Ухвала

від 25.03.2024 по справі 560/3987/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3987/24

УХВАЛА

іменем України

25 березня 2024 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою, в якому просить зобов`язати Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зареєструвати будинок за адресою АДРЕСА_1 , а саме: на будинок, загальною площею 355, 2 кв. м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.12.2014 позивач та його син, ОСОБА_2 , звернулись до Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області з метою реєстрації житлової нерухомості.

Однак державний реєстратор зробив дві реєстраційні дії та зареєстрував житловий будинок, як дві квартири. Після проведення державної реєстрації позивач з сином отримали два свідоцтва про право власності.

Реєстрація права власності на житловий будинок, як дві квартири, порушує права ОСОБА_1 як власника, оскільки він позбавлений права зареєструвати право власності на будинок, розпоряджатися ним.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд керується такими мотивами.

Пунктом 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку, що вказаний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, зважаючи на таке.

Так, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під суб`єктом владних повноважень у пункті 7 частини 1 статті 4 КАС України розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Для розгляду спору адміністративним судом також необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер), що є визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції.

Для з`ясування характеру спору слід враховувати, що протилежним за своїм змістом є приватноправовий спір, однією з ознак якого є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника такого спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі №815/4063/15 дійшла висновку, що правовідносини у сфері державної реєстрації виникають виключно між суб`єктом звернення за вчиненням реєстраційних дій як власником або володільцем майна та державним реєстратором як суб`єктом, уповноваженим на здійснення реєстраційних дій. При цьому правовідносини, які виникають між цими суб`єктами, носять публічний характер, оскільки мають на меті підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.

Разом з тим, якщо внаслідок посвідчення набуття, переходу або припинення речового права особою шляхом вчинення певних реєстраційних дій на майно порушуються права та/або інтереси інших осіб публічного або приватного права, то правовідносини втрачають публічний характер.

Предметом спору у позовній заяві, з якою позивач звернувся до окружного адміністративного суду, є вимога про зобов`язання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зареєструвати будинок.

Позивач при цьому не просить визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача.

У той же час, нерухоме майно, реєстраційні дії щодо якого позивач просить здійснити, зареєстроване за позивачем та ОСОБА_2 (як дві квартири окремо).

Оскільки метою звернення до суду є припинення набутого речового права (у тому числі за іншою, ніж позивач, особою), то спір набуває приватноправового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із положенням ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Таким чином, оскільки спірні правовідносини стосуються майнових прав позивача, тому такий спір не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі.

Водночас, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (частина 6 статті 170 КАС України).

Зважаючи на суб`єктний склад учасників спірних правовідносин та характер таких відносин, розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства (Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області).

Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради у листі від 18.05.2022 також рекомендувало позивачеві звернутися з позовною заявою до Хмельницького міськрайонного суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Враховуючи вказану норму, суд роз`яснює позивачу його право на звернення до суду із клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради , Центрального міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Київ) про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяД.А. Божук