя/ установника управління) договірні відносини (а саме відносини довірчої власності) виникають лише з управителем ФФБ, а не з забудовником, кошти перераховуються саме управителю ФФБ, який передає кошти на будівництво об`єктів інвестування. Забудовник, своєю чергою, передає об`єкти інвестування довірителям для подальшої реєстрації, а не продає, як стверджує контролюючий орган.

Враховуючи особливості ФФБ відносини виникають між довірителями та Фондом, між Фондом та забудовником, а передача об`єктів інвестування довірителям тільки на виконання договору між Фондом та забудовником.

За таких умов, покликання податкового органу про продаж забудовником (ПП «Ріелпогранбуд», згодом ПП «Львівська Британія») квартир щодо яких виникли спірні правовідносини є необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини у цій частині є специфічними і не можуть бути охарактеризованими як продаж забудовником взагалі.

Також слід зазначити, що публічні пропозиції для вступу до ФФБ та укладені з довірителями договори, у яких визначено вартість інвестування будівництва квартир є звичайними цінами в розумінні ПК України.

Ціна продажу, що зафіксована довірителем та Фондом за взаємною згодою (відповідно до ФФБ типу «А» ціну об`єкта будівництва встановлює забудовник) у договорах про участь у ФФБ виду «А» створеного для фінансування будівництва багатоквартирного житлового будинку (секція 1-2-3-4) з вбудованими нежитловими приміщеннями та критим пасажем по АДРЕСА_1 (ІІ-га черга будівництва будинок 2 на генплані), погоджена між довірителями та Фондом.

Індивідуальних знижок забудовник не надавав, суми коштів внесених довірителями до ФФБ, вказаних в довідках про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування у ФФБ виду «А», відповідають сумам визначеним у відповідних договорах довірителів з Фондом.

Так, згідно з п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України звичайна ціна ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 14.1.219 ПК України ринкова ціна ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Представник позивача в ході судового розгляду пояснив, що станом на дати укладення відповідних договорів участі у ФФБ об`єкт будівництва перебував на початковій стадії. Предметом відповідних договорів було набуття прав на відповідні об`єкти інвестування, незважаючи на те, що об`єкт нерухомості ще не був збудований, не існував.

Балансова вартість квартир на той час також ще не була сформована, ціна продажу, визначена у договорах про участь у ФФБ на ринкових умовах, які діяли на момент їх укладення та є звичайною.

Також вказав, що у акті перевірки для встановлення бази оподаткування, податковим органом розраховано різницю між відображеною на рах. 26 «Готова продукція» балансовою вартістю та ціною продажу за даними податкових накладних та рах. 361 (відповідають сумам у договорах).

Балансова вартість розрахована забудовником після введення об`єкту будівництва в експлуатацію, тобто після 12.04.2019 (дата видачі Сертифікату про відповідність закінченого будівництвом об`єкта) та складається з вартості усіх понесених витрат по спорудженню об`єкта будівництва поділених на виготовлені квадратні метри корисної площі.

Збільшення відповідної вартості у порівнянні з ціною продажу, пов`язане із значним зростанням товарів. Робіт та послуг у відповідній сфері, а також заробітної плати, вартості енергоносіїв, тощо.

Суд зазначає, що рахунок 26 «Готова продукція» призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства. До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

За дебетом рахунку 26 «Готова продукція» відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю.

Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами оцінки вибуття запасів.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції.

Відповідно до п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Оцінюючи викладене у сукупності, суд констатує, що позиція відповідача щодо продажу квартир позивачем за заниженою вартістю на загальну суму 3117106,54 грн, неперерахування у зв`язку з цим суми податку на доходи фізичних осіб у формі додаткового блага 684242,78 грн не знайшла свого підтвердження письмовими доказами долученими до матеріалів справи.

Відповідачем не доведено самих фактів продажу квартир ПП «Львівська Британія» (ПП «Ріелпогранбуд»), не підтверджено заниження цін щодо об`єктів інвестування у розрізі надання індивідуальних знижок чи преференцій, а також того, що визначені у договорах участі у фонду фінансування будівництва суми вартості об`єктів інвестування не відповідають звичайній ціні та її невідповідності ринковій.

За таких обставин, доводи про неутримання та неперерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 684242,78 грн за період липень-грудень-2019 пру у виді додаткового блага фізичним особам за продаж квартир (2-га черга) за заниженою вартістю не підтверджуються письмовими доказами, долученими до матеріалів справи.

Суд також зауважує, що до матеріалів справи надано копію акта планової виїзної перевірки ТОВ «ФК «Фінбуд» Національної комісії з цінних паперів від 28.12.2021 за період діяльності з 01.11.2018 до 16.11.2021 з питань дотримання Ліцензіатом загальних вимог для провадження професійної діяльності на ринках капіталу діяльності з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю; організації ліцензіатом професійної діяльності з управління майном для фінансування об`єктів будівництва; повноти та достовірності подання ліцензіатом інформації до Комісії; провадження ліцензіатом професійної діяльності на ринках капіталу діяльності з управління майном для фінансування об`єктів будівництва. Відповідно до вказаного акта порушень не виявлено /Т.3, арк.спр.58-63/.

ПП «Львівська Британія» відповідно до п. 16№ підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України є платником військового збору.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Оскільки судом не встановлено факту здійснення продажу квартир фізичним особам за заниженою вартістю протягом липня-грудня 2019 року на загальну суму 3117106,54 грн, відсутній факт неперерахування військового збору з даних виплат в сумі 46756,59 грн.

Згідно з п. «б» 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень (п.119.1 ст. 119 ПК України).

Оскільки позивачем підтверджено суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, факти їх неповного відображення у звітності 1-ДФ є безпідставними та необґрунтованими.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про те, що описані у акті перевірки від 14.11.2022 порушення ПП «Львівська Британія» вимог податкового законодавства спростовано письмовими доказами долученими до матеріалів справи.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення №899/13-01-24-10 від 17.01.2023, №903/13-01-24-10 від 17.01.2023, №904/13-01-24-10 від 17.01.2023, №7119/13-01-07-04 від 19.04.2023, №7118/13-01-07-04 від 19.04.2023 є такими, що не відповідають критеріям правомірності, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправними та такі слід скасувати.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов ПП «Львівська Британія» необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути судові витрати у виді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №899/13-01-07-04 від 17.01.2023.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №903/13-01-07-04 від 17.01.2023.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №904/13-01-07-04 від 17.01.2023.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №7118/13-01-07-04 від 19.04.2023.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №7119/13-01-07-04 від 19.04.2023.

7. Стягнути на користь Приватного підприємства «Львівська Британія» (79058, м. Львів, вул. Торф`яна, 21; ЄДРПОУ 39413302) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ ВП: 43968090) судові витрати у виді судового збору в сумі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2024.

СуддяКравців Олег Романович