Ухвала

від 12.03.2024 по справі 757/56581/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 12 березня 2024 року апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року,

за участі:

представника власника майна-

адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:

-Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 206244286 на 1 арк.;

-Копія кадастрового плану на земельну ділянку № 3222480401:01:081:5108 на 1 арк.;

-Копія паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_8 на 2 арк.;

-Рішення Білогородської сільської ради № 95.1/01 від 24.12.2020 на 1 арк.;

-Акт № 0306/20 здачі -приймання робіт (надання послуг) за договором № 0306/20 від 28.04.2020 на 1 арк. в чотирьох примірниках;

-Заява ОСОБА_8 від 23.04.2020 на 1 арк.;

-Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3218746122020 від 26.02.2020 з додатками, загалом на 3 арк.;

-Рішення Білогородської сільської ради № 649/48 від 06.03.2020 на 1 арк.;

-Рішення Білогородської сільської ради № 565/24 від 04.10.2019 на 1 арк.;

-Детальний план території окремих частин с. Білогородка, Києво-Святошинського р-н., Київської обл. на 2 арк.;

-Копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 за 2020 рік, загалом на 35 арк.;

-Висновок № 2281/01-17 від 09.11.2020 на 1 арк.;

-Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.04.2021 на 1 арк.;

-Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 251648606 на 1 арк.;

-Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 253060716 на 1 арк.;

-Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07.04.2021 на 1 арк.;

-Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 251648606 на 1 арк.;

-Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17.03.2021 на 1 арк.;

-Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 248587064 на 1 арк.;

-Договір № 31/04-21 від 13.04.2021 на 2 арк.;

-Акт прийому-передачі від 11.06.2021 на 1 арк.;

-Графічні зображення земельної ділянки № 3222480401:01:113:5546 загалом на 7 арк.;

-Паспорт прив`язки стаціонарної тимчасової споруди в АДРЕСА_2 , замовник ФОП « ОСОБА_8 » об`єкт 17-2021, загалом на 16 арк.;

-Копія паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_9 на 1 арк.;

-Копія ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_9 на 1 арк.;

-Заява ОСОБА_9 від 17.03.2021 на 1 арк.;

-Витяг з Державного земельного кадастру № НВ-322234613221 з додатками на 5 арк.;

-Договір про безоплатне користування (позички) від 16.09.2023 в чотирьох примірниках, на 1 арк. кожен.;

-Акти приймання-передачі нежитлового приміщення від 18.09.2023 в двох примірниках, на 1 арк., кожен;

-Договір суборенди нежитлового приміщення від 18.09.2023 в двох примірниках, на 3 арк., кожен.;

-Акти приймання-передачі нежитлового приміщення від 16.09.2023 в двох примірниках, на 1 арк., кожен;

-Копія технічного паспорту на об`єкт який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 загалом на 3 арк.;

-Договір купівлі продажу майнових прав № 22/09-22 від 22.09.2022 з додатками, загалом на 10 арк.;

-Договір купівлі продажу майнових прав № 31/08-22 від 31.08.2022 з додатками, загалом на 10 арк.;

-Попередній договір № 29-08-22 купівлі продажу майнових прав на нежитлове приміщення від 29.09.2022 з додатками, загалом на 4 арк.;

-Рішення Білогородської сільської ради № 797.5/02 від 18.02.2022 на 1 арк.;

-Копія заяви ОСОБА_10 від 27.01.2022 на 1 арк.;

-Копія паспорта громадянина України ОСОБА_5 на 1 арк.;

-Копія диплому на імя ОСОБА_5 на 1 арк.;

-Копія розпорядження № 139-к від 22.02.2021 на 1 арк.;

-Копії графічних зображень з розпорядженнями території с. Білогородка загалом на 27 арк.;

-Копія наказу Держземагентства України на 1 арк.;

-Копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_5 по АДРЕСА_4 за 2014 рік, загалом на 13 арк.;

-Копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.04.2023 на 1 арк.;

-Рішення Білогородської сільської ради № 667/23 від 29.05.2020 на 1 арк.;

-Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 211763532 на 1 арк.;

-Заява ОСОБА_11 від 15.09.2020 на 1 арк.;

-Рішення Білогородської сільської ради № 95.1/13 від 24.12.2020 на 1 арк.;

-Розписка ОСОБА_12 від 27.09.2022 на 1 арк.;

-Копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.09.2022 на 1 арк.;

-Блокнот на якому міститься маркування «2016» та в середині якого містяться чорнові записи вилучених 06.12.2023 під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , в якій проживає ОСОБА_5 .

Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що розгляд клопотання відбувся без повідомлення ОСОБА_5 , копію ухвали не направлено, 06 лютого 2024 року адвокат ОСОБА_6 ознайомилася із матеріалами провадження та отримала копію ухвали. Апеляційну скаргу направлено через електронний суд 12 лютого 2024 року.

Вважає, що вилучені документи не відповідають ознакам, передбачених ст. 98 КПК України, оскільки вони не мають відношення до факту здійснення досудового розслідування та не стосуються тих земельних ділянок, про які вказано у клопотанні.

Крім того, до матеріалів клопотання не долучено постанову про призначення групи прокурорів, а відтак клопотання підписано не уповноваженим прокурором.

В судове засідання прокурор не з`явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку із зайнятістю у інших невідкладених процесуальних діях, хоча про час та дату судового засідання його повідомлено у встановленому законом порядку. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів провадження убачається, що розгляд клопотання прокурора відбувся без повідомлення ОСОБА_5 , копію ухвали не направлено, 06 лютого 2024 року адвокат ОСОБА_6 ознайомилася із матеріалами провадження та отримала копію ухвали. Апеляційну скаргу направлено через електронний суд 12 лютого 2024 року. За таких обставин, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущено.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 14 липня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022000000000640, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.ч. 2, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.

У клопотанні прокурора зазначено, що 03.02.2005 Білогородською сільською радою, на підставі листа генерального директора Київського державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» Державного комітету лісового господарства ОСОБА_4 від 25.10.2004 вих. № 01-850 (відповідь на лист сільському голові Білогородської сільської ради ОСОБА_13 від 13.10.2004 № 221) прийнято рішення № 5, яким припинено право користування земельними ділянками ДАГО «Київліс», що розташовані в межах с. Білогородки, площею 8,3 га в кварталі 51 виділ 8.

В подальшому вказані земельні ділянки безкоштовно передано Білогородською сільською радою фізичним особам в порушення вимог земельного законодавства.

За версією органу досудового розслідування, до незаконного виділення земельних ділянок лісового фонду причетні посадові особи Білогородської сільської ради, в тому числі і землевпорядник 2015 - 2020 р.р. ОСОБА_5 .

Органом досудового розслідування встановлено, що колишній землевпорядник 2015-2020 p.p. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчиняв дії направлені на безоплатну передачу земельних ділянок в приватну власність вказаних земельних ділянок в порушення земельного законодавства, проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , де можуть заходитися речі, предмети і документи, майно, яке здобуте у результаті вчинення кримінального правопорушення.

06 грудня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 листопада 2023 року проведено обшук в квартирі за адресою: АДРЕСА_5 за місцем проживання ОСОБА_5 , під час якого виявлено та вилучено ряд документів.

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_14 вилучені документи визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

08 грудня 2023 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року клопотання прокурора задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12022000000000640 про накладення арешту на майно, яке вилучене під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_5 за місцем проживання ОСОБА_5 , слідчий суддя дослідив матеріали додані до клопотання та прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні необхідно накласти арешт на майно, що сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки слідчим доведені обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтами не надано та колегією суддів не встановлено.

Доводи апелянта, що до матеріалів клопотання не долучено постанову про призначення групи прокурорів, а відтак клопотання підписано не уповноваженим прокурором, не заслуговують на увагу. Зокрема, до матеріалів клопотання долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.07.2022 з якого вбачається, що старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12022000000000640 є прокурор ОСОБА_7 .

Посилання апелянта на невідповідність вилучених документів ознакам, передбачених ст. 98 КПК України є необґрунтованими. Зокрема, постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_14 вилучені документи визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, з огляду на те, що у тому числі вказані вилучені документи були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак у відповідності до ст. 98 КПК України є речовими доказами у кримінальному провадженні

Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17

Єдиний унікальний № 757/56581/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_18

Провадження № 11сс/824/2158/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК