Постанова

від 25.03.2024 по справі 520/29193/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 р. Справа № 520/29193/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., повний текст складено 18.12.23 по справі № 520/29193/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ"

до Головного управління ДПС у Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області №61 від 13.01.2022, яким вирішено про відповідність ТОВ «Фанторг» критеріям ризиковості платника податку; стягнути на користь ТОВ «Фанторг» витрати на оплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 р адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ" задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області №61 від 13.01.2022, яким вирішено про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Фанторг» критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фанторг» сплачений судовий збір у сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Головне управління ДПС у Чернігівській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу . вважає , що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме: п.п. 20.1.45 п.20.1 ст.20, п.61.1 ст.61, пп.62.1.2 п.62.1 ст.62, п. 71.1. ст. 71, п. 74.1, 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами і доповненнями), п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року, ст. 122-123, п. 8 ч. 1 ст. 240, ч. 5 ст. 242 КАС України. Враховуючи, що першочергове рішення про відповідність ТОВ "Фанторг критеріям ризиковості було прийняте ГУ ДПС у Харківській області (29.12.2021р. №40764), без конкретизація підстав, які слугували причиною для його прийняття, та враховуючи, що до ГУ ДПС у Харківській області було направлено запит від 13.01.2022, відповідь на який не отримано, та подальший перехід суб`єкта господарювання на податковий облік до ГУ ДПС у Харківській області, Відповідач звертав увагу суду першої інстанції за доцільність залучення в якості співвідповідача по справі ГУ ДПС у Харківській області. Судом першої інстанції не було залучено ГУ ДПС у Харківській області в якості співвідповідача по справі № 520/29193/23. Також, посилається на пропуск позивачем процесуального строку звернення до суду з даною позовною заявою. Просить суд задовольнити апеляційну скаргу , скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року по справі №520/29193/23, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

ТОВ «Фанторг» подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважаємо, що рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області про включення ТОВ «Фанторг» до переліку як платника з ознаками ризиковості визначених в п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку» є безпідставним та протиправним. Посилаючись на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року по справі № 520/28662/21, вважає , що строк звернення до суду з даним позовом не пропущено. Просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі №520/29193/23, а дане рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що в грудні 2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ", здійснювало підприємницьку діяльність, яка пов`язана з придбанням товару по контракту №JGH2021-0507 від 07 травня 2021 року, який укладено між ТОВ «Фанторг» (Покупець) та JIANGSU GOOSTARS HOMETEXTILES CO., LTD (Продавець) та подальшого продажу даного товару.

Придбання позивачем у JIANGSU GOOSTARS HOMETEXTILES CO., LTD по контракту №JGH2021-0507 від 07 травня 2021 року та подальший продаж даних товарів на території України, підтверджується наступними документами, а саме:- Контракт №JGH2021-0507 від 07 травня 2021 року; - Вантажні митні декларації: UA500020/2021/224158 (прийнята 17.12.2021), UA500020/2021/224443 (прийнята 22.12.2021); - Інвойси: №JGH2021-0507-1028 від 28 жовтня 2021 року, №JGH2021-0507- 1101 від 01 листопада 2021 року, №JGH2021-0507-1020 від 20 жовтня 2021 року, №JGH2021-0507-1108 від 08 листопада 2021 року; - Пакувальні листи до інвойсів №JGH2021-0507-1028 від 28 жовтня 2021 року, №JGH2021-0507-1101 від 01 листопада 2021 року, №JGH2021-0507-1020 від 20 жовтня 2021 року, №JGH2021-0507-1108 від 08 листопада 2021 року; - Коносаменти (морська транспортна накладна): №OOLU2682008490 від 05.11.2021, №1КТ309038 від 11.11.2021, №ХМ21100688 від 27.10.2021, №CAL2110071 від 15.11.2021; - Виписка банку за період з 14.12.2021 по 21.12.2021.

Подальший продаж товару на території України, підтверджується наступним:

- по взаємовідносинам з ТОВ «Ілантра» (Покупець) по договору №12/10-2021 від 12.10.2021 підтверджується видатковими накладними №36 від 17.12.2021, №37 від 22.12.2021; товарно-транспортними накладними №ОФН00000036 від 17.12.2021, №ОФН00000037 від 22.12.2021; податковою накладною №10 від 17.12.2021, №11 від 22.12.2021 (з квитанціями про прийняття податкових накладних); платіжними інструкціями №17 від 14.12.2021, №154 від 21.12.2021;

- по взаємовіносинам з ТОВ «Імекс-про» (Покупець) по договору №17/12- 21 від 17.12.2021, підтверджується видатковою накладною №38 від 24.12.2021; товарно-транспортною накладною №ОФН00000038 від 24.12.2021; платіжною інструкцією №550 від 18.02.2022.

Надання ТОВ «Мультітул-Стандарт» транспортних послуг підтверджується договорами на транспортно-експедиторське обслуговування №24/06 від 24.06.2021 (який укладено з ПП «Національні традиції») та №32 від 05.10.2021 (який укладено з ПП «Шварц-трейд»).

Наявності у ТОВ «Фанторг» складських приміщень підтверджується договором оренди №01/07-М від 01.07.2021, який укладено між ТОВ «Гравітан» (Орендодавець) та ТОВ «Фанторг» (Орендар), та актом наданих послуг №1514 від 31.12.2021.

Також судом встановлено, що 29.12.2021 року контролюючим органом в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області було прийнято рішення №40764 з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку із наявністю ознак проведення ризикових операцій взаємовідносин з ТОВ "Ілантра" (ідентифікаційний код - 44386370).

13.01.2022 року контролюючим органом в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України було прийнято рішення №61 з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року по справі № 520/28662/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України - задоволено частково. Суд вийшов за межі позову. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2021р. №40764.

Визнав протиправним та скасував рішення Державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.01.2022р. №61. Позов у решті вимог - залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 по справі № 520/28662/21 - скасовано в частині виходу за межі позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ" та визнання протиправним і скасування рішення Державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.01.2022р. №61.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 по справі № 520/28662/21 - залишено без змін в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ".

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 судом апеляційної інстанції зазначено, що колегією суддів, з метою повного з`ясування обставин справи, ухвалою від 08.05.2023 було витребувано у відповідача-1 належним чином засвідчену копію протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками якого прийнято рішення від 13.01.2022 № 61 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

На виконання вимог цієї ухвали Головне управління ДПС у Харківській області повідомило суд, що рішення від 13.01.2022 № 61 про відповідність ТОВ "ФАНТОРГ" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку було прийняте комісією Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що рішення від 13.01.2022 № 61 було прийнято Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку Державної податкової служби України не відповідає дійсним обставинам.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що належним відповідачем у справі, зокрема, щодо скасування рішення від 13.01.2022 № 61, повинно бути Головне управління ДПС у Чернігівській області, проте вказаний суб`єкт владних повноважень, який прийняв оскаржене позивачем рішення, не є стороною у справі.

Також вказаною постановою суду апеляційної інстанції від 28.06.2023 року по справі № 520/28662/21 зазначено, що з огляду на викладене, враховуючи предмет даного позову, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, в порушення вказаних вимог процесуального закону, вирішуючи спір про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.01.2022р. № 61, не з`ясував належність відповідача у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що суд першої інстанції запропонував позивачу здійснити заміну неналежного відповідача на належного або залучити до участі у справі другого відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень, встановлених статтею 48 КАС України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині виходу за межі позовних вимог і визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.01.2022р. №61.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач з огляду на вищевикладене та вбачаючи в рішенні комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області №61 від 13.01.2022, яким вирішено про відповідність ТОВ «Фанторг» критеріям ризиковості платника податку порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав належних доказів в обґрунтування своєї позиції та у зв`язку з цим не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а судом такі не встановлені.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Положеннями п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстомЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок № 569).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів (далі за текстом - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, наведене свідчить про те, що платник податку зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податковим органом в автоматизованому режимі здійснюється розшифрування та проводяться перевірки реквізитів та відомостей, зазначених у податковій накладній, зокрема і відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків. У разі коли за результатами такого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня (далі Комісія) та прийняття відповідного рішення, в якому зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Віднесення платника податків до ризикових є безумовною підставою для зупинення податкової накладної, складеної таким платником. Зазначене правило поведінки є імперативним і не допускає можливості прийняття іншого рішення. Разом з тим, законодавцем на Комісію покладено розгляд питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, яке можливе у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку (договори та додатки до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські та розрахункові документи тощо). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС і за результатами розгляду яких за встановленою процедурою Комісією приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладений принцип контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.

Тобто, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, колегією суддів установлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаних рішень.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 вказав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18, від 02.04.19 у справі № 822/1878/18.

