Рішення

від 25.03.2024 по справі 500/328/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/328/24

25 березня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Осташа А. В.

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області (далі відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022, у сумах: - за лютий 2022 року - 24 642 грн. 86 коп.; - за листопад 2022 року - 30 000 гривень; - за грудень 2022 року - 30 000 гривень; - за січень 2023 року - 10 000 гривень та відповідно зобов`язати відповідача провести вищезазначені нарахування та виплату недотриманих сум.

В обґрунтування позову вказує, що має право на отримання додаткової винагороди, проте, відповідачем за лютий 2022 року проведено не повне нарахування, за січень 2023 року нарахування проведено не в належному розмірі, а за листопад-грудень 2022 року навіть не видано наказ, на підставі якого здійснюється виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, така бездіяльність відповідача, на переконання позивача, є протиправною, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Позивач звертає увагу суду на те, що 04.12.2023 відповідач виніс наказ «Про виплату додаткової винагороди» №530 о/с, відповідно до якого Позивачу нараховано додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн. пропорційно з розрахунку за місяць з 24.02.2022 по 31.10.2022 згідно з додатком. Однак таким рішення Відповідач нарахував Позивачу за лютий 2022 року лише 5357,14 гривень з передбачених 30000 гривень, а також не провів нарахування додаткової винагороди за листопад-грудень 2022 року.

Позивач також не погоджується з рішенням Відповідача, який за січень 2023 року нарахував Позивачу лише 10 тис. гривень додаткової винагороди, оскільки вважає, що згідно Постанови КМУ №168 така винагорода мала нараховуватись в сумі 20000 гривень.

Ухвалою суду від 23 січня 20204 року позовну заяву було залишено без руху з мотивів пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог. Позивач усунув вказані недоліки, а тому ухвалою суду від 06.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Територіальним управлінням Служби судової охорони у Тернопільській області 19.02.2024 подано до суду відзив.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що згідно із пунктом 10 цього Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

При цьому у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та 2023 рік та відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони, видатки на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, не передбачались та не затверджувалися.

Додатково зазначено, що накази про виплату співробітникам додаткової винагороди не видавались, проте, можуть бути видані виключно після надходження відповідних бюджетних асигнувань.

Щодо нарахувань за січень 2023 року представник відповідача зазначила, що такі нарахування проведені у відповідності до Наказу ДСА України №396 від 31.10.2022 та виданого на його підставі наказу територіального управління служби судової охорони №474 о/с від 02.11.2023.

З врахуванням наведеного, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на позов представник відповідача, поряд з позицією по суті позову, висловила міркування, щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, проте клопотання про залишення позову без розгляду з цих підстав. Враховуючи те, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду було оцінено судом в відповідних ухвалах, ще на стадії відкриття провадження у справі, а також те, що відповідач, у встановлений КАС спосіб, не заявляв відповідного клопотання то суд відповідно не виносив ухвали з даного приводу.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що в період з 24.02.2022 по 20.01.2023 ОСОБА_1 проходила службу в Службі судової охорони на посаді головного спеціаліста режимно-секретного органу територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області, на яку призначена (переведена по службі) відповідно до наказу «По особовому складу» №489 о/с від 23.12.2021.

ОСОБА_1 в жовтні 2022 року зверталася в Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду за період з 24.02.2022 по жовтень 2022 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 у справі №500/3785/22 позов задоволено та зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по жовтень 2022 року у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168 від 28.02.2022.

Рішення суду набрало законної сили.

На виконання рішення суду відповідач виніс наказ №530о/с яким нарахував позивачці додаткову винагороду в розмірі 30000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 24.02.2022 по 31.10.2022 (а.с.23).

Згідно додатку до даного Наказу, ОСОБА_1 за лютий 2022 нараховано 5 357 грн 14 коп., а з березня по жовтень 2022 року - 30000 грн щомісячно (а.с.24).

Крім того, встановлено що відповідно до наказу Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області від 02.11.2023 №474 о/с співробітникам територіального управління ССО у Тернопільській області (серед яких - ОСОБА_1 ) нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 10000 грн пропорційно з розрахунку за місяць з 01.01.2023 по 20.01.2023 (а.с.25).

Згідно додатку №1 до вищезазначеного наказу ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 нараховано 6451 грн 61 коп.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність щодо непроведення повного нарахування за лютий 2022 року, ненарахування в належному розмірі а січень 2023 року, та за ненарахування за листопад-грудень 2022 року додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

У розглядуваній справі є три спірні питання:

1. ненарахування та невиплата додаткової винагороди за листопад-грудень 2022 року (місяці які не охоплені рішенням суду);

2. невиплата додаткової винагороди за лютий 2022 року в повному обсязі (на думку позивача);

3. ненарахування та невиплата додаткової винагороди за січень 2023 року в неналежному розмірі (на думку позивача).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 161 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі Закон №1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Згідно із частиною першою статті 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією України.

На виконання статті 165 Закону № 1402-VIII та постанови Кабінету Міністрів України №289 Державна судова адміністрація України наказом №384 від 26.08.2020 затвердила Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони (далі - Порядок №384), згідно з пунктом 1 розділу І якого, цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони.

За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку №384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати.

Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку №384).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Таким чином, Постановою №168 установлено, зокрема, співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 (далі - Постанова №793), опублікованою 19.07.2022, до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці першому пункту 1 Постанови №168 слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".

