Ухвала

від 25.03.2024 по справі 380/6258/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 березня 2024 рокусправа № 380/6258/24

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірила матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ФАРМ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-ФАРМ» (місцезнаходження: 81710, Львівська область, Стрийський район, с.Борусів, вул.Шевченка Т., будинок 5, код ЄДРПОУ 44751062) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 02.03.2023 № 8368658/44751062 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 03.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати ДПС України зареєструвати Єдиному реєстрі податкову накладну № 2 від 03.01.2023.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст.122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч.4 ст.122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлено ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 26.11.2020 у справі 500/2486/19 та від 12.07.2022 у справі №420/5508/20, Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.07.2021 у справі № 120/2226/21-а.

З матеріалів позовної заяви слідує, що 02.03.2023 Товариство отримало рішення №8368658/44751062 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 03.01.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

17.03.2023 Товариство отримало рішення за результатом розгляду скарги про залишення скарги без задоволення №27418/44751062/2.

Отже, строк на звернення до суду для оскарження рішення № 8368658/44751062 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 03.01.2023, закінчився 18.06.2023.

Таким чином, звернувшись до суду 22.03.2024 з даним позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення для оскарження рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області, встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України, та більше, позивач пропустив і шестимісячний загальний строк звернення до суду.

Як встановлено судом позивач 21.12.2023 вже звертався з аналогічним адміністративним позовом до суду, однак такий ухвалою судді від 24.01.2024 у справі № 380/29915/23 було повернуто у зв`язку із тим, що позивачем не було надано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позивач 01.02.2024 повторно звертався з аналогічним адміністративним позовом до суду, однак такий ухвалою судді від 13.03.2024 у справі № 380/2474/24 було повернуто у зв`язку із тим, що позивачем не було надано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, суд дійшов висновку що позивач звернувся до суду з порушенням передбаченого КАС України строку звернення.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів, що підтверджуються поважність причин його пропуску.

Відповідно до п. 7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Порушуючи вимоги п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зокрема наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Порушуючи вимоги зазначеної статті, у позовній заяві не було зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч вимог п.9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслює зміст і характер порушеного права позивача.

Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024рік» від 09.11.2023 №3460-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028гривні.

Як передбачено пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В позовній заяві позивач зазначив двох відповідачів Головне управління ДПС у Львівській області та Державну податкову служби України.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач оскаржує рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 02.03.2023 № 8368658/44751062. Отже, заявлено одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу належить сплатити 3028,00грн. судового збору.

При цьому позивач заявив вимогу про зобов`язання/спонукання ДПС України зареєструвати податкову накладну №2 від 03.01.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію. Отже, заявлено також одну вимогу немайнового характеру до Державної податкової служби України, за які позивачу належить сплатити 3028,00грн. судового збору.

Тобто, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що за звернення до адміністративного суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Т-ФАРМ» із заявленими двома позовними вимогами передбачає сплату судового збору у розмірі 6056,00грн. (3028,00грн.х2 вимоги немайнового характеру).

Також, статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Тому, позивачу необхідно надати суду належний доказ сплати (перерахування) судового збору або докази звільнення від його сплати.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Водночас, суддя зазначає, що Верховний Суд у складі у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №758/5118/21 (постанова від 18.09.2023, https://reyestr.court.gov.ua/Review/113721711) щодо застосування п.п.2 п.1 ч. 2 ст.4 та абз. 2 ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» дійшов такого висновку:

«[…] Таким чином, при тлумаченні термін поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо. Що стосується вимог про зняття відповідачів з реєстрації, то Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, кожна з цих вимог є самостійною похідною вимогою від вимоги про виселення кожного з відповідачів, яка підлягає сплаті судовим збором».

Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160 КАС України є підставою для залишення її без руху.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України для усунення вказаних недоліків, а саме: подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів, що підтверджуються поважність причин його пропуску; надати обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надати докази сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ФАРМ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії- залишити без руху.

Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЛунь З.І.