Колегія суддів вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації підстав прийняття негативного рішення для платника податків, останній перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від р. N -.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Судовим розглядом зі змісту спірного рішення встановлено, що комісією регіонального рівня прийняті рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

Тобто рішення прийняті з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для його прийняття слугувало поданням позивачем до Головного управління ДПС у Харківській області повідомлення про від 30.12.2021 року № 1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості, яке у зв`язку з зі зміною місцезнаходження платника (31.12.2021 року) розглядалось відповідачем по справі - Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Дослідивши зміст спірного рішення № 61 від 13.01.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, колегією суддів встановлено, що в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише зазначено, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, без вказівки назв підприємств, що були задіяні в таких операціях ані найменування товарів, які позивач придбавав та реалізовував тощо.

До матеріалів справи ГУ ДПС у Чернігівській області на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення не надано будь-якою податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не повідомлено відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття Комісією спірних рішень.

Контролюючим органом не надано результатів проведених перевірок поданих платником копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації, тобто доказів додержання вимог пунктів 44, 46 Порядку № 1165 при прийнятті Комісією спірних рішень.

Також, оскаржуване рішення не містять в собі конкретизації мотивів підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій", та не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, а також конкретного зазначення про ті чи інші податкові накладні, що були складені за результатом таких операцій , з якими контрагентами тощо.

Водночас, під час розгляду справи було встановлено, що позивачкою було подано до контролюючого органу відомості та документи щодо виключення його з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, відповідно до яких, при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Так, витяг з протоколу засідання комісії №7 від 13.01.2023 року не містить відомостей на підставі яких документів чи якої наявної податкової інформації податковий орган дійшов висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Слід зазначити й те, що за змістом витягу з протоколу комісії відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість комісією встановлено на підставі наданих 30.12.2021 року позивачем документів для розгляду питання щодо виключення ТОВ «Фанторг» з переліку ризикових, що взагалі суперечить інституту віднесення платника податків до ризикових.

Незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Крім того, щодо посилань апелянта на те, що ТОВ "Фанторг" мав взаємовідносини з ризиковими контрагентами ТОВ «Фінторгінвєст» та ТОВ «Ілантра», колегія суддів зазначає, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Таким чином, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Аналогічних правових висновків доходив Верховний Суд у постановах від 04.06.2020 по справі № 340/422/19, від 23.07.2020 по справі № 816/1122/16.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не довів наявності обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, з огляду на що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.01.2023р. № 61 є протиправним та підлягає скасуванню.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 22 липня 2021 року у справі № 520/480/20, від 07 квітня 2023 року у справі № 280/3639/20.

Крім того, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку може бути прийнято лише після перевірки одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Разом з цим, у спірних відносинах прийняттю оскаржуваного позивачем рішення не передувало подання на реєстрацію податкових накладних.

Щодо доводів апелянта про пропуск строку звернення до суду з даним позов , колегія суддів зазначає , що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі № № 520/28662/21 , якою рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 скасовано в частині виходу за межі позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ" та визнання протиправним і скасування рішення Державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.01.2022р. №61.

Приймаючи вказану постанову , колегія суддів виходила з того , що суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень, встановлених статтею 48 КАС України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині виходу за межі позовних вимог і визнання протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.01.2022р. №61.

Також, суд апеляційної інстанції в постанові роз`яснив позивачу його право повторно звернутися з адміністративним позовом до належного відповідача - Головного управління ДПС у Чернігівській області.

При цьому, звернув увагу апелянта на те, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягало у невирішенні питання заміни неналежного відповідача або залучення другого відповідача призвело до відмови у задоволенні позову саме з вищенаведених підстав та мотивів, що в свою чергу не свідчить про відсутність порушеного права позивача у спірних відносинах або про пропуск позивачем строку звернення до суду у разі звернення з адміністративним позовом до належного відповідача.

Враховуючи наведене , доводи апелянта про пропуск строку звернення до суду з даним позов є безпідставними , оскільки позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом до належного відповідачав межах розумного строку.

Щодо висновків суду першої інстанції про зобов`язання ГУ ДПС у Чернігівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зауважує таке.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження) шляхом прийняття відповідного рішення.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно з якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, з урахуванням установлених обставин, у цій справі контролюючий орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

При цьому, судом ураховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Крім того, внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності.

Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання ГУ ДПС у Чернігівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Оскільки рішення про визначення Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАНТОРГ" такою, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 520/29193/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк І.С. Чалий