Крім того, доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: "2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".

Наказом Державної судової адміністрації України від 31.10.2022 №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі- Порядок №396).

Згідно з пунктом 3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку №396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10 000 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100 000 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За приписами пункту 4 Порядку №396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

При цьому, як у пункті 2 Постанови №793, так і в пункті 4 Порядку №396 передбачено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24.02.2022.

Зважаючи на вищенаведене, починаючи з 24.02.2022 Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає їм виплаті в порядку та на умовах, визначених Державною судовою адміністрацією України.

Поряд з цим суд не вбачає підстав для застосування при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункту 7 Порядку №396, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону №1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" Державна судова адміністрація України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати.

Одночасно, суд звертає увагу, що зміст внесених Постановою № 793 змін до Постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку №384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. на місяць, передбаченому Постановою №168 у первинній редакції.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 06.04.2023 та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 у зразковій справі №260/3564/22.

Суд враховує, що дана справа в частині позовних вимог щодо невиплати додаткової винагороди в належному розмірі за лютий 2022 року та невиплати взагалі за листопад - грудень 2022 року є типовою справою щодо справи №260/3564/22, яка розглядалась Верховним Судом як зразкова, а тому відповідно до вимог частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що невиплата позивачці додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень за листопад-грудень 2022 року є протиправною, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають до задоволення з формулюванням яке наведене у рішенні ВС у зразковій справі.

Поряд з цим, враховуючи висновок Верховного Суду щодо "пропорційності" не підлягають до задоволення позовні вимоги про донарахування додаткової допомоги за лютий 2022 року в сумі 24 642 грн 86 коп.

Суд вважає, що відповідач в даному випадку враховуючи кількість відпрацьованих днів позивачки з дати винесення Постанови №168 правильно визначив у Додатку №1 до наказу №530 о/с суму виплати за лютий 2022 в розмірі 5 357 грн 14 коп. Натомість представник позивача в позовній заяві наводить свої довільні трактування з приводу чинності та терміну дії Постанови №168.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що в затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та на 2023 рік видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168, не передбачались та не затверджувались, оскільки доки відповідне положення Постанови №168 є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України").

Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007.

Верховний Суд України у своїх рішеннях від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21-44а10 неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.

Щодо спірного питання з приводу неповної виплати додаткової грошової допомоги за період з 01.01.2023 по 20.01.2023, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43 внесено зміни до Постанови № 168, відповідно до яких постановлено, зокрема, у пункті 1 Постанови № 168 слова "співробітникам Служби судової охорони" виключити. Вказані зміни набрали чинності 21.01.2023.

З огляду на зазначене, починаючи з 21.01.2023 у співробітників Служби судової охорони відсутнє право на отримання додаткової винагороди, яка була передбачена Постановою №168.

Суд враховує, що позовні вимоги в частині визнання протиправної бездіяльності зобов`язання видати наказ про донарахування та виплату додаткової грошової допомоги за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 в розмірі 10 000 грн, не є типовими по відношенню до зразкової справи №260/3564/22.

Із аналізу констатуючої та розпорядчої частин наказу від 02.11.2023 №474 о/с видно, що відповідач, визначив розмір додаткової винагороди ОСОБА_1 , виходячи із суми 10000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, тобто відповідно до пункту 7 Порядку №396.

Пунктом 7 Порядку № 396, передбачено, що додаткова винагорода співробітникам ССО виплачується в розмірі 10 000 грн (крім співробітників ССО, які приходять службу, в районах ведення бойових дій та тим, які беруть безпосередню участь в бойових діях).

Суд вище зазначав, про те, що пункт 7 Порядку № 396 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин при визначенні розміру додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 ( постанова ВП ВС 21 вересня 2023 року у справі 260/3564/22).

З огляду на це, наказ від 02.11.2023 №474 о/с, в частині визначення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, є протиправним та підлягає скасуванню.

Своєю чергою, для відновлення порушених прав ОСОБА_1 , відповідача слід зобов`язати видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.01.2023 по 20.01.2023, з урахуванням раніше, виплачених сум.

Таким чином, прийшовши до переконання про задоволення позовних вимог в частині за період з 01.01.2023 по 20.01.2023, суд керуючись повноваженнями визначеними ч.2 ст.9 КАС України виходить за межі позовних вимог, та обираючи спосіб захисту порушеного права позивачки, вважає за необхідне, визнати протиправним та скасувати Наказ Територіального управління служби судової охорони у Тернопільській області №474 від 02.11.2023 в частині визначення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць та зобов`язати відповідача видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.01.2023 по 20.01.2023, з урахуванням раніше, виплачених сум.

Такий спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення і повністю узгоджується із тим, що, застосований Верховним Судом у справі №260/3564/22.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за листопад-грудень 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

3. Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн. на місяць, за листопад-грудень 2022 року.

4. Визнати протиправним та скасувати Наказ Територіального управління служби судової охорони у Тернопільській області №474 від 02.11.2023 в частині визначення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 10 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.

5. Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області видати наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.01.2023 по 20.01.2023, з урахуванням раніше, виплачених сум.

6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 25 березня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул.Грушевського, 6,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43293060);

Головуючий суддяОсташ А.В.